Рішення № 108479820, 19.01.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.01.2023Справа № 910/10905/22

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-Страхування" (Київська обл., с. Софіївська Борщагівка)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Авто" (м. Київ)

про стягнення 36.255,27 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Авто" про стягнення 36.255,27 грн страхового відшкодування, виплаченого позивачем власнику автомобіля марки "Peugeot", д.н.з. НОМЕР_1 , у зв`язку з його пошкодженням у ДТП, яка сталася з вини водія автомобіля марки "ATAMAN", д.н.з. НОМЕР_2 , - ОСОБА_1 , який на час ДТП працював водієм у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Союз-Авто", за відсутності оформленого полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.22. відкрито провадження у справі №910/10905/22, з підстав, викладених в ухвалі, постановлено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Цією ухвалою також залучено ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

При цьому судом встановлено, що відповідачу ухвалу суду про відкриття провадження в даній справі направлено на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та вручено 18.11.22. відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/10905/22.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Третя особа про розгляд справи повідомлена належним чином, проте своїм правом на подання пояснень по справі не скористалась, жодних заяв чи клопотань до суду від третьої особи не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.06.22. між ОСОБА_2 та Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-Страхування" було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (надалі - Договір), що підтверджується страховим полісом CLAU-25895. Предметом Договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом "Peugeot 2008", д.н.з. НОМЕР_1 .

02.07.22. на вул. Попудренка в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля "Peugeot 2008", д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіля марки "ATAMAN", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок якої вказані транспортні засоби тримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 03.08.22. у справі №755/6165/22.

На підставі заяви страхувальника, Звіту про оцінку КТЗ №01-07/07 від 07.07.22.,рахунку СТО №ВТпС-005872 від 04.07.22., наряду-замовлення(акту виконаних робіт) №ВТпСА-017573 від 22.09.22., страхового акту №13662 від 12.07.22., виконуючи свої зобов`язання за Договором, позивач здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати страхувальнику коштів у сумі 36.255,27 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1916 від 14.07.22.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 17.09.19. у справі № 909/1189/17, під володільцем джерела підвищеної небезпеки слід розуміти юридичну особу або громадянина, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного відання або з інших підстав (договір оренди, довіреність тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальність за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин із володільцем цього джерела.

Зазначений висновок ґрунтується на приписах частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Покладання відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду внаслідок користування джерелом підвищеної небезпеки підприємства, з яким перебувала у трудових відносинах на підставі трудового договору (договору підряду), можливе лише в тому разі, якщо буде доведено, що ця особа заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя та четверта статті 1187 Цивільного кодексу України).

Отже, аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України).

Вина ОСОБА_1 , який керував автомобілем "ATAMAN", д.н.з. НОМЕР_2 , встановлена в судовому порядку.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що ОСОБА_1 на час ДТП працював водієм у ТОВ "Союз-Авто" (відповідач).

Під час розгляду спору судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача перед третіми особами застрахована не була. Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Відтак, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, заподіяну власнику автомобіля "Peugeot 2008", д.н.з. НОМЕР_1 , у дорожньо-транспортній пригоді, що відбулась 02.07.22., а до позивача як особи, що здійснила виплату страхового відшкодування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування шкоди від 25.07.22., у якій просив сплатити 36.255,27 грн. Вказана вимога відповідачем отримана 08.08.22., проте залишена без відповіді та задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частинами 1 та 2 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів і тверджень позивача в установленому законом порядку не спростував.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-Страхування" 36.255,27 грн матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Авто" (04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 10-А, корпус 2, квартира 35; ідентифікаційний код 30729545) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-Страхування" (08131, Київська область, село Софіївська Борщагівка, вулиця Велика Кільцева, будинок 56; ідентифікаційний код 35429675) 36.255 (тридцять шість тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн 27 коп. шкоди та 2.481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко