Рішення № 10838182, 29.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/4029.06.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Київсталь Метал Холдинг»

Про                              стягнення 140483,25 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Пиляй С. І. –предст. (дов. № 114 від 14.12.2009 р.)

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»(далі – позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київсталь Метал Холдинг»(далі –відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 140483,25 грн. (110369,45 грн. –основний борг, 15449,79 грн. –збитків від інфляції, 3320,15 грн. –3% річних, 11343,86 грн. –проценти за користування чужими грошовими коштами) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 05/10/08-О від 21.10.2008 р.

Ухвалою суду від 17.12.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/40 та призначено розгляд справи на 03.02.2010 р.

В судовому засіданні 03.02.2010 р. представник позивача надав заяву про уточнення розміру позовних вимог, а саме, просить стягнути з відповідача 113611,96 р. (83710 грн. –основний борг, 3209,83 –3% річних, 14678,56 грн. –збитки від інфляції, 12013,57 - проценти за користування чужими грошовими коштами).

В судовому засіданні 03.02.2010 р. суд оголосив перерву до 17.02.2010 р.

В судовому засіданні 17.02.2010 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву (вих. № 01-02/10 від 17.02.2010 р.), в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 17.02.2010 р. представники сторін подали клопотання про продовження строку вирішення спору.

Оскільки відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті, а саме у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, то суд задовольнив зазначене клопотання.

Ухвалою суду від 17.02.2010 р. продовжено строк вирішення спору по справі № 12/40 та відкладено розгляд справи на 16.03.2010 р.

В судове засідання 16.03.2010 р. представник відповідача не з»явився, причини неявки не повідомив.

Ухвалою суду від 16.03.2010 р. відкладено розгляд справи на 30.03.2010 р., зобов’язано відповідача виконати вимоги Ухвали Господарського суду міста Києва від 17.12.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/40.

17.03.2010 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заяву про забезпечення позову.

В судовому засіданні 30.03.2010 р. представник позивача підтримав подану раніше заяву про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що відповідач тривалий термін не виконує свої договірні зобов'язання перед позивачем по оплаті за поставлену йому металопродукцію згідно Договору поставки № 05/10/08-О від 21.10.2008 р., а отже, є підстави стверджувати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Клопотання, викладене у заяві задоволено.

Представник відповідача в судове засідання 30.03.2010 р. не з'явився, про причини нез’явлення в судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою суду від 30.03.2010 р. відкладено розгляд справи на 29.06.2010 р., зобов’язано відповідача виконати вимоги Ухвали Господарського суду міста Києва від 17.12.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/40, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково, до вирішення спору по суті вжито заходи до забезпечення позову, а саме накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Київсталь метал холдинг»на суму 115252,79 грн.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представник відповідача в судове засідання 29.06.2010 р. не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.06.2010 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.10.2008 р. між сторонами укладено договір поставки № 05/10/08-О (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов’язувався продати, а відповідач зобов’язувався прийняти й оплатити металопродукцію на умовах, встановлених Договором.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що ціна, загальна кількість, асортимент та номенклатура товару, що поставляється зазначається в Рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 3.5 Договору встановлено, що оплата поставленого товару здійснюється протягом 3-х днів з дати поставки, якщо інше не визначено Рахунком-фактурою.

Пунктом 3.6. Договору передбачено, що поставка може здійснюватись на умовах повної предоплати.

На виконання умов Договору позивачем за видатковою накладною № НКт-000112 від 22.10.2008 р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 112710,00 грн. Факт отримання товару підтверджується довіреністю серії ЯОФ № 816933 від 22.10.2008 р.

Проте вартість отриманого товару відповідачем оплачена не в повному обсязі.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 83710 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, згідно розрахунку становить 12013,57 грн., 3% річних, що згідно розрахунку становить 3209,83 грн. та збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 14678,56 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 83 710,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 3209,83 грн., збитків від інфляції –14678,56 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 3 209,83 грн. та збитків від інфляції у розмірі 14 678,56 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами, суд дійшов висновку, що вони також не підлягають до задоволення у зв’язку з наступним:

Відповідно до ст. 692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Договором не встановлено розмір процентів, які відповідач у випадку неналежного виконання зобов’язання повинен сплатити на вимогу позивача.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 68, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київсталь Метал Холдинг»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 34485702, р/р 2600423247 в ВАТ АБ "Укргазбанк", м. Київ, МФО 320478, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»(01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2 код 32036829, р/р26002962482901 у Філії ПУМБ у м. Києві, МФО 322755) 83 710 (вісімдесят три тисячі сімсот десять) грн. 00 коп. основного боргу, 3209 (три тисячі двісті дев'ять) грн. 83 коп. - 3% річних, 14 678 (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 56 коп. збитків від інфляції, 1 136 (одна тисяча сто тридцять шість) грн. 12 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

4.          Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2010 р. у справі № 12/40.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко