Рішення № 108509106, 19.01.2023, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 січня 2023 року м. Ужгород№ 260/3921/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іршавський завод продовольчих товарів» (вул. Шевченка, буд. 70, м. Іршава, Закарпатська область, 90100, код ЄДРПОУ 00412139) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іршавський завод продовольчих товарів» (далі - позивач) в особі представника адвоката Шерегі Віктора Миколайовича (далі представник позивача) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі відповідач), просить суд:

1) прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

2) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області №9763/6/07-16-13-09-08 від 14.09.2022 р. про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу;

3) судові витрати віднести на відповідача (а.с.1-5).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем прийнято рішення від 14 вересня 2022 року про стягнення коштів платника податків з рахунку в банках у рахунок погашення податкового боргу. Так, підставою для стягнення коштів контролюючий орган визначив п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України та ніби то наявну заборгованість ТОВ «Іршавський завод продовольчих товарів» самостійно задекларованих та не сплачених протягом 90 днів із земельного податку на суму 448610,97 грн. Вважаючи, що рішення суб`єкта владних повноважень є протиправним та підлягає скасуванню позивач в особі представника звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.18, 19).

У подальшому представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вбачається, що останній заперечує проти задоволення позовних вимог повністю та просить відмовити в задоволені позову (а.с.21-24).

19 січня 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було замінити первісного відповідача в адміністративній справі № 260/3921/22 на правонаступника - Головне управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ ВП 44106694).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Іршавський завод продовольчих товарів» (код ЄДРПОУ 00412139) внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за адресою: 90100, Закарпатська область, м. Іршава, вул. Шевченка, будинок 70 та перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків та зборів.

Станом на 01 вересня 2022 року за позивачем рахувався податковий борг розрахований відповідно до статті 95.5 Податкового кодексу України складав 448610,97 грн. по платежу 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб».

Структура податкового боргу по даному платежу у розмірі 448610,97 грн. складала наступні документи:

- пеня нарахована на борг минулих років (стаття 129 Податкового кодексу України на Податковий розрахунок земельного податку № 9022162091 від 17 лютого 2017 року) 39133,28 грн. (дата виникнення боргу 14 липня 2020 року за період з 18 листопада 2019 року по 14 липня 2020 року);

- пеня нарахована на борг минулих років (стаття 129 Податкового кодексу України на Податковий розрахунок земельного податку № 9016021416 від 09 лютого 2018 року) - 29173,58 грн. (дата виникнення боргу 16 вересня 2021 року за період з 19 серпня 2020 року по 16 вересня 2021 року);

- пеня нарахована на борг минулих років (стаття 129 Податкового кодексу України на Податковий розрахунок земельного податку № 9025987298 від 19 лютого 2019 року) - 4824,35 грн. (дата виникнення боргу 17 лютого 2022 року за період з 20 жовтня 2021 року по 17 лютого 2022 року);

- податковий розрахунок земельного податку № 9025987298 від 19 лютого 2019 року на суму 60249,36 грн. (період виникнення боргу з 30 жовтня 2019 року по 30 січня 2020 року);

- податковий розрахунок земельного податку № 9029871127 від 15 лютого 2020 року на суму 189165,46 грн. (період виникнення боргу з 01 березня 2020 року по 01 лютого 2021 року);

- податковий розрахунок земельного податку № 9014164472 від 04 лютого 2021 року на суму 126064,94 грн. (період виникнення боргу з 02 березня 2021 року по 31 січня 2022 року).

Судом також встановлено, що 14 вересня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області було прийнято Рішення за вих. №9763/6/07-16-13-09-08 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу (а.с.7).

Згідно змісту оскаржуваного рішенням від 14 вересня 2022 року за вих. №9763/6/07-16-13-09-08 вбачається, що відповідно до п.95.5 ст. 95 Податкового кодексу України було вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах по ТОВ «Іршавський завод продовольчих товарів», код ЄДРПОУ 00412139 (а.с.7).

За даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС станом на 01 вересня 2022 року по відкритих інтегрованих картках платника податків ТОВ «Іршавський завод продовольчих товарів», код ЄДРПОУ 00412139 по платежу 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» обліковувався податковий борг, який виник в результаті несплати самостійно задекларованих платником податків сум та не сплачений протягом 90 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання у розмірі 448610,97 грн. (а.с.37-53).

Вищезазначені обставини також підтверджуються розрахунком податкового боргу, відповідно до якого до суми 448610,97 грн. (а.с.25-28) було включено наступні декларації, розрахунки:

- пеня нарахована на борг минулих років (стаття 129 Податкового кодексу України на Податковий розрахунок земельного податку № 9022162091 від 17 лютого 2017 року) 39133,28 грн. (дата виникнення боргу 14 липня 2020 року за період з 18 листопада 2019 року по 14 липня 2020 року);

- пеня нарахована на борг минулих років (стаття 129 Податкового кодексу України на Податковий розрахунок земельного податку № 9016021416 від 09 лютого 2018 року) - 29173,58 грн. (дата виникнення боргу 16 вересня 2021 року за період з 19 серпня 2020 року по 16 вересня 2021 року);

- пеня нарахована на борг минулих років (стаття 129 Податкового кодексу України на Податковий розрахунок земельного податку № 9025987298 від 19 лютого 2019 року) - 4824,35 грн. (дата виникнення боргу 17 лютого 2022 року за період з 20 жовтня 2021 року по 17 лютого 2022 року);

- податковий розрахунок земельного податку № 9025987298 від 19 лютого 2019 року на суму 60249,36 грн. (період виникнення боргу з 30 жовтня 2019 року по 30 січня 2020 року);

- податковий розрахунок земельного податку № 9029871127 від 15 лютого 2020 року на суму 189165,46 грн. (період виникнення боргу з 01 березня 2020 року по 01 лютого 2021 року);

- податковий розрахунок земельного податку № 9014164472 від 04 лютого 2021 року на суму 126064,94 грн. (період виникнення боргу з 02 березня 2021 року по 31 січня 2022 року).

Представником відповідача долучено в додатках до відзиву на позовну заяву Розрахунок боргу по пені, нарахованої за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань, самостійно визначених платником станом на 01.09.2022 року.

Оскаржуване Рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу разом із супровідним листом та інформацією про наявність суми податкового боргу, рахунків для сплати та нормативно-правового обґрунтування прийняття такого рішення було направлено засобами поштового зв`язку із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу ТОВ «Іршавський завод продовольчих товарів», 90100, Закарпатська область, м. Іршава, вул. Шевченка, будинок 70 листом №10076/6/07-16-13-09-07 від 22.09.2022 року, що не заперечується сторонами по справі.

Суд констатує, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до абзаців 1, 3, 4 пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Розрахунки (у тому числі розрахунок частин чистого прибутку і доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Приписами пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 95.1 цієї статті Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIІІ (далі - Закон № 1797-VIII), який набрав чинності з 01 січня 2017 року, змінено механізм стягнення коштів з рахунків платника у банках.

У відповідності з нормами абзацу другого пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого Органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинність із 01 січня 2022 року удосконалено адміністративно-судовий механізм при стягненні готівки та безготівкових коштів у рахунок погашення податкового боргу.

У відповідності з нормами абзацу другого пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступнику або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/абр надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

Новацією змін, що були внесені до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України є те, що така процедура здійснюється незалежно від розміру податкового боргу. При цьому, передбачено, що за наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу приймається в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

Відповідно до судової практики, що склалася із даної категорії справ вбачається, що стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може бути здійснене за таких умов:

1) виникнення податкового боргу у результаті несплати грошового зобов`язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку;

2) податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати;

2) платнику податків направлено податкову вимогу, з дня надіслання якої минуло не менше-30 календарних днів;

3) відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

Саме сукупність вказаних обставин обумовлює правомірність рішення контролюючого органу про стягнення коштів платника податків за рахунок готівки або з рахунків, які йому відкриті в банках, на погашення податкового боргу.

Так, податковий борг виник, як зазначалось вище, в результаті самостійно задекларованих зобов`язань та їх несплати у строки згідно:

- пеня нарахована на борг минулих років (стаття 129 Податкового кодексу України на Податковий розрахунок земельного податку № 9022162091 від 17 лютого 2017 року) 39133,28 грн. (дата виникнення боргу 14 липня 2020 року за період з 18 листопада 2019 року по 14 липня 2020 року);

- пеня нарахована на борг минулих років (стаття 129 Податкового кодексу України на Податковий розрахунок земельного податку № 9016021416 від 09 лютого 2018 року) - 29173,58 грн. (дата виникнення боргу 16 вересня 2021 року за період з 19 серпня 2020 року по 16 вересня 2021 року);

- пеня нарахована на борг минулих років (стаття 129 Податкового кодексу України на Податковий розрахунок земельного податку № 9025987298 від 19 лютого 2019 року) - 4824,35 грн. (дата виникнення боргу 17 лютого 2022 року за період з 20 жовтня 2021 року по 17 лютого 2022 року);

- податковий розрахунок земельного податку № 9025987298 від 19 лютого 2019 року на суму 60249,36 грн. (період виникнення боргу з 30 жовтня 2019 року по 30 січня 2020 року);

- податковий розрахунок земельного податку № 9029871127 від 15 лютого 2020 року на суму 189165,46 грн. (період виникнення боргу з 01 березня 2020 року по 01 лютого 2021 року);

- податковий розрахунок земельного податку № 9014164472 від 04 лютого 2021 року на суму 126064,94 грн. (період виникнення боргу з 02 березня 2021 року по 31 січня 2022 року).

Дати виникнення податкового боргу по вищевказаним податковим розрахункам були не сплачені платником протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати.

Позивачем по справі до позовної заяви реєстр розрахункових документів по AT «Комінвестбанк», щодо сплати земельного податку на суму 149226,77 грн., з приводу цього суд зазначає наступне.

Стаття 87 Податкового кодексу України встановлює джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків.

Так, відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Враховуючи вищенаведене, контролюючим органом були зараховані кошти в сумі 149226,77 грн. були зараховані в рахунок сплати податкового боргу з платежу 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» (відповідна сплата та зарахування обліковані в обліковій картці ТОВ «Іршавський завод продовольчих товарів» (а.с.37-53)).

Також суд наголошує на тому, що позивач у позові вказує на те, що ТОВ «Іршавський завод продовольчих товарів» податкової вимоги не отримувало.

Однак, такі твердження позивача по справі не відповідають фактичних обставинам з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у зв`язку з несплатою узгоджених сум відповідачу на підставі п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, виставлено податкову вимогу за №0026098-1308-0707 від 16 червня 2021 року про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями, яку було вручено платнику 22 червня 2021 року. Дані обставини справи підтверджуються підписом про вручення податкової вимоги бухгалтеру ТОВ «Іршавський завод продовольчих товарів» ОСОБА_1 на корінці податкової вимоги (а.с.55).

Судом також встановлено, що на час винесення оскаржуваного рішення відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, що підтверджується довідкою Головного управління ДПС у Закарпатській області від 27 жовтня 2022 року за вих. №11986/6/07-16-13-09-06 (а.с.54).

Безпідставним є посилання позивача на те, що нормами п. 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, не передбачено погашення податкового боргу платника податків за рішенням керівника контролюючого органу шляхом стягнення коштів з рахунків такого платника у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установ.

Пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, яке було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. № 215 передбачено, що Казначейство є учасником системи електронних платежів Національного банку.

Відповідно до п. 1 Правил системи електронних платежів Національного банку України, затвердженої Рішення Ради Платіжної організації системи електронних платежів Національного банку України, протокол 13.07.2р17 № 1 Із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Ради Платіжної організації системи електронних платежів Національного банку України (протокол 04.01.2018 № 2) система електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) є державною банківською платіжною системою, яка створена з метою проведення міжбанківського переказу коштів в Україні в національній валюті через кореспондентські рахунки банків-резидентів та рахунки інших установ - учасників СЕП, відкриті в Національному банку України.

Пунктом 11.4 статті 11 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» для проведення переказів через систему міжбанківських розрахунків Національного банку України банки-резиденти, Державна казначейська служба України відкривають рахунки в Національному банку України.

Підпунктом 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства, здійснює відкриття і закриття рахунків в національній валюті, проводить операції на рахунках, формує та видає виписки з рахунків, проводить відповідні розрахунки між державним та місцевими бюджетами, між місцевими бюджетами, а також між учасниками бюджетного процесу та суб`єктами господарювання.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Системний аналіз вищенаведених нормативно-правових актів дає підстави вважати, що органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів охоплюють в собі не тільки функції, що виконує банк, банківська установа, а й інші функції та завдання, що притаманні спеціалізованим установам, пов`язаним із обслуговуванням державного сектора економіки.

Крім того, Наказом ДПС України від 06.12.2019 №199 (із змінами) «Про затвердження примірних форм Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу; Журналу реєстрації рішень, прийнятих відповідно до статті 95 Податкового кодексу України» затверджено примірну форму Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Фактично єдиною підставою для скасування оскаржуваного рішення позивач наводить тільки відсутність посилання у п. 95.5 статті 95 Податкового кодексу України на шлях стягнення коштів з рахунків такого платника у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установ.

В той же час, позивач просить скасувати оскаржуване рішення повністю, незважаючи на те, що останнє містить посилання щодо шляхів стягнення безготівкових коштів як з рахунків такого платника у банках, так і стягнення безготівкових коштів з рахунків такого платника у органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установ.

За таких обставин, з урахуванням усіх критеріїв п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України та враховуючи наявність у платника податків податкового боргу, який самостійно задекларований та не був сплачений протягом 90 календарних днів Головним управлінням ДПС у Закарпатській області обґрунтовано та правомірно винесено рішення про безспірне списання такого податкового боргу, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Стягнення боргу буде виключно в сумі боргу 448610,97 грн. з земельного податку з юридичних осіб (18010500). Про дані обставини повідомлено позивача по справі листом Головного управління ДПС у Закарпатській області за вих. №10076/6/07-16-13-09-07 від 22 вересня 2022 року (а.с.10).

Частиною другою статті 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладено на відповідача.

Відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі вищенаведеного, беручи до уваги законодавчі норми, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає за необхідне у задоволенні позовні вимоги ТОВ «Іршавський завод продовольчих товарів» відмовити повністю.

На підставі статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Іршавський завод продовольчих товарів» (вул. Шевченка, буд. 70, м. Іршава, Закарпатська область, 90100, код ЄДРПОУ 00412139) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець