Рішення № 10839838, 12.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2010 р. Справа № 42/228-10 (н.р. 66/83-10)

вх. № 6174/1-42 (н.р. 2148/1-66)

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Слюніна Н.В. (дов.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м. Львів, в особі Харківської філії ВАТ "Кредобанк", м. Харків

до ТОВ "НВП Надра - Ресурс", м. Харків

про стягнення 412500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ "Кредобанк" в особі Харківської філії, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Надра - Ресурс", про стягнення з відповідача 412500,00 грн. заборгованості за договором про надання овердрафту №123/11-2007 від 16.11.2007 року, а також судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.05.2010 року вказану позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач у призначене судове засідання не з’явився та не надав витребуваних ухвалами суду відповідних документів.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2010р. ухвалу господарського суду Харківської області від 12.05.2010 року по справі № 66/83-10 скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Харківської області.

Після надходження справи до господарського суду Харківської області справі присвоєний номер 42/228-10.

У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлювався ухвалами суду, які направлялись на адресу по якій відповідач зареєстрований, однак поштові відправлення повернуті поштою з довідкою про те, що адресат вибув.

Суд зазначає, що до його функцій не відноситься встановлення фактичного місця знаходження сторін по справі, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином.

За таких обставин справа розглядається за відсутності відповідача за наявними в ній документами на підставі ст. 75 ГПК України.

Суд, вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, дослідивши надані до матеріалів справи документи в їх сукупності, встановив наступне.

16 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредобанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" в особі Харківської філії ВАТ "Кредобанк" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством "Надра-Рессурс" (відповідач) був укладений Договір № 123/11-2007 про надання овердрафту (далі по тексту Кредитний договір) з максимальним лімітом заборгованості 400000,00 грн., з плаваючою відсотковою ставкою в розмірі 11,0% -18,0 % річних, з терміном погашення до 15.05.2008р.

Згідно додаткового договору № 1 від 31.01.2008р. до Договору № 123 /11-2007 було збільшено максимальний ліміт заборгованості до 500000,00 грн.

Відповідачем були отримані кредитні кошти у розмірі 500000,00 грн., що підтверджується випискою по особовим рахункам.

За умовами п. 5.1. Кредитного договору Відповідач зобов'язаний повернути Банку овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені Договором, а саме до 15.05.2008р.

Як зазначає позивач, відповідач в порушення умов Договору свої зобов'язання не виконав та не повернув кредит у розмірі 412500,00 грн.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

          У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.          

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов’язання по договору про надання овердрафту.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги є нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, а саме витрати щодо сплати державного мита в сумі 4125,00 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 32-34, 43, 44, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Надра-Ресурс" ( 61010, м. Харків, вул. Греківська, буд. 106, код 32134708, рахунок № 26003010620 в ХФ ВАТ "Кредобанк", МФО 350415) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", код 098007862, в особі Харківської Філії Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" (61024 м. Харків, вул. Петровського, 29а, код 23333324, МФО 350415) заборгованість у сумі 412500,00 грн., витрати щодо сплати державного мита в сумі 4125,00 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 17.08.2010р.