Рішення № 10850506, 22.07.2010, Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-718/2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2010 року Білогірській районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Лущеко Л.Г.

при секретарі - Качкаєвій М.І.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду у місті Білогірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Новожилівської сільської ради Білогірського району Автономної Республіки Крим, треті особи: Білогірська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за законом,

ВСТАНОВИВ:

позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами, загальною площею 87,6 кв.м, житловою площею 42,1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, Білогірський район, АР Крим, в порядку спадкування згідно із законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4;

визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами, загальною площею 87,6 кв.м, житловою площею 42,1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, Білогірський район, АР Крим, в порядку спадкування згідно із законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4.

Свої вимога мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_4.

ОСОБА_1 знаходилась з ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі з 1977 року.

ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження, де в графі «відомості про батька» вказано «ОСОБА_4».

Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно житловий будинок з господарсько-побутовими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, Білогірський район, АР Крим, якій належав ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 14.07.1977 року, засвідченого виконкомом Новожилівської сільської Ради депутатів трудящих Білогірського району Кримської області (реєстр № 86).

Загальна площа житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, Білогірський район, АР Крим, складає 87,6 кв.м, житлова площа 42,1 кв.м.

Дійсна вартість житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, Білогірський район, АР Крим, складає 101390,61 гривень, і право власності на вказане нерухоме майно ні за ким не зареєстроване.

Згідно записів погосподарської книги № 3 за 2006-2010 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 стор. 31 домоволодіння з господарсько-побутовими за адресою: АДРЕСА_1, Білогірський район, АР Крим, числиться за ОСОБА_4.

Згідно п. 20 Інструкції про порядок реєстрації будинків і домоволодіння в містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, яка діяла до 13.12.1995 року, вважається, що право власності фізичної особи на житловий будинок може підтверджуватися записом в погосподарській книзі сільської ради.

Позивачі прийняли спадок після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 шляхом реєстрації і мешкання з ним на момент його смерті за адресою: АДРЕСА_1, Білогірський район, АР Крим, а також шляхом подачі в держнотконтору заяви про прийняття спадку після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4.

ОСОБА_3, дочка ОСОБА_4, заяви про прийняття спадку після померлого ОСОБА_4 в держнотконтору не подавала, претензій до спадкового майна не має.

Реєстрація договору купівлі-продажу від 14.07.1977 року проведена згідно ст. 227 ЦК України (у редакції 1963 року) у виконкомі Новожилівської сільської Ради депутатів трудящих Білогірського району Кримської області (реєстр № 86), домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, Білогірський район, АР Крим, зареєстровано в погосподарській книзі № 3 за 2006-2010 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1, стор. 31 за ОСОБА_4.

Вони не можуть оформити свідоцтво про право на спадок згідно із законом на спадкове нерухоме майно у зв'язку з тим, що за життя ОСОБА_4 не зареєстрував право власності на нерухоме майно в СМ БРТІ, отже, тим самим вони не мають можливості реалізувати своє право на спадок на майно згідно із законом, що залишилося після смерті ОСОБА_4.

Зареєструвати право власності в СМ БРТІ на підставі договору купівлі-продажу від 14.07.1977 року, засвідченого виконкомом Новожилівської сільської Ради депутатів трудящих Білогірського району Кримської області (реєстр № 86), на померлого ОСОБА_4 не надається можливим, оскільки згідно додатку 1к п. 2.1. Тимчасового положення «Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом МЮ України від 07.02.2002 року № 7/5 (перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких виконується реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна), реєстрації на померлого підлягають договори купівлі-продажу нотаріально засвідчені, тобто нотаріально засвідчені державною нотаріальною конторою.

Згідно п. 11. ст. 346 ЦК України, «право власності припиняється із смертю власника», а також відповідно ч. 4 ст. 25 ЦК України, «цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент його смерті».

Пунктом 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, які виникли після вступу до законної сили.

У частині 5 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно і їх обмежень» вказано, що право власності і інші майнові права на нерухоме майно, придбані відповідно до чинних нормативно-правових актів до вступу до законної сили цього закону, визнається державою.

Згідно ст. 1216 ЦК України, «спадкоємством є перехід прав і обов'язків (спадок) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців)».

Згідно ст. 1218 ЦК України, «до складу спадку входять всі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадку і що не припинилися унаслідок його смерті».

Для захисту права на спадкове нерухоме майно, оскільки іншим способом реалізація права на спадкове нерухоме майна неможлива, виходячи з вищевикладеного, вимушені звернутися до суду.

Позивачі у судове засідання не зявились, представили заяви, в яких просять суд слухати справу у їх відсутність, на позові наполягають (а.с. 43-44).

Відповідач представник Новожилівської сільської ради Білогірського району АР Крим в судове засідання не зявився, надіслав заяву, в якій просить суд слухати справу у його відсутність, з позовом згоден (а.с. 41).

Третя особа нотаріус Білогірської держнотконтори у судове засідання не з'явилась, надіслала заяву, в якій просить суд розглянути справу в її відсутність, проти позовних вимог не заперечує (а.с. 40).

Третя особа у судове засідання не зявилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, проти позову не заперечує (а.с. 42).

Суд, вважає за можливе розглянути справу у відсутність незявившихся осіб за наявними матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення по справі можна ухвалити при проведенні попереднього судового засідання, оскільки відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення у порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу.

Суд, дотримуючись положень ч.4 ст.174 ЦПК України, прийняв визнання відповідачем позовної заяви, оскільки це не суперечить закону і не порушує прав, свобод, чи інтересів інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_4, що підтверджуються копією свідоцтва про смерть (а.с. 10). ОСОБА_1 знаходилась з ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі з 1977 року, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію шлюбу (а.с. 11). ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_2., де в графі «відомості про батька» вказано «ОСОБА_4» (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно - житловий будинок з господарсько-побутовими спорудами АДРЕСА_1 Автономної Республіки Крим, загальною площею 87,6 кв.м, житловою площею 42,1 кв.м, що підтверджується копією будинкової книги, копією технічного паспорту (а.с. 13-16, 20-23).

Житловий будинок з господарсько-побутовими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, Білогірський район, АР Крим, належав ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 14.07.1977 року, засвідченого виконкомом Новожилівської сільської Ради депутатів трудящих Білогірського району Кримської області, реєстровий № 86 (а.с. 12).

Дійсна вартість житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, Білогірський район, АР Крим, складає 101390,61 грн, і право власності на вказане нерухоме майно ні за ким не зареєстроване, що підтверджується листом СМ БРТІ № 17170 від 02.06.2010 року (а.с. 17).

Згідно записів погосподарської книги № 3 за 2006-2010 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1, стор. 31, домоволодіння з господарсько-побутовими за адресою: АДРЕСА_1, числиться за ОСОБА_4, що підтверджується довідкою № 298 від 12.05.2010 року виконкому Новожилівської сільської ради Білогірського району АР Крим (а.с. 18).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадок після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 шляхом реєстрації і мешкання з ним на момент його смерті за адресою: АДРЕСА_1, Білогірський район, АР Крим, що підтверджується довідкою № 297 від 12.05.2010 року виконкому Новожилівської сільської ради Білогірського району АР Крим (а.с. 19), а також шляхом подачі в держнотконтору заяви про прийняття спадку після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, що підтверджується витягом № 23834080 від 02.06.2010 року про реєстрацію в Спадковому реєстрі Білогірської державної нотаріальної контори АР Крим (а.с. 24).

ОСОБА_3 заяви про прийняття спадку після померлого ОСОБА_4 в держнотконтору не подавала, претензій до спадкового майна не має.

Крім того, позивачі не можуть оформити право власності на нерухоме майно, оскільки спадок в нотаріальній конторі оформлюється за наявності правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що підтверджується листом нотаріуса Білогірської держнотконтори АР Крим за № 782/01-14 від 02.06.2010 року (а.с. 25).

Відповідно до ст.227 ЦК України в редакції 1963 року, договір купівлі продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо однією із сторін є громадянин. Невиконання цієї вимоги тягне недійсність договору. Договір купівлі продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої ради. Згідно положень Закону СРСР від 19 липня 1973 року, який діяв на момент придбання спірного жилого будинку ОСОБА_1 у 1977 році, за змістом ст.14 цього Закону, повноваження нотаріальних органів щодо посвідчення договорів купівлі-продажу жилих будинків у населених пунктах, де відсутні державні нотаріальні контори, передані виконавчим комітетам місцевих рад. Таким чином, приймаючи до уваги, що у с. Новожилівка на час укладення договору була відсутня нотаріальна контора, слід виходити з того, що посвідчення договору купівлі-продажу працівником виконавчого комітету Новожилівської сільської ради (а.с. 12) не суперечило законодавству, яке діяло на момент укладення цього договору.

У Білогірській державній нотаріальній конторі була заведена спадкова справа № 227/2009 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 (а.с. 31-39). Зі спадкової справи убачається, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 31-39).

Та обставина, що право власності не було зареєстровано за ОСОБА_4 в установленому законом порядку, не може бути підставою для відмови в позові, оскільки відповідно до ст.3 ч.5 ЗУ „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, право власності на інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно діючим нормативно-правовим актам до набрання чинності цим законом, визнаються державою.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як зазначено у ст.392 ч.1 ЦК України, власник майна має права пред”явити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою особою.

Оскільки право власності позивача на зазначений будинок не може бути легалізовано у безспірному порядку, у звязку з втратою чинності раніше встановленого порядку і введенням обовязкової державної реєстрації договорів щодо нерухомості та нерухомого майна, слід виходити з того, що право власності позивача по суті не визнається, тому може бути встановлено лише у судовому порядку.

Приймаючи до уваги те, що згідно з роз”ясненнями Пленуму Верховного Суду України у п.4 Постанови від 24 червня 1983 року № 4 „Про практику розгляду судами України справ про спадкування”, якщо позивач, у передбачений ст.549 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини, вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд із цих підстав вирішує питання про визнання права власності на зазначене майно.

Таким чином, вимоги позивача не суперечать вимогам ст.ст. 316-319, 376 ч.3, 392 ЦК України, не зачіпають прав і законних інтересів сторін, держави, інших осіб.

Керуючись ст.ст. 316-319, 322 ч.3, 376 ч.3, 392 України, ст. ст. 10, 60, 130, 169, 174, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами, загальною площею 87,6 кв.м, житловою площею 42,1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, Білогірський район, АР Крим, в порядку спадкування згідно із законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами, загальною площею 87,6 кв.м, житловою площею 42,1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, Білогірський район, АР Крим, в порядку спадкування згідно із законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Білогірській районний суд АР Крим.

Рішення суду вступає у законну силу після закінчення десяти днів, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано.

Головуючий