Рішення № 10838899, 09.06.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" червня 2010 р.Справа № 20/51-10-2074 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський олійноекстракційний завод”

до відповідача: Одеської міської ради

про визнання права власності

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Кошелєв О.Ю.- за довіреністю № 192 від 21.05.2010 року;

від відповідача: не з’явились.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеський олійноекстракційний завод” звернулося до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Одеської міської ради, в якій просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Одеський олійноекстракційний завод” право власності на нежитлову будівлю цеху, площею 290,7 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 132.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ним, на земельній ділянці, яка належить позивачу на праві власності відповідно до Державного акту на право власності серії ОД № 089003 від 16.01.2004 року, на підставі розробленого та погодженого проекту, із залученням підрядної організації, було здійснено будівництво нежитлової будівлі цеху по переробці лушпиння соняшника в гранульоване паливо, загальною площею 290,7 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 132. Разом з тим, оскільки позивачем не було отримано усього пакету дозвільних документів на будівництво, це унеможливлює отримання ним у відповідача –Одеської міської ради у встановленому законом порядку документів, які б підтверджували його право власності на самочинно побудоване майно, а відсутність належних правовстановлюючих документів не дає змоги ТОВ “Одеський олійноекстракційний завод” здійснювати у законному порядку свою підприємницьку діяльність та користуватися правами, наданими законом власнику. Зазначені обставини й зумовили звернення ТОВ “Одеський олійноекстракційний завод” до суду з позовом про визнання права власності із посиланням на ст. 376 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.05.2010 року було порушено провадження у справі № 20/51-10-2074 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський олійноекстракційний завод” до відповідача Одеської міської ради про визнання права власності.

У судовому засіданні 09.06.2010 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи безпосередньо під розпис у попередньому судовому засіданні, у судове засідання 31.05.2010 року не з’явився, про причини відсутності суд не повідомив, відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного:

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 089003 від 16.01.2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Одеський олійноекстракційний завод” є власником земельної ділянки, площею 6,8445 га, у межах згідно з планом за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 132, цільового призначення: для обслуговування виробничого комбінату.

На підставі Архітектурно-планувального завдання № 34, затвердженого 07.02.2009 року першим заступником начальника Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, за завданням позивача, ВКФ ТОВ „Електротрансодеса”, діючим на підставі державної ліцензії серії АБ № 209720, був розроблений проект будівництва на належній позивачу на праві власності земельній ділянці „Відділення по переробці лушпиння соняшника в гранульоване паливо”. Вказаний робочий проект 22.03.2010 року був погоджений Санітарно-епідеміологічною станцією м. Одеси (висновок № 282). 30.12.2009 року робочий проект був погоджений ГУ МНС України в Одеській області (експертний висновок № 1223).

Крім того, на замовлення позивача Державним підприємством „Чорноморський експертно-технічний центр національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці” було проведено експертизу щодо відповідності вказаної проектної документації нормативним актам з охорони праці та виготовлений експертний висновок (№ 51.-01.-31.-0389.10 від 24.03.2010 року), згідно якого робочий проект „Відділення по переробці лушпиння соняшника в гранульоване паливо” відповідає вимогам нормативних актів з охорони праці.

Як свідчать матеріали справи, у подальшому, на підставі розробленого та погодженого проекту Товариством з обмеженою відповідальністю “Одеський олійноекстракційний завод” із залученням підрядної організації було здійснено будівництво нежитлової будівлі цеху по переробці лушпиння соняшника в гранульоване паливо, загальною площею 290,7 кв.м, на земельній ділянці, що належить позивачу на праві власності, за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 132.

Згідно наданої позивачем вже під час розгляду справи довідки Центру поштового зв’язку № 1 Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” № 07-31/955 від 04.06.2010 року збудованій нежитловій будівлі цеху було присвоєно адресу: м. Одеса, вул. Мечникова, 132-А.

25.05.2010 року, внаслідок проведення технічної інвентаризації, Комунальним підприємством „ОМБТІ та РОН” був виготовлений технічний паспорт на збудовану нежитлоу будівлю цеху, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 132-А. Згідно із зазначеним технічним паспортом загальна площа збудованої будівлі цеху становить 290,7 кв.м, приміщення повністю відповідають вимогам щодо їх використання за цільовим призначенням.

Крім того, на замовлення ТОВ “Одеський олійноекстракційний завод” ВКФ у вигляді ТОВ „Електротрансодеса” (ліцензія АБ № 209720) був виготовлений технічний висновок про можливість збереження та введення в експлуатацію цеху грануляції за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 132, згідно якого технічний стан основних будівельних конструкцій нежитлового приміщення –цеху грануляції, площею 290,7 кв.м, –добрий, можлива експлуатація та обслуговування вказаного не житлового приміщення. Будівництво нового об’єкту виконано без порушень відповідних положень та вимог діючих будівельних норм (ДБН, СНіП). Пожежна безпека будівельних конструкцій цеху відповідає вимогам ДБН В.1.1-7.

Відповідно до п. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

У відповідності до ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Таким чином, жилі та нежилі приміщення відносяться до нерухомих речей.

Згідно зі ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм та правил.

Згідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Слід зазначити, що відповідач –Одеська міська рада, не заявила зустрічного позову до ТОВ “Одеський олійноекстракційний завод” про знесення спірної споруди та не надала суду доказів того, що це будівництво суперечить суспільним інтересам, порушує інтереси інших осіб і що збереження та експлуатація будівлі неможлива.

Крім того, Товариству з обмеженою відповідальністю “Одеський олійноекстракційний завод” на праві власності належить земельна ділянка під спірною будівлею цеху, площею 6,8445 га, з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування виробничого комбінату на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 16.01.2004 року, виданого Одеською міською радою, тобто фактично позивачу була надана у власність земельна ділянка саме для будівництва виробничого цеху.

Таким чином, враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Одеський олійноекстракційний завод” здійснило будівництво нежитлової будівлі цеху, площею 290,7 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 132-А на земельній ділянці, яка належить йому на праві власності, будівництво було здійснено на підставі погодженого робочого проекту без порушень будівельних норм і правил, стан та придатність спірного об’єкту відповідає його цільовому призначенню і не суперечить пожежним та санітарним нормам України, що підтверджується наявним у матеріалах справи технічним висновком, відповідач не довів, що будівництво суперечить суспільним інтересам і порушує інтереси інших осіб, суд, з урахуванням вищенаведених законодавчих приписів, вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський олійноекстракційний завод” обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами по справі, враховуючи ті обставини, що звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський олійноекстракційний завод” до господарського суду з позовом у даній справі не було зумовлене неправомірними діями відповідача, суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита та за ІТЗ судового процесу віднести на рахунок позивача згідно до ст. 44, ч. 2 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Одеський олійноекстракційний завод” (65023, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16, код ЄДРПОУ 32394598) право власності на нежитлову будівлю цеху, площею 290,7 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 132-А, у відповідності до технічного паспорту від 25.05.2010 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Зазначене рішення є підставою для реєстрації КП "ОМБТІ та РОН" права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю “Одеський олійноекстракційний завод” на нежитлову будівлю цеху, площею 290,7 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 132-А.

Суддя

рішення підписано 11.06.2010р.