Ухвала суду № 108467473, 17.01.2023, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/391/23

н/п 2-з/953/5/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2023 р. м.Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Демченко С. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,

УСТАНОВИВ:

16 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить:

-розірвати шлюб між ним та відповідачкою, зареєстрований 28 листопада 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції за актовим записом №2457;

- визнати житловий будинок літ. «Д-2» загальною площею 149,7 кв.м, житловою площею 41,6 кв.м з надвірними будівлями та спорудами (літ. «а», «д» - тераси; літ. «а1», «д1» - ганок, літ «А» - літня кухня; літ. «Б», «Е» - навіс; літ. «В» - баня; №1, 3 -:-7, 11 огорожа; №8 колонка, №9, 10 вигрібна яма; №12, 13 басейн), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок літ. «Д-2» загальною площею 149,7 кв.м, житловою площею 41,6 кв.м з надвірними будівлями та спорудами (літ. «а», «д» - тераси; літ. «а1», «д1» - ганок, літ «А» - літня кухня; літ. «Б», «Е» - навіс; літ. «В» - баня; №1, 3 -:-7, 11 огорожа; №8 колонка, №9, 10 вигрібна яма; №12, 13 басейн), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на Ѕ частину житлового будинку літ. «Д-2» загальною площею 149,7 кв.м, житловою площею 41,6 кв.м з надвірними будівлями та спорудами (літ. «а», «д» - тераси; літ. «а1», «д1» - ганок, літ «А» - літня кухня; літ. «Б», «Е» - навіс; літ. «В» - баня; №1, 3 -:-7, 11 огорожа; №8 колонка, №9, 10 вигрібна яма; №12, 13 басейн), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

-залишити увласності ОСОБА_2 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на Ѕ частину житлового будинку літ. «Д-2» загальною площею 149,7 кв.м, житловою площею 41,6 кв.м з надвірними будівлями та спорудами (літ. «а», «д» - тераси; літ. «а1», «д1» - ганок, літ «А» - літня кухня; літ. «Б», «Е» - навіс; літ. «В» - баня; №1, 3 -:-7, 11 огорожа; №8 колонка, №9, 10 вигрібна яма; №12, 13 басейн), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 6310136600:14:013:0121, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , залишивши у власності ОСОБА_2 іншу Ѕ частину земелько ділянки.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок літ. «Д-2» загальною площею 149,7 кв.м, житловою площею 41,6 кв.м з надвірними будівлями та спорудами (літ. «а», «д» - тераси; літ. «а1», «д1» - ганок, літ «А» - літня кухня; літ. «Б», «Е» - навіс; літ. «В» - баня; №1, 3 -:-7, 11 огорожа; №8 колонка, №9, 10 вигрібна яма; №12, 13 басейн) та земельну ділянку кадастровий номер 6310136600:14:013:0121, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви посилається на те, що він звернувся до суду із позовної заявою про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. Зазначає, що предметом даного спору, у тому числі є визначення прав на спільне сумісне майно подружжя, зокрема на: житловий будинок та земельну ділянку кадастровий номер 6310136600:14:013:0121, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Вказав, що з 28 листопада 2009 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , та за час їх спільного проживання вони побудували та ввели в експлуатацію спірний будинок, право власності на який зареєстровано в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем 20 січня 2021 року на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Земельна ділянка, на якій побудований вищевказаний будинок, приватизована та 31 травня 2013 року зареєстрована на праві приватної власності за відповідачем на підставі договору дарування земельної ділянки. Заявник зазначає, що оскільки спірний житловий будинок був побудований та введений в експлуатацію під час шлюбу, тому є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу, при цьому земельна ділянка, на якій вказаний житловий будинок побудований, також підлягає поділу за принципом нерозривності нерухомості із земельною ділянкою на якій вона розташована. Наразі існує спір щодо поділу майна подружжя, яке є спільною сумісною власністю, оскільки згоди щодо добровільного поділу сторони не досягли.

В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову заявник вказує, що відповідач може незаконно продати (відчужити) спірне майно, а тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання можливого рішення суду, оскільки у випадку подальшого відчуження майна відповідачем до завершення судового процесу, заявник вимушений буде завертатися до суду за захистом свої прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, вважаю, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Заява про забезпечення позову подана одночасно з пред`явленням позову з дотриманням порядку, встановленого ч. 1 ст. 152 ЦПК України.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ст. 151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов`язково зазначаються: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Наведене свідчить про те, що захист прав та інтересів позивача стане неможливими без вжиття заходів забезпечення позову, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, у випадку задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має також брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006, №9 постановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Як вбачаєтьсязі зміступозовної заяви,позивач проситьрозірвати шлюбміж нимта відповідачкою,визнати спільноюсумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вказаний житловий будинок; визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності по Ѕ частину житлового будинку, залишивши у власності ОСОБА_2 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на Ѕ частину житлового будинку; визнати за ОСОБА_1 право власності на1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 6310136600:14:013:0121, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , залишивши у власності ОСОБА_2 іншу Ѕ частину земелько ділянки.

Тобто даний спір за своєю сутністю є спором щодо права власності позивача на спірне майно.

З Інформаціїз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодооб`єкта нерухомогомайна станомна 12січня 2023року слідує,що ОСОБА_2 на правіприватної власностіна підставірішення державногореєстратора Департаментареєстрації Харківськоїміської радиГвоздович А.І.про державнуреєстрацію правта їхобтяжень (звідкриттям розділу),індексний номер:56330532від 27.01.202113:02:54володіє об`єктомнерухомого майна,а саме житловимбудинком літ.«Д-2»з надвірнимибудівлями таспорудами,що розташованийза адресою: АДРЕСА_1 ,а такожземельною ділянкоюз кадастровимномером 6310136600:14:013:0121,цільове призначення длябудівництва таобслуговування жилогобудинку,господарських будівельта споруд(присадибнаділянка),що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування земельної ділянки, серія та номер: 1610, виданий 31.05.2013, видавник: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу.

У заяві про забезпечення позову позивач, обґрунтовуючи свої, вимоги вказує на те, що існує реальна ймовірність того, що відповідачка здійснить продаж спірного майна, оскільки вона відмовилася в позасудовому порядку вирішити вказане питання, а тому невжиття заходів забезпечення позову значно ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду на користь позивача у випадку задоволення судом позову.

Дослідивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, суд встановив, що між сторонами дійсно існує спір щодо захисту права власності позивача на спірне майно.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів та враховуючи обставини, що можуть утруднити в майбутньому виконання рішення суду, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, приходжу до висновку щодо необхідності застосування в даному випадку заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно - житловий будинок літ. «Д-2» загальною площею 149,7 кв.м, житловою влощею 41,6 кв.м з надвірними будівлями та спорудами (літ. «а», «д» - тераси; літ. «а1», «д1» - ганок, літ «А» - літня кухня; літ. «Б», «Е» - навіс; літ. «В» - баня; №1, 3 -:-7, 11 огорожа; №8 колонка, №9, 10 вигрібна яма; №12, 13 басейн) та земельну ділянку кадастровий номер 6310136600:14:013:0121, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 із забороною його відчуження.

Зазначений захід забезпечення знаходиться в прямому зв`язку з предметом позову та невжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, призведе до порушення майнових прав позивача, а тому суд вважає необхідним задовольнити заяву про забезпечення позову та накласти арешт на вищевказане майно.

Крім того, забезпечення позову у спосіб, обраний позивачем, а саме накладення арешту на спірне нерухоме майно не завдає шкоди відповідачу, оскільки накладення арешту на нерухоме майно тимчасово перешкоджає лише відчуженню такого майна.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149,150-153,157, 260-261 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя - задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок літ. «Д-2» загальною площею 149,7 кв.м, житловою площею 41,6 кв.м з надвірними будівлями та спорудами (літ. «а», «д» - тераси; літ. «а1», «д1» - ганок, літ «А» - літня кухня; літ. «Б», «Е» - навіс; літ. «В» - баня; №1, 3 -:-7, 11 огорожа; №8 колонка, №9, 10 вигрібна яма; №12, 13 басейн), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності на підставі рішення державного реєстратора Департамента реєстрації Харківської міської ради Гвоздович А. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 56330532 від 27.01.2021 13:02:54 належить ОСОБА_2 .

Накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 6310136600:14:013:0121 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на підставі договору дарування земельної ділянки, серія та номер: 1610, виданий 31.05.2013, видавник: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки: НОМЕР_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки: НОМЕР_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Суддя С.В. Демченко