Рішення № 108398225, 13.01.2023, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3458/21

2/705/489/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2023 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Єщенко О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Щербакової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Уманського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання неправомірної відмови та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уманського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання неправомірної відмови та зобов`язання вчинити дії та просив визнати незаконним рішення військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 № 5/230 від 19.05.2021 про відмову в постановці ОСОБА_1 зі складом сім`ї 4 особи на квартирний облік; зобов`язати житлову комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення щодо поновлення (постановки) ОСОБА_1 зі складом сім`ї 4 особи на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання; зобов`язати військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 затвердити рішення житлової комісії щодо поновлення (постановки) ОСОБА_1 зі складом сім`ї 4 особи на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання.

В обґрунтування позову зазначив, що він, починаючи з 1991 року, по 19.09.2018 безперервно проходив військову службу у Збройних Силах України на різних офіцерських посадах та на момент звільнення має повних 27 календарних років військової вислуги, що підтверджено наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України № 476 від 03.09.2018.

Відповідно до вищевказаного наказу та наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 213 від 19.09.2018 він звільнений з військової служби з 19.09.2018 відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас за підпунктом «К» (які проходять військову службу за контрактом, дію якого було продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду), та виключений із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлений на військовий облік до Уманського ОМВК Черкаської області (на даний час ІНФОРМАЦІЯ_2 , надалі ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

До грудня 2012 року він проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 (Уманська зенітно-ракетна бригада) з дислокацією в АДРЕСА_1 та перебував на квартирному обліку для отримання службового житла та житла для постійного проживання. Саме тому, під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 , ним була отримана службова квартира на склад сім`ї в 4 особи (його, дружини та двох синів). У 2012 році військова частина НОМЕР_2 перебувала на етапі розформування та в подальшому була розформована. На момент розформування даної військової частини його контракт на проходження військової служби ще не закінчився, а тому він був змушений вибути до іншої військової частини, куди був направлений Міністерством оборони України для дослужування встановленого терміну контракту. Проте, оскільки він планував у подальшому проживати та отримати житло для постійного проживання в м. Умань, він з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_2 не знімався і за новим місцем служби не ставав на відповідний квартирний облік. Його квартирну справу, так як і справи ряду інших колишніх військовослужбовців, було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де він і повинен був перебувати на квартирній черзі до теперішнього часу включно, відповідно до п. 2.16 розділу ІІ Наказу Міністра оборони України № 737 від 30.11.2011, який був чинний до 31.07.2018 та де вказано, що військовослужбовці під час звільнення залишаються на квартирному обліку у військовій частині до одержання жилого приміщення з державного житлового фонду за останнім місцем проходження служби, а в разі розформування військової частини у військовому комісаріаті району, на території обслуговування якого знаходилася розформована військова частина, а також якщо військовослужбовець, який звільнився, обирає для проживання після звільнення з військової служби, з урахуванням існуючого порядку реєстрації інший населений пункт, відповідний командир військової частини за його рапортом за 6 місяців до звільнення в запас або відставку за віком подає до військового комісаріату і КЕВ (КЕЧ) району, що знаходяться за обраним місцем проживання, необхідні документи для зарахування військовослужбовця на квартирний облік, на якому він перебуває до одержання жилого приміщення. Відповідний рапорт йому не потрібно було писати, оскільки після розформування військової частини НОМЕР_2 всі квартирні справи автоматично були передані до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де він і повинен був перебувати на квартирному обліку, та де він на даний час перебуває на військовому обліку як офіцер запасу, який проживає в м. Умань.

У зв`язку з вищевикладеним ним було направлено звернення від 11.05.2021 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою з`ясувати інформацію, чи перебуває він на квартирному обліку при ІНФОРМАЦІЯ_5 , та з проханням, у разі відсутності його на квартирному обліку, поновити його на відповідному обліку як особу, яка вислужила повних 27 календарних років та має право на отримання житла для постійного проживання. За розглядом його звернення йому надійшов лист № 5/230 від 19.05.2021 за підписом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 , де йому було відмовлено в реалізації його конституційного та гарантованого державою права на отримання житла для постійного проживання.

Дане рішення, на думку позивача, є незаконним, необґрунтованим, таким, що йде в розрізі із гарантованими державою соціальними гарантіями та являється прямим порушенням його конституційних прав.

Він забезпечений службовим житлом у АДРЕСА_2 , та відповідно до п. 10 розділу VІІ Наказу має право на забезпечення його житлом для постійного проживання, шляхом виключення даного житла із числа службового. В свою чергу ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі військового комісара, всупереч даної норми, позбавляє його права на отримання житла для постійного проживання як особи, яка має 27 років військової вислуги та являється ветераном військової служби, шляхом відмови йому в постановці його на квартирний облік.

Відповідач Уманський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки у визначений законом строк подав відзив на позовну заяву та просить у задоволенні позову відмовити. Посилається на те, що військова частина НОМЕР_2 у 2012 році перебувала на етапі розформування та в подальшому була розформована. Сам позивач вказує, що у 2012 році, коли військова частина НОМЕР_2 перебувала у процесі розформування, контракт на проходження військової служби із позивачем діяв, а тому останнього було переміщено до іншої військової частини для подальшого проходження військової служби. Після переміщення до іншої військової частини, позивач відповідно до п. 2.18.2.19 розділу ІІ Наказу МОУ № 737 від 30.11.2011, повинен був знятися з квартирного обліку у військовій частині НОМЕР_2 та стати на облік в ту частину, де він проходив подальшу військову службу. Позивача було правомірно знято з квартирного обліку, оскільки останній проходив військову службу вже в іншій військовій частині.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, направив до суду заяву, в якій просив розглядати справи без його участі, вказав, що позов підтримує у повному обсязі та наполягає на його задоволенні.

Представник відповідача Уманського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у судове засідання не з`явився, причини неявки невідомі.

Суд, керуючись п. 1 с. 3 ст. 223 ЦПК України, взявши до уваги заяву позивача, врахувавши, що сторони скористалися своїм правом на подання відзиву на позов та відповіді на відзив на позов, та зважаючи, що справа тривалий час перебуває у провадженні суду, постановив розглядати справу без учасників справи.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов належить задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що згідно з Витягом із наказу командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 03.09.2018 № 476 ОСОБА_1 звільнений з військової служби з 19.09.2018 відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас за підпунктом «К».

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 213 від 19.09.2018 майора ОСОБА_1 звільнено з військової служби наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 09.09.2018 № 476 відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас за підпунктом «К» (які проходять військову службу за контрактом, дію якого було продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду), з 19.09.2018 виключити із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлений на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_6 від 24.09.2018 № 3/819 ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 з 24.09.2018 на підставі припису в/ч НОМЕР_1 № 205 від 19.09.2018, особова справа № 4806.

Згідно з витягом з протоколу № 2 засідання житлової комісії частин ППО Уманського гарнізону від 22.12.2000 постановлено солдата ОСОБА_1 на квартирний облік складом сім`ї (три) особи: він ОСОБА_1 , 1974 р.н., дружина ОСОБА_2 , 1976 р.н., син ОСОБА_3 , 1998 р.н. з 05.09.1995 року.

Відповідно до ордеру на службове приміщення № 64 від 23.12.2008 ОСОБА_1 надано право на зайняття жилого приміщення на підставі рішення виконкому Піківецької сільської ради від 22.12.2008 № 71 на склад сім`ї: ОСОБА_1 квартиронаймач, ОСОБА_2 дружина, ОСОБА_3 син, ОСОБА_4 син.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються матеріалами справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Однією з гарантій соціального захисту військовослужбовців є право на забезпечення їх та членів їхніх сімей жилими приміщеннями, закріплене частиною першою статті 31 ЖК Української РСР, згідно з якою громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті, як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Відповідно до частини першої статті 9 ЖК Української РСР громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Статтею 43 ЖК Української РСР встановлено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Отже, зазначеним законом держава взяла на себе обов`язок забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями, і зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 37 ЖК України громадяни, які потребують поліпшення житлових умов та залишили роботу на підприємствах, в установах та організаціях у зв`язку з виходом на пенсію, беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов нарівні з працюючими на цих підприємствах, в установах, організаціях громадянами.

Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, згідно зі ст. 38 ЖК України встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470 були затверджені Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР.

Згідно з п.10 цих Правил громадяни, які залишили роботу на підприємствах, в установах, організаціях, що здійснюють квартирний облік, у зв`язку з виходом на пенсію, беруться на облік нарівні з робітниками і службовцями даного підприємства, установи, організації.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03 серпня 2006 року було затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.

Цей Порядок визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей (п. 1 Порядку, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 3 даного Порядку в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

Крім того, даний Порядок передбачає і випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку, а саме у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством (п. 30 Порядку в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже і на залишення на обліку до отримання ними житла, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених п. 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03 серпня 2006 року.

ОСОБА_1 має вислугу на військовій службі 27 років та перебував на квартирному обліку для поліпшення житлових умов у військовій частині НОМЕР_2 зі складом сім`ї 4 особи. Звільнений майор ОСОБА_1 з військової служби у запас за підпунктом «К» (які проходять військову службу за контрактом, дію якого було продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду), тобтоне за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, має необхідну вислугу років, що дає право на пенсійне забезпечення.

Системний аналіз зазначених обставин у справі з урахуванням положень викладеного вище законодавства свідчить про те, що підстави для зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку були відсутні.

Посилання представника відповідача на п. 2.18 та п. 2.19 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 737 від 30 листопада 2011 року, яка була чинною на момент звільнення ОСОБА_1 з військової служби, як на підставу зняття позивача з квартирної черги, не заслуговують на увагу з таких підстав.

Так, дійсно згідно з абз. 5 п. 2.18 зазначеної Інструкції військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі звільнення з військової служби за підставами, не зазначеними в абзаці першому пункту 2.16 цього розділу, а саме: військовослужбовці, які перебувають на обліку, під час звільнення з військової служби в запас або відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку з реформуванням ЗС України, зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі, залишаються (за їх бажанням) на обліку у військовій частині до одержання жилого приміщення з державного житлового фонду за останнім місцем проходження служби, а в разі розформування військової частини у військовому комісаріаті і КЕВ (КЕЧ) району, на території обслуговування яких знаходилася розформована військова частина, та користуються правом позачергового одержання жилого приміщення.

У такій редакції п. 2.18 та п. 2.19 Інструкції діють з 19 червня 2014 року на підставі наказу Міністерства Оборони України № 401 від 19 червня 2014 року «Про затвердження Змін до Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями».

Фактично без внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03 серпня 2006 року, - нормативних актів вищої юридичної сили, внаслідок іншого їх тлумачення Інструкцією звужено зміст та обсяг існуючих прав і свобод військовослужбовців.

Забезпечення військовослужбовців належним житлом за безперервну військову службу є певною соціальною допомогою, підтримкою, додатком до основних джерел існування і спрямовані на реалізацію конституційного права кожного громадянина на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48 Конституції України). Таким чином, при вступі на службу позивачу було державою гарантоване певне забезпечення і компенсації, які фінансуються із бюджету. Зупинення або звуження змісту і обсягу гарантованих Конституційних соціальних прав є недопустимим і не повинні погіршувати становище особи, а тому позивач має право на поліпшення житлових умов за рахунок фондів Міністерства оборони України.

Крім того, зазначені положення Інструкції суперечать нормам ЖК України, зокрема ст. 37 цього Кодексу, яка передбачає право працівників, які залишили роботу (службу) на підприємствах, в установах та організаціях у зв`язку з виходом на пенсію залишатися на квартирному обліку нарівні з працюючими на цих підприємствах, в установах, організаціях громадянами.

Отже, військовослужбовець у разі звільнення з військової служби має право залишатись на квартирному обліку при наявності вислуги років, що дає право на пенсійне забезпечення.

Таким чином, ОСОБА_1 має право після звільнення зі служби перебувати на квартирному обліку разом із членами своєї сім`ї у військовому комісаріаті ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання (реєстрації), тому зняттям їх рішенням військового комісаріату ІНФОРМАЦІЯ_1 № 5/230 від 19.05.2021 з обліку порушено їх право на одержання житла, передбачене Конституцією України.

Дії відповідача щодо відмови у постановці ОСОБА_1 на квартирний облік є порушенням прав позивача, відповідних гарантій у процесі прийняття рішення щодо права на житло чи права на одержання компенсації за належне для отримання жиле приміщення.

Також такі дії відповідача прямо порушують конституційне право позивача на житло, передбаченестаттею 47 Конституції України, та гарантії, визначеніЗаконом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

При цьому, відповідно достатті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Отже, під час розгляду справи знайшов підтвердження факт порушення прав позивача діями відповідача, яке підлягає судовому захисту.

Саме такий спосіб захисту, на переконання суду, призведе до поновлення гарантованих законом прав позивача та їх ефективного захисту.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити.

У зв`язку із задоволенням позову судовий збір в сумі 908,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 264, 265, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним рішення військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 № 5/230 від 19.05.2021 про відмову в постановці ОСОБА_1 зі складом сім`ї 4 особи на квартирний облік.

Зобов`язати житлову комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення щодо поновлення (постановки) ОСОБА_1 зі складом сім`ї 4 особи на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання.

Зобов`язати військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 затвердити рішення житлової комісії щодо поновлення (постановки) ОСОБА_1 зі складом сім`ї 4 особи на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Уманський об`єднаний міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки: вул. Грушевського, 12, м. Умань, Черкаська область, 20300, код ЄДРПОУ 09843757.

Суддя О.І.Єщенко