Рішення № 108393163, 16.11.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.11.2022Справа № 910/15071/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., за участю секретаря судового засідання Степов`юк С.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Микільсько-Слобідська 2Б" (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 2 Б)

про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів

Представники сторін:

від позивача: Кишеня В.С.

від відповідача: Гнатуш Н.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Гр. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Микільсько-Слобідська 2Б" про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів від 01.10.2017 року, оформленого протоколом від 23.10.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що загальні збори, на яких було прийнято оспорюване рішення, проведені з порушенням процедури їх скликання та голосування, а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Господарським судом міста Києва рішенням від 15.04.2021 року у справі №910/15071/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 21.10.2021 року рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 року у справі № 910/15071/20 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2021 року справу № 910/15071/20 передано на розгляд судді Селівону А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2021 року прийнято справу №910/15071/20 до провадження судді Селівона А.М., постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.12.2021 року.

Так, 13.12.2021 року через відділ документообігу суду від позивача надійшли письмові пояснення у справі з доказами їх надсилання відповідачу, в яких позивач з посиланням на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 року у справі № 910/15071/20, вказує на вирішення справи на підставі неналежних доказів, а також на відсутність в матеріалах справи доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про проведення загальних зборів ОСББ "Микільсько-Слобідська 2Б" 01.10.2017 року та доказів на підтвердження наявності кворуму для прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів співвласників, оформленого протоколом від 23.10.2017 року.

Крім того позивач вказує, що оспорюваним рішенням, яке було прийнято з порушенням порядку його прийняття, відповідачем було порушено права співвласників та безпосередньо позивача на добровільне волевиявлення та висловлювання своєї думки з приводу питань, які є суттєвими для ОСББ та його учасників.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 року та 20.01.2022 року підготовче засідання відкладено на 20.01.2022 року та 23.02.2022 року відповідно.

При цьому ухвалою від 20.01.2022 року з урахуванням висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.10.2021 року у справі № 910/15071/20 судом витребувано від відповідача належним чином засвідчені копії додатків до протоколу загальних зборів ОСББ "Микільсько-Слобідська 2Б", проведених 01.10.2017 року, а саме:

- листків опитування з питань, які стояли на порядку денному на Загальних зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Микільсько-Слобідська 2Б» до протоколу, складеного 23 жовтня 2017 року, з доказами направлення та отримання;

- результатів особистого голосування присутніх співвласників на загальних зборах по першому-чотирнадцятому питаннях протоколу від 01.10.2017, складеного 23.10.2017, а саме Бюлетені для голосування співвласників);

- реєстру співвласників, присутніх на загальних зборах ОСББ «Микільсько-Слобідська 2Б» 01.10.2017 року;

- протоколу підрахунку лічильною комісією голосів за результатами голосування співвласників по питаннях, які були розглянуті на загальних зборах співвласників ОСББ «Микільсько-Слобідська 2Б» 01.10.2017 року.

Через відділ діловодства суду 22.02.2022 року відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 20.01.2022 року разом із супровідним листом № 1 від 22.02.2022 року було надано витребувані судом докази, а саме бюлетені для голосування співвласників на загальних зборах від 01.10.2017 року та реєстр співвласників, присутніх на загальних зборах від 01.10.2017 року.

Крім того, 22.02.2022 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення №1 від 22.02.2022 року, відповідно до яких останній зазначає, що позивач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про проведення загальних зборів 01.10.2017 року, на підтвердження чого відповідачем надано список рекомендованих листів із відміткою про відправлення 15.09.2017 року, а також копії заяв свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідач також вказує на те, що представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 , яка була присутня та голосувала на загальних зборах від 01.10.2017 року, здійснює сплату внесків на утримання будинку та прибудинкової території за квартиру АДРЕСА_2 , на підтвердження чого відповідачем надано копії фільтрованих виписок КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_4 та платіжні доручення. Пояснення судом долучені до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 23.02.2022 року протокольною ухвалою оголошено перерву на 17.03.2022 року.

Проте, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та враховуючи введення воєнного стану з 24.02.2022 року судове засідання, призначене на 17.03.2022 року, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 року з урахуванням норм статті 3 Конституції України та положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, підготовче судове засідання призначено на 13.07.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2022 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/15071/20 на 30 днів з ініціативи суду, підготовче засідання у справі відкладено на 18.08.2022 року.

До початку судового засідання 16.08.2022 року через відділ діловодства суду відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 20.01.2022 року разом із супровідним листом № 1 від 16.08.2022 року було надано витребувані судом докази, а саме листи опитування з питань, які стояли на порядку денному на загальних зборах ОСББ від 01.10.2017 року.

У підготовчому судовому засіданні 18.08.2022 року судом протокольною ухвалою за клопотанням представника позивача оголошено перерву на 22.09.2022 року.

Через відділ діловодства суду 19.09.2022 року позивачем подано письмові пояснення у справі від 12.09.2022 року з доказами їх надсилання відповідачу, за змістом яких позивач вказує на невідповідність протоколу загальних зборів від 01.10.2017 року вимогам статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а також на наявність в бюлетенях для голосування та листах опитування співвласників виправлень, закреслень та дописів, що не дає права однозначно тлумачити результати голосування. Пояснення судом долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 року враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 910/15071/20 та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.11.2022 року.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті 02.11.2022 року судом протокольною ухвалою оголошено перерву на 16.11.2022 року.

Судом доведено до відома сторін, що до початку судового засідання 02.11.2022 року через канцелярію суду від відповідача надійшла заява щодо неможливості подання доказів підтвердження розміру судових витрат до закінчення судових дебатів №1 від 02.11.2022 року, яку судом долучена до матеріалів справи.

Будь - яких інших заяв та клопотань від сторін на час проведення судового засідання 16.11.2022 року до суду не надходило.

У судові засідання з розгляду справи по суті 02.11.2022 року та 16.11.2022 року з`явилися уповноважені представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судових засіданнях з розгляду справи по суті 02.11.2022 року та 16.11.2022 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях з розгляду справи по суті 02.11.2022 року та 16.11.2022 року проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.11.2022 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно із частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2 статті Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України до підвідомчості господарським судам України віднесено справи з корпоративних спорів, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно з частинами 1, 3 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами; під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

У відповідності до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

За змістом статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно з частинами першою, чотирнадцятою, статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Як встановлено судом, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Микільсько-Слобідська 2Б» створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", є юридичною особою, зареєстрованою у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.01.2017 року, номер запису: 10671020000025667, та діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням Установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 04.12.2016 року та заключним протоколом від 26.12.2016 року.

Частиною першою та другою статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

У відповідності до пункту 3.1 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Микільсько-Слобідська 2Б» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, збори представників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання.

Згідно з пунктом 3.3 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Микільсько-Слобідська 2Б» до виключної компетенції загальних зборів належать: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує двісті тисяч гривень, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визнання обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об`єднання співвласників багатоквартирного будинку; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах; визначення та затвердження внутрішніх правил використання та утримання приміщень загального користування і прибудинкової території для всіх мешканців; надання згоди на укладання кредитного договору, договору позики на суму, яка не перевищує двісті тисяч гривень.

Так, відповідно до протоколу загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Микільсько-Слобідська 2-Б», які відбулись 01 жовтня 2017 року, загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку становить 338 особи, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - 27039,17 кв. м, у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 5570,03 кв.м, у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 200 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 16122,60 кв. м.

Згідно з порядком денним загальних зборів, на обговорення та голосування були поставлені наступні питання: 1) організаційні питання обрання голови та секретаря зборів та лічильної комісії; 2) затвердження порядку денного; 3) визначення ПАТ «Київенерго» виконавцем послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води та електричної енергії; 4) визнання ПАТ «АК «Київводоканал» виконавцем послуг з водопостачанням та водовідведенням; 5) прийняття рішення по прийому будинку на балансі (в управління) ОСББ «Микільсько-Слобідська 2б»; 6) визначення форми управління багатоквартирним будинком; 7) обговорення та визначення суми одноразового внеску на першочергові потреби ОСББ «Микільсько-слобідська 2б» та способу його внесення; 8) визначення та затвердження порядку сплати, переліку та розмірі внесків і платежів співвласників житлових приміщень ОСББ «Микільсько-слобідська 2б»; 9) визначення та затвердження порядку сплати, переліку та розмірів внесків платежів співвласників нежитлових приміщень ОСББ «Микільсько-слобідська 2б»; 10) обрання та затвердження кошторису об`єднання на 2017-2018 р.р.; 11) обговорення надання в оренду чи користування допоміжних приміщень, конструкцій; 12) проведення інвентаризації площ для реклами (ліфти, холи першого поверху, дошки оголошень); 13) проведення інвентаризації технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, обладнання будинку, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта, планів інженерних мереж; 14) питання впровадження поіменного письмового голосування.

За результатами голосування з розгляду питань порядку денного були прийняті рішення:

1) обрано головою зборів ОСОБА_5 , секретарем зборів ОСОБА_2 ;

2) затверджено порядок денний;

3) визначено ПАТ «Київенерго» виконавцем послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води та електричної енергії.;

4) визначено ПАТ «АТ «Київводоканал» виконавцем послуг з водопостачанням та водовідведенням;

5) прийнято рішення по прийому будинку на баланс (в управління);

6) обрано форму самостійного управління будинку співвласниками;

7) встановлено суму одноразового внеску на першочергові потреби ОСББ «Микільсько-Слобідська 2-Б» в розмірі 3,00 грн./кв.м шляхом внесення на поточний рахунок об`єднання протягом 30 днів з моменту виставлення відповідного рахунку;

8) затверджено з 01 листопада 2017 року розмір внесків співвласників житлових приміщень будинку на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території з розрахунку 5,00 грн./кв.м; разі несплати рахунку на протязі місяця, що слідує за розрахунковим, в наступному місяці співвласнику буде виставлено рахунок, в якому вартість послуг для житлових приміщень обчислюється в розрахунку 5,50 грн./кв.м;

9) затверджено з 01 листопада 2017 року розмір внесків співвласників житлових приміщень будинку на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території з розрахунку 7,00 грн./кв.м; у разі несплати рахунку на протязі місяця, що слідує за розрахунковим, в наступному місяці співвласнику буде виставлено рахунок, в якому вартість послуг для житлових приміщень обчислюється в розрахунку 7,70 грн./кв.м;

10) затверджено запропонований правлінням кошторис ОСББ «Микільсько-Слобідська 2Б» на 2017р. - 1 кв. 2018 р.;

11) вирішено провести повну інвентаризацію технічних та допоміжних приміщень, визначено перелік таких приміщень та вирішено провести тендери зі здачі таких приміщень в оренду.;

12) вирішено провести повну інвентаризацію площ для реклами та провести тендери зі здачі таких площ в оренду для розміщення реклами;

13) вирішено провести інвентаризацію технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, обладнання будинку, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорту, планів інженерних мереж; вирішено скласти дефективні акти, провести переговори з КП «Житло-сервіс», вимагати добровільного усунення дефектів, нестачі обладнання тощо; в разі ухилення від добровільного усунення дефектів, відновлення відсутнього обладнання, або не відшкодування його вартості, звернутися до суду з відповідною вимогою.

14) передбачити можливість поіменного письмового голосування загальних зборів. Зобов`язано правління визначити форму бюлетенів поіменного письмового голосування загальних зборів та спосіб їх збору правлінням ОСББ.

Вказаний протокол загальних зборів, які відбулися 01.10.2017 року, підписаний головою зборів співвласників будинку ОСОБА_5 та секретарем зборів ОСОБА_2 23.10.2017 року.

Факт підписання вказаними особами спірного рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Микільсько-Слобідська 2Б», оформленого протоколом від 23.10.2017 року, позивачем не оскаржувався, заперечень щодо дійсності підписів вказаних осіб на зазначеному протоколі від сторін до суду не надходило.

Окрім цього, в матеріалах справи наявні Додатки до протоколу загальних зборів співвласників від 23.10.2017 року, а саме: реєстр співвласників, присутніх 01.10.2017 року на загальних зборах ОСББ «Микільсько-Слобідська 2-Б»; результати особистого голосування присутніх 01.10.2017 року співвласників на загальних зборах ОСББ «Микільсько-Слобідська 2-Б» по 1-14 питаннях порядку денного загальних зборів (Бюлетені для голосування співвласників); листи письмового опитування з питань, які стояли на порядку денному на загальних зборах 01.10.2017 року ОСББ «Микільсько-Слобідська 2-Б», до протоколу від 23.10.2017 року.

Поряд із цим, як свідчать матеріали справи, позивач - гр. ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право власності на житло від 06.05.2003 року серія НОМЕР_1 є власником нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 згідно свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 06.05.2003 року.

Враховуючи наведені вище приписи Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", оскільки ОСББ є юридичною особою, створеною власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна, та, як зазначалось судом вище, позивач є власником нерухомого майна у будинку АДРЕСА_3 , за висновками суду спір у даній справі є наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи і повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, позаяк спір стосується захисту права позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, прийняттям рішень, що стосуються діяльності юридичної особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі №813/6286/15, від 06.02.2019 року у справі №462/2646/17 та від 02.10.2019 року у справі №501/1471/16-ц.

Статтею 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Таким чином, управління майном багатоквартирного будинку є правом (та відповідно обов`язком) власників приміщень у багатоквартирному будинку, яке може реалізовуватися та виконуватися ними, зокрема, через об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, створене в цьому будинку.

Визначення порядку управління багатоквартирним будинком, тобто, вирішення питання про те, яким чином наділити цими функціями ОСББ, є невід`ємною складовою реалізації прав та виконання обов`язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо належного утримання та управління спільним майном, що здійснюється за їх безпосереднім волевиявленням.

Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Так, статтею 1 цього Закону визначено терміни:

1) багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна;

3) нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна;

5) співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;

7) управитель багатоквартирного будинку - фізична особа-підприємець або юридична особа суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб;

8) управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку;

9) частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Позивач вважає, що рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 , які відбулись 01 жовтня 2017 року, оформлене протоколом від 23.10.2017 року, порушує її права як співвласника багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_4 на участь в управлінні цим майном, відтак звернулась до суду з даним позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Микільсько-Слобідська 2-Б» від 01.10.2017 року, що оформлене протоколом від 23.10.2017 року.

Як стверджує позивач, оскільки загальні збори багатоквартирного будинку від 01.10.2017 року проводились з істотними порушеннями чинного законодавства України, оформлені ними рішення підлягають скасуванню.

При цьому в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на факт порушення її прав як співвласника багатоквартирного будинку шляхом прийняття зазначеного рішення всупереч приписам чинного законодавства, оскільки її не було своєчасно повідомлено про проведення загальних зборів 01.10.2017 року в установленому порядку, зважаючи на не отримання такого повідомлення; загальні збори відбулись за відсутності кворуму при відкритті та проведені загальних зборів; було порушено процедуру проведення письмового опитування та оформлення листків письмового опитування; питання порядку денного та пропозиції щодо порядку денного в бюлетені не відповідають даним в протоколі, що дає підстави для різного тлумачення; голоси, які надавались співвласниками по питанням порядку денного, були неповно враховані; до відома співвласників будинку не було доведено рішення правління щодо призначення письмового опитування та утворення відповідної комісії; відсутні докази не лише фактичного проведення письмового опитування з питань порядку денного від 01.10.2017 року, а й докази підрахунку голосів за цим опитуванням та його відповідності відображеним в протоколі даним за відсутності лічильної комісії для підрахунку голосів.

При цьому позивач відзначає, що порушення порядку скликання зборів призвело до позбавлення її можливості ознайомлення з матеріалами та питаннями, що входили до порядку денного, та можливості висловлення своєї думки з приводу питань, які є суттєвими для ОСББ та його учасників.

Також позивач стверджує, що наявні в матеріалах справи протокол, бюлетені голосування та опитувальні листи не відповідають вимогам статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", оскільки не містять інформації про документ, на підставі якого підтверджується право власності на квартиру або нежитлове приміщення, не містять графу «утримався» та дати проведення опитування, а також містять виправлення та закреслення, що не дає права на однозначне тлумачення результату голосування.

Відтак, на думку позивача, вищезазначене в сукупності призвело до порушення прав як гр. ОСОБА_1 як співвласника будинку, так і інтересів інших співвласників.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Суд зазначає, що даний спір про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів у справі №910/15071/20 розглядається судом вдруге.

Так, постановою Верховного Суду від 21.10.2021 року рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 року у справі № 910/15071/20 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва як суду першої інстанції.

При цьому Верховним Судом у вказаній постанові зазначено, що при розгляді даної справи судами попередніх інстанцій не з`ясовано наявність достатньої кількості голосів для прийняття відповідних рішень на загальних зборах ОСББ «Микільсько-Слобідська 2Б» 01.10.2017 року, не встановлено дотримання порядку голосування, зокрема, проведення письмового опитування протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів, з огляду на доводи позивача, що загальні збори відбулися 01.10.2017 року, а протокол складено 23.10.2017 року, оскільки в іншому разі рішення є неприйнятими.

Також як вказано в постанові Верховного Суду судами попередніх інстанцій достовірно не встановлено факт належного повідомлення позивача про скликання загальних зборів ОСББ «Микільсько-Слобідська 2Б» на 01.10.2017 року.

Окрім цього, за висновками суду касаційної інстанції, з урахуванням приписів статей 73, 74, 81 ГПК України суди попередніх інстанцій, обґрунтовуючи свої рішення відсутністю доказів відображення в протоколі відмінних відомостей про результати голосування конкретного співвласника, ніж ті, що були відмічені співвласниками у листках опитування, листків опитування співвласників від відповідача на виконання ухвали суду не отримували та не досліджували на відповідність результатам, відображеним у протоколі зборів. Висновки судів про безпідставність доводів позивачки про відсутність кворуму для прийняття оскаржуваного рішення, відсутність фактичного проведення письмового опитування з питань порядку денного зборів від 01.10.2017 року, відсутність лічильної комісії для підрахунку голосів тощо зроблені без дослідження доказів які б спростовували такі доводи позивачки, зокрема без дослідження реєстру співвласників, які взяли участь у зборах, результатів голосування: бюлетенів, листків опитування співвласників, які взяли участь у голосуванні, протоколу лічильної комісії тощо.

Відповідно до статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Суд зазначає, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 Цивільного кодексу України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.05.2019 у справі № 686/8227/17 щодо застосування статей 15, 16 Цивільного кодексу України у правовідносинах, пов`язаних з діяльністю Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та визнанням недійсними рішень Об`єднання, вирішуючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку суд повинен установити наявність порушених прав позивача внаслідок порушення процедури скликання та проведення зборів, тобто не тільки недотримання норм закону під час скликання і проведення зборів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Саме позивачу необхідно доводити в суді, що рішення не відповідає інтересам співвласників, зокрема, гр. ОСОБА_1 , порушує їх права чи прийнято з порушенням передбаченої процедури.

Згідно із позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні Першого сенату КСУ від 5 червня 2019 року у справі № 3-391/2018(6048/18) за конституційною скаргою ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», зокрема, в п. 2.2 мотивувальної частини цього Рішення визначено «Неодмінним елементом принципу верховенства права є юридична визначеність, яка вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини (абзац дев`ятий підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року № 1-р/2018).

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване. Юридичною визначеністю обумовлюється втілення легітимних очікувань, тобто досягнення бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки.»

Отже, у світлі судової практики законні сподівання та інтерес позивача, пов`язані із реалізацією прав співвласників будинку на участь в управлінні, використанні та утриманні спільного майна, є охоронюваним об`єктом.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 910/1255/20.

В свою чергу, встановлюючи фактичні обставини справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів суд зазначає, що у пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи "Щодо якості судових рішень" міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.

Принцип змагальності необхідно розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та принцип ефективної участі.

Пункт 4 статті 129 Конституції України змагальність сторін прямо пов`язує зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Наразі сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Разом з тим, на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Згідно з положеннями статей 2, 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Відповідно до приписів статті стаття 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Статтею 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Отже, нормою ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено способи та порядок повідомлення співвласників про проведення загальних зборів: по-перше, форма повідомлення обов`язково повинна бути письмовою; по-друге, повідомляється кожен власник; по-третє, таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі №904/2796/17, від 18.09.2018 року у справі №916/782/17..

Аналогічні положення містяться в Статуті відповідача, зокрема, згідно п. 3.5 Статуту ОСББ «Микільсько - Слобідська 2Б», затвердженого рішенням установчих зборів від 04.12.2016 року та заключним протоколом від 26.12.2016 року, правління (збори представників або ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Отже, недотримання порядку повідомлення усіх співвласників про скликання загальних зборів, встановленого статтею 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», є порушенням їх прав на управління об`єднанням, позаяк свідченням незаконності прийнятих загальними зборами рішень є недотримання правлінням ОСББ порядку повідомлення саме усіх співвласників будинку про проведення таких зборів, а достатньою підставою для визнання незаконними рішень, прийнятих на таких зборах, є виявлення самого факту недотримання правлінням ОСББ порядку повідомлення певного співвласника будинку.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 15.09.2017 року ОСББ «Микільсько-Слобідська 2Б» в особі ОСОБА_2 були направлені повідомлення про проведення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Микільсько-Слобідська 2Б» мешканцям вказаного будинку, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією списку б/н згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів з відміткою Укрпошти про відправку 15.09.2017 року (пункт 13 - гр. ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 ).

Із встановлених судом обставин вбачається, що повідомлення про скликання зборів було надіслано на адресу квартири АДРЕСА_2 , власником яких є позивач, як передбачено зазначеними вище положеннями Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку`та Статуту, тобто має місце дотримання встановленого Законом порядку повідомлення співвласників, зокрема, позивача, про скликання загальних зборів.

Наразі, обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач стверджувала, що їй не було особисто під розписку вручено у письмовій формі повідомлення про дату та місце проведення загальних зборів співвласників, у зв`язку з чим її права як співвласника на участь у загальних зборах та добровільне волевиявлення були порушені.

Проте, за висновками суду, відсутність в матеріалах справи доказів отримання гр. ОСОБА_1 відповідного рекомендованого листа з повідомленням її про проведення загальних зборів 01.10.2017 року не свідчить про факт неналежного повідомлення відповідачем позивача про скликання таких загальних зборів з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду №911/3142/19 від 18.03.2021 року, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Водночас, суд критично оцінює посилання відповідача на те, що присутня на загальних зборах 01.10.2017 року гр. ОСОБА_4 є повноважним представником гр. ОСОБА_1 з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів та документів, що підтверджують повноваження ОСОБА_4 на представництво інтересів позивача на загальних зборах ОСББ «Микільсько-Слобідська 2Б» від 01.10.2017 року.

Разом з цим, відсутність позивача на загальних зборах співвласників 01.10.2017 року та неможливість у зв`язку з цим гр. ОСОБА_1 особисто під час проведення загальних зборів брати участь у голосуванні та висловлювати свої думки з питань порядку денного зборів не може бути розцінене судом в якості достатньої підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників від 01.10.2017 року за умови прийняття загальними зборами таких рішень при наявності кворуму та з питань, передбачених у порядку денному зборів.

Відповідно до частин 12-15 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Згідно із частиною 16 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Положення частини 15 статті 10 цього Закону щодо оформлення рішення особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"), розповсюджуються на питання, які були внесені в порядок денний загальних зборів, та за результатами розгляду яких прийнято рішення, які є обов`язковими для всіх співвласників. При цьому, дані рішення можуть бути прийняті не тільки в день проведення загальних зборів, а й протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів шляхом письмового опитування (такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 910/18946/19).

Як встановлено судом за матеріалами справи та як вбачається з наданих відповідачем бюлетенів голосування та листів опитування співвласників, під час підрахунку голосів у відповідності до вимог Закону України «Про об`єднання співвласників батоквартирного будинку» загальний результат голосування було визначено як з урахуванням кількості голосів, поданих за відповідне питання під час проведення загальних зборів 01.10.2017 року, так і з урахуванням письмового голосування співвласників, які не брали участь в загальних зборах 01.10.2017 року (листків опитування), а кількість голосів «за» прийняття відповідних рішень складала більше двох третин від загальної кількості усіх співвласників, тобто була достатньою для прийняття рішень з усіх питань порядку денного загальних зборів співвласників будинку по АДРЕСА_3 .

Разом з цим, за наслідками дослідження реєстру співвласників, які взяли участь у зборах, а також результатів голосування - бюлетенів для голосування та листків опитування співвласників, протоколу загальних зборів від 23.10.2017 року, судом встановлено відсутність відмінностей відображення в протоколі загальних зборів відомостей про результати голосування конкретного співвласника ніж ті, що були відмічені співвласниками у листках опитування та бюлетенях, позаяк у матеріалах справи відсутні докази того, що голоси, які надавались співвласниками по питанням порядку денного, були неповно та/або невірно враховані.

Разом з тим суд відзначає, що сам по собі факт складання протоколу загальних зборів 23.10.2017 року не може бути достатнім та беззаперечним доказом проведення письмового опитування у строк понад 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів від 01.10.2017 року з огляду на відсутність в листках опитування дати їх підписання після 16.10.2017 року.

При цьому доказів наявності заперечень щодо справжності підписів на листках опитування від інших співвласників будинку, окрім позивача, матеріали справи не містять та позивачем суду не надано.

Таким чином, проведення Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Микільсько-Слобідська 2Б» письмового опитування співвласників і врахування результатів цього опитування при прийнятті рішень, винесених на загальні збори від 01.10.2017 року, відповідає вимогам закону.

Отже, судом встановлено за матеріалами справи факт наявності достатньої кількості голосів для прийняття відповідних рішень на загальних зборах співвласників від 01.10.2017 року, а тому доводи позивачки про відсутність кворуму для прийняття оскаржуваного рішення суд визнає необґрунтованими та безпідставними.

В свою чергу під час розгляду справи судом встановлено, що перелік питань, який міститься у листках письмового опитування та бюлетенях голосування, повністю відповідає переліку питань порядку денного згідно з протоколом від 23.10.2017 року, а тому рішення приймались виключно з питань, включених до порядку денного загальних зборів співвласників, які відбулись 01.10.2017 року, у зв`язку з чим посилання позивача на те, що питання порядку денного та пропозиції щодо порядку денного в бюлетені та листах опитування не відповідають даним в протоколі не відповідають дійсності та матеріалам справи.

Доводи позивача про те, що форма протоколу загальних зборів співвласників від 01.10.2017 року не відповідає вимогам Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» суд вважає безпідставними, оскільки наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 203 від 25.08.2015 року «Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку» було затверджено саме форму протоколу зборів співвласників відповідно до статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а не Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків», на який посилається позивач.

Окрім цього, за висновками суду сама форма протоколу загальних зборів співвласників за умови дотримання обов`язкових реквізитів такого документу не впливає на зміст рішення загальних зборів, а тим більше на наявність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ, відображених в протоколі.

Поряд із суд зазначає, що відсутність в протоколі загальних зборів, листках письмового опитування та бюлетенях голосування співвласників інформації про документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, а також графи «утримався», за висновком суду також не може впливати на дійсність спірного рішення зборів співвласників, оскільки зазначені обставини не нівелюють результатів голосування та зафіксоване у вказаних бюлетенях та опитувальних листках волевиявлення самих співвласників з питань порядку денного зборів, зокрема, щодо форми управління багатоквартирним будинком, затвердження кошторису, визначення розміру та порядку сплати співвласниками внесків на утримання спільного майна, визначення переліку приміщень для здачі їх в оренду тощо, відтак посилання позивача на невірне оформлення вказаних документів судом до уваги не приймаються.

При цьому, суд, розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.

Разом з цим встановлюючи порушення порядку повідомлення позивача суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21.10.2021 року у даній справі №910/15071/20 та від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20 про те, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів.

Так, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

Таким чином, з урахуванням наведеного та враховуючи приписи статей 6, 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення, викладені у протоколі загальних зборів від 23.10.2017 року, були прийняті повноважним органом - загальними зборами співвласників будинку та за наявності достатньої кількості голосів (кворуму) для прийняття відповідних рішень з дотриманням порядку голосування, зокрема, проведення письмового опитування, а також виключно з питань, передбачених у порядку денному, що свідчить про відсутність підстав для скасування оспорюваного позивачем рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Микільсько-Слобідська 2Б» від 01.10.2017 року, оформленого протоколом від 23.10.2017 року.

Суд також відзначає, що позивач фактично оспорює саму процедуру скликання та проведення загальних зборів співвласників будинку, разом з цим позовна заява та надані суду письмові пояснення не містять доказів порушення конкретних прав та законних інтересів позивача як співвласника багатоквартирного будинку внаслідок прийняття загальними зборами рішення, оформленого протоколом від 23.10.2017 року. Позивачем також не доведено, які саме інтереси його як співвласника будинку потребують судового захисту, а також чи дійсно такі інтереси були порушені оспорюваним рішенням загальних зборів.

З урахуванням вищенаведеного, оскільки позивачем під час розгляду справи належними засобами доказування не доведено факт прийняття загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку оспорюваних рішень, оформлених протоколом від 23.10.2017 року, всупереч приписам чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, оформленого протоколом від 23.10.2017 року, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд доходить висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають як необґрунтовані та недоведені.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 13 січня 2023 року.

Суддя А.М. Селівон