Постанова № 1084085, 15.10.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

       ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                               61064, м. Харків, вул. Володарського, 46 (1 корпус)

                                                                                                   Головуючий 1 інстанції:

                                                                                                     суддя Бунякіна Г.І.

Категорія:                                                                                   Доповідач 2 інстанції:                                                                                                           

про стягнення                                                                            суддя Григоров А.М.

                                                      ПОСТАНОВА

                                               ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15жовтня 2007 року№22-а-1190/07

         Колегія суддів  Харківського апеляційного адміністративного суду  у складі:

           Головуючого судді - Сіренко О.І.

           Суддів  -  Григоров А.М., Подобайло З.Г.

при секретарі: Спесивцева О.В.

за участі:

представник позивача – Букко Н.В.

представник відповідача – Марченко Н.В., Вербицька П.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан» на постанову Господарського суду Полтавської області від 10 травня 2007року по справі № 22/521

за позовом    Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі                           

до             Відкритого акціонерного товариства «Авіаційне підприємство спеціального призначення   «Меридіан»                          

про           стягнення 57707,79 грн.,

                                                  ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі, звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан» про  стягнення 57707,79 грн..

Господарським судом Полтавської області 10.05.2007 року винесена постанова, задоволено позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в Полтавському районі про стягнення з ВАТ "Авіаційне підприємство спеціального призначення "Меридіан" несплачені суми розстроченого боргу.

З винесеною постановою відповідач не погоджується, подав апеляційну скаргу в якій вказує, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та така, що підлягає скасуванню.

Так, судом при винесені постанови взагалі не враховано Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який у п.п. 15.1.1. п. 15.1.ст. 15 передбачає відповідний термін позовної давності та вважає, що цей Закон не належить до законодавчих актів, якими керуються органи Пенсійного фонду. При винесенні оскаржуваної постанови суд керується лише Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що регулює відносини між відповідачем та позивачем по справі № 22/521. Даний факт спростовується позовною заявою та матеріалами справи.

Крім того, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" набрав чинності з 01 січня 2004 року, чого не заперечує і позивач. А заборгованість зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованих процентів та пені, що стали предметом позову позивача, виникла до дати набрання чинності цим законом.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частиш 58 Конституції України , за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії кого вони настали або мали місце.

Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є також загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим акта може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті,

Розділом XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" дійсно передбачено, що заборгованість зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що виникла до 01 січня 2004 року і не погашена в установленому законом порядку здійснюється відповідно до статті 106 цього закону, за частиною 15 якої строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Тобто Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" надано зворотну дію в часі. Але логічно допустити, що законодавець мав на увазі ті правовідносини, які виникли до набуття чинності цим законом, але продовжують діяти після цієї дати. Оскільки в даному випадку 1095-денний строк давності, встановлений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181, сплинув ще до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", то навіть надання йому зворотної дії в часі шляхом вказівки на це в "Прикінцевих положеннях", не надає йому зворотної дії на ті правовідносини, строк давності за якими сплинув до набрання ним чинності.

Статтею 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 був визначений строк давності - 1095 днів, протягом якого можливе було примусове стягнення недоїмки, в тому числі зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Відлік 1095 календарних днів для примусового стягнення заборгованості розпочинався з дня узгодження податкового зобов'язання.

Заборгованість зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (недоїмка - 24031, 51 гри.) виникла та була узгоджена відповідачем в 2000 році. Даний факт не заперечується та підтверджується в позовній заяві позивачем.

Відповідно до п. 18.1.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 позивачем 25 квітня 2001 року було прийняте рішення про розстрочення відповідачеві боргу зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 30116,51 грн. Цим рішенням підтверджено період виникнення недоїмки, а саме - 2000 рік.

Строк давності, встановлений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181, для стягнення заборгованості відповідача, що є предметом позову, сплинув в 2003 році - під час дії цього Закону, ще до 01.01.2004 р. - дати набуття чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Позивач, керуючись саме нормами (п. 14.5.1 ст. 14) Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181, 11.04.2003р. прийняв рішення № 893-а про дострокове розірвання договору про розстрочення від 27.04.01 № 7 з відповідачем. Тобто позивач знав про порушення свого права та міг своєчасно звернутися до суду для його захисту, але він цим правом своєчасно не скористався.

Враховуючи вищевикладене, апелянт просить скасувати постанову Господарського суду Полтавської області від 10.05.2007 року по справі №22/521 та в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представники скаржника підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник позивача проти скарги заперечує.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню вимог про скасування постанови щодо позовних вимог.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено та постанова обґрунтована наступним.

Як вбачається з матеріалів справи,  позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 24031,51 грн. несплаченої суми розстроченого боргу зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, 24182,28 грн. несплаченої суми процентів, нарахованих на розстрочений борг, 9494,00 грн. несплаченої суми пені.

В судовому засіданні в суді першої інстанції представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представники відповідача позов не визнали з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву (в матеріалах справи).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" Полтавське державне авіапідприємство "Універсал-Авіа" (код ЄДРПОУ 01130667 ) є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Порядком проведення органами Пенсійного фонду України списання та розстрочення податкового боргу (недоїмки) забору на обов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 12.03.2001 р. № 7 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 березня 2001 року за № 282/5473, передбачено процедуру розстрочення недоїмки зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до цього Порядку розстроченню підлягають суми боргу, які виникли в період з 1 січня 2000 року до 1 січня 2001 року і не сплачені на день набрання чинності статтею 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"" 2181-III(21 лютого 2001 року).

Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі за поданням Полтавського ДАП "Універсал-Авіа" 25.04.01 було прийнято рішення про розстрочення боргу та 27.04.01 складено та підписано Договір № 7 про розстрочення 35411,51 грн. боргу з 01.10.01 до 01.01.05.

Сплата розстрочених сум здійснюється рівними частками у строки, встановлені вказаним законом № 2181-IIIдля квартального податкового періоду, з відстроченням першого платежу на строк, який визначається платником збору, але не може бути більшим від двох квартальних податкових періодів, наступних за квартальним періодом, у якому був укладений договір про розстрочення.

Розстрочення боргу надається під проценти, розраховані за період, що починається від місяця укладення договору про розстрочення та закінчується місяцем погашення розстроченого боргу, виходячи з облікової ставки НБУ, чинної на момент сплати чергового квартального платежу.

Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 16.08.2002 шляхом перетворення Полтавського державного авіаційного підприємства "Універсал-Авіа" було засновано Відкрите акціонерне товариство "Авіаційне підприємство спеціаьного призначення "Меридіан" (код ЄДРПОУ 01130667), яке, відповідно до Статуту, є правонаступником Полтавського ДАП "Універсал-Авіа".

В зв’язку з тим, що борг відповідачем не сплачувався, то 14.04.2003 року начальником управління ПФУ в Полтавському районі було прийнято рішення про дострокове розірвання договору про розстрочення, проти якого відповідач не заперечує і про винесення якого підтвердив в судовому засіданні в суді першої інстанції представник позивача.

Після цього позивач посилав додаткові рішення про розірвання договору, як зазначив представник відповідача в судовому засіданні для нагадування про необхідність сплати боргу.

Колегія суддів зазначає, що сторони не сперечаються проти факту розірвання угоди та суми заявленої для стягнення. Документів які б підтверджували оскарження позивачем розірвання договору не надано. Апелянт посилається лише на сплив строку стягнення.

Відповідно до п. 11.2.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України пеня нараховується на суму боргу із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючи на день виникнення боргу, або на день його (його частини) погашення, при цьому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок, за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Станом на 15 грудня 2006 року відповідач не сплатив позивачу суму недоїмки по збору 24031,51 грн., суму відсотків за розстрочення 24182,28 грн., суму нарахованої пені 9494 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Колегія суддів зазначає, що будь якій строк давності при розстроченні боргу може рахуватися лише з моменту не сплати по строку встановленому договором та з моменту розірвання договору, а не як зазначає апелянт з моменту первинного його виникнення. А враховуючи положення ст.. 14, ст.. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строк давності повинен рахуватися лише з моменту розірвання договору і лише по сумах нарахованих контролюючим органом (1095 днів), т. я. строк давності по сумах визначених самим платником не передбачено.

Але ,  відповідно до п. 16 Прикінцевих положень Закону України «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» погашення заборгованості   зі  сплати  збору  на  обов'язкове державне пенсійне страхування, що виникла до 1 січня 2004 року  і не погашена   в   установленому  законом  порядку,  здійснюється відповідно  до  статті  106  цього  Закону.  

Частина 15 ст. 106 передбачає не розповсюдження давності на платежі спірні суми.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги є помилковими, підстав для скасування постанови суду колегія суддів не вбачає.

Але колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції, щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції стягнув  витрати у вигляді судового збору з відповідача . В постанові стягнення проводиться на користь Пенсійного фонду. 13.06.2007 року, суд першої інстанції виніс ухвалу про виправлення описки, змінивши стягувача з Пенсійного фронду на державний бюджет. Ухвала не оскаржена. Але це не впливає на неправомірність стягнення цих сум.

Колегія суддів зазначає, що ст. 94 КАС України  не передбачає стягнення судового збору при задоволенні вимог суб’єкту владних повноважень до фізичної чи юридичної особи. 

Враховуючи наведене стягнення з відповідача 577,08 грн. держмита є помилковим, і в цієї частині постанова суду підлягає скасуванню на підставі  п. 2 ст.. 202 КАС України.

В інший частині  суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 195, 196, 198, 200, п. 2 ст. 202, 205, 207, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                     ПОСТАНОВИЛА:

                Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан»  задовольнити частково.

                Постанову Господарського суду Полтавської області від10 травня 2007року по справі № 22/521 в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан»   на користь Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі 577,08 грн. держмита скасувати.

               В іншій частині постанову Господарського суду Полтавської області від 10 травня 2007року по справі № 22/521 залишити без змін.

 Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

 Повний текст виготовлено та підписано 22 жовтня 2007 року

                    Головуючий                                                        Сіренко О.І.       

                               Судді                                                          Григоров А.М.

                                                                                                   Подобайло З.Г.