Рішення № 108543187, 11.01.2023, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/618/22

Провадження № 2/382/78/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 січня 2023 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Нарольського М. М.,

при секретарі Мельницькій Б. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 382/618/22 позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі представника Негрич Світлани Юріївни до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - «Позивач») звернулось до суду з даним позовом до ОСОБА_1 (далі - «Відповідач») про стягнення страхового відшкодування.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на наступні обставини.

15.04.2019 року між Відповідачем та Позивачем укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс АО 5254502), яким було застраховано цивільну відповідальність володільця забезпеченого транспортного засобу «УАЗ 3163» д.н.з. НОМЕР_1 .

01.10.2019 року сталася автопригода за участю забезпеченого транспортного засобу «УАЗ 3163» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «ВАЗ 21154» д.н.з. НОМЕР_2 .

В результаті зазначеного ДТП водій ОСОБА_2 та пасажир ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинули на місці пригоди. При цьому, Відповідач керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Постановою Київського апеляційного суду від 26.01.2021 року вирок Яготинського районного суду від 12.08.2020 року скасовано в частині призначення покарання та постановлено новий, яким призначено ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 286 КК України покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Відповідно до страхових актів № ОЦВ-20-32-35482/1 від 07.06.2021 р., № ОЦВЗ-19-32-15377/2 від 06.11.2019 р., № ОЦВЗ-19-32-15377/1 від 06.11.2019 р., № ОЦВЗ-19-32-16804/2 від 02.11.2019 р., № ОЦВЗ-19-32-16804/1 від 08.11.2019 р., а також розрахунків суми страхового відшкодування до них, розмір страхового відшкодування становив 308912,67 грн. Позивач просить стягнути з Відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 308912,67 грн та судовий збір у розмірі 4633,69 грн.

Ухвалою від 14.07.2022 року відкрито провадження у справі призначено до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 24.11.2022 року закрито підготовче провадження та призначено страву до судового розгляду.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, у зв`язку з чим суд зазначає таке.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частина п`ята статті128 ЦПК України).

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2)день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (частина восьма статті 128 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Відповідач відзиву на позов не надіслав, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, згідно з вимогами п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 та ч. ч. 4, 10 ст. 130 ЦПК України. Відповідачу направлялися судові повістки на судові засідання на зареєстроване місце проживання, а також в місця відбування покарання. Тож відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи. Будь-яких клопотань чи заяв від нього не надходило. Крім цього, ОСОБА_1 викликався до суду шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 15.04.2019 року між Відповідачем та Позивачем укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким було застраховано цивільну відповідальність володільця забезпеченого транспортного засобу «УАЗ 3163» д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується копією Полісу АО 5254502.

01.10.2019 року сталася автопригода за участю забезпеченого транспортного засобу «УАЗ 3163» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «ВАЗ 21154» д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті зазначеного ДТП водій ОСОБА_2 та пасажир ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинули на місці пригоди, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 від 08.10.2019 року виданого Яготинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Київській області, актовий запис № 295 та копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 від 09.10.2019 року виданого виконавчим комітетом Панфильської сільської ради Яготинського району Київській області, актовий запис № 11.

Відповідач допустив дорожньо-транспортну пригоду керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Матеріали про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110000000824 від 01.10.2019 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 26.01.2021 року вирок Яготинського районного суду від 12.08.2020 року скасовано в частині призначення покарання та постановлено новий, яким призначено ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 286 КК України покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Позивач був повідомлений про настання дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується повідомленнями про ДТП № 16 від 23.09.2020 року та № 17 від 23.09.2020 року, а також заявою про страхове відшкодування.

Відповідно до товарних чеків, страхових актів № ОЦВ-20-32-35482/1 від 07.06.2021 р., № ОЦВЗ-19-32-15377/2 від 06.11.2019 р., № ОЦВЗ-19-32-15377/1 від 06.11.2019 р., № ОЦВЗ-19-32-16804/2 від 02.11.2019 р., № ОЦВЗ-19-32-16804/1 від 08.11.2019 р., а також розрахунків суми страхового відшкодування до них, розмір страхового відшкодування становив 308912,67 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини (п.4 Постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки).

Відповідно до роз`яснень пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пункті 8 його постанові від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у особи, що її завдала, за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що саме володільці джерела підвищеної небезпеки можуть бути відповідальними за шкоду завдану ними в розумінні ст.1166, 1187 ЦКУ, а не пішоходи чи пасажири, які несуть відповідальність виключно у разі завдання ними умисної шкоди.

На підставі частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів`страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду .

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18), а також постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 374/258/14-ц (провадження № 61-12029св18) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду. Верховний Суд зазначив про те, що «відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов».

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи факт перебування Відповідача в стані алкогольного сп`яніння під час вчинення ДТП, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 18, 141, 258-259, 265, 268, 280-283, 354, 355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" 308912,67 грн страхового відшкодування, 4633,69 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7д, код ЄДРПОУ 00034186.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

Повний текст рішення складено 23.01.2023.

Суддя М. М. Нарольський