Вирок № 10846489, 19.08.2010, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 1-96/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2010 року Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кіхтенко Н.І.,

за участю:

секретаря судових засідань Сміян А.В.,

прокурора Початенко Н.В.,

потерпілого ОСОБА_2,

захисника підсудного - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України,з середньою освітою, неодруженого, утриманців немаючого, непрацюючого, невійськовозобовязаного, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, судимого:

15.10.2002 р. вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області за ч.5 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, який 14.08.2003р. ухвалою Верховного Суду України змінено та виключено конфіскацію 1/2 частини майна,а строк покарання зменшено до 4 років позбавлення волі, звільненого 25.03.2005 р. по постанові Полтавського райсуду Полтавської області від 18.03.2005 р. умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 9 днів, покарання відбув,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2010 року, приблизно о 19 годині 15 хвилин, в м. Корсуні Шевченківському Черкаської області, на вулиці Кулішенка, поблизу Мартанського ставка, підсудний ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного спяніння, з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_2, на відмову дати майно, здійснив розбійний напад на останнього, вдаривши кулаком правої руки в область обличчя, а потім схопив ОСОБА_2 рукою за шию та пригнувши тулубом вниз наніс один удар коліном в область обличчя, зваливши цим ударом його на сніг і тримаючи лівою рукою за волосся на голові, наніс кулаком правої руки біля 7-8 ударів в область обличчя потерпілого, спричинивши при цьому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, крововиливів обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад його здоровя.

Після цього підсудний здійснив заволодіння чужим майном, яке належить потерпілому , а саме: пачкою сигарет «Прилуки» ціною 5 грн. 50 коп., яку вийняв з кишені потерпілого, мобільним телефоном марки «Nокіа-6233», ціною 700 грн., в якому знаходилася флешкарта марки „Місrо-СD» на 1 гб. ціною 60 грн., сімкарта «Лайф» ціною 15 грн., на рахунку якої було 14 гривень, завдавши при цьому потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 794 грн. 50 коп.

Допитаний під час досудового слідства і в суді підсудний ОСОБА_4 факт вчинення ним злочину визнав частково, пояснюючи свою позицію тим, що в нього не було мети заволодіти майном ОСОБА_2, а саме: мобільним телефоном і сигаретами, такі підібрав вже після бійки, а визнає лише вину в тому, що безпричинно побив потерпілого, та дав суду наступні показання.

Що 20 лютого 2010 р. він святкував вдома свій день народження і випив грам 300 вина, а після 19 години разом із свідком ОСОБА_5 пішов до центру міста. Біля Мартанського ставка на лівій частині дороги підсудний побачив потерпілого, який йшов та курив сигарету. Підсудний попросив у потерпілого сигарету,але останній у грубій формі відмовив і кулаком правої руки замахнувся в обличчя підсудного, але він від удару ухилився, а після цього ударив ОСОБА_2 кулаком в обличчя. Від даного удару потерпілий нахилився і тоді підсудний ногою ударив ОСОБА_2 по нозі, нижче коліна. Після цього вони впали на сніг та почали боротися, і один одному наносили удари в область голови. Потім ОСОБА_2 піднявся і почав відходити від місця події. Підсудний побачив на снігу мобільний телефон потерпілого, який світився, підняв і хотів віддати, але потерпілий відмовився такий забрати і пішов в сторону магазину. Коли підсудний став іти до ОСОБА_2, то ногою підбив щось, і побачив, що це була пачка сигарет, з якої кілька сигарет вилетіло, яку підсудний підняв і також хотів віддати потерпілому та запропонував помиритися? але ОСОБА_2 сказав, що йому нічого не потрібно, і забіг в магазин «Делікат». Коли ОСОБА_2 вийшов із магазину, то підсудний знову запропонував йому забрати телефон і сигарети, але потерпілий відмовився. Підсудний пішов до центру міста і у свідка ОСОБА_6 поміняв телефон потерпілого на телефон марки « Самсунг », який потім кудись викинув.

Вина підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України, стверджується:

- показаннями потерпілого ОСОБА_2, який дав суду наступні показання.

Що він 20 лютого 2010 р. домовився із своїми друзями зустрітись біля магазину «Делікат».

О 19 годині він пішов до вказаного місця і по дорозі побачив, що перед ним, в попутному напрямку, по правому узбіччі дороги?йшов підсудний і свідок ОСОБА_5

Підсудний перебував у стані алкогольного спяніння, оскільки його хода була не стійка і це було видно по його мові. Потерпілий слухав музику, яка відтворювалась за допомогою мобільного телефону марки «Нокія-6233», що знаходився у зовнішній нагрудній кишені куртки. Коли потерпілий почав обходити підсудного,якого до цього не знав, то останній попросив сигарету. Потерпілий вийняв з кишені телефона, виключив музику і в цей момент підсудний підійшов і сказав, щоб потерпілий дав подивитися телефон,на що потерпілий відмовив і поклав телефон до кишені куртки. ОСОБА_4 став наполягати, щоб ОСОБА_2 йому дав телефон. ОСОБА_5 при цій розмові не був присутній, тому, що був на другій стороні дороги. Після відмови дати телефон,підсудний ударив потерпілого правою рукою в область лівого ока, від чого останній похитнувся, але не впав. Потім ОСОБА_4 схопив своєю рукою за куртку потерпілого і вони почали боротись. Потім підсудний правою рукою схопив ОСОБА_2 за шию, і пригнувши його до низу, наніс один удар коліном в область обличчя, від якого потерпілий упав спиною на сніг, а ОСОБА_4 упав на потерпілого. Після цього підсудний лівою рукою схопив потерпілого за волосся і тримав,вирвавши частину такого, а кулаком правої руки наніс по потерпілому 8 ударів в область обличчя. ОСОБА_2 від його ударів закривав обличчя руками і чув,що дзвонить його мобільний телефон, але де такий був, потерпілий не бачив. Після того, як підсудний перестав бити потерпілого,то останній піднявся із землі і хотів витерти обличчя серветкою, але у кишенях не було пакета з серветками, телефону, цигарок і запальнички. Потім ОСОБА_2 побачив свій телефон у руках ОСОБА_4, але де він його взяв, чи в кишені чи на снігу,потерпілий не бачив. На прохання повернути телефон,підсудний повідомив,що телефон вже не його. Потім потерпілий швидко пішов в магазин «Делікат», де із стаціонарного телефону намагався зателефонувати в міліцію, але не додзвонився. Вийшовши з магазину потерпілий вже підсудного не бачив, а зустрів друзів - сім»ю ОСОБА_7, які відвели його додому, бо йому стало зле, а потім він звернувся у райвідділ міліції із заявою та у лікарню за меддопомогою;

- показаннями свідка ОСОБА_5, який суду пояснив, що 20 лютого 2010 р. приблизно о 19 годині він з підсудним йшли в сторону магазину «Делікат». По дорозі їх обігнав по лівій частині дороги потерпілий у якого підсудний попросив сигарету, на що потерпілий відмовив. Тоді підсудний підійшов до потерпілого і свідок побачив,що підсудний звалив потерпілого на сніг,на що свідок зробив зауваження, але підсудний не відреагував та продовжував битися з потерпілим. Потім свідок побачив, що на снігу, де вони билися, лежав мобільний телефон, який почав дзвонити, і в ньому засвітився екран. Яким чином попав телефон на сніг, свідок не бачив. Потерпілий піднявся та став задки відходити від підсудного. Потім підсудний підняв цей телефон, і став іти за потерпілим і щось казати. Але про що була мова,свідок не чув. Потім свідок побачив, як потерпілий пішов в сторону магазину «Делікат», а свідок пішов додому;

- показаннями свідка ОСОБА_6, який суду пояснив, що 20 лютого 2010 р. після 19 години він перебував на одній з автобусних зупинок міста. До нього підійшов ОСОБА_4 і запропонував помінятись телефонами. У підсудного був телефон марки «Нокіа 6233», який йому сподобався і свідок дав згоду, забравши даний телефон, а взамін віддав телефон марки «Самсунг», при цьому помінялись і сімкартами. 22 лютого 2010 р. до нього додому прийшли працівники міліції, які йому повідомили, що телефон, який він придбав в ОСОБА_4- крадений, і в цей же день свідок видав працівникам міліції даний телефон. Про те, що даний телефон був крадений, свідок не знав, а думав, що це особистий телефон ОСОБА_4 ( а.с. 29);

- показаннями свідка ОСОБА_7, який суду пояснив, що 20.02.2010 р., він із своєю дружиною зателефонували до ОСОБА_2 і домовилися із ним зустрітися біля Мартанського ставка, щоб піти відпочити. Після 19 години свідок із дружиною прийшли до зупинки, що навпроти магазину «Делікат», та стали на зупинці чекати ОСОБА_2, якого побачили через декілька хвилин побитого. ОСОБА_2 розповів їм, що його біля Мартанського ставка побив підсудний та забрав телефон і сигарети. Потім вони взяли потерпілого під руки, оскільки йому було погано, і відвели додому;

- показаннями свідка ОСОБА_8, яка надала суду показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_7 ;

- протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього, в ході якого на снігу, біля Мартанського ставка,на місці вчинення підсудним злочину, виявлено жмут волосся із голови, упаковку із серветками та запальничку, а також сліди від взуття (а.с.11-14);

- протоколом явки з повинною ОСОБА_4, в якій він вказав, що він здійснив злочин відносно ОСОБА_2 та заволодів його майном (а.с.8);

- актом добровільної видачі свідком ОСОБА_6 мобільного телефону марки «Nокіа-6233» із флешкартою «Місrо-CD" на 1 Gb., який належить ОСОБА_2 (а.с.7);

- протоколом огляду речових доказів, а саме: мобільного телефону марки «Nокіа-6233» із флешкартою «Місrо-CD" на 1 Gb., упаковки серветок «Міrus», запальнички, які належать ОСОБА_2, приєднанням до справи в якості речових доказів з передачею потерпілому на зберігання (а.с.62-63);

- розписками потерпілого ОСОБА_2 про отримання ним на зберігання вказаних речей (а.с.64-65);

- протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_2, під час якої ОСОБА_4 підтвердив, що у ОСОБА_2 забрав пачку сигарет (а.с.27-28);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події і фототаблицею до нього, за участю ОСОБА_4, під час якого підсудний вказав, як він здійснив злочин відносно потерпілого та з кишені останнього витягнув пачку із сигаретами «Прилуки» (а.с.40-46);

- висновком експерта №75 від 17.04.2010 р., згідно якого у потерпілого виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, крововиливів обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя і могли бути заподіяні при обставинах, вказаних у вироку , та у строк - 20 лютого 2010 р. (а.с.52).

Суд критично оцінює покази підсудного ОСОБА_4, що в нього не було умислу на відкрите заволодіння майном ОСОБА_2,та визнає такими, що не відповідають дійсності і спрямовані на зменшення вини у вміненому злочині та ухиленні від кримінального покарання, і ці доводи обєктивного підтвердження ні в ході досудового, ні судового слідства не знайшли свого підтвердження та спростовуються наступним.

Під час явки з повинною ОСОБА_4 ствердно пояснив, що дійсно сам витягнув із кишені у потерпілого пачку сигарет і підібрав з асфальту телефон. Сигарети він скурив, а мобільний телефон обміняв на інший.

На очній ставці від 23.02.2010 р., (а.с. 27-28), потерпілий пояснив, що дійсно підсудний наполягав на тому, щоб дати подивитися телефон, але йому було відмовлено і саме після цього підсудний наніс удари по потерпілому. Також потерпілий пояснив, що йому ніхто не намагався повернути ні телефон, ні цигарки.

На відтворенні обстановки та обставин події від 26.02.2010 року, (а.с.39-41), підсудний послідовно вказав, що він спочатку попросив сигарету у ОСОБА_2,потім подивитися телефон, і на відмову між ним і потерпілим завязалася бійка, після чого підсудний витягнув з кишені куртки потерпілого пачку сигарет, а на землі, біля потерпілого, підібрав мобільний телефон,який обміняв у свідка ОСОБА_6 на інший,який потім кудись викинув. Що суд оцінює,як намагання знищити докази злочину.

На додатковому допиті 15.05.2010 р. потерпілий пояснив, що він пропонував підсудному, щоб той повернув телефон, але ОСОБА_4 повідомив, що телефон уже не його. Це ж підтвердив потерпілий і у суді.

Таким чином, дослідивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, які є належними і достатніми, розглянувши справу в межах пред»явленого обвинувачення, суд вважає, що предявлене підсудному обвинувачення повністю доказане.

На підставі добутих доказів дії підсудного суд кваліфікує за ч. 1 ст. 187 КК України, як напад на потерпілого з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи - потерпілого, який зазнав такого нападу (розбій).

При призначенні покарання підсудному суд враховує: ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, який класифікується як тяжкий,що по місцю проживання підсудний характеризується посередньо, раніше був судимий за умисний особливо тяжкий корисливий злочин, судимість за який не погашена в установленому законом порядку,на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний тяжкий корисливий злочин,думку потерпілого щодо міри покарання.

Обставинами, які помякшують покарання підсудного суд визнає: його молодий вік-1986 р.н.,повне відшкодування матеріальної шкоди.

Обставинами, які обтяжують покарання підсудному суд визнає: рецидив злочину і вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

З урахуванням всіх цих обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе лише з відбуванням покарання у виді позбавленні волі, і вважає таке як необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання, суд не вбачає.

Враховуючи, що ОСОБА_4 перебуває під вартою, тому на підставі ч.5 ст.72 КК України суд зараховує йому у строк покарання попереднє увязнення з часу затримання, тобто з 22 лютого 2010 р, день за день.

Цивільний позов по справі, предявлений на відшкодування матеріальної шкоди на суму 1000 грн. судом не розглядається, оскільки потерпілий відмовився від стягнення даної суми, так як така відшкодована рідними підсудного у добровільному порядку.

Що стосується цивільного позову по стягненню моральної шкоди, яку потерпілий оцінив у 7 тисяч грн., то суд, при визначенні розміру такої враховує її глибину, тривалість страждань, потребу емоційної напруги для організації потерпілим свого життя після отриманих тілесних ушкоджень, негативний стан здоров»я потерпілого, а також враховує установлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати та затверджені розміри прожиткового мінімуму на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, на час розгляду справи, з урахуванням матеріального стану підсудного, з урахуванням розумності і справедливості суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню частково і визначає таку шкоду в розмірі 3 тисяч грн.

Речові докази: упаковка серветок «Міrus», запальничка, мобільний телефон марки «Nокіа-6233» із флешкартою «Місrо-CD" на 1 Gb., які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2, суд залишає в його розпорядженні.

Судові витрати, в сумі 150 грн. 24 коп., за проведення трасологічної експертизи, суд стягує з підсудного на користь НДЕКЦ.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,

суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, та призначити засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 ( три ) роки.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з часу затримання, тобто з 22 лютого 2010 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 залишити попередній - тримання під вартою в арештному домі Черкаського СІЗО УДДУ ПВП в Черкаській області.

Відбування покарання засудженому ОСОБА_4 визначити у кримінально-виконавчій установі.

Стягнути із засудженого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, невійськовозобовязаного, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,інші дані про особу суду невідомі, на користь ОСОБА_2, пр. у АДРЕСА_2 - 3 (три ) тисячі грн. моральної шкоди;

на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Черкаській області (18000, м. Черкаси вул. Пастерівська, 104), код 25574009, р/р 31254272210063, банк одержувача УДК в Черкаській області, МФО 854018), судові витрати в сумі 150 грн. 24 коп. за проведення трасологічної експертизи.

Речові докази: упаковку серветок «Міrus», запальничку, мобільний телефон марки «Nокіа-6233» із флешкартою «Місrо-CD" на 1 Gb., які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2, залишити в його розпорядженні.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_4 в той же строк з моменту вручення йому копії даного вироку.

Головуючий :