Рішення № 108421843, 05.01.2023, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2023 року Справа № 915/111/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

за участю секретаря судового засідання Жиган А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства Миколаївобленерго (54017, м. Миколаїв, вул.Громадянська, 40, ідентифікаційний код 23399393)

до відповідача: Комунального підприємства Первомайськводоканал Первомайської міської ради (55210, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Київська, 129-А, ідентифікаційний код 42700456)

про: стягнення 97429,83 грн.

Представники учасників справи не з`явилися

Ус т а н о в и в:

29.01.2021 Акціонерне товариство Миколаївобленерго (далі АТ Миколаївобленерго) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 01/22-873 від 22.01.2021 (вх. № 1376/21) про стягнення з Комунального підприємства Первомайськводоканал Первомайської міської ради (далі КП Первомайськводоканал ПМР) заборгованості на загальну суму 97429,83 грн, яка складається з: 77540,94 грн пені та 11586,87 грн 3% річних за несвоєчасне проведення платежів за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №56/1737 від 16.07.2019, і 7302,24 грн пені та 999,78 грн 3% річних за несвоєчасне проведення платежів за договором про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії № 56/1737 від 16.07.2019, а також судовий збір у сумі 4540,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 02.03.2021; встановлено позивачу строк у 5 днів з дня отримання даної ухвали суду для подання до суду копії платіжного доручення №2453 від 12.02.2020; встановлено учасникам справи строки для подання до суду заяв по суті справи.

19.02.2021 від позивача, на виконання вимог ухвали суду від 03.02.2021, надійшли письмові пояснення № 01/22-1854 від 16.02.2021 (вх. № 2593/21), в яких АТ Миколаївобленерго повідомило суд, що при підготовці позовної заяви в переліку її додатків були допущені описки, зокрема, єдине платіжне доручення за № 2453 датоване не 12.02.2020, а 13.02.2020, та яке зазначено позивачем у п. 16 додатку до позовної заяви, тоді як платіжне доручення від 12.02.2020 № 2453 у п. 34 цього додатку зазначено помилково.

02.03.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання № 95 від 01.03.2021 (вх. №3216/21), в якому КП Первомайськводоканал ПМР, посилаючись на великий об`єм матеріалів позовної заяви, просить відкласти підготовче засідання та надати додатковій термін для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 02.03.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 31.03.2021, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 04.03.2021.

31.03.2021 підготовче засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.

31.03.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 160 від 30.03.2021 (вх. № 4769/21), в якому КП Первомайськводоканал ПМР проти заявлених позовних вимог заперечує частково, зокрема, посилаючись на те, що умовами укладеного між сторонами договору передбачено здійснення відповідачем планових платежів, при цьому комунальне підприємство не мало змоги диктувати свої умови щодо сплати планових платежів за розподіл електроенергії. Крім того, у відзиві викладено клопотання про зменшення розміру неустойки заявленої до стягнення на 50%.

29.04.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № 01/22-4322 від 27.04.2021 (вх. № 6576/21), в якій АТ Миколаївобленерго зазначає, що договори, на підставі яких заявлені позовні вимоги у даній справі, укладені між сторонами за типовими формами та за взаємною згодою сторін. Крім того, у відповіді на відзив позивач заперечує проти клопотання відповідача про зменшення неустойки, оскільки відповідачем не надано доказів виникнення у нього збитків, а скрутний фінансовий стан відповідача не є винятковою обставиною для зменшення розміру неустойки. Натомість позивач просить врахувати, що він є стратегічним підприємством державного сектора економіки, 70% акцій якого належить державі; станом на 01.03.2021 року дебіторська заборгованість споживачів по Миколаївській області перед AT Миколаївобленерго за спожиту електроенергію, яка виникла на 01.01.2019, складає 76613,00 тис. грн, а заборгованість AT Миколаївобленерго перед ДП Енергоринок складає 206548093,61 тис. грн, в тому числі заборгованість за куповану електроенергію 127721449,70 тис. грн, заборгованість по штрафним санкціям (пеня, річні, інфляційні) 78 826 643,91 тис. грн.

Ухвалою суду від 30.04.2021 підготовче засідання у справі призначено на 19.05.2021 о 14:00.

19.05.2021 підготовче засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.

Ухвалою суду від 12.08.2021 підготовче засідання у справі призначено на 19.08.2021 об 11:30.

Ухвалою суду від 19.08.2021, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.10.2021 о 15:00.

07.10.2021 судове засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.

Ухвалою суду від 29.12.2021 судове засідання у справі призначено на 09.02.2022 об 11:00.

Ухвалою суду від 09.02.2022, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 14.03.2022 о 14:30.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

14.03.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.

Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Відповідно до положень частини 7 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, враховуючи, зокрема, неможливість Господарським судом Миколаївської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26 липня 2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області. Господарському суду Одеської області вказано забезпечити розгляд справ (проваджень), які до 25 липня 2022 року включно надійшли на розгляд цього суду відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22.

Разом з тим, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Ухвалою суду від 15.12.2022 судове засідання призначено на 05.01.2023 о 10:30.

В судове засідання 05.01.2023 представники учасників справи не з`явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення від 26.12.2022 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 5400500939377.

Враховуючи наведене, та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи та доходить висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 05.01.2023 за відсутності представників учасників справи.

Відповідно до змісту статті 240 ГПК України, 05.01.2023 за результатами розгляду даної справи, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1.1 Статуту, затвердженого протоколом Загальних зборів АТ Миколаївобленерго від 08.04.2019 року № 28, Акціонерне товариство Миколаївобленерго є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до статуту Публічного акціонерного товариства Миколаївобленерго у відповідності до Закону України Про акціонерні товариства від 17 вересня 2008 року № 514-VІ (т. 3, а.с. 135 на звороті).

11.06.2017 набрав чинності Закон України Про ринок електричної енергії. Відповідно до положень вказаного Закону АТ Миколаївобленерго з 01.01.2019 року здійснює розподіл електричної енергії в межах закріпленої території Миколаївської області, виконує функції, має права та обов`язки Оператора системи розподілу.

16.07.2019 між АТ Миколаївобленерго (оператор системи розподілу (ОСР) та КП Первомайськводоканал ПМР (споживач) було укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 56/1737 (далі Договір-1) (т. 1, а.с. 13-17).

До договору між сторонами були укладені додатки, зокрема, Додаток № 4 Порядок розрахунків (т. 1, а.с. 22-24).

Відповідно до п. 1.1 Договору-1 цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору-1 умови договору розроблені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП), від 14 березня 2018 року № 312 (далі ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Відповідно до п. 2.1 Договору-1 оператор системи надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.

Відповідно до п. 2.3 Договору-1 споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги оператора системи згідно з Додатком 4 Порядок розрахунків до цього Договору.

Відповідно до 11.1 Договору-1 цей договір набирає чинності з дня його підписання та укладається до 31.12.2019, а в частині фінансових зобов`язань до повного їх виконання сторонами. Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного Кодексу України сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2019 р.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Додатковими угодами до Договору-1 від 03.01.2020, 27.03.2020, 25.06.2020, 24.07.2020 сторони продовжували строк дії Договору-1 (т. 1, а.с. 18-21).

Так, відповідно до додаткової угоди від 24.07.2020 строк дії Договору-1 продовжено до 31.10.2020.

Відповідно до п. 1 Додатку № 4 до Договору-1 обсяги розподіленої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць, тобто з 01 числа місяця по 31 число цього місяця (або іншого останнього дня місяця) включно.

Відповідно до п. 2 Додатку № 4 до Договору-1, споживач зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи розподілу інформацію про покази засобів обліку за розрахунковий місяць за допомогою особистого кабінету промислового споживача (далі сервіс), що розміщений на web-сайті оператора системи розподілу https://ok/energy.mk.ua/company.

Згідно з абз. 2 п. 6 Додатку № 4 до Договору-1, споживач у визначений оператором системи день отримує рахунок на здійснення планового(их) платежу(ів) та акт прийому-передачі наданих послуг за надані послуги з розподілу електричної енергії та послуги комерційного обліку електричної енергії за розрахунковий період.

Підписаний та скріплений печаткою акт прийому-передачі наданих послуг споживач зобов`язується повернути оператору системи протягом п`яти робочих днів з дня його отримання або у цей же термін у письмовій формі надати мотивовану відмову від його підписання. У разі неповернення оператору системи підписаного акту прийому-передачі наданих послуг у вищезазначений строк, даний акт вважається підписаним з боку споживача без зауважень.

Відповідно до п. 8 Додатку № 4 до Договору-1 споживач протягом розрахункового періоду здійснює оператору системи оплату за послуги з розподілу електричної енергії та послуги комерційного обліку за тарифами, які встановлюються регулятором відповідно до затвердженої ним методики, плановим(и) платежем(ами) у розмірі фактичних значень обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період. Для споживача, фактичне значення обсягу розподіленої електричної енергії якого за попередній період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума планового(их) платежу(ів) визначається на основі розрахункових значень обсягу розподіленої електричної енергії на наступний період, виходячи з величин дозволеної потужності електроустановок споживача та їх режиму роботи за цим Договором.

Розрахунки за послуги з розподілу електричної енергії та послуги комерційного обліку проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора системи, який вказується в рахунках. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточні рахунки Оператора системи.

У випадку співпадання дати оплати з вихідними чи святковими днями, споживач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню.

Після закінчення розрахункового періоду здійснюється коригування обсягів оплати, що була здійснена за цей розрахунковий період, відповідно до фактичного розподіленого обсягу електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду.

За результатами коригування перший плановий платіж наступного розрахункового періоду збільшується або зменшується на відповідну величину.

Якщо фактичне розподілення обсягу електричної енергії за відповідний розрахунковий період виявиться більшим ніж сума сплаченого(их) планового(их) платежу(ів), різниця між сумою вартості фактичного розподіленого обсягу електричної енергії та вартості сплаченого(их) планового(их) платежу(ів) має бути сплачена протягом 5 робочих днів від дня отримання відповідного рахунку.

Підпунктом 8 п. 6.2 Договору-1, споживач зобов`язався у разі здійснення оплати за послугу з розподілу безпосередньо оператору системи здійснювати таку оплату у терміни, передбачені Додатком 4 Порядок розрахунків до цього Договору.

Відповідно до п. 8.5 Додатку № 4 до Договору-1, таку оплату споживач зобов`язаний здійснювати оператору системи до 25 числа місяця одним плановим платежем протягом розрахункового періоду у розмірі фактичних значень обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період.

За неналежне виконання зобов`язання в частині оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії передбачена відповідальність, а саме: у разі несвоєчасної оплати обумовлених цим Додатком платежів, відповідно до п. 13 Додатку № 4 до Договору-1 оператор системи проводить споживачу нарахування за весь час прострочення:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування;

- 3% річних з простроченої суми.

Крім того, 16.07.2019 між АТ Миколаївобленерго та КП Первомайськводоканал ПМР був укладений договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії № 56/1737 (далі Договір-2).

Відповідно до п. 1.1 Договору-2 власник мереж (позивач у справі) надає споживачу (відповідачу у справі) послуги з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, а споживач здійснює оплату за надані на межі балансової належності електромереж послуги згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами.

Пунктом 2.2 Договору-2 встановлені зобов`язання Споживача, а саме: виконувати умови цього Договору; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток №1 до Договору -2).

У п. 4.4 Договору-2 встановлено, що розрахунковим вважається період з 01 числа місяця по 31 число цього місяця (або іншого останнього дня місяця) включно.

Згідно п. 5 додатку № 1 до Договору-2 розрахунки за перетікання реактивної електроенергії здійснюються за об`єктами споживачів електроенергії з дозволеною потужністю 16 кВт і більше. Оплата за звітний розрахунковий період здійснюється, якщо споживання або генерація реактивної електроенергії за об`єктом споживача становить 1000 кВАр год і більше (за відсутності відповідних засобів обліку реактивної електроенергії ці величини визначаються розрахунковим шляхом).

Згідно п. 14 додатку №1 до Договору-2 споживач до 25 числа поточного місяця протягом розрахункового періоду, встановленого п. 4.4 цього Договору, повинен здійснювати оплату власнику мереж плановим платежем за перетікання реактивної електроенергії, який дорівнюється вартості фактичного перетікання реактивної електроенергії попереднього розрахункового періоду на розрахунковий рахунок, вказаний у рахунку. Розрахунок плати за фактичне перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж здійснюється відповідно до Методики та оформлюється згідно з Додатком до цього Договору. Розрахунки за перетікання реактивної електричної енергії провадяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок власника мереж. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточні рахунки власника мереж. У випадку співпадання дати оплати з вихідним чи святковим днем, споживач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному, чи святковому дню. Після закінчення розрахункового періоду здійснюється коригування обсягів оплати, що була здійснена за цей розрахунковий період, відповідно до фактичного перетікання реактивної електроенергії протягом відповідного розрахункового періоду. За результати коригування плановий платіж наступного розрахункового періоду збільшується або зменшується на відповідну величину. Якщо фактичне перетікання реактивної електроенергії за відповідний розрахунковий період виявиться більшим ніж сума сплаченого планового платежу, різниця між сумою вартості фактичного перетікання реактивної електроенергії та вартості сплаченого планового платежу має бути сплачена протягом 5 робочих днів від дня отримання відповідного рахунку.

Відповідно до п. 16 додатку № 1 до Договору-2 у разі несвоєчасної оплати обумовлених цим Договором платежів, власник мереж проводить споживачу нарахування за весь час прострочення:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування;

- 3% річних з простроченої суми.

При цьому, сума боргу повинна бути сплачена цим Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня, 3 % річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Власника мереж, який вказується у рахунках, протягом 5 операційних днів з дати їх отримання.

Вищенаведений Договір-2 з Додатком скріплений підписами та печатками обох сторін.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання вимог вищенаведених Договорів АТ Миколаївобленерго у період з червня 2019 року по жовтень 2020 року (включно) надавало КП Первомайськводоканал ПМР послуги з розподілу електричної енергії та з перетікань реактивної електричної енергії, що вбачається з актів про прийняття-передавання послуг та рахунків на оплату (т. І, а.с. 25, 26, 38-40, 60-62, 74-76, 83-85, 97, 98, 99, 103-105, 120-122, 139- 141, 158-160, 176-178, 192-194, 210-212, 230-232, 251, т. ІІ, а.с. 1-3, 21-23, 44, 45, 59-61, 75-78, 97-100, 117-120, 139-142, 159-162, 178-181, 196-199, 212-215, 229-232, 244-247, 262, т. ІІІ, а.с. 1-3, 19-22, 36-39, 54-56).

Водночас, за даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, останній систематично порушував договірні зобов`язання в період з червня 2019 року по жовтень 2020 року щодо термінів оплати за надані послуги. Динаміка строків розрахунків відповідача за надані послуги вбачається з наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень (т. І, а.с. 27-37, 41-59, 63-73, 77-82, 86-96, 100-102, 106-119, 123-138, 142-157, 161-175, 179-191, 195-209, 213-229, 233-250, т. ІІ, а.с. 4-20, 24-36, 46-58, 62-74, 79-90, 92-96, 101-116, 121-138, 143-158, 163-177, 182-195, 200-211, 216-228, 233-243, 248-261, т. ІІІ, а.с. 4-18, 23-35, 40-53, 57-69) та банківськими картками підприємства (т. ІІІ, а.с. 129, 172).

З урахуванням порушення відповідачем грошового зобов`язання, позивач нарахував за сукупний період з 10.07.2019 по 31.10.2020 та просить суд стягнути з відповідача:

- за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №56/1737 від 16.07.2019: пеню в загальній сумі 77540,94 грн та 3% річних у загальній сумі 11586,87 грн.

- за договором про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії № 56/1737 від 16.07.2019: пеню в загальній сумі 7302,24 грн та 3% річних у загальній сумі 999,78 грн.

Розрахунки пені, 3% річних за вказаними договорами містяться в матеріалах справи (т. ІІІ, а.с. 70-127).

Стосовно заявлених позивачем до стягнення сум пені, суд зазначає таке.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 13 додатку № 4 до Договору-1 у разі несвоєчасної оплати обумовлених цим додатком платежів, оператор системи проводить споживачу нарахування за весь час прострочення: - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; - 3% річних з простроченої суми. При цьому, сума боргу повинна бути сплачена цим Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Власника мереж, який вказується у рахунках, протягом 5 операційних днів з дати їх отримання.

Згідно з п. 16 додатку № 1 до Договору-2 у разі несвоєчасної оплати обумовлених цим додатком до цього Договору платежів, власник мереж проводить споживачу нарахування за весь час прострочення: - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла у період, за який здійснюється нарахування; - 3% річних з простроченої суми. При цьому, сума боргу повинна бути сплачена цим Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Власника мереж, який вказується у рахунках, протягом 5 операційних днів з дати їх отримання.

Таким чином, на підставі наведених правових норм та положень Договорів, позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.

Судом перевірено розрахунок сум пені, заявленої до стягнення та встановлено, що відповідні нарахування проведено правильно, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас, суд зауважує, що відповідачем у відзиві заявлялося клопотання про зменшення розміру стягуваної пені. В обґрунтування вказаного клопотання заявник посилаючись на приписи ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, звертає увагу суду на те, що якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. За такого відповідач просить суд здійснити оцінку ступеня вини відповідача в простроченні виконання зобов`язання за Договором, взявши до уваги, що відповідачем виконані зобов`язання за Договором щодо сплати заборгованості за поставлений позивачем товар, врахувати, що відповідач є підприємством, яке надає послуги населенню та оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем значних негативних наслідків внаслідок порушення відповідачем свого зобов`язання з оплати заборгованості по Договору.

Позивач, у відповіді на відзив проти задоволення вказаного клопотання заперечував, посилаючись, зокрема, на те, що не вважає нараховані штрафні санкції надмірно великими порівняно із збитками кредитора (позивача у справі), а договори, на підставі яких заявлені позовні вимоги у даній справі, укладені між сторонами за типовими формами та за взаємною згодою сторін. Крім того, відповідачем не надано доказів виникнення у нього збитків, а скрутний фінансовий стан відповідача не є винятковою обставиною для зменшення розміру неустойки. Натомість позивач просить врахувати, що він є стратегічним підприємством державного сектора економіки, 70% акцій якого належить державі; станом на 01.03.2021 року дебіторська заборгованість споживачів по Миколаївській області перед AT Миколаївобленерго за спожиту електроенергію, яка виникла на 01.01.2019, складає 76613,00 тис. грн, а заборгованість AT Миколаївобленерго перед ДП Енергоринок складає 206548093,61 тис. грн, в тому числі заборгованість за куповану електроенергію 127721449,70 тис. грн, заборгованість по штрафним санкціям (пеня, річні, інфляційні) 78 826 643,91 тис. грн.

Розглянувши викладене у відзиві клопотання відповідача про зменшення розміру стягнення пені, суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на насупне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, за своєю правовою природою пеня, як один із видів штрафних санкцій, виконує стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені зменшувати її розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як свідчать матеріали справи, відповідач є комунальною установою, яка здійснює діяльність з забору та постачання води (діяльність у сфері надання комунальних послуг). Тому будь-яке надмірне стягнення з відповідача грошових сум може призвести до неспроможності підприємства належним чином виконувати свої функції.

Судом також враховано, що на момент звернення позивача до суду відповідач не мав заборгованості з наданих послуг за спірний період та повністю виконав свої договірні зобов`язання.

При цьому, господарський суд вважає необхідним зазначити, що використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Надмірне ж зменшення пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Отже, враховуючи те, що відповідач є комунальною установою, що здійснює свою діяльність у сфері надання житлово-комунальних послуг, та оскільки в матеріалах справи позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору № 56/1737 від 16.07.2019 споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та договору №56/1737 від 16.07.2019 про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, беручи до уваги факт погашення відповідачем основної заборгованості за договорами за спірний період, суд вважає, що стягнення з відповідача пені у повному обсязі не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. За такого та приймаючи до уваги заперечення позивача щодо зменшення розміру пені, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру пені на 30%, зокрема встановивши розмір належної до стягнення пені 59390,21 грн (70% обґрунтовано заявленого до стягнення розміру), а саме 54278,65 грн пені за договором № 56/1737 від 16.07.2019 споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та 5111,56 грн пені за договором № 56/1737 від 16.07.2019 про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії.

У задоволені ж позову про стягнення пені в іншій частині, а саме в сумі 25452,97 грн, господарський суд відмовляє.

Щодо заявлених до стягнення сум 3% річних суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд відмічає, що інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Статтею 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних.

За перевіркою суду, позивач нарахування 3% річних виконав правильно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до п. 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Крім того, відповідно до положень п. 2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань, судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

З урахуванням наведеного, судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.

Проте, суд відзначає, що при подачі позову до Господарського суду Миколаївської області позивачем було сплачено судовий збір у сумі 4540,00 грн, але за розгляд даного позову позивач повинен був сплатити судовий збір у мінімальному розмірі у сумі 2270,00 грн (97429,83 грн * 1,5%, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн), тому судовий збір у розмірі 2270,00 грн (4540,00 2270,00) підлягає поверненню позивачу.

Разом з тим, відповідно до ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, враховуючи те, що клопотання про повернення зайво сплаченої суми судового збору позивачем не заявлено, повернення судового збору, не здійснюється.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням у порядку передбаченому ст. 7 Закону України Про судовий збір.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Первомайськводоканал Первомайської міської ради (55210, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Київська, 129-А, ідентифікаційний код 42700456) на користь Акціонерного товариства Миколаївобленерго (54017, м. Миколаїв, вул.Громадянська, 40, ідентифікаційний код 23399393) 54278,65 грн. пені та 11586,87 грн. 3% річних за несвоєчасне проведення платежів за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 56/1737 від 16.07.2019; 5111,56 грн. пені та 999,78 грн. 3% річних за несвоєчасне проведення платежів за договором про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії №56/1737 від 16.07.2019, а також 2270,00 грн. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.01.2023.

СуддяВ.С. Адаховська