Рішення № 10838663, 17.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

17.08.10                                                                                           Справа№ 24/91

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Західхімліс”, м.Івано-Франківськ

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Ходорівполіграфмаш”, м.Ходорів Жидачівського району Львівської області

Про стягнення 11307,86грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Солонина Р.Д.- представник

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 11347,83грн., в т.ч: 9971,19грн. основного боргу, 997,19грн. втрат від інфляції та 379,45грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 04.09.2008 року по накладній №09/00142 позивач відвантажив відповідачу товар на суму 23047,46грн.

Як зазначено у позовній заяві, отриманий товар відповідач оплатив частково в сумі 2000,00грн., заборгованість становила 21355,27грн., з вимогою про сплату якої позивач 27.02.2009року звернувся до відповідача з претензією.

16.03.2009року в рахунок оплати боргу відповідач поставив позивачу товар (металовироби) на суму 11384,08грн.

Станом на 23.06.2010року заборгованість відповідача становить 9971,19грн., яка відповідачем не оплачена.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 997,19грн. та 3% річних в сумі 379,45грн.

Представник позивача в судове засідання з’явився, подав заяву від 17.08.2010року про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 9971,19грн. основного боргу, 957,22грн. втрат від інфляції та 379,45грн. 3% річних.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, подав відзив за №01/218 від 02.08.2010року, в якому визнає основний борг в сумі 9971,07грн. та просить розстрочити його сплату до кінця 2010року, починаючи з жовтня місяця. В частині заявлених до стягнення втрат від інфляції та 3% річних позовні вимоги не визнає та просить залишити їх без задоволення.

Враховуючи норми ст.22 ГПК України, якою надано право позивачеві до прийняття рішення у справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 11307,86грн., в т.ч.: 9971,19грн. основного боргу, 957,22грн. втрат від інфляції та 379,45грн. 3% річних

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

04.09.2008 року по товарно-транспортній накладній №09/00142 позивач поставив відповідачу товар на суму 23047,46грн.

Товар отримав представник відповідача Яремко О.М. за довіреністю сер ЯОР №787359 від 04.09.2008 р. (накладна та довіреність додані до матеріалів справи).

Відповідач оплатив частково в сумі 2000,00грн., підтвердженням чого є подана суду виписка банку з рахунка клієнта за 26.12.2008 року.

27.02.2009р. позивач надіслав відповідачу претензію за №0105/02 від 27.02.09р. з вимогою оплати заборгованість за поставлений товар. Вказану претензію відповідач отримав 06.03.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, п. квит. № 11345180.

У відповідь на претензію відповідач надіслав позивачу лист за №11юр/116 від 10.03.2009року, в якому визнає заборгованість перед позивачем за поставлений товар та повідомляє, що упродовж березня та квітня 2009 року заборгованість буде сплачена.

Вищевказані претензія, докази її надсилання та відповідь на претензію додані до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в рахунок оплати товару по видатковій накладній №РН-0000020 від 16.03.2009року відповідач поставив позивачу товар на суму 11384,08грн., який отримав представник позивача за довіреністю №0409 від 13.03.2009року (видаткова накладна та довіреність в матеріалах справи).

Відтак, заборгованість відповідача становить 9663,38грн. (23047,46 –2000,00 –11384,08).

На день вирішення спору доказів сплати вказаної суми боргу суду не подано.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 957,22грн., які нараховані від суми боргу 9971,19грн. за період 01.04.2009 року по 31.05.2010року та 3% річних в сумі 379,45грн. за період з 17.03.2009року по 22.06.2010року. Розрахунки втрат від інфляції та 3% річних додані до матеріалів справи.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання зобов’язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у 7-денний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо термін негайного виконання не випливає із договору або закону.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено поставку відповідачеві 04.09.2008 року товару на суму 23047,46грн. Отриманий товар відповідач оплатив частково в сумі 2000,00грн., а також в рахунок оплати товару відповідач поставив позивачу товару на суму 11384,08грн. Враховуючи те, що відповідач отримав вимогу позивача про оплату товару 06.03.2009р., в силу частини другої ст.530 ЦК товар підлягав оплаті у 7-денний строк з дня отримання вимоги, тобто, до 14.03.2009р., проте у встановлений законом строк товар не оплатив, заборгованість відповідача становить 9663,38грн. (23047,46 –2000,00 –11384,08), яка підлягає до задоволення. Решта боргу в сумі 307,81грн.( 9971,19 –9663,38) за поставлений товар по накладній №09/00142 від 04.09.2008р., позивачем не доведена, тому до задоволення не підлягає. Визнання відповідачем боргу в сумі 9971,07грн. судом не приймається до уваги, оскільки відповідно до ст.22 ГПК України, господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

За прострочення оплати товару підлягають до задоволення втрати від інфляції частково в сумі 927,28грн., а 3 % річних в сумі 367,74грн., виходячи із суми основного боргу 9663,38грн. В стягненні решти втрат від інфляції в сумі 29,94грн. та 3% річних в сумі 11,71грн. належить відмовити, оскільки позивач безпідставно нарахував інфляційні втрати на 3% річних від основного боргу 9971,19грн.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення до задоволення не підлягає у зв’язку з тим, що відповідачем не подано жодних доказів, які підтверджують наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Ходорівполіграфмаш”, ідентифікаційний код 00243010, адреса: 81750, Львівська область, Жидачівський район, м.Ходорів, вул.Стрийська,15, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Західхімліс”, ідентифікаційний код 25068097, адреса: 76019, м.Івано-Франківськ, вул.Василіянок,62/а, - 9663,38грн. основного боргу, 927,28грн. втрат від інфляції, 367,74грн. 3% річних, 109,58грн. державного мита та 227,92грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя