Ухвала суду № 108432509, 16.12.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/57804/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2022 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Хайнацького Є.С.,

при секретарі судових засідань - Ковалівській В.В.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» (далі - позивач, ТОВ «Мегаінвест Сервіс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 014/1975/2/10911 від 29.02.2008 року в розмірі 1 020 224 грн. 94 коп. та понесені судові витрати.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.07.2022 року позовну заяву ТОВ «Мегаінвест Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2022 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «Мегаінвест Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено підготовче засідання у справі на 16.12.2022 року.

12.12.2022 року позивач подав до суду клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 757/19011/20-ц.

У підготовче засідання учасники справи не з`явились, про день, час, місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд зобов`язаний зупинити провадження в справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Так, підставою для зупинення провадження у справі позивач зазначає те, що в провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває об`єднана справа № 757/19011/20-ц за позовом Мацкевич О.М. до ОСОБА_1 про вселення та усунення перешкод у користуванні (володінні) квартирою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Мегаінвест Сервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «АБМ», Мацкевич О.М. про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позивач вважає, що існує необхідність у зупиненні провадження у справі № 757/57804/21-ц на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, оскільки рішення суду у справі № 757/19011/20-ц (спір щодо непогодження боржника ОСОБА_1 з процедурою звернення стягнення на предмет іпотеки) може мати суттєве значення для правильного вирішення справи № 757/57804/21-ц (спір про стягнення заборгованості за кредитним договором, кредитором за яким є ТОВ «Мегаінвест Сервіс», а боржником - ОСОБА_1 ).

Так, предметом позову у справі № 757/57804/21-ц є стягнення заборгованості в розмірі 1 020 224 грн. 94 коп. за кредитним договором № 014/1975/2/10911 від 29.02.2008 року, за яким ТОВ «Мегаінвест Сервіс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 ; крім того, ТОВ «Мегаінвест Сервіс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором іпотеки, укладеним на забезпечення основного зобов`язання за вказаним кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Відповідно до ст. 33 цього Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 року у справі № 921/107/15-г/16 міститься правовий висновок, що наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором за наведеними вище положеннями законодавства не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством.

Аналогічні висновки викладені й у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі від 04.07.2018 року № 310/11534/13-ц, в якій зазначено, що здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному. У разі задоволення не в повному обсязі вимог кредитора за рахунок забезпечувального обтяження основне зобов`язання сторін не припиняється, однак змінюється щодо предмета та строків виконання, встановлених кредитором, при зверненні до суду, що надає кредитору право вимоги до боржника, у тому числі й шляхом стягнення решти заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) в повному обсязі та процентів і неустойки згідно з договором, нарахованих на час звернення до суду з вимогою про дострокове виконання кредитного договору, на погашення яких виявилася недостатньою сума коштів, отримана від реалізації заставленого майна під час виконання судового рішення.

З огляду на зазначені норми матеріального права та правові висновки Верховного Суду, встановивши, що зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у справі № 757/57804/21-ц, суд дійшов висновку, що з урахуванням вимог п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України не може посилатись на об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 757/19011/20-ц, відтак, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, у зв`язку з чим клопотання позивача задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 260, 353, 354, п.п. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

У відповідності до вимог ст. 353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Є.С. Хайнацький