Рішення № 108413332, 16.01.2023, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 рокуСправа № 912/1442/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу № 912/1442/22

за позовом: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9

до відповідача: Фролової Марини Олексіївни , АДРЕСА_1

про стягнення 75 473,93 грн

Без виклику сторін (судове засідання не проводилось).

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (далі - АТ "Райффайзен Банк", позивач, банк) звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги до Фролової Марини Олексіївни (далі - Фролова М.О. , відповідач) стягнення простроченої заборгованості за кредитним договором №011/51016/468509/1 від 17.08.2020 станом на 23.12.2021 в сумі 75 473,93 грн, з яких: 72 450,26 грн - заборгованість за кредитом, в т.ч. прострочена заборгованість в сумі 46 820,68 грн, 3 023,67 грн - заборгованість за відсотками, в т.ч. прострочена заборгованість в сумі 1 599,28 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем. як позичальником, умов кредитного договору №011/51016/468509/1 від 17.08.2020 в частині своєчасного погашення кредиту та нарахованих процентів.

Ухвалою господарського суду від 13.10.2022 позовна заява залишена без руху для усунення недоліків, допущених при її поданні.

07.11.2022 від позивача на адресу господарського суду надійшла заява, в якій позивачем повідомлено про усунення недоліків позовної заяви в порядку статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано витребувані докази.

Відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Позивачем усунуто допущені ним недоліки при поданні позову у визначений судом строк, позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України і підсудна господарському суду Кіровоградської області.

З огляду на викладене, суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

Разом з цим, судом враховано, що позивачем в якості відповідача визначено Фізичну особу-підприємця Фролову Марину Олексіївну, яка на даний час не є фізичною особою-підприємцем.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Фролової М.О. здійснено 04.01.2022, про що вчинено відповідний запис в реєстрі.

У зв`язку з викладеним, господарським судом відповідно до ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, 11.11.2022 направлено до Управління ДМС в Кіровоградській області та до Відділу реєстрації місця проживання особи Кропивницької міської ради запит органу державної влади, підприємства, установи, організації, закладу про надання відомостей про реєстрацію місця проживання (перебування), що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі, громадянки Фролової М.О.

23.11.2022 від Управління ДМС в Кіровоградській області надійшла відповідь на запит суду щодо надання відомостей про місце проживання (перебування) громадянки Фролової М.О., з якої вбачається, що остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 28.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/1442/22 за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.

Копія ухвали від 28.11.2022 направлена на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштовий конверт із вкладеннями - копія ухвали від 28.11.2022 повернута органом поштового зв`язку із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Також, згідно телефонограми від 28.11.2022 №4750суд намагався повідомити Фролову М.О. за номером телефону, який зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зробленого на запит суду про розгляд справи №912/1442/22, однак зв`язатися та повідомити відповідача зі змістом ухвали суду від 28.11.2022 не вдалося.

Господарським судом вчинені всі можливі дії для повідомлення відповідача про розгляд справи № 912/1442/22.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву.

Згідно ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи наведене та беручи до уваги необхідність забезпечення прав осіб на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

З підстав викладеного, а також враховуючи відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

При розгляді справи суд враховує, що відповідно до п. 1.3 Статуту Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (в редакції 2021 року) протоколом Загальних зборів акціонерів № Зб-62 від 23.04.2021 прийнято рішення про зміну найменування Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на Акціонерне товариство "Райффайзен Банк". Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" є правонаступником за всіма правами та обов`язками Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль".

Дослідивши докази у справі, судом встановлено наступні обставини.

17.08.2020 Фізична особа - підприємець Фролова Марина Олексіївна звернулася до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" із анкетою-заявою на отримання кредиту (форма для фізичної особи-підприємця) (а.с. 17).

17.08.2020 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Райффазен Банк" (далі - Банк, Кредитор), та фізичною особою - підприємцем Фроловою Мариною Олексіївною (далі - Боржник, Позичальник) укладено Кредитний договір №011/51016/468509/1 (далі - Кредитний договір) (а.с. 7-15), за умовами якого Кредитор зобов`язується надати Позичальнику кредитні кошти (далі - Кредит) в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 165 556,76 грн, а Позичальник зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти, передбачені пунктами 2.1., 2.2. Договору (далі - Проценти) та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені договором (п. 1.1 Договору).

Під "невідновлюваною кредитною лінією" сторони розуміють форму видачі Кредиту, при якій після отримання позичальником повної суми Кредиту подальша видача кредитних коштів припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за Кредитом протягом строку дії Договору.

В п. 1.3. Кредитного договору передбачено, що кінцевий термін погашення кредиту - 17.02.2022, або інша дата, визначена відповідно до статті 8 Договору (останній день строку користування Кредитом, в який Позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за Договором в повному обсязі).

Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору, Кредит надається Позичальнику на погашення заборгованості, що виникла згідно договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/51016/468509 від 19.10.2018, укладеного між Позичальником та Кредитором (далі - Кредитний договір, що рефінансується).

Згідно п. 2.1. Кредитного договору, протягом всього строку фактичного користування Кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначено п. 1.3. Договору включно Позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця Кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9% річних.

Нарахування Процентів здійснюється не рідше одного разу на місяць, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованої Позичальника за Кредитом/ простроченої заборгованості за Договором протягом всього строї користування Кредитом/ простроченої заборгованості за Договором. При розрахунку Процент враховується день видачі Кредиту (частини Кредиту) та не враховується день погашення Кредиту, простроченої заборгованості в повному обсязі (п. 2.2. Кредитного договору).

Відповідно до п. 5.2. Кредитного договору, Позичальник здійснює повернення Кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірах, згідно з графіком. Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми кредиту та сплату процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:

Сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за договором х ((1 + процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) х процентна ставка за місяць) / ((1+ процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) -1);

Сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом х річна процентна ставка / кількість днів поточного року) х кількість днів в місяці, який передує даті сплати ануїтетного платежу;

Сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного повернення кредиту - сума щомісячного платежу за %.

За п. 5.3. Кредитного договору, Позичальник зобов`язується здійснювати погашення Кредиту та Процентів ануїтетними платежами у валюті Кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання Кредиту в дату, визначену Графіком (Додаток 1 до Договору). Якщо дата сплати, зазначена у Графіку, не є днем Банківським днем, платіж здійснюється не пізніше останнього Банківського дня, що передує даті, визначеній у Графіку. Якщо Дата платежу у місяці здійснення платежу відсутня, Позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за Кредитом та сплатити Проценти в останній день поточного місяця.

Під поняттям "Банківський день" Сторони розуміють робочий день Кредитора, протягом якого приймаються документи клієнтів на переказ і документи на відкликання та здійснюється їх оброблення, передавання і виконання.

У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених Договором, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством України та положень Договору. До регулювання правовідносин, які неврегульовані договором, застосовуються відповідні норми законодавства України (п. 11.1. Кредитного договору).

Пунктом 12.1 Кредитного договору визначено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань за Договором.

Додатком №1 від 17.08.2020 до Кредитного договору сторони встановили, що погашення заборгованості за кредитним Договором та Процентів за користування Кредитом здійснюється згідно з Графіком погашення заборгованості за Кредитом та сплати Процентів, наведеним у таблиці. Кінцева дата погашення 17.02.2022 (а.с. 14 зворотна сторона-15).

Відповідно до п. 8.1.3. Кредитного договору, у разі настання обставин невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за договором та/або Договором забезпечення, а також інші обставини, які, на думку Кредитора, свідчать про те, що зобов`язання Позичальника за Договором не будуть виконані), Кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/договорів про зміни вимагати дострокового повного/часткового погашення заборгованості.

Згідно з п. 8.3. Кредитного договору, якщо Кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у підпунктах 8.1.1 - 8.1.3 пункту 8.1 Договору, він повідомляє про це Позичальника шляхом направлення письмового повідомлення. У цьому разі зобов`язання Кредитора, щодо надання Кредиту, є припиненими, з дати направлення Кредитором відповідного повідомлення або з іншої дати, визначеної Кредитором самостійно. Позичальник зобов`язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні Кредитора, і здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше 30 (тридцятого) календарного дня з дня направлення Кредитором Позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк). У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги, Кредитор має право звернути стягнення за договором забезпечення, пред`явити вимогу Позичальнику/Поручителям та вжити інші заходи для стягнення заборгованості Позичальника за Договором, які не суперечать законодавству України.

18.08.2020 позивач на виконання умов Кредитного договору надав кредитні кошти Фроловій М.О. у розмірі 165 556,76 грн, що підтверджується випискою по рахунку позичальника (а.с. 16).

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов Кредитного договору, несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, на адресу відповідача було направлено вимогу про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором від 06.01.2022 №114/5-к-222228) (а.с. 18).

Однак, вимога банку відповідачем не була виконана, заборгованість не погашена.

Відповідно до розрахунку позивача станом на 23.12.2021 заборгованість Фролової М.О. за кредитним договором становить 75 473,93 грн, з яких: 72 450,26 грн - заборгованість за кредитом, в т.ч. прострочена заборгованість в сумі 46 820,68 грн, 3 023,67 грн - заборгованість за відсотками, в т.ч. прострочена заборгованість в сумі 1 599,28 грн,

Враховуючи те, що відповідач не виконує умови кредитного договору та вимоги банку щодо врегулювання заборгованості, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з відповідним позовом.

Норми права, застосовані судом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст. 179 Господарського кодексу України).

Однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб`єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб`єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, тому і зобов`язання, що з нього виникають, є господарськими.

До підприємницької діяльності фізичних осіб, згідно зі статтею 51 Цивільного кодексу України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 04.01.2022 за номером запису 2004440060002025326 внесено відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Фролової Марини Олексіївни (а.с. 79).

Частиною 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

За приписами ст. ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

За ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в ст. 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями. Винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями ст. 20 зазначеного Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

З огляду на те, що спірні правовідносини виникли з господарського договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, то вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства і після втрати особою статусу підприємця.

Аналогічну позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18.

Водночас положення п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України пов`язують належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами основного зобов`язання мають бути юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно з правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 02.10.2018 у справі №910/1733/18, до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У силу вимог ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України врегульовано, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Отже, зобов`язання з кредитного договору передбачає єдиний обов`язок боржника - повернути кредит у повному розмірі та сплатити проценти за користування кредитом.

Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У силу вимог ч. 1, 6, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, які кореспондуються зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Мотивована оцінка доводів сторін та поданих доказів.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов Кредитного договору, 18.08.2020 Банком надані відповідачу кредитні кошти у розмірі 165 556,76 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період 18.08.2020, а отже позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що Позичальник несвоєчасно і не у повному розмірі здійснював повернення кредиту та процентів за користування кредитними коштами, строк повернення яких сторони узгодили у графіку погашення заборгованості за кредитним договором, чим порушив умови кредитного договору.

Станом на 23.12.2021 у Позичальника Фролової М.О. наявна заборгованість перед кредитором АТ "Райффайзен Банк" за Кредитним договором №011/51016/468509/1 від 17.08.2020 в сумі 75 473,93 грн, з яких: 72 450,26 грн - заборгованість за кредитом, в т.ч. прострочена заборгованість в сумі 46 820,68 грн.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

З підстав викладеного та враховуючи наведені вище норми законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з Фролової Марини Олексіївни на користь АТ "Райффайзен Банк" заборгованості за фактично одержаним та неповернутим кредитом в розмірі 72 450,26 грн - заборгованість за кредитом, в т.ч. прострочена заборгованість в сумі 46 820,68 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 3 023,67 грн - заборгованість за відсотками, в т.ч. прострочена заборгованість в сумі 1 599,28 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.1 Кредитного договору протягом всього строку фактичного користування Кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки у розмірі 29,9% річних.

Додатком № 1 від 17.08.2020 до Кредитного договору сторони погодили графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів та кінцевий термін погашення кредиту - 17.02.2022.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та зазначено позивачем в позовній заяві, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також положенням Кредитного договору відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту своєчасно та в повному обсязі, а також сплати процентів за користування кредитними коштами належним чином не виконав, у зв`язку з чим за відповідачем рахується заборгованість за відсотками в сумі 3 023,67 грн - заборгованість за відсотками, в т.ч. прострочена заборгованість в сумі 1 599,28 грн, що підтверджується розрахунком позивача.

Наведений розрахунок відповідачем не спростовано.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно з умовами Кредитного Договору за наявності прострочення виконання грошових зобов`язань в обумовлений сторонами строк Кредитор використав право вимагати дострокове повернення всієї суми кредиту, що залишилась не сплаченою, а також належних йому процентів за користування кредитом у відповідності до статті 1048 ЦК України шляхом пред`явлення до Позичальника в порядку частини 2 статті 1050 ЦК України письмової вимоги від 06.01.2022 №114/5-к-222228 (направлена 11.01.2022 за адресою відповідача) (а.с. 18-21).

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, строк повернення кредиту настав.

В ході судового розгляду відповідач не спростував факту наявності спірної суми заборгованості та не надав доказів погашення заборгованості за кредитом.

Отже, вимога про стягнення відсотків за користування кредитом підлягає задоволенню.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача по відсоткам за користування кредитом за період з 18.08.2020 по 23.12.2021, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства України.

З підстав викладеного, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи позивача, за відсутності мотивованих заперечень зі сторони відповідача, беручи до уваги доведення на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів у розумінні статей 76-79 ГПК України порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Фролової Марини Олексіївни 47 307,16 грн заборгованості за Кредитним договором №011/51016/468509/1 від 17.08.2020 в сумі 75 473,93 грн, з яких: 72 450,26 грн - заборгованість за кредитом, в т.ч. прострочена заборгованість в сумі 46 820,68 грн, 3 023,67 грн - заборгованість за відсотками, в т.ч. прострочена заборгованість в сумі 1 599,28 грн, підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Інших судових витрат сторонам не заявлялось.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фролової Марини Олексіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код 14305909) заборгованість в сумі 75 473,93 грн, з яких: 72 450,26 грн - заборгованість за кредитом, в т.ч. прострочена заборгованість в сумі 46 820,68 грн, 3 023,67 грн - заборгованість за відсотками, в т.ч. прострочена заборгованість в сумі 1 599,28 грн, а також 2 481,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити позивачу за адресою: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9 та електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_2; відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 16.01.2023.

Суддя В.В.Тимошевська