Рішення № 108465355, 16.01.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22221/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г.О.

секретар судового засідання Музика В. П.

справа № 757/22221/21-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН»

відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПРЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»

відповідач 3: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»

відповідач 4: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна»

відповідач 5: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна»

відповідач 6: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ»

відповідач 7: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс»

відповідач 8: Товариство з обмеженою відповідальністю «СОС Кредит»

відповідач 9: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайм Кепітел»

відповідач 10: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр»

відповідач 11: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація»,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПРЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «СОС Кредит», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Кепітел», Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», про захист прав споживачів, визнання недійсними договорів та захист персональних даних, -

представник позивача - адвокат Богомазов П. С.

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2021 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просить визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» Товариства з обмеженою відповідальністю «Маніфою», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «СОС Кредит», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Кепітел», Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», вчиненими із застосуванням нечесної підприємницької практики та такими, що порушують права ОСОБА_1 як споживача; визнати Договори № 1864788 від 10 липня 2020 року; № 1881473 від 19 липня 2020 року; № 1913096 від 02 серпня 2020 року, укладені між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» (код ЄДРПОУ 40071779) недійсними;зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ 1», Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Маніфою», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс», Товариство з обмеженою відповідальністю «СОС Кредит», Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайм Кепітел», Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», видалити (знищити) всі персональні дані ОСОБА_1 , у тому числі зі своїх інформаційно-телекомунікаційних систем, серверів, паперових та електронних баз.

В обґрунтування позову зазначено, що у період із 10 липня 2020 року по 02 серпня 2020 року невідомі особи здійснили від імені ОСОБА_1 реєстрацію на 11 онлайн-сервісах кредитування, і скориставшись персональними даними позивача оформили три кредити в ТОВ «СС ЛОУН» з подальшим заволодінням грошовими коштами фінансової організації. Позивач заперечує факт укладення кредитних договорів з відповідачем.

Позивач стверджує, що жодних правовідносин з банками чи будь-якими кредитними (фінансовими) установами не оформляв та не отримував від них позик (кредитів), також не надав згоди на обробку, зберігання чи використання його персональних даних.

Звернувшись до Українського бюро кредитних історій, позивач отримав дані щодо укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «СС ЛОУН» договору №1864788 від 10.07.2020 року на суму 400, 00 грн, закритий 16.07.2020 року, договір №1881473 від 19.07.2020 року на суму 1 500, 00 грн, закритий 02.08.2020 року, договір №1913096 від 02.08.2020 року на суму 5 000, 00 грн, за яким утворилась заборгованість. У виписці Українського бюро кредитних історій містились дані стосовно облікових записів і заявок на кредити, створених від імені позивача у інших фінансових установах, а саме: ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ТОВ «Лінеура Україна», ТОВ «Авентус Україна» ТОВ «Маніфою», ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс», ТОВ «СОС Кредит», ТОВ «Лайм Кепітел», ТОВ «Споживчий Центр», ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація».

Вказує, що за вказаними фактами він звенувся до правоохоронних органів та завернуся до вказаних установ з вимогами щодо виданням облікових записів та його персональних даних. Проте відповідачами не здійснено ніяких дій щодо знищення його персональних даних, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2021 року, заяву розподілено судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.05.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі.

Копію ухвали від 27.05.2021 року було направлено на адреси сторін, крім того відповідачам було направлено копію позовної заяви з додатками.

Відповідно до розпорядження № 376 від 20.10.2021 року, у зв`язку із смертю судді ОСОБА_2 вказану справу було передано на повторний автоматичний розподіл справ згідно ст. 14 ЦПК України.

У відповідності до повторного розподілу справи, згідно ст. 14 ЦПК України, для розгляду вищевказаної справи визначено суддю Матійчук Г.О.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2021 року прийнято справу до провадження судді та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу не пізніше п`ятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачу, що він має право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву.

Копію ухвали від 21.10.2021 року було направлено на адреси сторін.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).

За ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Таким чином, сторони вважаються належно повідомленими про розгляд даної справи.

14.02.2022 року від відповідача 1 ТОВ «СС ЛОУН» надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задовленні позову з підстав, зазначених у ньому. Зокрема, у відзиві зазначено, що позивачем не спростовано факт укладення договору із ТОВ «СС ЛОУН», будь-яких доказів на підтвнерлження зазначеного матеріали не містять, а ґрунтуються лише на твердженнях позивача. При цьому без проходження процедури реєстрації в ІТС ТОВ «СС ЛОУН», без здійснення входу на сайт ТОВ «СС ЛОУН» за допомогою логіна і паролю особистого кабінету, без ідентифікації та верифікації позивача та його платіжної картки, без підписання кредитних договорів електронними підписами одноразовим ідентифікаторами кредитні договори між позивачем та ТОВ «СС ЛОУН» не були б укладені. Також матеріали справи не містять доказів того, що позивач повідомляв правоохоронні органи про зникнення в нього документів, які б містили дані для укладення договорів.

Інші відповідачі у справі правом подати відзив на позов не скористались.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 4 вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, відзив відповідача 1 на позов, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ТОВ «СС ЛОУН» було укладено кредитні договори №1864788 від 10.07.2020 року на суму 400, 00 грн, закритий 16.07.2020 року, №1881473 від 19.07.2020 року на суму 1 500, 00 грн, закритий 02.08.2020 року, №1913096 від 02.08.2020 року на суму 5 000, 00 грн, за яким утворилась заборгованість.

Як зазначено у позовній заяві, у виписці Українського бюро кредитних історій містились дані стосовно облікових записів і заявок на кредити, створених від імені ОСОБА_1 у інших фінансових установах, а саме: ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ТОВ «Лінеура Україна», ТОВ «Авентус Україна» ТОВ «Маніфою», ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс», ТОВ «СОС Кредит», ТОВ «Лайм Кепітел», ТОВ «Споживчий Центр», ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація».

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Крім того, ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

При цьому, за змістом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» використання електронного цифрового підпису» не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Згідно ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені, виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням неналежним виконанням) сторонами умов договору; порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

Згідно з ч. ч. 5-6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В статті 89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Обґрунтовуючи вимоги позову про визнання недійсними договорів № 1864788 від 10 липня 2020 року; № 1881473 від 19 липня 2020 року; № 1913096 від 02 серпня 2020 року, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «СС ЛОУН» позивач посилається на те, що він не укладав вказані договори, та у зв`язку з чим звернувся до правоохороних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, однак не долучає будь-яких доказів на підтвердження вказаного, в тому числі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, доводи позивача ґрунтуються виключно на його поясненнях та припущеннях, будь-яких доказів, що б підверджували, що позивач не укладав вказані договори, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 надано офіційне тлумачення положення ч.2 ст. 32 Конституції України, зокрема: неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними, і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розквіту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб`єкта персональних даних.

Кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (ч. 4 ст. 32 Конституції України).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про інформація» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Обробка персональних даних - це дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача) знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.

Мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Обробка персональних даних здійснюється відкрито і прозоро із застосуванням засобів та у спосіб, що відповідають визначеним цілям такої обробки (ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних».

Частиною 6 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Персональні дані обробляються у формі, що допускає ідентифікацію фізичної особи, якої вони стосуються, не довше, ніж це необхідно для законних цілей, у яких вони збиралися або надалі оброблялися (ч. 8 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних»).

Також ст. 32 Конституції України і ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних» передбачене право на вилучення інформації та знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем.

Так, відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних» суб`єкт персональних даних має право:

1) знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;

2) отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані;

3) на доступ до своїх персональних даних;

4) отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи обробляються його персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних;

5) пред`являти вмотивовану вимогу володільцю персональних даних із запереченням проти обробки своїх персональних даних;

6) пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними;

7) на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв`язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;

8) звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого або до суду;

9) застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних;

10) вносити застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних під час надання згоди;

11) відкликати згоду на обробку персональних даних;

12) знати механізм автоматичної обробки персональних даних;

13) на захист від автоматизованого рішення, яке має для нього правові наслідки.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить зобов`язати відповідачів знищити усі персональні дані позивача, однак будь-яких доказів щодо незаконної обробки його персональних даних суду не надано, а його вимоги грунтуються лише на вимогах про знищення вказних персональних даних.

Що стосується вимог позивача про визнання дій відповідача, вчинених із застосуванням нечесної підприємницької практики та протиправними, то слід зазначити наступне.

За змістом статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика - це будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо придбання продукції. Наведене свідчить, що правовідносини, які виникли між сторонами, не стосуються стадії придбання чи реалізації продукції, а, отже, не впливають на економічну поведінку позивачів як споживачів продукції.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться: 1) час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції; 2) вживання образливих або загрозливих висловів; 3) використання тяжкої для споживача обставини, про яку продавцю або виконавцю було відомо, для впливу на рішення споживача; 4) встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розірвати договір або замінити продукцію чи укласти договір з іншим суб`єктом господарювання; 5) загроза здійснити незаконні або неправомірні дії.

Вимоги відповідача щодо повернення кредиту, телефонні та інші повідомлення із вимогою про належне виконання кредитного зобов`язання не є пропозицією щодо придбання товару (послуги), а є способами захисту кредитора свого порушеного права на повернення кредиту й платежів за ним, а тому слід дійти висновку про відсутність у діях відповідача ознак нечесної підприємницької практики, що в свою чергу виключає наявність підстав для визнання дій відповідача вчинених із застосуванням нечесної підприємницької практики.

При цьому доказів того, що протягом тривалого часу позивач піддавалась різним незаконним діям зі сторони відповідачів позивач суду не надав.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що ґрунтуються виключно на судженнях позивача, тому позов не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 32 Конституції України, ст. ст. 202, 203, 207, 215, 638, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 4, 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 1, 19, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.. 11 Закону України «Про інформацію», ст. ст. 2, 6, 8 Закону України «Про захист персональних даних», ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 141, 174, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355, 15.5) Прикінцевих положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПРЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «СОС Кредит», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Кепітел», Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», про захист прав споживачів, визнання недійсними договорів та захист персональних даних - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», адреса: вул. Максимовича Михайла, 8, м. Київ, 03066, код ЄДРПОУ 40071779.

Відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПРЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», адреса: пл. Арсенальна, 1-Б, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 39861924.

Відповідач 3: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», адреса: вул. Лейпцьзька, 15-Б, поверх 1, м. Київ, 01015, код ЄДРПОУ 38569246.

Відповідач 4: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», адреса: вул. Дніпровська Набережна, 25, прим. 318, м. Київ, 02081, код ЄДРПОУ 42753492.

Відповідач 5: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», адреса: пр-т. Перемоги, 90-А, м. Київ, 03062, код ЄДРПОУ 41078230.

Відповідач 6: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ», адреса: вул. Казимира Малевича, 87, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42848369.

Відповідач 7: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс», адреса: вул. Кловський Узвіз, 7, прим. 103, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 40284315.

Відповідач 8: Товариство з обмеженою відповідальністю «СОС Кредит», адреса: вул. Почайниницька, 23, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 39487128.

Відповідач 9: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайм Кепітел», адреса: вул. Пушкінська, 28, каб. 7, м. Миколаїв, 54029, код ЄДРПОУ 41885310.

Відповідач 10: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач 11: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», адреса: бул. Вацлава Гавела, 4, офіс 520, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 41146462.

Суддя Г.О.Матійчук