Ухвала суду № 108470485, 19.01.2023, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1548/22

Провадження № 1-кп/242/185/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12022050500000172 від 23.07.2022 року відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Селидове, Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працює, раніше судимий: 1) 01.04.2004 року Амур - Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ст.70 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на 2 роки; 2) 30.10.2006 року Київським районним судом м. Донецька за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70, 71 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі; 3) 30.07.2013 року Гірницьким районним судом м. Макіївка Донецької області за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі; 4) 12.01.2018 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 місяців арешту; 5) 09.11.2018 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 1, 4 ст.70, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, 30.08.2021 року умовно-достроково звільнено на підставі ухвали Селидівського міського суду Донецької області від 20.08.2021 року, не відбутий строк складає 1 рік 6 місяців 9 днів; 6) 11.10.2022 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 71, 72 КК України до покарання у виді 1 року 8 місяців позбавлення волі, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого за ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Селидівського міського суду Донецької області надійшло кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання, яке надійшло до суду 26.12.2022 року про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177КПКУкраїни ризики, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшились.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст.331КПКУкраїни під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідност. 199 КПК Україниклопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали тримання під вартою та слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді Селидівського міського суду Донецької області від 04.10.2022 року, відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» строком на 60 діб, до 28.11.2022 року.

В порядку ч. 5 ст. 615 КПК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» відносно ОСОБА_5 продовжено, до вирішення питання у судовому засіданні, але не більше ніж на 2 місяці, тобто до 24.01.2023 року.

Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Суд також звертає увагу, що згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Поміж іншим Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.

Суд звертає увагу, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Тоді як наведені прокурором в клопотанні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися, тяжкість покарання, яка загрожує йому у разі визнання винуватим та те, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, суд звертає увагу, що по справі не досліджено докази та не допитані свідки та потерпілі.

Враховуючи вищевикладене, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , його вік, стан здоров`я, те, що він раніше неодноразово судимий за злочини проти власності за які відбував покарання у місцях позбавлення волі, судимість в якого не знята та не погашена у встановленому законом порядку та скоював злочини в період умовно-дострокового звільнення, до затримання ніде не працював, що в сукупності свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, крім того відносно обвинуваченого, набрав законної сили вирок суду в іншому кримінальному провадженні, яким його засуджено до покарання у виді позбавлення волі, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та неможливості на теперішній час застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст. ст. 5, 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 60 діб, тобто до 14 березня 2023 року включно.

Судом встановлено, що на час розгляду даного клопотання, розпорядження щодо виконання вироку Селидівського міського суду Донецької області від 10.10.2022 року відносно ОСОБА_5 до установи не надходило. Обвинувачений ОСОБА_5 перебуває в ДУ «Дніпропетровська установа виконання покарань (№ 4)» на підставі раніше обраного та в подальшому продовженого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно дост.183КПК України,з урахуваннямобставин вчиненогокримінального правопорушення,особи обвинуваченого,його майновогота сімейногостану,ризиків,передбачених ст.177КПК України,суд визначаєзаставу достатнюдля забезпеченнявиконання обвинуваченимобов`язків,передбачених КПКУкраїни в розмірі50(п`ятдесяти)прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб всумі,що дорівнює124050грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 177-178, 331 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Дніпропетровська установа виконання покарань (№ 4)» до 60 діб, тобто до 14 березня 2023 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 124 050 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят) грн. 00 коп., які необхідно внести на рахунок: розрахунковий рахунок: UA828201720355259003000011792, отримувач: територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ; ЄДРПОУ: 26288796.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 14 березня 2023 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Дніпропетровська установа виконання покарань (№ 4)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи«Дніпропетровська установа виконання покарань (№ 4)»негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави: 1) прибувати до прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена в Дніпровському апеляційному суді протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1