Рішення № 108419666, 09.01.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2023м. ДніпроСправа № 904/1654/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за позовом Фермерського господарства "Скиба" (52370, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Гуляйполе, вул. Лугова, буд. 3, ідентифікаційний код 30851860)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" (09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Самгородоцька, буд. 7, ідентифікаційний код 31414251)

про стягнення 1 095 000,00 грн. передоплати за непоставлений товар за договором поставки №01ДНКГ/22 від 27.10.2021

Представники:

Від позивача: Гоменюк Ю.В., ордер

Від позивача: Скиба С.Л., паспорт, керівник

В відповідача: не з`явився

В засіданні бере участь: Шевченко О.С., паспорт, вільний слухач

СУТЬ СПОРУ:

За допомогою системи "Електронний суд" Фермерське господарство "Скиба" подало 23.06.2022 до Господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" 1 095 000,00 грн. передоплати за непоставлений товар за договором поставки №01ДНКГ/22 від 27.10.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №01ДНКГ/22 від 27.10.2021 щодо повної та своєчасної поставки товару за який позивачем перерахована відповідачу передплата на загальну суму 1 095 000,00 грн. платіжними дорученнями: - №937 від 27.10.2021 на суму 100 000,00 грн.; - №939 від 28.10.2021 на суму 995 000,00 грн.

Щодо підсудності справи Господарському суду Дніпропетровської області позивач зазначає, що згідно з ст.А4 умов поставки DDP правил Інкотермс 2010, продавець зобов`язаний поставили товар шляхом його надання в розпорядження ... готовим до розвантаження у названому місці призначення, яким є склад позивача за адресою Дніпропетровська обл., Криничанський р-н., с.Гуляйполе, вул.Лугова. Отже позивач стверджує, що сторони узгодили, що місцем виконання договору є с.Гуляйполе Криничанського району Дніпропетровської області, що згідно з ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів. Таким чином, позивач, користуючись зазначеним правом звертається по захист своїх прав до суду за місцем виконання договору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.06.2022 матеріали позовної заяви №904/1654/22 за позовом Фермерського господарства "Скиба" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" про стягнення 1 095 000,00 грн. передоплати за непоставлений товар за договором поставки №01ДНКГ/22 від 27.10.2021 передані на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Київської області.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2022 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Скиба" задоволено та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.06.2022 у справі № 904/1654/22 скасовано, справу №904/1654/22 направлено до Господарського суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2022 позовну заяву залишено без руху та позивачу запропоновано протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі 16 408,58 грн.

На електрону пошту Господарського суду Дніпропетровської області 14.10.2022 надійшов супровідний лист позивача з доказам сплати 16 408,58 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 19.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/1654/22, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено підготовче засідання на 14.11.2022 о 15:30год.

За допомогою системи "Електронний суд" 04.11.2022 до суду надійшов відзив відповідача яким просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви посилаючись на те, що на виконання умов договору позивачем було перераховано відповідачу передплату на загальну суму 1 095 000,00 грн. Строк поставки товару згідно доповнення до договору спливає 10.03.2022. Однак, в установлений строк відповідачем не було поставлено товар позивачу.

Разом з тим відповідач вважає та наголошує, що порушення ним зобов`язання щодо поставки товару позивачу за договором стало наслідком настання та дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), а саме військової агресії Російської Федерації проти України, що підтверджується Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" який був продовжений та листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

Між тим Верховний Суд у своїй постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 дійшов правового висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести.

Тому, відповідач доводить про те, що він не є виробником товару - добрива рідкі азотні КАС марки КАС28, а здійснює їх закупівлю у виробника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансліт", відповідно до договору поставки №11/2019/6 від 26.09.2019. За вказаним договором відповідач сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртрансліт" за добрива рідкі азотні КАС марки КАС28 (товар який є предметом договору в цій справі), однак, відповідач звертає увагу суду, що за специфікацією №7 від 27.10.2021 до Договору поставки №11/2019/6 від 26.09.2019 передбачено, що поставка товару відповідачу здійснюється на умовах EXW склад ТОВ "Укртрансліт" (ТОВ "РОЗТОРГНАФТА" Запорізька обл.. Михайлівський р-н., смт. Пришиб, вул. Заводська, 1) в строк до 31.03.2022, відповідно до положень специфікації №7 від 27.10.2021 до договору поставки №11/2019/6 від 26.09.2019 передбачається самостійне вивезення товару відповідачем зі складу ТОВ "Укртрансліт", що знаходиться за адресою: Запорізька обл., Михайлівський р-н., смт. Пришиб, вул. Заводська, 1. Однак, вказана територія на якій розташований склад із товаром, який відповідач має передати за договором №01ДНКГ/22 від 27.10.2021 позивачу, знаходиться на тимчасово окупованій території.

У зв`язку з вказаним, поставка добрив рідких азотних КАС марки КАС28 відповідачу стала неможливою, що, в свою чергу, потягнуло за собою порушення зобов`язання останнього щодо поставки таких добрив позивачу.

До суду 14.11.2022 позивач надав свою відповідь на відзив в якій вказує, що доводи відповідача стосовно наявності форс-мажорних обставин, які вплинули на виконання ним своїх зобов`язань не заслуговують на увагу, оскільки, відповідач вільний у виборі контрагентів за своїми договорами. Відповідач не довів також, що договір із ТОВ "Укртрансліт" укладався для подальшої поставки товару саме позивачу. Надуманість позиції відповідача підтверджується і тією обставиною, що останній не повідомляв позивача у будь-який прийнятний строк щодо наявності форс-мажорних обставин чи обставин непереборної сили, що свідчить про намір відповідача скористуватися війною як підставою додаткового власного збагачення, шляхом неповернення позивачу передоплати.

Підготовче засідання 14.11.2022 відкладено на 05.12.2022 о 14:30 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 09.01.2023 о 12:00год.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №757/2022 від 7 листопада 2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2738-IX від 16 листопада 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до частини 1 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.

Суд з метою належного виконання свого процесуального обов`язку щодо розгляду справи по суті, керується п.10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується із ст. 129 Конституції України, за якою однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 09.01.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, заслухавши представників сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2021 року між Фермерським господарством "Скиба" (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" (далі - постачальник, відповідач) укладено договір поставки №01ДНКГ/22 (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого в терміни, визначені договором, постачальник зобов`язався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі-товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму, що складає його вартість, визначену умовами договору.

Ціна продукції, що поставляється за договором, вказується у Додатках та накладних в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару. Для товару (ЗЗР, насіння) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США або Євро (в залежності від валюти придбання постачальником товару) (п.2.2 договору).

Порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до договору (п.4.1 договору).

Підставою для оплати за товар є рахунок-фактура продавця. Без рахунку-фактури, виписаної продавцем, попередня оплата не проводиться (п.4.5 договору).

Строк поставки товару визначається у відповідних додатках до договору (п.5.1 договору).

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 договору поставка продукції здійснюється на умовах та в терміни визначені у додатках до договору. Перехід права власності здійснюється в момент передачі товару з одночасним прийманням по кількості і якості.

У Доповненні №1/п від 27.10.2021 до договору №01ДНКГ/22 від 27.10.2021 сторони погодили поставку 50 т. мінеральних добрив рідкі азотні КАС марки КАС28 на загальну суму 1 095 000,00 грн. Строк оплати: покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок продавця до 02.11.2021 в сумі 1 095 000,00 грн., що становить 100% вартості товару. Строк поставки: умови та місце поставки (передачі) товару DDP (згідно Інкотермс у редакції 2010 року) склад ФГ "Скиба", що знаходиться за адресою: 52370, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Гуляйполе, вул. Лугова. Строк поставки - 10.03.2022.

Договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків (п.11.2 договору).

На підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату №2038 від 27.10.2021 на суму 1 095 000,00 грн., позивач здійснив наступні перекази грошових коштів відповідачу 100 000,00 грн. платіжним дорученням №937 від 27.10.2021 та 995 000,00 грн. платіжним дорученням №939 від 28.10.2021, на загальною сумою 1 095 000,00 грн.

У зв`язку з простроченням відповідачем обв`язку поставки товару, 06.04.2022 позивач повідомив відповідача про необхідність повернути передоплату (а.с. 10 том 1), проте позивач ніякої відповіді на лист не отримав та товар не поставлено ані повністю ані частково.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору, факти поставки продукції та оплати, строки дії договору, наявність/відсутність підстав для повернення попередньої оплати за договором.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Зазначена стаття повністю кореспондується зі ст.174 Господарського кодексу України.

Статтями 202, 203, 207 Цивільного кодексу України унормовано, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з статтею 627 Цивільного України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За статтею 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відносини, що виникли із договору поставки, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною першою статті 172 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 172 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 265 Господарського кодексу України регламентовано, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 655, ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

У статті 691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст.693 Цивільного кодексу України регламентовано, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В частині 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У Доповненні №1/п від 27.10.2021 до договору №01ДНКГ/22 від 27.10.2021 сторони погодили поставку 50 т. мінеральних добрив рідкі азотні КАС марки КАС28 на загальну суму 1 095 000,00 грн. Строк поставки: умови та місце поставки (передачі) товару DDP (згідно Інкотермс у редакції 2010 року) склад ФГ "Скиба", що знаходиться за адресою: 52370, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Гуляйполе, вул. Лугова. Строк поставки - 10.03.2022.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до висновку Верховного Суду України від 28 листопада 2011 року у справі № 3-127гс11, умовою застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Предметом позову у даній справі є саме стягнення попередньої оплати на підставі частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, оскільки, за твердженням позивача, відповідачем не було поставлено оплачений товар.

Відповідач не надав доказів на підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 13 травня 2019 року у справі №910/15009/17, оскільки позивач сплатив суму попередньої оплати, а відповідач не передав товар, правильним є застосування частини другої ст. 693 Цивільного кодексу України та наявність підстав для задоволення позову і повернення позивачу попередньої оплати.

Отже, беручи до уваги викладене, заявлені вимоги про стягнення попередньої оплати є правомірними, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути грошові кошти в сумі 1 095 000,00 грн. як попередньої оплати за товар.

Щодо заперечень відповідача суд зазначає, що відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Листом від 28.02.2022 Торгово-Промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини, зокрема, військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 28.02.2022 "Про ведення воєнного стану".

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Відповідно до Висновку Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеному у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів впливу саме воєнного стану на можливість виконання зобов`язань за договором.

Отже, відповідачем не доведено наявність підстав для звільнення від виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в розмірі 16 425,00 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 481,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 129, 231, 233, 236-241, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов Фермерського господарства "Скиба" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" про стягнення 1 095 000,00 грн. передоплати за непоставлений товар за договором поставки №01ДНКГ/22 від 27.10.2021 задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" (09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Самгородоцька, буд. 7, ідентифікаційний код 31414251) на користь Фермерського господарства "Скиба" (52370, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Гуляйполе, вул. Лугова, буд. 3, ідентифікаційний код 30851860) 1 095 000,00 грн. передоплати за непоставлений товар за договором поставки №01ДНКГ/22 від 27.10.2021, витрати зі сплати судового забору у розмірі 16 425,00 грн. та витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 481,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 17.01.2023.

Суддя Е.М. Бондарєв