Рішення № 108542919, 23.01.2023, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10487/22

Провадження № 2-а/357/17/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Бебешко М. М. ,

при секретарі - Мартиненко Є. Є.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в приміщенні суду в м. Біла Церква адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2022 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов позов ОСОБА_1 Головного управління Національної поліції в Київській області, про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення, у якому позивач просить суд постанову про адміністративне правоворушення серії БАД № 712813 від 02 листопада 2022 року, скасувати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 листопада 2022 року відповідачем було складено постанову серії БАД № 712813. Позивач вважає вказану постанову безпідставною, оскільки в оскаржуваній постанові конкретно не зазначено яким саме вимогам стандартів ДСТУ 4278: 2019 не відповідає номерний знак, не вказано конкретного пункту стандарту, не зазначено в чому на думку поліцейського полягає невідповідність номерного знаку вимогам стандартів (розміром, кольором, текстом) та до оскаржуваної постанови не додано жодних доказів вчинення ним правопорушення.

Крім того, поліцейський незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного транспорту не дав позивачу можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі. Поліцейський проігнорував вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП. Розгляд справи на дорозі, нібито на місці зупинки транспортного засобу, унеможливило виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`сування обставин справи.

Ухвалою суду від 24 листопада 2022 року після усунення позивачем недоліків позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Роз`яснено відповідачам право подати до суду відзив проти позову, та заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Запропоновано відповідачам подати до суду матеріали адміністративної справи на підставі яких винесено постанову серії БАД № 712813 від 02 листопада 2022 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 та належним чином завірену копію оскаржуваної постанови.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу про відкриття провадження у справі позивач отримав 30 грудня 2022 року.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження справи у справі та позовну заяву з доданими до неї документами отримав 26 грудня 2022 року.

Враховуючи, що учасники справи будучи належним чином повідомленні про розгляд справи, із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на адресу суду не зверталися, відзив на позов у встановленні судом строки на адресу суду не надходив, тому суд вважає за можливе провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В силу вимог ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

02 листопада 2022 року винесено постанову серії БАД № 712813 якою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.121-3 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення штраф у розмірі 1190 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 02 листопада 2022 року о 15 год. 20 хв. в с. Фурси по вулиці Європейська здійснював рух транспортним засобом Hyundai santa FE з номерним знаком НОМЕР_1 , що не відповідає вимогам стандартів, а саме вимогам ДСТУ 4278:2019, чим порушив п.п. 2.9 (в) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121-3 КУпАП.

Вказана постанова не містить відомостей про долучення до постанови будь-яких доказів на підставі яких приймалося рішення.

Не погодившись із таким рішенням, позивач оскаржив постанову серії БАД № 712813, мотивуючи тим, що в постанові конкретно не зазначено яким саме вимогам стандартів ДСТУ 4278: 2019 не відповідає номерний знак, не вказано конкретного пункту стандарту, не зазначено в чому на думку поліцейського полягає невідповідність номерного знаку вимогам стандартів (розміром, кольором, текстом) та до оскаржуваної постанови не додано жодних доказів вчинення ним правопорушення. Крім того, поліцейський незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного транспорту не дав позивачу можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі. Поліцейський проігнорував вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП. Розгляд справи на дорозі, нібито на місці зупинки транспортного засобу, унеможливило виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`сування обставин справи.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення з таких підстав.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року N 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В ст.280 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст.251 КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).

Відповідно до ст.79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Положеннями ст.159 КАС України встановлено, що, зокрема, відзив на позовну заяву є заявою по суті. Подання заяв по суті є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Так, згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст.251 КУпАП, відповідачем в підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.121-3 КУпАП до суду, не надано.

Будучи належним чином повідомленим про розгляд справи Відповідач будь-яких доказів в обґрунтування заперечень та відзиву на позов до суду не надав, розпорядившись своїм правом на власний розсуд.

Оскільки відповідачем у справі, не було надано до суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.121-3 КУпАП та правомірності прийняття постанови серії БАД № 712813 від 02 листопада 2022 року, яка є предметом оскарження у даній справі, а тому приймаючи до уваги вищенаведені фактичні обставини справи, та враховуючи положення ст.62 Конституції України, ст.280, 251 КУпАП, ст.77 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заявлених позивачем позовних вимог щодо скасування постанови.

Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем процедури розгляду справи, а саме щодо розгляду справи на місці зупинки транспортного засобу, суд зазначає наступне.

Відповідно до висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 у справі № 5-рп/2015, у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першоїстатті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Згідно з вказаним рішенням словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 (далі Інструкція).

Розділом 3 Інструкції визначений порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.1 розділу 3 Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пунктом 2 розділу 3 Інструкції визначені склади адміністративних правопорушень, розгляд яких здійснюється уповноваженими працівниками Національної поліції, з винесенням постанови по справі про адміністративні правопорушення на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Адміністративне правопорушення, передбачене ст. 121-3 КУпАП не віднесено до справ розгляд яких з винесенням постанови по справі про адміністративні правопорушення здійснюється на місці вчинення адміністративного правопорушення.

На підставі вказаного, розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 712813 від 02.11.2022 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП на місці вчинення правопорушення суперечить вимогам щодо об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення та призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених устатті 268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою адвоката, надавати пояснення, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо та вимогам Інструкції.

Таким чином, розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призвів до порушення процесуальних прав позивача як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, у тому числі, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже суд вважає, що рішення суб`єкта владних повноважень під час накладення адміністративного стягнення щодо позивача прийнято з порушенням вимог ст. 2 КАС України, що в свою чергу є підставою для його скасування та закриття справи про адміністративне правопорушення, тому позов підлягає до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач ОСОБА_1 поніс витрати на сплату судового збору у розмірі 992,40 грн. згідно квитанції № ПН4163 від 11 листопада 2022 року,

Однак, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Частиною 2 пп.5 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» становив 2481 грн.

З позовної заяви позивача вбачається, що предметом розгляду даної справи є правомірність постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ставка судового збору за подачу позову становить 496,20 грн. (2481 грн. х 0,2). Тому вказана сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 7 Закону «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Тому позивач може звернутись до суду з клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового збору в розмірі 496,20 грн.

Керуючись ст.2, 6, 9, 77, 139, 242-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 Головного управління Національної поліції в Київській області, про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову серії БАД № 712813 від 02 листопада 2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 , та закрити провадження в даній адміністративній справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ: 40108616) на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 496,40 грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково протягом десяти днів з дня його складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 . Місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Київській області. Місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська,15, код ЄДРПОУ: 40108616.

СуддяМ. М. Бебешко