Рішення № 10839085, 19.08.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2010 р. Справа № 18/107

За позовом Закрите акціонерне товариство "Ей-І-Ес Рівнеенерго"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дік І К"

про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в сумі 7 275 грн. 06 коп.

Суддя Гудак А.В.

Представники:

Від позивача : представник Сократова А.О. дов. 82 від 09.11.09р.

Від відповідача : представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" (Позивач) звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з ТзОВ "Фірми "Дік і К" (Відповідача) 7275грн. 06 коп. в т.ч: 7034.06 грн. заборгованості за спожиту електроенергію, 241,00 грн. пені та судові витрати.

В судовому засіданні позовні вимоги, відповідно до права, наданого статтею 22 ГПК України, підтвердив.

Відповідач в судові засідання 22.07.10р., 19.08.10р. не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 3300105749435 від 04.06.10 (а.с.40), № 3300105916331 від 27.07.10р. (а.с.51), які повернуті відділенням зв'язку з відміткою "організація вибула", документів, витребуваних ухвалами від 02.06.10р., 22.07.10р. суду не подано.

          Відповідно до ч.1 ст. 38 ГПК України для уточнення місцезнаходження Відповідача виникла необхідність направити запит до державного реєстратора Рівненської міської ради про надання інформації щодо юридичної особи - ТзОВ "Фірми "Дік і К" - м. Рівне, вул. Чернишова,7 ( код ЄДРПОУ 30318117).

          Згідно наданої інформації реєстратора Рівненської міської ради Довідка з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 369600 від 260710р. ( а.с. 47-49 ) місцезнаходження Відповідача - ТзОВ "Фірми "Дік і К" м. Рівне, вул. Чернишова,7.

          Згідно ст.93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

          Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками "По закінченню терміну зберігання", "адресат відсутній" тощо є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення певних процесуальних дій.          

          Крім того, для з'ясування місцезнаходження відповідача та належного його повідомлення про час і місце розгляду справи виникла необхідність розгляд справи відкласти, строк вирішення спору по даній справі закінчувався 02.09.10р., а тому Голова господарського суду Рівненської області своєю ухвалою від 23 липня 2010 року ( а.с.45) продовжив строк вирішення спору по справі № 18/107 на один місяць.

Враховуючи вищевикладене суд вважає доцільним здійснити розгляд справи № 18/107 за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд -

Встановив:          

Між ЗАТ "Ей-1-Ес Рівнеенерго" та ТзОВ "Фірми "Дік і К" ( Споживач ) укладено Договір № 1397 від 13.02.2003 року на постачання та користування електричною енергією ( надалі Договір ).

          Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору ( а.с. 5-18 ) Позивач зобов'язується поставляти договірний обсяг електричної енергії, а Відповідач примати через приєднану мережу всю відпущену електроенергію і вчасно проводити розрахунки ( оплату ) за її споживання протягом всього терміну дії Договору, відповідно до умов, визначених Договором.

          Згідно умов Договору ( п. 5.5.2 ) для визначення фактичного обсягу спожитої електроенергії Відповідач зобов'язаний надавати показники приладів комерційного обліку до 10-го числа поточного розрахункового періоду. Проте з січня 2008 р. Відповідач не надає ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" звітів про фактично використану електроенергію. Крім того, згідно п. 6.2. Договору Споживач зобов'язується проводити оплату за електроенергію від фактично заявленого обсягу, способом перерахування коштів платіжними дорученнями в термін до 15-го числа звітного місяця 100 % за фактично спожитий обсяг на місяць.           

          Однак, Відповідач не проводив оплату за спожиту електроенергію в повному обсязі та у строки, передбачені Договором.

          Як свідчать матеріали справи, на підставі знятих контрольних показників приладу обліку (а.с.22) заборгованість Відповідача перед Позивачем за період з 01.08.08р. по 25.05.10р. становить 7034,06 грн., що підтверджено детальним розрахунком Позивача (а.с.21) та рахунком за активну електроенергію № 9265972159 від 24.09.09р. (а.с.27), який Відповідачем не оплачений.

          Оскільки Відповідач не виконує обов'язку щодо оплати заборгованості в сумі 7034,06 грн., Позивачем направлено на адресу Відповідача претензію вих. № 151 від 03.02.2010р. (а.с.25), яка залишена без задоволення.

          Згідно ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, також не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання.

          Як свідчать матеріали справи, заборгованість Відповідача за спожиту електроенергію з серпня 2008 року по травень 2009 р. становить 7034,06грн. Докази сплати даної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

          Пунктом 8.2.2. Договору, у випадку несвоєчасної оплати за спожиту електроенергію, Відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день виконання грошового зобов'язання, за кожен день прострочення.                    

          У зв'язку з невиконанням Відповідачем умов Договору, станом на 01 травня 2010 р. ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" проведено нарахування неустойки ( пені ) за несвоєчасне виконання зобов'язань з розрахунків за використану електроенергію за два місяці (березень - квітень 2010р.) в сумі 241 грн., згідно поданого Позивачем розрахунку пені (а.с. 23).

          З матеріалів справи вбачається, що останні відомості про спожиту електроенергію відповідача 04.03.09р. - 1724 кВт год., починаючи з 10.03.09р. відповідач не споживав електроенергію, що підтверджується довідкою про зняття показників лічильника за період з 01.01.08р. по 10.05.10р. (а.с.22). Факт неспоживання з вказаного періоду позивач також підтверджує детальним розрахунком нарахування боргу за активну електроенергію за період з 01.08.08р. по 25.05.10р. (а.с.21), а також завданням № 392 на зняття контрольних показників (а.с.53), завданням № 143/1 на планову перевірку, опломбування електролічильників, схем обліку (а.с.54).

          Згідно з статтею 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання.

          Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Таким чином, суд дослідивши докази наявні в матеріалах справи, встановив відсутність документального обґрунтування правомірності нарахування позивачем пені в сумі 241 грн. невірно встановлений період з якого часу повинна нараховуватись пеня.                     

          Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 241грн. є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню судом.

          З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає основний борг в сумі -7034,06 грн. заборгованість за спожиту електроенергію, який підтверджений належними доказами.

          Понесені позивачем судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, пропорція становить 96,69%.

          Стягненню з відповідача підлягає заборгованість в сумі 7034,06 грн., державне мито в сумі 98,62 грн., 228,19 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

          Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржують ся в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

          Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -           

                                                  ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з ТзОВ "Фірми "Дік і К" (вул. Чернишова, буд. 7,Рівне,33010, код ЄДРПОУ № 30318117 ) на користь Закрите акціонерне товариство "Ей-І-Ес Рінеенерго" (вул. Кн. Володимира 71,Рівне,33000, код ЄДРПОУ 05424874) 7034 ( сім тисяч тридцять чотири ) грн. 06 коп. - заборгованості за спожиту електроенергію; судові витрати в сумі 98,62 грн. - державне мито, 228,19 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

3.В решті позову відмовити.

Суддя

повний текст рішення підписано "19" серпня 2010 року                                                                                

Помічник судді

Дика І.Я.