Рішення № 108425576, 16.01.2023, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4741/22

Провадження №2-а/367/214/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

10 січня 2023 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області

у складі головуючого судді Одарюка М.П.,

за участю секретаря Довгополої І.В.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу № 367/4741/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управлінняНаціональної поліціїв Чернівецькійобласті,Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

10 листопада 2022 року позивач звернувся з вищезазначеним позовом та просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, від 04 листопада 2022 серія ЕАР № 6121728 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 04 листопада 2022 року стосовно нього працівником поліції було незаконно винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП через порушення правил користування ременем безпеки, пункт 2.3 ПДР України.

ОСОБА_1 підтверджує, що він 04 листопада 2022 року, близько 14 години 00 хвилин, керував транспортним засобом Toyota Highlender, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по головній дорозі, почав здійснювати маневр праворуч на вулицю Руська в місті Чернівці. Його зупинив поліцейський Управління патрульної поліції в Чернівецькій області інспектор лейтенант поліції Кукульняк Олександр Васильович 1 бат. 2 роти та повідомив про те, що він порушив вимоги знаку 3.2. ПДР «Рух механічних транспортних засобів заборонено». Позивач повідомив інспектора про те, що він є особою з інвалідністю II групи та вимоги знаку 3.2. ПДР України на нього не розповсюджуються, при цьому він пред`явив інспектору посвідчення інваліда. На лобовому склі автомобіля Toyota Highlender, державний номерний знак НОМЕР_1 , був розміщений відповідний розпізнавальний знак «інвалід за кермом». Дія знаку 3.2. не розповсюджується на водіїв з інвалідністю, що керують мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю», на водіїв, які перевозять пасажирів з інвалідністю, за умови наявності документів, що підтверджують інвалідність пасажира (крім пасажирів з явними ознаками інвалідності). Інспектор не прийняв до уваги пояснення ОСОБА_1 та виніс вказану постанову, з якою позивач не погоджується, оскільки за викладених вище обставин в його діях не було порушення ПДР України, притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП, є недоведеним і необґрунтованим, а постанова є незаконною.

19 грудня 2022 року до суду надійшов відзив Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому просять відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на наступне. 04 листопада 2022 року, приблизно о 13 годині 54 хвилини, інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області лейтенантом поліції Кукульняком Олександром Васильовичем було виявлено, що водій автомобіля Toyota Highlander, державний номерний знак НОМЕР_1 , в місті Чернівці, вулиця Руська, 6, керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив пункт 2.3 в Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, якими визначено, що водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Інспектор представився, встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП, роз`яснив ОСОБА_1 права та відповідно після цього виніс постанову по справі про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу. Позивач від отримання копії постанови на місці відмовився, що підтверджується відповідним записом у бланку постанови. Як вбачається із відеозапису, який був здійснений на нагрудний відео реєстратор працівників поліції та долучений до відзиву, на ньому не вбачаються будь-які маніпуляції Позивача щодо відстебування ременя безпеки після зупинки транспортного засобу. Також, відеозаписом зафіксовано, що Позивач не був пристебнутий ременем безпеки під час керуванням транспортним засобом. Поліцейський прийшов до висновку, що Позивач керував транспортним засобом, будучи не пристебнутим ременем безпеки. ОСОБА_1 під час надання пояснень не вказував поліцейському про наявність фізіологічних особливостей, які унеможливлювали користування ременем безпеки під час керування транспортним засобом, що ставить під сумнів правдивість даних тверджень. Тобто, даними діями Позивач намагається ввести суд в оману та приховати вчинене ним адміністративне правопорушення. На 14 хв. 36 сек. відеозапису, який додано до відзиву, вбачається, що Позивач пристебнув ремінь безпеки, тобто фізіологічні особливості, на які він посилається в позовній заяві, не були такими, які унеможливлювали користування засобами пасивної безпеки під час керування транспортним засобом.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Згідно частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, відео запис, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 04 листопада 2022 року стосовно позивача ОСОБА_1 інспектором Управління патрульної поліції в Чернівецькій області лейтенантом поліції Кукульняком О.В. було винесено постанову серія ЕАР №6121728 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП, а саме за те, що 04 листопада 2022 року, о 13 годині 54 хвилини, в місті Чернівці, вулиця Руська, 6, керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив пункт 2.3 в Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частиною 5 статті 121 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Частина 5 статті 121 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Пункт 2.3 в Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Згідно вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи з дитинства, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_2 . Він наполягає на тому, що він повідомляв інспектору про це та показував наявний на автомобілі знак «Водій з інвалідністю», який дає йому право проїзду на знак 3.2 ПДР України «Рух механічних транспортних засобів заборонено».

Інспектор УПП у Чернівецькій області Кукульняк О.В., приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП, вважав доведеними обставини вчинення даного правопорушення. На підтвердження правильності дій інспектора поліції Управлінням патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП надано відео запис з бодікамери поліцейських, яким зафіксовано той факт, що позивач не був пристебнутий ременем безпеки під час керування транспортним засобом, тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП. Стосовно того, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю та в нього наявні фізіологічні особливості, які унеможливлюють користування ременем безпеки під час керування транспортним засобом, то позивач під час надання пояснень не вказував на дану обставину поліцейському.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За нормою частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим статтям 283, 284 КУпАП. У ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказано мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Відповідачами по справі жодним чином не спростовано твердження позивача про те, що він є особою з інвалідністю, а тому звільнений від обов`язку користуватися ременями безпеки, що не повідомив про це інспектору під час з`ясування всіх обставин, хоча долученим до справи відео записом спростовано це твердження, не надано інших доказів на порушення позивачем правил дорожнього руху.

З дослідженого відео запису з бодікамери інспектора поліції, наданого на підтвердження законності винесення інспектором УПП у Чернівецькій області Кукульняком О.В. постанови про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП, вбачається, що транспортний засіб було зупинено інспектором за інше правопорушення, на відео не зафіксовано те, що ОСОБА_1 був не пристебнутий ременем безпеки.

Постанова про адміністративне правопорушення серія ЕАР №6121728 від 04 листопада 2022 року не може оцінюватися судом в розумінні статей 73, 74 КАС України у якості належного і допустимого доказу, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 5 статті 121 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б їх обґрунтовували, в матеріалах справи відсутні.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному судочинстві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За наведених вище обставин у їх сукупності факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП, є недоведеним.

Таким чином, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП не відповідає вимогам КУпАП, а тому є незаконною і підлягає скасуванню.

Керуючись положеннями ст. 243 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управлінняНаціональної поліціїв Чернівецькійобласті,Управління патрульноїполіції в Чернівецькій області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серія ЕАР №6121728 від 04 листопада 2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 5 статті 121 КУпАП та провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд Київської області (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень КАС України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Повний текст судового рішення складено 16 січня 2023 року.

Суддя М.П. Одарюк