Рішення № 108428949, 10.01.2023, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/542/22

Провадження № 2/702/22/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2023 м. Монастирище

Монастирищенський районний суду Черкаської області у складі

головуючого судді Нейло І.М.,

за участю секретаря Прилуцької О.І.

представника позивача - адвоката Домачука В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні Монастирищенського районного суду Черкаської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Монастирищенська державнанотаріальна контора про встановлення факту не виконання заповіту та визнання права власності в порядку спадкування на за законом.

ВСТАНОВИВ:

До Монастирищенського районного суду звернувся з вказаною уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 згідно якої просив встановити факт невиконання ОСОБА_2 умови заповіту ОСОБА_3 від 22.10.2008 року, посвідченого секретарем Аврамівської сільської ради Монастирищенського району, про довічне утримання ОСОБА_1 , станом на день смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок А1, з верендою а2, погребом Б1, сараєм В1, огорожею №1, воротами з хвірткою №2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 та він прийняв спадщину за законом. Крім нього спадкоємцем за заповітом є онук спадкодавця ОСОБА_2 . Але відповідно до заповіту від 22.10.2008 року, посвідченого секретарем Аврамівської сільської ради Кузьменко Р.І. та зареєстровано в реєстрі № 1249 померла ОСОБА_3 заповіла все майно своєму онукові ОСОБА_2 за умови довічного утримання позивача. Спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 на день відкриття спадщини не укладав з позивачем договір довічного утримання та не утримував, а тому позиач вважає, що умова виникнення права на спадкування за заповітом не настала. ОСОБА_3 була власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва № НОМЕР_1 на право приватної власності на житловий будинок від 05.08.1988, виданого виконкомом ради народних депутатів Монастиришенської міської ради на основі рішення виконкому Монастирищенської міської ради народних депутатів № 138 від 28.07.1988. Позивач звернувся до Монастирищенської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва на спадщину за законом на весь житловий будинок АДРЕСА_1 , але нотаріусом відмовлено у вчинені зазначеної нотаріальної дії у зв`язку із наявністю спадкоємця за заповітом, який прийняв спадщину. Вважає, що ОСОБА_2 не має права на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , оскільки не виконав умову заповіту, тому вважає, що нотаріус безпідставно відмовив йому у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом.

Представник позивача адвокат Домачук В.А. в судовому засіданні позовні вимоги, які були уточнені 22.12.2022, підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення.

Завідувач Монастирищенської державної нотаріальної контори не в судове засідання з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Оскільки відповідач визнав позовні вимоги, визнання позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, суд відповідно до ст. 206ЦПК України за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачки, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії свідоцтва про народження від 17.11.1967, позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , про що виконано запис № 34 (а.с.8)

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Летичівка Монастирищенського р-ну Черкаської області, актовий запис про смерть № 17 (а.с.7).

Згідно копії паспорту та довідки, виданої виконкомом монастирищенської міської ради, на день смерті ОСОБА_3 , в будинку за адресою: АДРЕСА_1 був зареєстрований та фактично проживав з дня народження позивач ОСОБА_1 , який є інвалідом дитинства та потребує сторонньої допомоги. /а.с. 5, 19/.

Відповідно до заповіту від 22.10.2008 року, посвідченого секретарем Аврамівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської обл., зареєстрованого в реєстрі № 1249, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила розпорядження: все її майно рухоме та нерухоме, де б вона не знаходилось і з чого б воно не складалось, а також грощі заповідала ОСОБА_2 , за умови, що він довічно буде утримувати її сина ОСОБА_1 /а.с.9/.

Згідно свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок № НОМЕР_1 від 05.08.1988 за померлою ОСОБА_3 зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . /а.с 10/.

Згідно технічного паспорту від 14.12.2022 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 складається з наступних будівель та споруд: житловий будинок А1, веренда а2, погреб Б1, сарай В1, огорожа №1, ворота з хвірткою №2. /а.с. 77-83/.

Постановою державного нотаріуса від 28.09.2022 року відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, тобто видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті його матері ОСОБА_3 оскільки в наявності є спадкоємець за заповітом, який прийняв спадщину. (а.с.26).

Таким чином, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, яка залишилася після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відтак, позивач не має можливості вступити у спадкування в позасудовому порядку.

Свідки: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснили, що є сусідами ОСОБА_1 .. Після смерті ОСОБА_3 в спірному будинку залишився проживати ОСОБА_1 , який є інвалідом з дитинства та потребував постійного стороннього догляду. Відповідач ОСОБА_2 , після смерті матері ОСОБА_3 , жодного разу не навідувався до ОСОБА_1 , не доглядав його та не надавав йому допомоги. Весь час за ОСОБА_1 доглядав ОСОБА_7 та його родина.

У суду нема підстав ставити під сумнів показання свідків, оскільки вони послідовні та відповідають іншим обставинам, які встановлені у судовому засіданні.

Відповідно до ст.212ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Статтею 1233ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 статті 1242ЦК України заповідач може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов`язаної, так і не пов`язаної з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо).

Умова, визначена у заповіті, має існувати на час відкриття спадщини.

Як встановлено в судовому засіданні зазначена в заповіті ОСОБА_3 умова про те, що ОСОБА_2 повинен довічно утримувати її сина ОСОБА_1 не існувала на час відкриття спадщини. В судовому засіданні, із показань свідків та матеріалів справи, встановлено, що визначена заповідачем умова з часу відкриття спадщини не виконується, а догляд за позивачем ОСОБА_1 фактично здійснюють інші особи ніж було зазначено ОСОБА_3 в заповіті.

Виходячи із аналізу ст.1242 ЦК України, суд приходить до висновку, що даний заповіт не був ОСОБА_2 виконаний. За умовами заповіту даний обов`язок не покладався на іншу особу крім ОСОБА_2 , а тому останній не набув права на спадкування за даним заповітом.

Згідно ч.2 ст. 1223 ЦУ України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

На підставі ч.3 ст. 1268 враховуючи, що позивач ОСОБА_1 постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини він є таким, що прийняв спадщину після своєї матері ОСОБА_3 .

Таким чином ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що не виконав умови заповіту, не набув право спадкування за заповітом ОСОБА_3 , тому позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту та визнання права власності законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 328, 392, 1216, 1217, 1233, 1242, 1296 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Монастирищенська державнанотаріальна контора про встановлення факту не виконання заповіту та визнання права власності в порядку спадкування за законом, задовольнити.

Встановити факт невиконання ОСОБА_2 умов заповіту ОСОБА_3 від 22.10.2008 року, посвідченого секретарем Аврамівської сільської ради Монастирищенського району, про довічне утримання ОСОБА_1 , станом на день смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок А1, з верендою а2, погребом Б1, сараєм В1, огорожею №1, воротами з хвірткою №2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 10.01.2023 р.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3

Суддя І.М. Нейло