Рішення № 108459541, 17.01.2023, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2023 року Справа № 480/5520/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника 2-ї групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " 3 прикордонного загону капітан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до начальника 2-ї групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " 3-го прикордонного загону у складі ІНФОРМАЦІЯ_3 капітана Тетяни Франчук (далі - відповідач-1, начальник 2-ї групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_2 прикордонного загону капітан ІНФОРМАЦІЯ_4 ), Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якій просив:

1) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, прийняте 10.08.2022р. відносно ОСОБА_1 начальником 2-ї групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_2 прикордонного загону капітаном ОСОБА_3 ;

2) зобов`язати уповноважену службову особу підрозділу охорони державного кордону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України здійснити прикордонний контроль та пропуск через державний кордон в умовах воєнного стану ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду, викладених у цьому судовому рішенні.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивачу протиправно було відмовлено у перетині державного кордону України в умовах воєнного стану з огляду на наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з зарахуванням до іноземного закладу освіти. Зокрема, підставою для прийняття оскаржуваного рішення був Закон України «Про правовий режим воєнного стану», Указ Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022» та відсутність у позивача документів, що підтверджують підставу виїзду за кордон, а саме: у військово-обліковому документі відсутній запис щодо надання відстрочки від призову. Однак, позивач наголошує, що відповідно до абз.2 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобуванні професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

Так, позивач зарахований до ТОВ Академія ГУСПОЛ (м.Куновіце, Чехія) на денну форму здобуття професійної освіти за навчальною програмою: бакалавр ділового адміністрування - операційний менеджер на період з 1 липня 2022р. по 30 червня 2023р., у зв`язку з чим у Тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного №36 від 27.07.2022, виданому ОСОБА_1 зазначено, що він відповідно до абзацу 18 ст.23 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» має право на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Зазначене посвідчення разом з документами, що підтверджують факт навчання (зарахування) до закордонного вузу було надано уповноваженій особі органу Державної прикордонної служби для проходження паспортного контролю ІНФОРМАЦІЯ_5 , однак за результатами дослідження повноти та достатності наданих документів для пропуску громадянина України в умовах воєнного стану для виїзду за кордон, уповноважена особа органу Державної прикордонної служби протиправно дійшла висновку, що їх сукупність не підтверджує право позивача на перетин державного кордону.

Ухвалою суду від 29.08.2022 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України надіслав відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого, в обґрунтування заперечень проти позову вказав, що позивачем заявлено позов до неналежних відповідачів, оскільки начальник 2-ї групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону капітан ОСОБА_4 , якою було винесено оскаржуване рішення, не є посадовою особою Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, а є саме посадовою ІНФОРМАЦІЯ_3 загону Державної прикордонної служби України, від імені якого капітан ОСОБА_4 виступала як особа, уповноважена приймати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України, який, в свою чергу, є самостійною юридичною особою за кодом ЄРДПОУ 14321653. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_6 , як суб`єкт владних повноважень, до участі у розгляді цієї адміністративної справи не залучений.

З огляду на вказані заперечення Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, ухвалою суду від 03.10.2022 представнику позивача було встановлено строк для висловлення своїх доводів, міркувань або заперечень щодо позиції Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про неналежного відповідача - Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, та залучення належного відповідача у справі - 7-го прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України.

Так, представник позивача подала до суду пояснення (а.с.55-56), в яких погодилася на заміну Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на належного відповідача - 7-й прикордонний Карпатський загін Державної прикордонної служби України.

З огляду на вказане, ухвалою суду від 11.10.2022 було замінено Західне регіонального управління Державної прикордонної служби України на належного відповідача, яким є 7-й прикордонний Карпатський загін Державної прикордонної служби України (далі - відповідач-2, 7-й прикордонний Карпатський загін Державної прикордонної служби України) та встановлено відповідачу-2 та позивачу строки для подання заяв по суті спору - відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 загону Державної прикордонної служби України подав відзив на позовну заяву (а.с.63-66), в якому просив відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне.

Так, згідно п.2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 року № 57 (у редакції, на час виникнення спірних відносин) у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Отже, громадяни чоловічої статті віком від 18 до 60 років, які є здобувачами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти в Україні не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, але, з урахуванням приписів п. 2-6 вказаних Правил №57, дана категорія не має права виїжджати за кордон, так як ця категорія зазначена в абзаці другому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Також позивачем надано при перетині державного кордону України довідку від 29.07.2022 № 2/1257 для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів - стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або індивідуальною формам і здобуття освіти, у якій зазначалося, що «Заперечень щодо його виїзду з У країни у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном не має», тобто Довідка видана саме для продовження навчання, яке позивач ще не розпочинав.

Отже, представник ІНФОРМАЦІЯ_3 загону Державної прикордонної служби України вважає, що в ході перевірки документів, наданих позивачем для проходження паспортного контролю 10 серпня 2022 року, було встановлено відсутність документу, який би посвідчував приналежність позивача до категорії осіб, які звільненні від мобілізації та підпадають під дію Правил №57.

Станом на сьогодні позивачем не подано до суду відповіді на відзив 7-го прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України, а відповідачем-1 - відзиву на позовну заяву.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з метою перетину державного кордону з республікою Польща 10.08.2022 прибув до міжнародного пункту пропуску «Угринів - Долгобичув», де ним для паспортного контролю було надано:

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 від 17.04.2015;

- нотаріально засвідчений переклад Угоди про навчання, укладеною з ТОВ Академія ГУСПОЛ (м.Куновіце. Чехія) (а.с.18-23),

- рішення про зарахування на навчання на період з 01.07.2022 по 30.06.2023 (денна форма здобуття професійної освіти за навчальною програмою: бакалавр ділового адміністрування - операційний менеджер) (а.с.24-25);

- звіт про навчання у закладі вищої освіти (а.с.27-28);

- платіжний документ від 24.06.2022 про оплату вартості навчання у розмірі 45 000крон. (а.с.29);

- Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 , видане ОСОБА_1 27.07.2022 Сумським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, в якому у п.12 "Особливі відмітки" зазначено, що відповідно до абзацу 18 ст.23 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 має право на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період (а.с.13);

- довідку для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів- стажистів. аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або індивідуальною формами здобуття освіти від 29.07.2022 №2/1257, видана Сумським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (а.с.14).

Вказане сторонами не заперечувалося.

За наслідком розгляду поданих позивачем при перетині кордону документів, 10.08.2022 начальника 2-ї групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " НОМЕР_5 прикордонного загону у складі ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_3 , як уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону, прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку (а.с.12), яким на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а також Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року» громадянина ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у зв`язку з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону, так як ОСОБА_1 не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон, а саме у військово-обліковому документі відсутній запис щодо надання відстрочки від призову.

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, що склалися в даному випадку між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану (далі - Закон №389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону № 389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому Указами Президента України неодноразово було продовжено строк дії воєнного стану в Україні, що тривав і на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні військовому командуванню (зокрема, Державні прикордонній службі України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Пунктом 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні постановлено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач намагався перетнути кордон України під час дії правового режиму воєнного стану на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України Про прикордонний контроль (далі - Закон №1710-VI), іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України, відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону №1710-VI особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити відповідне рішення згідно із Законом України Про звернення громадян або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом.

Згідно з пунктом 8 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455, перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 Про загальну мобілізацію постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Статтею 1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (далі Закон №3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Пунктами 2 та 12 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 №57 (далі Правила №57), передбачено, що у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи. У ході перевірки документів під час виїзду з України з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.

Відповідно до п.2-6 зазначених Правил №57 у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

У свою чергу згідно із статтею 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, зокрема, здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач 01.07.2022 був зарахований в якості студента 19950722 до Академії Гуспол для здобуття освіти. Вказане підтверджується копією угоди про навчання з додатком, звітом про навчання (а.с.15-23,26,27).

Так, відповідно до рішення Академії Гуспол від 23.06.2022 позивача було зараховано на денну форму здобуття професійної освіти за навчальною програмою: бакалавр ділового адміністрування-операційний менеджер, період навчання з 1 липня 2022р. по 30.06.2023 (а.с.24,25).

Згідно записів у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_4 , виданого на ім`я позивача, зазначено, що відповідно до абз.18 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію позивач не підлягає призову на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період (а.с.13).

Згідно довідки для виїзду за кордон здобувачів фахової перед вищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або індивідуальною формами здобуття освіти за №2/1257 від 29.07.2022 (а.с.14), виданої Сумським РТЦК та СП, на військовому обліку в якому перебуває позивач, ОСОБА_1 відповідно до абз.18 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію має право на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. При цьому зазначено в довідці №2/1257 від 29.07.2022, що заперечень щодо його виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном немає. Довідка дійсна протягом 6 місяців з дати її видачі.

Наведене дає підстави для висновку про те, що позивач, у відповідності до статті 23 Закону №3543-XII, станом день наміру перетину державного кордону мав право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а Сумський РТЦК та СП, на військовому обліку в якому знаходиться позивач, зазначив, що позивач має право на відстрочку від призову на військову службу у зв`язку із навчанням, про що зазначено в тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного та довідці №2/1257 від 29.07.2022. Документи на підтвердження вказаного було надано відповідачу під час наміру перетину кордону.

Обґрунтовуючи свою позицію відповідач у відзиві стверджує, що право відстрочення від призову на військову службу та право на перетин державного кордону під час мобілізації є різними за своєю правовою природою, різними законодавчими нормами, якими такі регулюються, та органами, що визначають їх наявність. Тому, наявність у військовозобов`язаної особи відстрочки від призову не гарантує такій особи беззаперечного права перетину кордону під час дії правого режиму воєнного стану. Наявність права на відстрочку від призову під час мобілізації не можливо ототожнювати з наявністю права на виїзд за межі України, оскільки відповідно до Правил №57 право на перетин державного кордону для певних категорій військовослужбовців, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, є обмеженим на період дії воєнного стану.

Разом із тим, судом враховується, що ч. 1 ст. 14 Закону України Про прикордонний контроль, передбачено, що громадянину України, якому в і д м о в л е н о у п р о п у с к у через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з в і д с у т н і с т ю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках а б о у зв`язку з н а я в н і с т ю однієї з підстав д л я т и м ч а с о в о г о о б м е ж е н н я його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України, відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови.

Аналізуючи вказану норму, слід зазначити, що законодавством передбачено дві окремі підстави для відмови у перетинанні громадянину України державного кордону, а саме: відсутність документів, необхідних для в`їзду до держави прямування (тобто іншої, ніж Україна) або транзиту, а також у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України, зокрема:

він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону;

стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;

він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів;

він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду;

він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні, прийнятому з посиланням на ч. 1 ст. 14 Закону України Про прикордонний контроль, яка визначає обов`язковою наявність підстав, передбачених ст. 6Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України для обмеження громадянина України у виїзді за межі України, не визначено жодної з передбачених вказаною статтею Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України підстав для такого обмеження.

Натомість, ухвалюючи оскаржуване рішення, відповідач посилався виключно на те, що позивач не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон, а саме: у військово-обліковому документі відсутній запис щодо надання відстрочки від призову.

Однак вказане спростовується тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_4 , в якому міститься запис, що відповідно до абз.18 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію ОСОБА_1 має право на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (а.с.13).

При цьому в межах цієї справи правомірність та підстави внесення такого запису Сумським РТЦ та СП не є предметом розгляду, а відтак посилання представника відповідача у відзиві на те, що зазначення абз.18 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію не давало змоги достовірно встановити про які підстави для відстрочки йшлося у посвідченні, та на те, що у довідці зазначено про продовження навчання, яке ще не розпочато, судом не приймається до уваги, тим більше, що посилання на ці обставини відсутні в оскаржуваному рішенні.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні за наявності відповідного запису у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_4 , про право на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не вказано конкретних документів, які повинні були бути подані позивачем для виїзду за кордон, однак не подані. Так само, відповідачем не вказано такого переліку також і під час розгляду справи в суді.

При цьому суд наголошує, що можливість підтвердження позивачем наявності права на перетин кордону України прямо залежить від чіткого визначення конкретного та вичерпного переліку необхідних для цього документів, що не було здійснено відповідачем.

Стосовно посилання відповідача у відзиві на недотримання позивачем порядку зняття з військового обліку, який має намір залишити територію України більше ніж 3 місяці, суд зазначає, що у цій справі не є спірним та не досліджується перебування позивача на військовому обліку. Органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, відповідно до затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 Положення, є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Саме пунктом 9 зазначеного Положення, передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року №921 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №921).

Відповідно до п. 2 Порядку №921, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов`язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов`язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.

Сумським РТЦК та СП, складаючи стосовно позивача довідку №2/1257 від 29.07.2022, а також зазначаючи відповідні відмітки у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного ОСОБА_1 №36, оцінив статус особи, як військовозобов`язаного та документи надані такою особою, встановив те, що позивач має право на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів того, що вищевказана довідка, тимчасове посвідчення чи будь-які інші документи, надані позивачем під час наміру перетину кордону, містять ознаки підробленого документу або містять недостовірну, сфальсифіковану інформацію.

Щодо посилань відповідача на приписи п. 2-6 Правил перетинання Державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57, суд зазначає що в оскаржуваних рішеннях не зазначено посилань на вказані приписи Правил №57, як на підставу для прийняття спірних рішень. Тобто, відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не ґрунтувався приписами п.2-6 вищевказаних Правил.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення не може вважатись обґрунтованим та таким, яке прийняті з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, спірне рішення свідчить про те, що прийняті не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, без належного правового обґрунтування, яке міститься у рішенні, що призводить до його неоднакового тлумачення та вказує на непропорційність та неврахування конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, прийняте 10.08.2022р. відносно ОСОБА_1 начальником 2-ї групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_2 прикордонного загону капітаном ОСОБА_3 є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно позовної вимоги щодо зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України здійснити прикордонний контроль та пропуск через державний кордон в умовах воєнного стану ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду, викладених у цьому судовому рішенні, суд відмовляє у задоволенні такої позовної вимоги, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.

Під час наміру перетину кордону позивач не позбавлений права звернутися до будь-якого пункту пропуску для перетину кордону з метою виїзду за межі України. При цьому суд зазначає, що можливість підтвердження позивачем наявності права на перетин кордону України прямо залежить від вичерпного переліку необхідних для цього документів станом н а д е н ь т а к о г о перетину кордону і с а м е п і д ч а с перетину кордону уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі перевіряються відповідні документи. При цьому у ході перевірки документів під час виїзду з України з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон на день такого перетину кордону. Прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача здійснити прикордонний контроль та пропуск через державний кордон в умовах воєнного стану ОСОБА_1 без перевірки документів та встановлення їх достатності, їх дійсності та приналежності відповідній особі для перетинання кордону України на час такого перетину може бути необґрунтованим, заявлено на майбутнє.

З огляду на викладене, суд у спірних правовідносинах не може перебирати на себе повноваження іншого органу та, відповідно, встановлювати достатність документів для перетинання кордону, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, щопозивачем при зверненні до суду із цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 1984,80грн. згідно з квитанцією від 22.08.2022 (а.с.11).

Разом з тим, позивач звернувся з позовом, в якому фактично заявлено одну вимогу немайнового характеру, з якою пов`язана наступна вимога. Тобто за подання даного позову позивач мав би сплатити 992,40грн. (ще 992,40грн. позивачем сплачено надмірно, та які згідно пп.1 п.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" можуть бути повернені за клопотанням особи, яка його сплатила). Отже, з 7-го прикордонного Карпатського загону підлягає стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача 992грн. 40коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до нчальника 2-ї групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " 3-го прикордонного загону у складі ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 14321653) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, прийняте 10.08.2022 відносно ОСОБА_1 начальником 2-ї групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_2 прикордонного загону капітаном ОСОБА_3 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_1 ) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_3 , код 14321653 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 992,40грн.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 17.01.2023.

Суддя І.Г. Шевченко