Ухвала суду № 10840407, 30.04.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

_________________

У Х В А Л А

"30" квітня 2010 р. Справа 17/99-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. розглянувши справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м.Херсон

до: Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 521366 грн. 00 коп.

без виклику представників сторін

в с т а н о в и в:

Позивач публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" в особі Херсонської філії (відповідно до Статуту банк створений внаслідок реорганізації шляхом перетворення товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку "Західінкомбанк" в публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк") звернувся в господарський суд з позовом до відповідача приватного підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача 521366 грн. 00 коп. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору іпотеки, укладеного між сторонами 05.03.2007р., щодо обов'язкового страхування предмету іпотеки на його повну вартість.

Одночасно з поданим позовом позивач, з посиланням на приписи статей 66, 67 ГПК України, звернувся з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно відповідача, в тому числі на грошові кошти, які знаходяться на належних ПП ОСОБА_3 депозитних вкладах: р/р НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4 НОМЕР_5 та на розрахунковому рахунку НОМЕР_6, що відкриті в ХФ ПАТ "Західінкомбанк" МФО 352327, ЄДРПОУ 36699252.

30.04.2010р. позивач звернувся до суду з заявою про уточнення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на рухоме майно відповідача, в тому числі на грошові кошти в межах заявленої до стягнення суми, яка складає 521366 грн. 00 коп., які знаходяться на належних ПП ОСОБА_3 депозитних вкладах: р/р НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4 НОМЕР_5 та на розрахунковому рахунку НОМЕР_6, що відкриті в ХФ ПАТ "Західінкомбанк" МФО 352327, ЄДРПОУ 36699252.

Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову позивач звертає увагу на те, що відповідачем не було виконано вимоги п.4.9 договору іпотеки щодо обов'язкового страхування предмету іпотеки на його повну вартість, тобто на 2085464,00 грн. (загальна сума за оцінкою експерта). Заявник стверджує, що відповідач порушив вимогу статті 8 Закону України "Про іпотеку", відповідно до якої іпотекодавець зобов'язаний застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, якщо іпотечним договором цей обов'язок не покладено на іпотекодержателя.

Заяву також мотивовано тим, що 05.03.2007р. між позивачем та ЗАТ "РБУ№12" було укладено кредитний договір №0503-07 про надання довгострокового кредиту в розмірі 800000 грн. зі строком погашення до 05.03.2010р. У забезпечення зобов'язань за кредитним договором №0503-07 від 05.03.2007р. між позивачем та ПП ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки нерухомого майна.

На підставі того, що ЗАТ "РБУ №12" не було виконано вимоги умов кредитного договору та договору іпотеки відповідачем, позивач вручив вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором та договором іпотеки, яку особисто отримали керівник ЗАТ "РБУ №12" та відповідач. 10.11.2009р. позивачем було вручено відповідачу повідомлення про реалізацію предмета іпотеки, але вимога та повідомлення ХФ ПАТ "Західінкомбанк" залишились відповідачем без задоволення і на час звернення до суду.

Заявник також звертає увагу суду на те, що наприкінці квітня 2010 року банку стало відомо, що рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона по справі №2-1304/2010 від 15.01.2010р. (копію якого долучено до матеріалів позовної заяви), яке набрало законної сили 26.01.2010р., було задоволено позовні вимоги громадянки ОСОБА_3 до ОСОБА_1 (відповідач) про встановлення факту сумісного проживання однією сім'єю з лютого 1992 року та визнання майна, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 05.03.2007р., спільною сумісною власністю. На думку позивача, зазначені дії відповідача свідчать про намір останнього реалізувати предмет іпотеки від імені ОСОБА_3, що у даному випадку є порушенням прав іпотекодержателя.

Обрання запропонованого у заяві способу забезпечення позову позивач пояснює також тим, що вищеперелічені дії відповідача свідчать про систематичне ухилення останнього від виконання своїх зобов'язань за договором іпотеки, намаганням уникнути відповідальності, що може призвести до заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до прийняття рішення по справі, а також може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у випадку задоволення позову, оскільки у позивача є побоювання, що відповідачем будуть вживатися заходи щодо зняття коштів з розрахункових рахунків.

Надавши оцінку доводам позивача, за наявності яких він просить вжити заходи до забезпечення позову, та обраний ним засіб забезпечення, суд задовольняє подану заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, врахувавши наступне.

Статтею 66 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Вичерпний перелік заходів забезпечення позову міститься у ч.1 ст.67 ГПК України. До таких заходів законом віднесено: накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У п.3 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 №02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»зазначено, що застосовуючи заходи до забезпечення позову, господарський суд повинен виходити з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову і предметом відповідної позовної вимоги; імовірності настання обставин, зазначених у статті 66 ГПК України; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Слід зауважити, що звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову позивачеві слід указати відомості, необхідні для виконання ухвали про забезпечення позову. Так, у заяві про накладення арешту на кошти слід зазначити номери рахунків і найменування установ банків, де розміщено кошти; в заяві про накладення арешту на майно слід зазначити місцезнаходження цього майна, його ознаки тощо.

Предметом даного позову є стягнення 521366 грн. 00 коп. штрафу за порушення умов договору іпотеки, укладеного між сторонами 05.03.2007р., щодо обов'язкового страхування предмету іпотеки на його повну вартість.

За таких обставин, враховуючи те, що незастосування заходів до забезпечення позову може утруднити виконання судового рішення у випадку задоволення позову, з огляду на співмірність заходів до забезпечення позову заявленим позовним вимогам, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача. В той же час суд звертає увагу на наступне. Звертаючись до суду з заявою про накладення арешту на рухоме майно відповідача, позивач не визначив конкретно на яке саме майно слід накласти арешт, не зазначив місцезнаходження цього майна та його ознаки. Визначення наявності майна, в тому числі рухомого, а також підтвердження належними доказами права власності відповідача на дане майно не є обовязком суду, проте є правом заявника. За таких умов заява позивача про накладення арешту на рухоме майно відповідача задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву позивача про застосування заходів забезпечення позову задовольнити частково.

2. До вирішення спору по суті накласти арешт на грошові кошти в межах заявленої до стягнення суми, яка складає 521366 грн. 00 коп., які знаходяться на належних приватному підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_2) депозитних вкладах: р/р НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4 НОМЕР_5 та на розрахунковому рахунку НОМЕР_6, що відкриті в ХФ ПАТ "Західінкомбанк" МФО 352327, ЄДРПОУ 36699252.

3. В задоволенні заяви в частині накладення арешту на рухоме майно, яке належить приватному підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_2) відмовити.

4. Копії даної ухвали надіслати сторонам у справі, примірник оригіналу - ВДВС Суворовського РУЮ у м.Херсоні.

Суддя М.Б. Сулімовська