Рішення № 108416843, 16.12.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 752/53/22

2-а/760/1243/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Митрофанової А.О.,

при секретарі Костюк В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора поліції старшого сержанта Новіка Дмитра Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, інспектора поліції старшого сержанта Новіка Дмитра Вікторовича та просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАО № 4814455 від 24.09.2022 року інспектора поліції сержанта поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції в Київській області Новіка Дмитра Вікторовича про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 24.09.2021 року інспектором поліції сержантом поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції в Київській області Новіком Д.В. винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало те, що 24.09.2021 року о 17:55 год. у с. Чайки, вул. Печерська, 2а, позивач, керуючи транспортним засобом «Ауді» А4, НОМЕР_1 , перетнув суцільну лінію, чим порушив п. 8.5.1. ПДР.

Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, оскільки по вул. Пушкіна у с. Чайки Бучанського району Київської області розташований приватний житловий сектор та відсутній інтенсивний рух транспортних засобів, відсутня будь яка дорожня розмітка. Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження постанови за статтею 289 КУпАП позивачу роз`яснено не було.

На підставі вищевикладеного просить позов задовольнити, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 24 вересня 2022 року серії ЕАО № 4814455, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, стягнути судові витрати зі сплати судового збору розміром 454 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5400 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.01.2022 року справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15.06.2022 року позовну заяву залишено без руху.

09.08.2022 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.08.2022 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

У встановлений ухвалою суду строк відзив від відповідачів до суду не надійшов.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, учасники справи в судове засідання не викликались.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що постановою серії ЕАО № 4814455 від 24.09.2021 року інспектора сержанта поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції в Київській області Новіка Д. В. притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП

За змістом постанови позивач 24.09.2021 року о 17:55 год. у с. Чайки, вул. Печерська, 2а, керуючи транспортним засобом «Ауді» А4, НОМЕР_1, перетнув суцільну лінію, чим порушив п. 8.5.1 ПДР України - порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки.

Диспозиція частини 1 статті 122 КУпАП України передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст. 251 КУпАП.

Обов`язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення в даній категорій справ, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, покладений на відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Згідно п. 8.5.1 в ПДР України, горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.

Порушення порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг несе за собою адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП України.

Стаття 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, частини першої, другої, третьої і п`ятої статті 122.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Частиною 4 ст. 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Порядок розгляду справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності передбачений також Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року №1376, відповідно до розділу ІV якої розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють уповноважені посадові особи органів поліції відповідно до статті 222 КУпАП.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника відповідно до статті 276 КУпАП у строки, визначені статтею 277 КУпАП.

Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 280 КУпАП, зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Згідно з ч. 6 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Оскаржуючи постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, позивач зазначив, що правил дорожнього руху не порушував.

Відповідачі відзив не надали та обставини, зазначені в позові не спростували.

Таким чином, суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Досліджена постанова по справі про адміністративне правопорушення, скасування якої є предметом позову, не містить обставин, які б встановлювали наявність адміністративного порушення, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження події адміністративного правопорушення, відсутні будь-які пояснення свідків події або інші доказі, передбачені ст. 251 КУпАП.

Описова частина постанови сама по собі не може бути доказом вини водія у скоєнні адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене вище, відсутність доказів правомірності своїх дій з боку відповідача, встановлені судом обставини, не спростовані відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 24 вересня 2021 року серії ЕАО № 4814455 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП.

Щодо вимоги позивача про визнання постанови протиправною слід зазначити наступне.

Ґрунтуючись на правових висновках Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених в постанові від 07.02.2019 року у справі № 640/6550/15-а та в постанові 10.05.2018 року у справі № 760/9462/16-а, суд дійшов висновку, що визнання протиправними дій інспектора щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, що є процесуальною діяльністю суб`єкта владних повноважень, спрямованою на фіксацію адміністративного правопорушення, є предметом оцінки суду при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, що не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.

З огляду на наведене, для належного захисту порушеного права позивача достатнім способом буде скасування постанови про адміністративне правопорушення, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 286 КАС України, а не визнання протиправними дії відповідача по складанню оскаржуваної постанови щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Дії суду в такій категорії справи визначено спеціальними нормами КАС України - ч. 3 ст. 286 КАС України.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача визнання постанови протиправною задоволенню не підлягають.

Також слід зазначити, що відповідно до норм КАС України, суд не наділений повноваженнями закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Вказані процесуальні дії відносяться до компетенції органу, який розглянув справу. Судом має досліджуватись лише питання законності постанови посадової особи про притягнення до адміністративної відповідальності. Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 200/14811/16-а.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Стосовно вимог позивача про стягнення судових витрат, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу та судового збору, суд зазначає наступне.

Положенням частини 1 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 132 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частин 1, 7 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: ордер про надання правової допомоги серії ВК № 1035439 позивачу - адвокатом Куль І.В., договір про надання правової допомоги від 08.10.2021 року №22/21, додаток №1 до договору від 08.10.2021 року з найменуванням наданих позиву послуг на їх вартість, відповідно до яких адвокат Куль І.В. надала позивачеві послуги у вигляді консультації клієнта щодо порядку оскарження, виконання сплати судового збору та повернення витрат позивача в адміністративному судочинстві, визначення орієнтованого розміру судового збору та втрат на правничу допомогу - 600 грн., підготовка адвокатського запиту до Департаменту патрульної поліції щодо надання копії оскаржуваної постанови - 1 200 грн., підготовка позовної заяви до суду - 2 400 грн., додаток № 2 до договору від 08.10.2021 року з найменуванням наданих позиву послуг на їх вартість, відповідно до яких адвокат Куль Ілона Василівна надала позивачеві послуги у вигляді - підготовка адвокатського запиту до Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області щодо надання копії оскаржуваної постанови - 1 200 грн.

Згідно з п. 1 ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Суд, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог позивача, доходить висновку про обґрунтованість понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 5 400 грн., а також суми судових витрат зі сплати судового збору розміром 454 грн., сплаченої позивачем за подання позову.

Вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, тобто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Керуючись статтями 122, 251, 268, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 3, 5, 47, 72-78, 132, 139, 192, 193, 194, 229, 241- 244, 246, 250, 257, 263, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора поліції старшого сержанта Новіка Дмитра Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 24 вересня 2021 року серії ЕАО № 4814455 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5400 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.О. Митрофанова