Рішення № 10839096, 10.08.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" серпня 2010 р. Справа № 5/103

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради в особі Комунального підприємства "Теплотранссервіс"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Флекс"

про стягнення в сумі 691 грн. 76 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : Бондар Ю.М. дов. у справі

Від відповідача : не з'явився

Від прокуратури: Рижук Ю.Я. (посв.№ 33 від 23.06.10 р.)

Стаття 22 ГПК України сторонам роз'яснена

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора м.Рівне звернувся до ТОВ "Флекс" про стягнення 691,76 грн. заборгованості за отриману теплову енергію на користь КП "Теплотранссервіс".

Представники прокуратури та позивача у судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав, участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив. Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд Рівненської області прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено ст.121 Конституції України, п. 6 ст. 20, ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру".

Згідно вимог ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадян або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією із форм представництва звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових.

Згідно ст. 2 ГПК України, прокурора, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві вказує орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року зазначено, що під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах слід розуміти орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом представлені повноваження органу виконавчої влади. Господарський процесуальний кодекс України не обмежує прокурора в здійсненні своєї діяльності принципом територіальності.

Необхідність захисту інтересів держави та органу місцевого самоврядування покладає на прокуратуру обов'язок представництва держави та місцевого самоврядування в суді, відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України.

Комунальне підприємство Рівненської міської ради «Теплотранссервіс»(далі по тексту КП РМР «Теплотранссервіс»або підприємство) згідно статуту створене у відповідності до чинного законодавства, шляхом перетворення Комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської обласної ради, згідно рішення Рівненської міської ради № 215 від 17 жовтня 2006 року і керується у своїй діяльності Цивільним та Господарським кодексами України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про зовнішньоекономічну діяльність»та іншим національним законодавством України.

Засновником підприємства є Рівненська міська рада. Майно підприємства перебуває у власності територіальної громади м. Рівне.

Згідно ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21 травня 1997 року міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами Рівненська міська рада представляє інтереси територіальної громади м. Рівне.

Відповідно до ст. 17 цього Закону відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до п.2.1 статуту КП РМР «Теплотранссервіс», головною метою підприємства є задоволення суспільних потреб у послугах теплопостачання, а також реалізація на базі одержаних прибутків соціальних та економічних інтересів членів трудового колективу, інтересів власника майна.

Систематичні неплатежі з боку споживачів за надану теплову енергію призвели до неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів. У зв'язку з чим КП РМР «Теплотранссервіс»не може належним чином виконувати зобов'язання з оплати за газ і електроенергію, з оплати податків та обов'язкових платежів у бюджет.

В умовах недостатніх платежів за теплову енергію, що відпускається в Україні склався гостродефіцитний енергобаланс, причиною якому є систематична несплата споживачами за надані КП РМР «Теплотранссервіс»послуги, що може спричинити виникнення системної аварії при знижені частоти в об'єднаній енергетичній системі України.

Скрутний фінансовий стан, що склався через масові неплатежі, перешкоджає Надходженню грошових коштів до бюджету і порушує інтереси Рівненської міської ради, як органу місцевого самоврядування і безпосередньо зачіпає інтереси держави.

Оскільки «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, і ця заява, згідно положень ст. 2 ГПК України, є підставою для порушення провадження у справі в господарському суді.

З огляду на те, що енергетика є головною галуззю народного господарства країни, від фінансово-економічного стану якої залежить національна безпека держави, прокуратура м. Рівне обґрунтовано вважає, що невиконання зобов'язань по погашенню заборгованості за спожиту теплову енергію і, як наслідок, ненадходження коштів у бюджет - є прямим порушення загальнодержавних інтересів.

Судом установлено, що 01 грудня 2006 р. між Товариство з обмеженою відповідальністю «Флекс»та КП «Теплотранссервіс»Рівненської обласної ради (правонаступником усіх прав та обов'язків якого є КП РМР <Теплотранссервіс») укладено Договір №1450 „На відпуск теплової енергії". Згідно п.1.1. договору № 1450 КП „Теплотранссервіс" зобов'язалось забезпечити тепловою енергією для потреб вентрального опалення приміщення відповідача загальною площею 86,2 м. кв. за адресами м.Рівне, вул. Фабрична, 16 (швейна майстерня), а відповідач в свою чергу зобов'язується здійснювати оплату за спожиту теплову енергію на умовах даного договору не пізніше 10 числа місяця, наступного зі розрахунковим.

З 20 квітня 2009 р. вартість 1 м.кв. складає 16, 05 грн. за 1 м.кв. (Рішення Рівненської міської ради 36 60 від 14.04.2009р.)

Договірні зобов'язання відповідач не виконує належним чином, отримані послуги не оплачує в повному обсязі, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість станом на 04.06.2010 р. в сумі 691,76 грн.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.525 цього ж Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту і або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею ст.33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача згідно ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 82-84 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Флекс" (м.Рівне, вул.Фабрична, 16, код 14354747) на користь Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (33027, м.Рівне, вул.Д.Галицького,27, код 30841056) - 691 грн. 76 коп. боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Флекс" (м.Рівне, вул.Фабрична, 16, код 14354747) до Державного бюджету України 102 грн. 00 коп. державного мита.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Флекс" (м.Рівне, вул.Фабрична, 16, код 14354747) до Державного бюджету України 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

підписано "13" серпня 2010 р.