Рішення № 10839801, 11.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2010 р. Справа № 61/121-10

вх. № 4032/4-61

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Мальцева Г.Ю., довіреність б/н від 25.01.10р.;

відповідача - не з"явився;

третьої особи - не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Харківської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс України", м. Ізюм Харківської області

до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі відособленого підрозділу - Відділення № 13 філії ВАТ КБ "Надра" Харківське регіональне управління, м. Ізюм Харківської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Сагайдак Владислав Борисович, м.Ізюм Харківської області

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Ліс України", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі відособленого підрозділу - Відділення № 13 філії ВАТ КБ "Надра" Харківське регіональне управління про визнання недійсним договору поруки №6/5/13/2008/840-П/023 від 29.01.2008р., укладений між ВАТ КБ "Надра" та ТОВ "Ліс України". Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.07.2010р. до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Сагайдак Владислава Борисовича.

Представник позивача в судовому засіданні 11.08.2010р. позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, супровідним листом надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи , які суд долучає до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 11.08.2010р. , не з"явився, через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Третя особа в судове засідання 11.08.2010р., не з"явилась, свого повноважного представника не направила.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов’язок з’ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що третя особа –Сагайдак В.Б., належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 11.08.2010р. клопотання представника відповідача залишає на розсуд суду.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки воно є необґрунтованим т.я. відповідачем не надано доказів перебування його представника у відпустці та неможливості направлення іншого представника в дане судове засідання.

До того ж, обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, відповідач , в своєму клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначив, що ві бажає надати суду додаткові документи, які необхідні для розгляду справи. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, розгляд справи неодноразово відкладався для надання можливості усім учасникам судового процесу ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Суд також зазначає, що згідно ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Присутній в судовому засіданні 11.08.2010р. представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представників третьої особи та відповідача.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 20.07.2010р. сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представників третьої особи та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, відзиву на неї, заслухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

29.01.2008 року між ВАТ КБ «Надра» та Сагайдак В.Б. (позичальник) було укладено договір Кредитної лінії № 6/5/13/2008/840-КЛ/021, відповідно до якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію в сумі 142800,00 доларів США терміном на 84 місяці з 29.01.2008 р. по 26.01.2015р.

Відповідно до п. 2.1 договору Кредитної лінії № 6/5/13/2008 /840-КЛ/021 в забезпечення зобов’язань по цьому договору, які полягають у поверненні кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, можливої сплати неустойки, а також у відшкодуванні збитків в зв’язку з порушенням цього договору , позичальник передає у заставу нерухоме майно (приміщення деревообробного цеху загальною площею 1517,6 кв.м.), що належить майновому поручителю ТОВ «Ліс України» на праві власності, за умовами, які визначаються в договорі іпотеки від 29.01.2008р.

29.01.2008р. між ВАТ КБ «Надра» та ТОВ «ЛісУкраїни» (поручитель) було укладено договір поруки 6/5/13/2008/840-П/023 .

Предметом Договору поруки є забезпечення ТОВ "Ліс України" виконання зобов'язання Сагайдак Владислава Борисовича (Позичальника), що витікають з договору Кредитної лінії № 6/5/13/2008/840-КЛ/021 від 29 січня 2008 року, в тому числі: повернення до 26 січня 2015 року кредиту у сумі 142800,00 доларів США; сплати відсотків за користування кредитними коштами із розрахунку 14,4% річних; сплати можливих штрафних санкцій (штрафів, пені).

Відповідно до п. 1.2 та 1.4 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

Договір поруки підписано з боку ТОВ "Ліс України" директором товариства Семотюком Олегом Михайловичем , що діяв (як зазначено в Договорі) на підставі протоколу зборів учасників ТОВ "Ліс України" № З від 10 грудня 2007 р. та Статуту товариства, зареєстрованого виконкомом Ізюмської міської ради Харківської області 05 березня 2003 року за № 04058806Ю0010294.

У лютому 2010 р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс України" надійшла позовна заява ВАТ КБ "Надра" про стягнення з товариства заборгованості за договором кредитної лінії, що обгрунтована посиланнями на Договір поруки № 6/5/13/2008/840-П/023 від 29 січня 2008 року, укладений між ВАТ КБ "Надра" та ТОВ "Ліс України".

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що директором ТОВ "Ліс України" при підписанні договору поруки перевищено повноваження, спірний договір позивачем не схвалено, а тому на підставі ст.ст. 203 , 215 Цивільного кодексу України, позивач просить визнати недійсним договір поруки 6/5/13/2008/840-П/023 від 29.01.2008р., укладений між ВАТ КБ «Надра» та ТОВ «ЛісУкраїни» .

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до протоколу № 3 зборів учасників ТОВ "Ліс України" від 10.12.2007 р. (арк.спр. 12), на який є посилання у Договорі поруки, вищий орган товариства вирішив дати згоду на використання нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Ізюм, вул. Калініна, 30/2, загальною площею 1517,6 кв.м. і належить ТОВ "Ліс України", як застави для одержання позики СПДФО Сагайдаком Владиславом Борисовичем, та доручив виконавчому директору ТОВ "Ліс України" Семотюку О.М. підписати договір застави.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Згідно зі статтею 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно частини 1 статті 65 Господарського кодексу України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Частина 5 статті 65 Господарського кодексу України встановлює, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях , у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України передбачає, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від і"ї імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 57 Господарського кодексу України , установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета 1 предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

З наявного в матеріалах справи Статуту ТОВ "Ліс України", у редакції, що діяла на момент підписання оспорюваного договору, органами управління товариства є: збори учасників (вищий орган товариства) та виконавчий орган - виконавчий директор товариства.

Статтею 15 статуту встановлено, що виконавчий директор вирішує всі питання діяльності товариства крім тих, які входять до виключної компетенції Зборів учасників.

Відповідно до пункту "о" статті 12 статуту, до виключної компетенції Зборів учасників відноситься, зокрема, укладання договорів на суму, що перевищує 50000,00грн. Договора, укладені із порушенням пунктов "р" та "о" статті 12 статуту, вважаються недійсними.

Тобто, з вказаного вбачається, що на Зборах учасників 10.12.2007р. питання щодо укладання ТОВ "Ліс України" саме Договору поруки (питання щодо взяття на себе всього обсягу відповідальності за порушення зобов’язання та відповідальність всім своїм майном) не розглядалось й відповідного рішення Зборами учасників не приймалось.

З тексту спірного договору поруки вбачається, що його предметом є солідарна відповідальність ТОВ "Ліс України" перед ВАТ КБ "Надра" за виконання Сагайдак В.Б. договору Кредитної лінії № 6/5/13/2008/840-КЛ/021 від 29.01.2008 р., що означає право ВАТ КБ "Надра" вимагати від ТОВ "Ліс України" виконання зобов'язань у сумі, що мінімум дорівнює розміру кредиту. Тобто мінімальна загальна сума договору становить 142800,00 доларів США, що на момент укладання Договору дорівнювало еквіваленту 721140,00 грн.

Таким чином Договір підписано виконавчим директором на суму, що значно перевищує 50 тисяч гривен, а отже при підписанні оспорюваного Договору виконавчим Директором були перевищені надані йому відповідно до статуту повноваження.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі , якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

У своїй позовній заяві позивач зазначає , що оспорюваний Договір поруки фактично не схвалено ТОВ "Ліс України" як юридичною особою, про його існування товариство дізналося тільки із позову ВАТ КБ "Надра" у лютому 2010 році.

Відповідачем суду не надано було доказів на підтвердження того, що він до лютого 2010 року звертався до позивача з письмовими заявами щодо виконання умов договорів, а останнім було здійснено дії, які свідчать про схвалення договору поруки.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 3 статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені , зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. При цьому, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

З аналізу тексту договору кредиту вбачається, в якому є посилання на забезпечення зобов’язання шляхом укладення саме договору застави, а також , з аналізу тексту оспорюваного договору поруки, в якому зазначено номер та дату протоколу зборів учасників позивача, на яких вирішено було поручити директору укладання саме договору застави, а також в якому є посилання на статут позивача (яким передбачені обмеження повноважень директора в частині укладання договорів на суму не більше 50000,00 грн.) , вбачається що відповідач - ВАТ КБ "Надра", під час укладання Договору поруки № 6/5/13/2008/840-П/023 від 29 січня 2008 року, не міг не знати про обмеження повноважень виконавчого директора ТОВ "Ліс України" Семотюка О.М.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

З всього зазначеного вище суд дійшов висновку, що оспорюваний Договір поруки № 6/5/13/2008/840-П/023 від 29 січня 2008 року підписано директором ТОВ "Ліс України" з перевищенням його повноважень, встановлених Статутом товариства, а тому на підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним договору поруки №6/5/13/2008/840-П/023 від 29.01.2008р., укладений між ВАТ КБ

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 92, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 207 Господарського кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82–85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Позов задовольнити повністю.

Визнати договір поруки № 6/5/13/2008/840-П/023 від 29 січня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" ( м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 06718690) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліс України" (Харківська область, м. Ізюм, вул. Калініна, 30/2, ідентифікаційний код 32284106) недійсним.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" ( м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 06718690) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс України" (Харківська область, м. Ізюм, вул. Калініна, 30/2, ідентифікаційний код 32284106) державне мито в сумі 85,00 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 13.08.2010р.

Справа №61/121-10.