Ухвала суду № 10848143, 06.10.2009, Апеляційний суд міста Києва

Справа № 22-6353/09

Головуючий у 1-й інстанції-Шевченко Т.М.

Доповідач - Олійник А.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - судді Олійник А.С, суддів Наумчука М. І., Волкової Л.О., при секретарі - Пересунько Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Брокерського Товариства з додатковою відповідальністю «8Н8» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 травня 2009 року у цивільній справі за позовом Брокерського Товариства з додатковою відповідальністю «8Н8» до ОСОБА_1, Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди

встановила:

У січні 2009 року Брокерське Товариство з додатковою відповідальністю «8Н8» (далі -БТДВ «8Н8») звернулось із вказаним позовом до суду, просило визнати недостовірною та зобовязати ОСОБА_1 спростувати інформацію, поширену ним у Акті № 6794-22-01-322245271 від 08 листопада 2006 року, а саме: порушення п.2.1 статті 2, п.п.3.1.1 ст. 3. (поставки... послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України) та п.7.2 ст. 7 (податкова накладна) Закону України «Про податок на Додану вартість» від 03 квітня 1997 року. Позивач просив також зобовязати ОСОБА_1 відшкодувати моральну шкоду, завдану товариству поширенням недостовірної інформації, шляхом звернення на адресу БТДВ «8Н8» з листом із вибаченнями та одноразовим публічним вибаченням перед працівниками товариства (а.с. 3-4).

Судом першої інстанції до участі у справі як співвідповідача було залучено Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 травня 2009 року у задоволенні позову відмовлено (а. с. 62-64).

В апеляційній скарзі ТДВ «8Н8» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин справи та недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими. В апеляційній скарзі апелянт, зокрема, вказує на те, що інформація про заниження товариством податку на додану вартість, яку було поширено в акті від 08 листопада 2006 року, є негативною, а відповідач не довів достовірність такої інформації; інформацією було завдано моральної шкоди товариству та принижено його ділову репутацію, оскільки відповідно до чинного законодавства, страхові брокери не є обєктом оподаткування податком на додану вартість (а.с. 73-75).

У судовому засіданні представник позивача Смоль О.В. доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Лозовська О.В. проти апеляційної скарги заперечувала, просила її відхилити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обгрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у листопаді 2006 року за результатами виїзної планової документальної перевірки БТДВ «8Н8» з

питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, ревізорами-інспекторами Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, до складу яких, зокрема, входив головний державний податковий ревізор-інспектор відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері зовнішньо - економічної діяльності ОСОБА_1, було складено Акт № 679/1-22-01-32245271. Вказаним актом встановлено порушення БТВД «8Н8» вимог податкового законодавства (а.с. 7-18).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обгрнутовано виходив з того, що підписання та виготовлення вказаного акту не може вважатись поширенням інформації про позивача, а примусове вибачення як спосіб захисту ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено чинним законодавством.

Колегія суддів виходить з того, що Акт № 679/1-22-01-32245271 від 08 листопада 2006 року є актом застосування права, актом - волевиявленням (рішенням) уповноваженого компетентного державного органу - податкової інспекції.

Як розяснено у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 «Про судову практику у справа х про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року, у порядку цивільного чи господарського судочинства не можуть розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах органів досудового слідства, висновках судових експертиз, рішеннях органів влади, місцевого самоврядування та інших відповідних органів, атестаційних комісій, рішеннях про накладення на особу дисциплінарного стягнення, для яких законом установлено інший порядок оскарження.

Із матеріалів справи вбачається, що у провадженні Київського апеляційного адміністративного суду знаходиться справа за позовом БТДВ «8Н8» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування повідомлень рішень, прийнятих на підставі Акту № 679/1-22-01-32245271 від 08 листопада 2006 року.

Таким чином, інформація, яка міститься у вказаному акті, і я яку бажає спростувати позивач як недостовірну, не підлягає спростуванню, оскільки не є недостовірною інформацією в розумінні ст. 277 ЦК України. Крім того, для оскарження вказаного акту законом встановлено інший порядок оскарження.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, в межах доводів апеляційної скарги підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст. ст. 3ОЗ, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Брокерського Товариства з додатковою відповідальністю «8Н8» відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.