Рішення № 108431424, 28.11.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7415/22

Провадження № 2/752/6452/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

28 листопада 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний банк «Радабанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-

в с т а н о в и в:

у липні 2022 року АТ «АК «Радабанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в розмірі 120 395,72 грн. та судових витрат у справі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між банком та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта заяви приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 856221/МСW/27 від 08.04.2021 року та на підставі заяви приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 08.04.2021 року встановлений овердрафт на платіжну карту в сумі 100 000,00 грн. згідно умовами, які є невід`ємною частиною договору, відповідно до встановлених банком правил, № договору овердрафту № 89321/ФКР522/27 від 09.04.2021 року.

Вказало, що з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед кредитором, між кредитором, позичальником та ОСОБА_2 09.04.2021 року укладено договір поруки.

Зазначило, що ОСОБА_1 не виконано умов договору, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Банк звернувся до поручителя з вимогою про сплату заборгованості, проте остання проігнорувала вимогу.

Таким чином, у зв`язку з виникненням у ОСОБА_1 заборгованості за договором, яку він в добровільному порядку не сплачує, а також не сплачує поручитель, банк звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою від 05.07.2022 року відкрито провадження у справі з призначенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідачі відзив на позовну заяву не подали.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, на підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 08.04.2021 року між АТ « АБ «Радабанк» та ОСОБА_1 укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 856221/МСW/27 від 08.04.2021 року та на підставі заяви приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 08.04.2021 року встановлений овердрафт на платіжну карту в сумі 100 000,00 грн. згідно умовами, які є невід`ємною частиною договору, відповідно до встановлених банком правил, № договору овердрафту № 89321/ФКР522/27 від 09.04.2021 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед кредитором, між кредитором, позичальником та ОСОБА_2 09.04.2021 року укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов`язався відповідати за повне та своєчасне виконання позичальником його боргових зобов`язань перед кредитором.

Згідно наданого позивачем розрахунку та виписки станом на 15.06.2022 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 120 395,72 грн., з яких: 99 876,03 грн. - прострочена заборгованість по ліміту овердрафту, 20 519,69 грн. - прострочена заборгованість по нарахованим процентам (а.с. 11-13).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Як встановлено, позивач АТ «АБ «Радабанк» виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти, в свою чергу, відповідач взятих зобов`язань не виконав та вчасно не повернув грошові кошти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «АБ «Радабанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Обґрунтовуючи свої вимоги в частині стягнення відсотків банк посилався на паспорт споживчого кредиту, у якому зазначені умови кредитування та який підписаний відповідачем ОСОБА_1 .

Що стосується паспорту споживчого кредиту овердрафт на платіжну картку пакету «Еліт».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 року у справі №393/126/20 з подібними фактичними обставинами викладені такі правові висновки:

«За таких обставин Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вбачає наявні підстави для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 року у справі № 284/157/20-ц (провадження № 61-13569св20), від 18.11.2020 року у справі № 313/346/20 (провадження № 61-14573св20) та у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.12.2019 року у справі № 467/555/19 (провадження № 61-17707св19), про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.»

«Під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.

Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.»

Отже, надана банком завірена копія паспорта споживчого кредиту не є належним і допустимим доказом укладення з відповідачем договору у частині умов і порядку сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «АБ «Радабанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Як встановлено судом між кредитором, позичальником та ОСОБА_2 09.04.2021 року було укладено договір поруки № 89321/ФКР522/27-П.

За приписами ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч. 1 та 2 ст. 554 ЦК України).

Отже, враховуючи, що позичальник не виконав у повному обсязі грошового зобов`язання, заборгованість підлягає стягненню у солідарному порядку з позичальника та поручителя.

З огляду на вищевикладене, розглядаючи спір в межах доводів позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення заборгованості за лімітом овердрафту у сумі 99 876,03 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов АТ «АБ «Радабанк» задоволено на 82,96 %, відповідно судовий збір підлягає стягненню у розмірі 82,96 % від сплаченої суми, тобто 2 058,24 грн., по 1 029,12 грн. з кожного відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-89, 141, 258, 263-265, 270-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов Акціонерного товариства «Акціонерний банк «Радабанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Акціонерний банк «Радабанк» заборгованість по ліміту овердрафту в розмірі 99 876,03 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сімдесят шість гривень 03 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Акціонерний банк «Радабанк» судовий збір в розмірі 2 058,24 грн. (дві тисячі п`ятдесят вісім гривень 24 копійки) у рівних частках, тобто по 1 029,12 грн. (одна тисяча двадцять дев`ять гривень 12 копійок) з кожного.

В задоволення іншої частини позовних вимог - відмовити.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - Акціонерне товариство «Акціонерний банк «Радабанк», код ЄДРПОУ 21322127, адреса: вул. Володимира Мономаха, буд. 5, м. Дніпро, 49000.

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко