Вирок № 10845557, 09.08.2010, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 1-370\2010

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2010 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого - судді - Самусь Л.В.

при секретарі - Сидорець Ю.В.

з участю прокурора - Мельниченко А.О.

та потерпілого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, має на утриманні дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 27.01.2004 р. Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. 185 ч.5 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.07.2005 р. скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, 01.07.2010 р. Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. 122 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, мешканця АДРЕСА_1,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 345 ч. 2 КК України, -

в с т а н о в и в :

16.06.2010 р. о 17.55 год. потерпілий ОСОБА_1 дільничний інспектор Деснянського відділу міліції Чернігівського міськвідділу УМВС України в Чернігівській області, за повідомленням чергового Деснянського відділу міліції, для зясування обставин щодо сварки та спричинення тілесних ушкоджень підсудним ОСОБА_2 своїй співмешканці ОСОБА_4, прибув до квартири АДРЕСА_1, де потерпілий, будучи у форменому одязі працівника міліції та предявивши службове посвідчення, відібрав заяву у ОСОБА_4 і запропонував підсудному заспокоїтися та припинити сварку. Однак, підсудний почав ображати ОСОБА_1, виражатися в його сторону нецензурними словами і на законну вимогу працівника міліції заспокоїтися та припинити сварку не реагував. При цьому, підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, завідомо знаючи, що дільничний інспектор Деснянського відділу міліції Чернігівського міськвідділу УМВС України в Чернігівській області рядовий міліції ОСОБА_1 являється працівником правоохоронного органу і виконує свої службові обовязки, почав штовхати останнього та умисно вдарив один раз кулаком в область обличчя, заподіявши тому тілесні ушкодження у вигляді синця та забиття мяких тканин обличчя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Підсудний, який був допитаний у судовому засіданні, вину у предявленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що не бажає давати свідчення в суді, оскільки у повному обсязі підтримує свої попередні свідчення, які давав у ході досудового слідства та повністю підтвердив обставини вчиненого ним злочину. Згоден, що вказані тілесні ушкодження потерпілий отримав від його дій, оскільки в той момент він був дуже пяний і тільки потім зрозумів, що накоїв. У скоєному щиро розкаявся, вибачився перед потерпілим, просив суворо не карати, позовні вимоги прокурора та потерпілого визнав.

Потерпілий в судовому засіданні повністю підтримав свої попередні свідчення та заявлений позов про стягнення з підсудного 3000 грн. моральної шкоди, оскільки йому, при виконанні службових обовязків, були спричинені тілесні ушкодження, внаслідок чого він відчув приниження та фізичний біль, постраждала його ділова репутація, погіршився стан здоровя. Вважав, що підсудному належить призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи свідчення підсудного, потерпілого, а також те, що фактичні обставини справи та розміри цивільних позовів ніким не оспорюються, суд знаходить, що дії підсудного правильно кваліфіковані за ст. 345 ч.2 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у звязку з виконанням цим працівником службових обовязків, а вина у скоєному стверджується у повному обсязі.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, наявність цивільних позовів , особу винного його вік, сімейний стан, відсутність попередніх притягнень до адміністративної відповідальності та негативних характеристик, наявність постійного місця проживання, перебування на його утриманні малолітньої дитини дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, обставини, які помякшують покарання щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також обставину, яка обтяжує його учинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння, також враховується думка присутнього у судовому засіданні потерпілого щодо призначення підсудному покарання, та, зважаючи на те, що підсудний не став на шлях виправлення після попередньої судимості, у звязку з чим доходить висновку, що відсутні підстави для обрання покарання, не повязаного з позбавленням волі, але, обираючи покарання у вигляді позбавлення волі, вважає за можливе призначити таке в межах мінімальної санкції статті закону, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.07.2010 р. належить виконувати самостійно, оскільки на підставі ст. 70 КК України та відповідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду №7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається і за таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Заявлений прокурором позов про відшкодування підсудним витрат, у звязку з перебуванням потерпілого на лікуванні, обґрунтований на законі, підтверджується матеріалами справи, не заперечується підсудним, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд вважає доведеними і позовні вимоги стосовно завдання потерпілому моральної шкоди, оскільки протиправними діями підсудного йому дійсно завдані втрати немайнового характеру, внаслідок моральних страждань та інших негативних явищ, враховуються наслідки, які настали від дій підсудного, тяжкість заподіяння тілесних ушкоджень та вимушених змін у житті, тривалість лікування, обґрунтування позову потерпілим, щодо глибини фізичних та душевних страждань, в звязку з чим ці вимоги підлягають задоволенню, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості їх належить задовольнити в заявленому розмірі, що не заперечується підсудним.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 345 ч. 2 КК України і призначити покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.

Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.07.2010 р. виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_2 332 грн. на користь відділу медичного забезпечення УМВС України в Чернігівській області (банк ГУДКУ МФО 853592, код 08734598, р\р 31255272210011, код надходження 25010100 а.с.46).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Мірою запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб із моменту його проголошення.

Суддя Л.В. Самусь