Вирок № 108472782, 18.01.2023, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4290/22

Провадження № 1-кп/577/131/23

В ИР ОК

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

18 січня 2023 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі обвинувальний акт у кримінальному провадженню № 12022200450000758 від 24.09.2022 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , перебуває на посаді сержанту з матеріального забезпечення полігона, освіта середня технічна, розлученого, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2022 року, близько 11 год. 15 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння (згідно акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 457 від 24.09.2022 року вміст алкоголю в крові становив 3.0 %), чим порушив пункт 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року (далі по тексту ПДР), за приписами якого «водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння», заздалегідь позбавивши себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку і координувати дії, на автомобілі «SKODA Octavia», державний номер НОМЕР_2 , під`їхав до магазину продовольчих товарів «Фламінго», розташованого по вул. 1 травня, буд. 1 у с. Вирівка Конотопського району. Після придбання товарі, сівши за кермо вказаного авта у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_6 почав виїжджати на головну дорогу вул. 1 травня в с. Вирівка Конотопського району, виконуючи поворот ліворуч. Пропустивши транспортний засіб, що рухався по головній дорозі обвинувачений продовжив маневр виїзду на головну дорогу, при цьому на порушення вимог пунктів 2.3 б, 12.1, 12.3 ПДР, згідно з якими «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», почав рухатися по зустрічному узбіччю. Маючи об`єктивну можливість вчасно виявити перешкоду для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, а також - належних управлінських заходів керування транспортним засобом для об`їзду перешкоди внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , що йшла по лівому узбіччю в попутному напрямку.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження і була доставлена до реанімаційного відділення КНП КМР «Конотопська ЦРЛ ім. ак. М.Давидова», де від отриманих травм померла.

За висновком судово-медичної експертизи №199 від 21.10.2022 року смерть ОСОБА_7 настала внаслідок тупої, сполученої травми тулуба, кінцівок з множинними двобічними переломами ребер, кісток тазу, шийки правого стегна, обох кісток правої гомілки в н/з, розривами селезінки, лівої нирки, печінки, пристінкової плеври з внутрішньочеревним та внутрішньо плевральними крововиливами, яка ускладнилась травматичним шоком.

Відповідно до висновку судової авто-технічної експертизи №154 від 08.10.2022 року ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «SKODA Octavia», державний номер НОМЕР_2 , допустив порушення вимог пунктів 2.3 б, 2.9 а, 12.1, 12.3 ПДР, мав технічну можливість попередити виникнення дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог пунктів 2.3 б, 12.1, 12.3 ПДР, а допущенні ним порушення знаходяться в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною подією та наслідками, що настали.

Отже, ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286 -1 КК України тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинили смерть потерпілого.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе визнав повністю та пояснив, що того дня, тобто 24.09.2022 року, з ранку вживав спиртні напої поминаючи загиблого на війні побратима після чого на власному авто «SKODA Octavia», державний номер НОМЕР_2 , поїхав до магазину розташованого в с.Вирівка. Придбавши товар і сівши за кермо автомобіля почав виїздити на головну дорогу повертаючи ліворуч, при цьому проявив неуважність внаслідок чого здійснив наїзд на ОСОБА_7 . У вчиненому кається і просить не позбавляти свободи.

Потерпіла ОСОБА_5 вказала, що про обставини кримінального правопорушення знає лише з матеріалів справи. Їй повністю відшкодовані збитки, а тому просить позовні вимоги залишити без розгляду. Щодо міри покарання, то покладається на розсуд суду.

Врахувавши, що показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються, з`ясувавши, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також впевнившись у добровільності їх позиції, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, визнав не доцільним дослідження доказів щодо обставин обвинувачення викладених в обвинувальному акті.

Переконавшись у добровільності повного визнання винуватості та правильному розумінні суті обвинувачення, суд дійшов висновку про необхідності призначення покарання.

Положеннями ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів (ч.2 ст.65 КК).

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 КК суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обтяжуючих відповідальність обставин не встановлено.

До пом`якшуючих - слід віднести щире каяття у вчиненному та активне сприяння розкриттю злочину, молодий вік, повне відшкодування завданих збитків, вибачився перед потерпілою, має на утриманні малолітню дитину, раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався.

Вирішуючи питання виду та розміру покарання суд виходить із такого.

Відповідно до ст. 69-1 КК за наявності обставин, що пом`якшують покарання, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Суд ураховує, що злочин вчинений з необережності, підсудний щиро розкаявся про що свідчить, окрім визнання факту скоєння кримінального протиправного діяння та повного відшкодування збитків, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки, у нього на утриманні перебуває малолітня дитина. За висновком органу пробації мається середній ризик вчинення повторного злочину та небезпеки для суспільства, а відтак виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства.

Разом з тим, ОСОБА_6 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, дана обставина безсумнівно підвищу суспільну небезпечність, порушуючи ПДР скоїв ДТП, що призвело до незворотних тяжких наслідків у вигляді смерті людини, а тому, на переконання суду, застосування ст. 69 КК України, на чому наполягає сторона захисту, є неможливим.

З огляду на викладене суд вважає, що необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів буде покарання виключно у вигляді позбавлення волі, проте мінімальним строком визначеним санкцією ч.3 ст.286-1 КК України.

Процесуальні витрати відшкодовані добровільно.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_5 слід залишити без розгляду внаслідок добровільного задоволення.

Керуючись: ст.ст. 368, 370, 371 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_6 за ч.3 ст.286-1 КК України та призначити покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк п`ять років.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу засудженому залишити тримання під вартою і строк відбуття покарання рахувати з 24.09.2022 року.

Речовий доказ автомобіль «SKODA Octavia», державний номер НОМЕР_2 , власником якого, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , є ОСОБА_6 повернути останньому, скасувавши раніше накладений арешт за ухвалою слідчого судді від 27.09.2022 року.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 500000 грн. залишити без розгляду на підставі поданої позивачем заяви.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1