Ухвала суду № 108479991, 19.01.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.01.2023 Справа№914/1439/22

Суддя Мороз Н. В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РЄАЛТРЕЙД» про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 914/1439/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «РЄАЛТРЕЙД», м.Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІОН+», м. Львів

про стягнення 733 416,50 грн

встановив:

У провадженні Господарського суду Львівської області (суддя Яворський Б. І.) перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РЄАЛТРЕЙД до Товариства з обмеженою відповідальністю АВІОН+ про стягнення 733 416,50 грн заборгованості за договором поставки № 81 від 11.05.2020, з яких: 689 120,60 грн основний борг, 39 660,00 грн втрати від інфляції та 4 635,57 грн 3% річних.

18.01.2023 через службу діловодства господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РЄАЛТРЕЙД» про забезпечення позову від 10.01.2023, у якій заявник просить суд:

накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІОН+» (ідентифікаційний код 40110917) в сумі 743418,50 грн, що знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, код за ЄДРПОУ 14360570; № НОМЕР_2 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», МФО 300335, код за ЄДРПОУ 14305909; № НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, код за ЄДРПОУ 14361575;

направити ухвалу суду про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, код за ЄДРПОУ 14360570, (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д), АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», МФО 300335, код за ЄДРПОУ 14305909 (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9), АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, код за ЄДРПОУ 14361575 (01024, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 42/4) та до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (79007, м. Львів, вул. Котлярська, буд. 6).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Львівської області від 18.01.2023, заяву передано судді Мороз Н. В.

Заява обґрунтована тим, що у період липень-грудень 2022 року Господарським судом Львівської області було відкрито провадження у дванадцяти справах за позовами юридичних осіб до ТзОВ «АВІОН+» на загальну суму 32 248 211, 75 грн. У трьох із вищенаведених справ господарським судом прийнято рішення. Крім того, у поданій заяві позивачем зазначено про те, що в усіх судових справах підставою для звернення із вимогами до ТзОВ «Авіон+» було невиконання ним своїх зобов`язань саме з оплати за поставлений товар за договорами поставки; невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати має систематичний характер, що свідчить про умисне ухилення ТзОВ «Авіон+» від виконання свого обов`язку з оплати за отриманий товар; в значній частині судових справ представники відповідача не беруть участь у судових засіданнях, що на думку заявника, є однією із ознак того, що обгрунтовані заперечення відповідача проти позовних вимог відсутні.

Вказані обставини, на думку заявника, свідчить про систематичне ухилення від виконання відповідачем обов`язку зі грошових коштів, що дає підстави позивачу вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав останнього.

Дослідивши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову та докази, подані в її обґрунтування, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Однак, положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія ефективності задоволення вимог позивача. Аналогічний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18.

За приписами п.1 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч.4 ст.137 ГПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Отже, необхідною умовою для вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до правового висновку Великої палати Верховного Суду, який наданий у постанові від 15.08.2018 у справі № 922/4587/13, достатньо обґрунтованим припущенням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд зазначає, і аналогічна правова позиція викладена, зокрема у п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України «Про Вищу раду юстиції», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження» від 16.06.2011 № 5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Аналіз наведених позивачем обґрунтувань доцільності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства відповідача, не дає суду підстав вважати, що є необхідність у забезпеченні позову, оскільки заявником не надано суду достатніх доказів які б підтверджували факт проведення відповідачем будь-яких дій які істотно ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду або ефективний захист (поновлення) прав, за захистом яких заявник звернувся до суду.

Припущення позивача про можливу відсутність коштів на рахунках відповідача з огляду на наявність відкритих проваджень в справах за позовом юридичних осіб до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІОН+» не є належним та ґрунтовним доказом існування ризиків, які свідчать про утруднення чи неможливість виконання рішення суду в майбутньому.

Суд також вважає за необхідне відмітити, що обставини щодо наявності заборгованості за поставлений товар є безпосередньо предметом позову у даній справі, а факт наявності боргу не є встановленим та підлягає доведенню під час вирішення справи по суті і сам по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку відмовити позивачу в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РЄАЛТРЕЙД» про вжиття заходів забезпечення позову від 10.01.2023 у справі № 914/1439/22 відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.