Ухвала суду № 108482034, 16.01.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 січня 2023 року Справа № 160/20082/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , оформлену листом № 146 від 10.07.2019 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , періоди її роботи з 02.01.1992 по 05.01.1997 та 06.01.1997 по 29.12.2000 роки; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про призначення пенсії від 02.07.2019 року з врахуванням загального страхового стажу за періоди її роботи з 02.01.1992 по 05.01.1997 та 06.01.1997 по 29.12.2000 роки; стягнути на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 21910427 понесені витрати з оплати судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху та встановлено позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати належним чином завірену копію паспорта громадянина України; належним чином завірені копії доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги для суду та відповідача, вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду та надати докази їх поважності.

29.12.2022 року позивачем на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року надано копію паспорта громадянина України, копії доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги для суду та відповідача.

Також, позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви в якій заявлено клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду з вимогами про оскарження відмови у призначенні пенсії №146 від 10.07.2019 року поважними та поновлення такого строку. Зазначена заява обґрунтована тим, що до 27.09.2022 року позивач не здогадувалась і не могла здогадуватись про існування спірних періодів загального страхового стажу у 2019 році, оскільки жодного слова не було у відмові у призначенні пенсії, оформленої листом від 10.07.2019 року № 146 за підписом начальника відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 13 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

Вирішуючи питання щодо наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою та підстав для визнання поважними таких причин, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно абзацу 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 цієї статті, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення адміністративним процесуальним законодавством часових меж реалізації особою її права на судове оскарження обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.

При цьому, підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом є виключно обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи, що звернулась до суду, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасної реалізації нею свого права та підтверджені належним чином. Тобто такі обставини повинні виключати будь-яку практичну можливість особи бути обізнаною з існуванням певних фактів, щоб вона не повинна була і не могла дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів до певного моменту.

Разом з тим, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справи «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії»).

У свою чергу, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року по справі «Смірнова проти України» визначено, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.

Відповідно до статті 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Конвенція та практика ЄСПЛ є джерелом права.

Позивачем в позовній заяві зазначено, а судом встановлено, що для відмови у призначенні пенсії, оформленої листом від 10.07.2019 року № 146, підставою слугувала відсутність на момент звернення відповідного страхового стажу, а саме при необхідних 26 роках, співробітники ГУПФУ в Дніпропетровській області зарахували до загального стажу лише 23 роки 8 місяців 5 днів.

При отриманні рішення, у вересні 2019 року, як стверджує позивач, вона стала обізнаною про зарахування їй до страхового стажу лише 23 років 8 місяців та 5 днів та мала можливість звернутися до пенсійного органу для встановлення та вирішення питання щодо незарахованих періодів її роботи до страхового стажу.

В свою чергу, відмова у призначенні пенсії, оформлена листом від 10.07.2019 року № 146, на момент її отримання, не викликала у позивача сумнівів, оскільки позивачем повторно було подано заяву про призначення пенсії за віком 21.12.2021 року, а 27.09.2022 року позивачем було отримано рішення від 17.12.2021 року про відмову у призначенні пенсії за віком № 046450006450.

Отже, позивач, звертаючись до адміністративного суду лише 15.12.2022 року, шляхом подання позовної заяви, порушив шестимісячний строк звернення до суду.

В поданій позивачем заяві про поновлення строку звернення до суду з даним позовом позивачем не зазначено жодної причини, яка перешкоджала поданню нею позовної заяви до суду в межах встановлених Кодексом адміністративного судочинства України строків.

Доказів, які б підтверджували поважні причини, що позбавляли позивача можливості звернутись до суду з вказаним позовом до суду позивачем не надано.

За неведених вище обставин та з огляду на ненадання позивачем будь-яких належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, підстави зазначені позивачем в заяві не можуть бути визнані поважними причинами пропущення шестимісячного строку звернення до суду, оскільки такі причини не носять ознак об`єктивності та непереборності безпосередньо для позивача, а реалізація останнім права на судовий захист невід`ємно пов`язана зі строками, в межах яких позивач може звернутися до суду за захистом свого права.

Таким чином, суд не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

Згідно частини 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За наведених обставин, суд не знаходить підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

Відповідно до п. 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська