Постанова № 10841280, 15.09.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

24 вересня 2009 року Справа № 5020-9/122-3/106                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача:          Михайлової Любові Дмитрівни, довіреність № б/н від 05.01.09, мале приватне підприємство "Калина";

відповідача: Міхєєва Юрія Євгенійовича (повноваження перевірені), паспорт АН 243821 від 10.09.98, директор товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек-сі-маріна ЛТД";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек-сі-маріна ЛТД" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 05.08.2009 у справі №5020-9/122-3/106

за позовом           малого приватного підприємства "Калина" (пр. Окт. Революції, 56-38,Севастополь,99038)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек-сі-маріна ЛТД" (вул. Пушкіна, 4/5, м. Севастополь,99011); (м. Севастополь, вул. Горпищенка, 41, 99022)

про стягнення 35734,00 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 05.08.2009 у справі № 5020-9/122-3/106 позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек Сі Маріна ЛТД" на користь малого приватного підприємства "Калина" 35734,00 грн. витрати по сплаті державного мита в сумі 651,24 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. Суд встановив наявність між сторонами договірних відносин щодо оренди нерухомого майна та застосував положення статей 525, 526, 762 Цивільного кодексу України, які передбачають обов’язок орендаря сплачувати орендну плату, при тому, що відповідачем не було надано суду доказів погашення заборгованості.

Крім того, місцевий суд стягнув з боржника суму процентів річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, провадження у справі припинити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, відповідач посилається на відсутність акту прийому-передачі орендованого майна, наявність якого є обов’язковою, оскільки передбачено договором. Таким чином, заявник апеляційної скарги вважає, що договір сторонами у спірний період не виконувався.

Крім того, товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек-сі-маріна ЛТД" наполягає на тому, що сторонами узгоджена інша орендна плата, ніж та, яку прийняв до уваги місцевий суд.

Також, доводи скарги полягають у тому, що договір оренди, на підставі якого судом стягнута заборгованість, є недійсним.

Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду міста Севастополя законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.

23 вересня 2009 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 24 вересня 2009 року.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек-сі-маріна ЛТД" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між малим приватним підприємством "Калина" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек-сі-маріна ЛТД" протягом тривалого часу існували договірні відносини щодо оренди приміщення по вул. Шабаліна, 38-В в м. Севастополі, що підтверджується договорами оренди нежитлових приміщень № 1 від 20.09.2005, № 2/м від 20.10.2006 та актами прийому-передачі об'єкта оренди від 20.09.2005 та 20.10.2006 відповідно (том 1, а. с. 69 - 78).

20 квітня 2007 року, між малим приватним підприємством "Калина" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек Сі Маріна ЛТД" укладено договір оренди нерухомого майна, яке розташовано за адресою: місто Севастополь, вул. Шабаліна, 38-В (том 1, а. с. 20-22).

Згідно частині 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1.1 договору предметом договору є передача в термінове платне користування нежитлових приміщень, які являються власністю орендодавця. В оренду передаються нежитлові приміщення загальною площею 293,49 м2, в тому числі - двохповерхова будівля складу, загальною площею 107,9 м2; приміщення сараю, загальною площею 22,6 м2; приміщення сараю, загальною площею 82,5 м2.

Згідно з пунктом 2.1 договору оренди від 20.04.2007 передача орендодавцем об'єкта оренди орендареві оформлюється актом прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору. Датою передачі майна вважається дата підписання акту приймання-передачі обома сторонами. Повернення майна також оформлюється актом приймання-передачі. Орендар вступає у користування майном одночасно з підписанням сторонами акту прийому-передачі вказаного майна уповноваженими представниками сторін.

Судоми встановлено, що акт прийому-передачі був підписаний сторонами раніше, у зв’язку з тим, що договірні відносини між ними існують тривалий час (том 1, а. с. 72,78). Такі обставини встановлені рішенням господарського суду м. Севастополя від 24.11.2008 у справі № 5020-2/404 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек Сі Маріна ЛТД" до малого приватного підприємства "Калина" про визнання договору недійсним (том 2, а. с. 46).

При цьому, доказів повернення майна відповідач судовій колегії не надав.

Таким чином, є неспроможними посилання заявника апеляційної скарги на те, що у матеріалах справи взагалі відсутній акт прийому-передачі орендованого майна. При відсутності доказів повернення слід вважати, що нерухоме майно знаходиться у користуванні орендаря - товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек-сі-маріна ЛТД" за актом прийому-передачі від 20.10.2006. Наявність цього акту по суті відповідає положенням пункту 2.1 договору оренди.

В обґрунтування цього висновку також свідчить той факт, що після закінчення строку дії договору № 2/м від 20.10.2006, при укладенні спірного договору і на примірниках договору, і на акті прийому-передачі майна від 20.10.2006 зроблено застереження про те, що дію цього акту продовжено до 20.10.2007, тобто до закінчення строку дії договору № 3 від 20.04.2007 (том 1, а. с. 20 - 22, 78, том 2, а. с. 58 - 60).

Більш того, факт користування відповідачем орендованими приміщеннями за договором № 3 від 20.04.2007 встановлений рішенням господарського суду м. Севастополя від 12.01.2009 у справі № 5020-5/610 за позовом МПП "Калина" до ТОВ "Фірма "Блек Сі Маріна ЛТД" про розірвання договору оренди та повернення орендованого майна (том 2, а. с. 65 - 66), який в силу статті 35 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказування.

Відповідно до пункту 3.1.4 договору орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі вносити передбачені договором: орендну плату за користування об'єктом оренди, платежі за користування водою, каналізацією, газом, електроенергією, опалюванням, телефоном, якщо такі є.

Згідно з пунктом 4.1 договору, розмір орендної плати встановлюється за згодою сторін в сумі 3060,00 грн. (вказана сума виправлена на 2550,00 грн.) за місяць оренди з урахуванням ПДВ, що еквівалентно 600,00 доларам США (вказана сума виправлена на 500) по курсу долара 5,1 грн. за долар США. Зазначені виправлення зроблені та завірені відбитками печаток сторін (том 1, а. с. 21, том 2, а. с. 59).

Під час перегляду справи у касаційному порядку Вищий господарський суд України у постанові від 16.12.2008 зазначив, що суди попередніх інстанцій не перевірили доводи відповідача щодо того, що договором встановлений розмір орендної плати у сумі 2550,00 грн. в місяць.

Під час апеляційного провадження судом були витребувані оригінали договору оренди (примірник позивача і примірник відповідача) для огляду, за наслідками чого колегія суддів дійшла висновку про відповідність копій договорів, що є у матеріалах справи, представленим оригіналам.

Суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд у рішенні від 05.08.2009 помилково послався на норми статей 188, 286, 284 Господарського кодексу України та прийняв до уваги (при розрахунку заборгованості) надрукований розмір орендної плати у договорі.

Так, вказані норми закону регулюють порядок зміни та розірвання господарських договорів. Однак, у даному випадку поняття "зміна", у розумінні норм закону, та "виправлення", яке мало місце у даній справі, не є тотожними.

Під зміною слід розуміти наявність протягом певного періоду часу одних умов, які після відповідних дій сторін (або подій) перестають існувати і починають діяти інші умови з відповідного узгодженого сторонами моменту. Тобто, наявність двох періодів з різними умовами обов’язкова.

Під виправленням слід розуміти ті дії сторін, які були спрямовані на належне узгодження та затвердження тих договірних умов, які відповідають інтересам обох сторін, шляхом написання (чи іншим способом) цих погоджених умов, при тому, що початково зазначені умови договору - взагалі не діяли у часі, а лише були надруковані (написані) сторонами на носії інформації (папері тощо) та у зв’язку з певною помилкою, з якою одразу ж погодились обидві сторони (чи кілька сторін), були видалені шляхом закреслення (чи іншим способом, яке вказує на недійсність). Тобто, наявний лише один період існування певних умов.

Як встановлено судом, на договорі, якій є підставою позовних вимог у даній справі, сторонами при написанні розміру орендної плати –"25520,00 грн." та "500 доларів" не зазначалась нова дата з якої будуть діяти саме ці умови. Такі обставини безумовно вказують на те, що у даному випадку відбулося саме виправлення і датою початку дії цих умов слід вважати дату самого договору (згідно з розділом 9 договору). Тобто, існував лише один період, протягом якого діяли написані та затверджені сторонами умови. Відсутність дати, коли було внесено виправлення в договір, вказує саме на те, що у даному випадку відбулося виправлення тексту, а не зміна старих умов договору.

Непрямим додатковим доказом в обґрунтування цього висновку є також прибутковий касовий ордер від 05.02.2008 на суму 2550,00 грн. (том 1, а. с. 79).

Суд першої інстанції вищенаведене не врахував, що призвело до стягнення необґрунтованої суми заборгованості.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.4. договору орендна плата вноситься щомісячно в строк до 15 числа місяця звітного періоду. Нарахування орендної плати починається з дати, зазначеній в акті приймання-передачі об'єкта оренди.

Строк дії договору встановлений сторонами з 21.04.2007 по 20.10.2007 (6 місяців) з правом подальшої його пролонгації (пункт 9.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: листів № 1/3 від 07.12.2007 (том 1, а. с. 38), № б/н від 12.04.2008 (том 1, а. с. 41), претензії № 1/1 від 28.01.2008 (том 1, а. с. 23), рішень господарського суду м. Севастополя від 24.11.2008 у справі № 5020-2/404 (том 2, а. с. 46), від 12.01.2009 у справі № 5020-5/610 (том 2, а. с. 65 - 66), договір оренди нежитлових приміщень № 3 від 20.04.2007 в силу статті 764 Цивільного кодексу України був поновлений на строк, встановлений цим договором, тобто до 20.04.2008.

Договір підписаний представниками сторін: Міхєєвим Ю.Є. (представник орендаря), Калиніною Н. А. (представник орендодавця).

Відповідно до статті 239 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

В силу статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

В пункті 9.2 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 12.03.1999 № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" визначено, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.).

Судом на підставі статуту ТОВ "Фірма "Блек Сі Маріна ЛТД" (том 1, а. с. 46 - 49), довідок статистики №16-369-2786 (том 1, а. с. 50), № 16-2/1594 від 22.05.2008 (том 1, а. с. 57) встановлено, що договір № 3 від 20.04.2007 оренди нежитлових приміщень підписаний з боку орендаря - ТОВ "Фірма "Блек Сі Маріна ЛТД" - одним із засновників товариства та колишнім і теперішнім його директором Міхєєвим Ю. Є.

Стаття 204 Цивільного кодексу України встановлює принцип презумпції правомірності правочину, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив, що закон не встановлює недійсність правочину, вчиненого від імені юридичної особи її представником з перевищенням повноважень.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 24.11.2008 у справі № 5020-2/404 за позовом ТОВ "Фірма "Блек Сі Маріна ЛТД" до МПП "Марина" про визнання недійсним договору № 3 від 20.04.2007 встановлений факт наступного схвалення цього договору відповідачем, у зв'язку з чим ТОВ "Фірма "Блек Сі Маріна ЛТД" в позові було відмовлено. Це рішення набрало законної сили 12.12.2008 (том 2, а. с. 47).

За приписами статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факт дійсності спірного договору встановлений судом і повторному доказуванню не підлягає.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати майно у користування з плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частина 5 статті 762 Цивільного кодексу України).

Відповідач вносив орендну плату за договором оренди від 20.04.2007 несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з 20.05.2007 по 20.03.2008 у нього виникла заборгованість з орендної плати.

Суд розраховує цю суму наступним чином.

2550,00 грн. * 10 міс. = 25500,00 грн.

Таким чином, сума основної заборгованості за орендну плату становить 25500,00 грн.

При цьому, посилання місцевого суду на те, що «неозброєним оком»видно, що один підпис, який засвідчує виправлення на договорі, належить Міхєєву Ю.Є., який підписав договір з боку ТОВ "Фірма "Блек Сі Маріна ЛТД", а другий підпис вчинено іншою особою, ніж та, що підписала договір від імені МПП "Калина", при відсутності висновку судової почеркознавчої експертизи, у будь-якому разі є лише припущенням і, більш того, у даному випадку взагалі не впливає на правомірне вирішення спору по суті, так як на цьому документі є печатки обох сторін.

З цього приводу слід звернути увагу на пункт 3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 1999 року № 17, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 року за № 264/3557, відповідно до якого: відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів розраховує 3 % річних виходячи із основної суми боргу 25500,00 грн. наступним чином.

Сума заборгованості 2550,00 грн., яка є боргом за оренду за червень місяць (по суті включаються два місяця: травень та червень) 2007 року існує 10 місяців, у зв’язку з чим проценти річних розраховуються за період з червня 2007 року по грудень 2007 року (214 днів) та з січня 2008 року по березень 2008 року (90 днів), що становить 63,66 грн. (44,85 грн. + 18,81 грн.). Період за який існувала заборгованість розділений на два, так як 2008 рік є високосним, тобто мав 366 днів, чого місцевим господарським судом при розрахунку річних помилково враховано не було.

Сума заборгованості 2550,00 грн., яка є боргом за оренду за липень місяць 2007 року існує 9 місяців, у зв’язку з чим проценти річних розраховуються за період з липня 2007 року по грудень 2007 року (184 дня) та з січня 2008 року по березень 2008 року (90 днів), що становить 57,37 грн. (38,56 грн. + 18,81 грн.).

Сума заборгованості 2550,00 грн., яка є боргом за оренду за серпень місяць 2007 року існує 8 місяців, у зв’язку з чим проценти річних розраховуються за період з серпня 2007 року по грудень 2007 року (153 дня) та з січня 2008 року по березень 2008 року (90 днів), що становить 50,88 грн. (32,07 грн. + 18,81 грн.).

Сума заборгованості 2550,00 грн., яка є боргом за оренду за вересень місяць 2007 року існує 7 місяців, у зв’язку з чим проценти річних розраховуються за період з вересня 2007 року по грудень 2007 року (122 дня) та з січня 2008 року по березень 2008 року (90 днів), що становить 44,38 грн. (25,57 грн. + 18,81 грн.).

Сума заборгованості 2550,00 грн., яка є боргом за оренду за жовтень місяць 2007 року існує 6 місяців, у зв’язку з чим проценти річних розраховуються за період з жовтня 2007 року по грудень 2007 року (92 дня) та з січня 2008 року по березень 2008 року (90 днів), що становить 38,09 грн. (19,28 грн. + 18,81 грн.).

Сума заборгованості 2550,00 грн., яка є боргом за оренду за листопад місяць 2007 року існує 5 місяців, у зв’язку з чим проценти річних розраховуються за період з листопада 2007 року по грудень 2007 року (61 день) та з січня 2008 року по березень 2008 року (90 днів), що становить 31,59 грн. (12,78 грн. + 18,81 грн.).

Сума заборгованості 2550,00 грн., яка є боргом за оренду за грудень місяць 2007 року існує 4 місяця, у зв’язку з чим проценти річних розраховуються за період з грудня 2007 року (31 день) та з січня 2008 року по березень 2008 року (90 днів), що становить 25,31 грн. (6,50 грн. + 18,81 грн.).

Сума заборгованості 2550,00 грн., яка є боргом за оренду за січень місяць 2008 року існує 3 місяця, у зв’язку з чим проценти річних розраховуються за період з січня 2008 року по березень 2008 року (90 днів), що становить 18,81 грн.

Сума заборгованості 2550,00 грн., яка є боргом за оренду за лютий місяць 2008 року існує 2 місяця, у зв’язку з чим проценти річних розраховуються за період з лютого 2008 року по березень 2008 року (59 днів), що становить 12,33 грн.

Сума заборгованості 2550,00 грн., яка є боргом за оренду за березень місяць 2008 року існує 1 місяць, у зв’язку з чим проценти річних становлять 6,48 грн.

Таким чином, загальна сума процентів річних складає 298,02 грн. (63,66 грн. + 57,37 грн. + 44,38 грн. + 38,09 грн. + 31,59 грн. + 25,31 грн. + 18,81 грн. + 12,33 грн. + 6,48 грн.).

Сума індексу інфляції розраховується аналогічним чином (збільшення боргу відбувається в аналогічні періоди), у зв’язку з чим становить 2922,77 грн. (650,02 грн. + 532,85 грн. + 451,80 грн. + 367,20 грн. + 307,22 грн. + 245,72 грн. + 166,93 грн. + 108,44 грн. + 92,59 грн.).

Отже, позов в цій частині підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду міста Севастополя прийнято з порушенням норм матеріального права, при неповному дослідженні обставин справи, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек-сі-маріна ЛТД" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 05.08.2009 у справі №5020-9/122-3/106 скасувати частково, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:

"1) Позов задовольнити частково.

2) Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Блек Сі Маріна ЛТД" (юридична адреса: 99022, м. Севастополь, вул. Горпищенка, 6.41; фізична адреса: 99011, м. Севастополь, вул. Пушкіна, 4 кв. 5, ідентифікаційний код 16503105, п/р 260020231701 в СФ Банку "Фінанси та кредит", МФО 384812; п/р 26004010007401 в СФ ОКБ "Приморський ", МФО 324399) на користь малого приватного підприємства "Калина" (99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 56 кв. 38, ідентифікаційний код 16506173, п/р 26008947229581 у АКБ "Укрсоцбанк", МФО 324195) 25500,00 грн. заборгованості за орендну плату, 298,02 грн. 3 % річних, 2922,77 грн. –суму індексу інфляції, витрати по сплаті державного мита в сумі 523,23 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 94,84 грн."

3. Господарському суду міста Севастополя видати наказ.                              

Головуючий суддя                                                  

Судді