Ухвала суду № 108416841, 29.12.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

власника майна ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Києві питання доцільності продовження тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні №1202010090005011від 16.09.2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження 1202010090005011від 16.09.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 11.11.2022 року щодо обвинуваченого ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 год. 00 хв. 07.01.2023 року включно, одночасно визначено розмір застави у 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 148 860 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень, визначено обов`язки, покладені на обвинуваченого у разі внесення застави.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. Прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 було подано клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вищевказане клопотання та вважав за доцільне продовжити строк тримання під вартою, зазначивши, зокрема, що продовжують існувати передбачені ст.177 КПК України ризики, а саме:

- переховуватись від суду, усвідомлюючи невідворотність покарання, пов`язаного з позбавленням волі, за вчинення вказаного кримінального правопорушення, крім того, обвинувачений неодноразово ухилявся від органів досудового розслідування та суду, у зв`язку з цим оголошувався у розшук;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, особу обвинуваченого, адже ОСОБА_4 не працює, суспільно-корисною працею не займається, постійного доходу не має;

- незаконно впливати на свідків з метою зміни ними показів в частині фактичних обставин для уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,а саме, зникнути та перебувати тривалий час у розшуку.

На думку прокурора, жоден із більш м`яких запобіжних заходів: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання не зможуть запобігти ризикам, передбаченим вище, що підтверджується вищевикладеними обставинами.

Захисник ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_4 заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши, серед іншого, що вказані прокурором ризики не доведені, а тому просили обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки ОСОБА_4 має місце проживання у АДРЕСА_1 , на підтвердження чого надали суду договір безкоштовного користування цим житлом.

ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив, що є власником майна - вищевказаної квартири та готовий надати її у безкоштовне користування обвинуваченому ОСОБА_4 .

Суд, заслухавши позицію прокурора, обвинуваченого, його захисника, думку власника майна ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи №760/4169/22, дійшов наступного висновку.

Як передбачено ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Суд доходить висновку, що стосовно ОСОБА_4 наявні ризик переховуватись від суду через тяжкість покарання, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, пов`язаного виключно із позбавленням волі на строк від трьох до шести років, обвинувачений вже порушив умови встановленого щодо нього домашнього арешту, переховувався від органів досудового розслідування та суду, у зв`язку з чим був оголошений у розшук, а також ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи, серед іншого, особу обвинуваченого, оскільки у суду відсутні відомості щодо працевлаштування ОСОБА_4 в Україні та у м.Києві, про інший постійний його дохід. Також суд враховує, що Шевченківським районним судом м.Києва здійснюється розгляд кримінального провадження №12022100100000354 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Крім того, ОСОБА_4 є підозрюваним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, досудове розслідування в яких здійснюється слідчими органів Національної поліції України в Вінницькій, Одеській, Харківській областях.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, виходячи з практики ЄСПЛ, серед іншого, потрібно враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, статки, зв`язки з державою, в якій його переслідували в межах закону, та його міжнародні контакти (зокрема, рішення в справі «В. проти Швейцарії», «Пунцельт проти Чехії»).

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне врахувати, що обвинувачений ОСОБА_4 є громадянином Республіки Білорусь, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки як в Україні, так і у м.Києві, родина обвинуваченого на даний час перебуває в Норвегії.

Також згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально - суспільних прав та інтересів.

На думку суду, продовження до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, в даному випадку, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Враховуючи вищенаведене, судом на даний час також не встановлено підстав для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. На переконання суду, у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_4 не має в Україні, зокрема у м.Києві, міцних соціальних зв`язків,вже порушив умови обраного щодо нього домашнього арешту, при цьому, суду було також надано договір безкоштовного користування ОСОБА_4 житлом у м.Києві, оголошувався у розшук та був затриманий у м.Трускавець, обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може негативно вплинути на судовий розгляд кримінального провадження №1202010090005011, а тому суд вважає обґрунтованим продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.

На підставі вищевикладеного та керуючись стст.42, 176 -178, 182, 183, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою до 26.02.2023 року включно.

Наявний альтернативний запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 148 860 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень, - залишити без змін.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до суду;

-не відлучатися із м.Києва без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності таких документів).

Строк дії вищевказаних обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 визначити два місяці з дня внесення застави в розмірі, зазначеному в цій ухвалі.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1