Рішення № 10838503, 09.08.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.10                                                                                 Справа № 8/180

За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, м. Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш дім», м. Луганськ, -

про стягнення 8808 грн. 87 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Харченко О.О. - юрисконсульт, - довіреність №234 від 15.12.2009 року;

від відповідача - представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

встановив:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ за період з 01.01.09 року по 30.04.09 року у сумі 8808,87 грн., нарахованої у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №15п-349пг, укладеного між сторонами 01.01.2009 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 22.07.10 року до 09.08.10 року –у зв’язку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання 09.08.10 року позивач подав клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні він подав клопотання про зменшення позовних вимог (вих. №18/1 від 09.08.10 року), оскільки відповідач після його звернення з позовом до суду добровільно сплатив частку боргу у розмірі 500,00 грн., у зв’язку з чим залишок боргу складає 8308,87 грн., які він просить стягнути з відповідача.

Враховуючи, що це клопотання відповідає приписам ч.4 ст. 22 ГПК України, не порушує охоронюваних законом інтересів позивача та інших осіб, судом його прийнято та враховано при вирішенні спору по суті.

Позивач заперечив проти задоволення клопотання відповідача про розстрочку сплати боргу, посилаючись на те, що відповідач не надав до справи належних доказів свого фінансово-економічного становища; крім того, він стверджує, що позивач здійснює свою підприємницьку діяльність у не менш складних фінансово-економічних умовах.

Відповідач участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, заяву про розгляд спору по суті за його відсутності до суду не спрямував, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, про що свідчать матеріали справи.

Однак, він через канцелярію суду 06.08.10 року подав відзив на позов, згідно якому позов визнав у повному обсязі (вих. №12 від 06.08.10 року), та заявив клопотання про розстрочку сплати суми боргу на період з липня по грудень 2010 року включно частками, визначеними у відзиві, посилаючись на своє вкрай скрутне фінансово-економічне становище.

Позивач заявив клопотання про вирішення спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

          01.01.09 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір №15п-349пг на постачання природного газу промисловим споживачам та іншим суб’єктам підприємницької діяльності, згідно якому постачальник зобов’язується продати покупцеві природний газ, а покупець зобов’язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п.1.1).

Постачальник зобов’язався поставити покупцю за період з 01.01.09 по 31.12.09 року у обсязі 11,3 тис. куб. м газу (п.2.1).

Постачальник передає покупцеві газ на газовимірювальних станціях (ГВС), що знаходяться у покупця (п.3.1). Кількість газу, поставленого покупцеві, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу (п.3.2).

Ціна за 1000 куб.м газу становить з 01.01.09 року –2605,62 грн. (п.5.1).

Ціна на газ може змінюватися за умов, визначених пунктом 5.3 договору.

Покупець здійснює передоплату за газ у розмірі 100% від місячного договірного обсягу за 3 банківські дні після укладення цього договору, а в подальшому не пізніше 7-ми банківських днів до початку місяця поставки газу (п.6.1).

Сторони зобов’язалися здійснювати звірки обсягів поставленого газу, за результатами чого складати відповідні акти (п.6.6).

За невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п.7.1). У разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору він зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за місяць (п.7.2).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє в частині поставки газу з 01.01.09 року по 31.12.09 року, а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення (п.11.1) (а.с.7-10).

Позивач надав до справи документальні докази факту постачання ним на користь відповідача природного газу, а саме: підписані сторонами за цим спором акти передачі-приймання природного газу (усі –без порядкових номерів):

від 31.01.09 року –на поставку 1866,0 куб. м газу на суму 4862,09 грн.;

від 31.03.09 року –на поставку 2964,0 куб. м газу на суму 7723,05 грн.;

від 30.04.09 року –на поставку 3492,0 куб. м газу на суму 9098,83 грн., - а всього на суму 21683,97 грн. (а.с.16-18).

Позивач стверджує, що відповідач лише частково сплатив вартість отриманого природного газу, у зв’язку з чим станом на 22.06.10 року (дата звернення позивача до суду) залишок основного боргу склав 8808,87 грн.

Відповідач визнав наявність цього боргу, у т.ч. шляхом підписання акту взаємозвірки стану розрахунків за вищезгаданим договором (а.с.40).

З урахуванням того, що позивач подав вищезгадане клопотання про зменшення суми позовних вимог, предметом спору по справі є залишок основного боргу у сумі 8308,87 грн.

ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.           Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).           Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ), який є обов’язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

          Як сказано у ст. 627 ЦКУ, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

          Уклавши вищезгаданий договір купівлі-продажу, сторони взяли на себе низку зобов’язань та отримали низку прав.

          Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

          Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, мають комплексний характер та належать до відносин купівлі-продажу та надання послуг.

          Тобто відповідач, отримавши від позивача товар на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором строк оплатити їх вартість, однак зробив це не у повному обсязі.

          Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.          

          З обставин справи вбачається, що позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст.662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором протранспортовану кількість товару (природного газу).

Відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару. Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обов’язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З огляду на те, що відповідач не вчинив таких дій, позивач цілком правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, в якій сказано, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

          Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов’язань).

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

          У частині 2 ст. 193 Господарського кодексу України (далі –ГКУ) сказано, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими актами законами або договором.

          Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

          Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ; ч. 1 ст. 224 ГКУ).

          Таким чином, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

          Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку сплати суми боргу, враховуючи думку позивача з цього приводу, обставини справи, наявні у ній докази, керуючись ст. 42 Господарського кодексу України, суд не вбачає підстав для застосування у даному випадку правила п.6 ст. 83 ГПК України.

Що стосується судових витрат, то суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, покладає їх на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду, а саме:

державне мито у сумі 96,21 грн.;

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235,87 грн.

Решта судових витрат покладаються на позивача.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України, ст.232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34, 43,44, 47-1, частиною 2 ст. 49,ст.75, п.4 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш дім», ідентифікаційний код 31910324, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Геологіческая, 13-а, - на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»в особі філії - Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, ідентифікаційний код 03340624, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Совєтская, 82, - основний борг за поставлений природний газ у сумі 8308 (вісім тисяч триста вісім) грн. 87 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 96 (дев’яносто шість) грн. 21 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 87 коп.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          3.Щодо решти позовних вимог провадження у справі припинити.

          4.Решту судових витрат покласти на позивача.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 09.08.10 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 10 серпня 2010 року.

Суддя                                                   А.П.Середа