Ухвала суду № 108388458, 12.01.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 січня 2023 року Київ № 320/44/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, третя особа: Управління державної охорони України Департамент кадрового забезпечення, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо відмови ОСОБА_2 у проведені перерахунку і невиплати пенсії з 01 жовтня 2020 року згідно виготовленої Департаментом кадрового забезпечення Управління державної охорони нової довідки про розмір грошового забезпечення від № 2/6-1577 від 30.09.2020 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ та з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 липня 2017 року № 704- 2017-п із обов`язковим врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату 100 % суми пенсійного забезпечення (пенсії) ОСОБА_3 відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців за період починаючи з 01 жовтня 2020 року без обмеження максимального розміру пенсії на підставі Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2020 року в Адміністративній справі № 640/8106/20 та Рішення Конституційного суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 згідно виготовленої Департаментом кадрового забезпечення Управління державної охорони нової довідки про розмір грошового забезпечення Позивача від 30.09. 2020 року № 2/6-1577, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ та з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 липня 2017 року № 704-2017-п із обов`язковим врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії і провести повну виплату недоотриманих пенсійних коштів за період починаючи з 01 жовтня 2020 року з врахуванням проведених раніше виплат за вказаний період.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає таке.

Положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС встановлено, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Всупереч зазначених вимог КАС, у позовній заяві позивач не зазначив: 1) стосовно позивача: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України ; 2) щодо відповідача та третьої особи: ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

Отже, вказаний недолік позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду позовної заяви оформленої відповідно до статті 160 КАС, а саме вказати у позовній заяві:

1) стосовно позивача: реєстраційного номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України;

2) щодо відповідача та третьої особи: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

Також згідно з частиною третьою статті 161 КАС, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС).

Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Також частиною другою зазначеної статті передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", з 1 січня 2022 року встановлений прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 481 гривень).

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз.2 ч.3 ст.6 Закону № 3674-VI).

Частинами першою та другою статті 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Із змісту позовної заяви випливає, що в ній об`єднано дві вимоги немайнового характеру. Таким чином, ставка судового збору за звернення до адміністративного суду з даним позовом становить 1 984, 80 грн (2 вимоги немайнового характеру помножити на 992, 40 грн - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481 грн).

Всупереч вимог статті 161 КАС, позивач до позовної заяви додав квитанцію від 28.11.2022 про сплату судового збору в розмірі тільки 992, 40 грн.

Отже, вказаний недолік позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 992, 40 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Крім того, позивачем в якості третьої особи у справі зазначено Управління державної охорони України Департамент кадрового забезпечення.

Відповідно до частини третьої статті 49 КАС, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Частиною п`ятою цієї ж статті передбачено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Тобто особа, яка звертається до суду з клопотанням про залучення третьої особи має навести обґрунтування необхідності задоволення клопотання, в якому зазначити на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Вказане є передумовою для прийняття судом відповідного рішення.

Натомість в позовній заяві відсутні будь-які обґрунтування необхідності залучення до участі в справі Департаменту кадрового забезпечення Управління державної охорони України. Не вказано, на які права чи обов`язки вказаної особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Отже, позивачу в порядку усунення недоліків позовну необхідно навести в позові відповідне обґрунтування необхідності залучення до участі в справі Департаменту кадрового забезпечення Управління державної охорони України, на яких підставах вказану третє особу належить залучити до участі у справі та на чиїй стороні.

Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частинами першою та другою статті 94 КАС встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 94 КАС, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з частиною п`ятою статті 94 КАС, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У позовній заяві позивач зазначає, що ГУ ПФУ в м. Києві вчинено протиправні дії щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії згідно виготовленої Департаментом кадрового забезпечення Управління державної охорони нової довідки про розмір грошового забезпечення від № 2/6-1577 від 30.09.2020 року та просить визнати протиправними дії щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії та зобов`язати здійснити відповідний перерахунок та виплату 100 % суми підвищення пенсійного забезпечення, без обмеження максимальним розміром на підставі зазначеної довідки, проте до позовної заяви не додано звернення позивача до відповідача щодо перерахунку пенсії без обмеження максимального розміру пенсії в розмірі 100 % суми на підставі довідки від № 2/6-1577 від 30.09.2020 року та не надано відмови Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії згідно виготовленої Департаментом кадрового забезпечення Управління державної охорони нової довідки про розмір грошового забезпечення від № 2/6-1577 від 30.09.2020 року.

Отже, вказаний недолік позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду належним чином засвідченої копії звернення позивача до відповідача щодо перерахунку пенсії без обмеження максимального розміру пенсії в розмірі 100 % суми на підставі довідки від № 2/6-1577 від 30.09.2020 та відмови Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії згідно виготовленої Департаментом кадрового забезпечення Управління державної охорони нової довідки про розмір грошового забезпечення від № 2/6-1577 від 30.09.2020 року.

Крім того, згідно з частиною першою статті 122 КАС, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями абзацу першого частини другої цієї ж статті встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Необхідно зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

За висновком Верховного Суду, таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом "Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt", згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Відтак, на думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

У свою чергу, як випливає з позовної заяви, позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок згідно довідки про розмір грошового забезпечення виготовленої Департаментом кадрового забезпечення Управління державної охорони 30.09.2020 року за № 2/6-1577 та виплатити 100 % суми пенсійного забезпечення без обмеження максимальним розміром - з 01 жовтня 2020 року, однак, з позовною заявою до суду позивач звернувся 03.12.2022, тобто з пропуском встановленого законодавством строку. Відтак, позивач без поважних причин пропустив встановлений шестимісячний строк для звернення до суду, оскільки жодних об`єктивних причин, що перешкоджали йому звернутися до суду з відповідним позовом у встановлені процесуальним законом строки ним не приведено. Будь-яких інших належних та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, позивач не надав.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Тому позивачу в порядку усунення вказаного недоліку позовної заяви необхідно надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, з доказами на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду або ж надати докази, які свідчить про дотримання строку звернення до суду.

При цьому суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, третя особа: Управління державної охорони України Департамент кадрового забезпечення, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяБасай О.В.