Рішення № 10838038, 27.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/12327.05.10

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Українська авіаційна компанія «Аеростар», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «БПВ Групп», м. Київ

про примусове виконання обов’язку в натурі та стягнення 11 132,42 грн.

                                                                                 Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Сергеєв М.С. –за дов. № б/н від 10.02.2010

від відповідача: не з‘явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська авіаційна компанія «Аеростар»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «БПВ Групп» про примусове виконання обов’язку в натурі та стягнення 11 132,42 грн., зокрема позивач просив суд зобов’язати відповідача прийняти в нього повітряне судно Як-40 та стягнути з відповідача заборгованість за послуги надані згідно укладеного договору в розмірі 10100 грн. та пеню за несвоєчасну їх оплату в розмірі 1032, 42 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення умов договору Замовник взяті на себе зобов'язання по Договору про експлуатацію повітряного судна № 1-Э від 06.08.2007 не виконав, після закінчення терміну дії договору у встановлені строки повернення повітряного судна не забезпечив. Позивач зазначає, що він неодноразово повідомляв відповідача про необхідність прийняття літака в зв’язку з закінченням дії договору. Позивач зазначає, що він не має правових підстав для сплати коштів за користування місцем стоянки повітряного судна, а також на вчинення будь-яких дій по його обслуговуванню, переміщенню, розпорядженню. Відповідач жодних дій на вимоги позивача не вчинив, чим на думку позивача грубо порушує вимоги чинного законодавства. Також, позивач вказує, що відповідач в порушення п.5.1 Договору, п.1 Додатку 2 до Договору, п.2 Додатку 2 до Договору не провів із ним розрахунку за виконані роботи по організації льотної та технічної експлуатації повітряного судна в розмірі 5050 грн., а також не відшкодував йому витрат на забезпечення стоянки в розмірі 5050 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2010 порушено провадження по справі № 28/123 та призначено розгляд справи на 01.04.2010.

В зв’язку з технічними обставинами 01.04.2010 розгляд справи було перенесено на 02.04.2010.

В зв’язку з неявкою представників відповідача розгляд справи відкладався.

          Ухвалою заступника голови Господарського суду м. Києва від 23.04.2010 року, строк розгляду справи подовжено.

Під час судового розгляду справи позивач доповнив свої вимоги та просить суд прийняти рішення яким - зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «БВП Групп»прийняти повітряне судно Як-40 МIG, заводський номер 9641250 у товариства з обмеженою відповідальністю "Українська авіаційна компанія «АЕРОСТАР»; покласти відповідальність та витрати пов'язані із володінням та обслуговуванням ПС ЯК-40 UR-MIG (заводський номер 9641250) з моменту закінчення терміну дії договору № 1-Э Про експлуатацію повітряного судна від 06 серпня 2007 року на його власника - товариство з обмеженою відповідальністю «БВП Групп»; звільнити товариство з обмеженою відповідальністю «Українська авіаційна компанія «АЕРОСТАР»від відповідальності за ПС ЯК-40 UR-MIG (заводський номер 9641250), що належить товариству з обмеженою відповідальністю «БВП Групп»з моменту закінчення терміну дії договору № 1-Э Про експлуатацію повітряного судна; визнати, що товариство з обмеженою відповідальністю «Українська авіаційна компанія «АЕРОСТАР»не несе жодних зобов'язань щодо обслуговування та збереження ПС Як-40 UR-MIG (заводський номер 9641250) з моменту закінчення терміну дії договору № 1-Э Про експлуатацію повітряного судна; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БВП Групп»на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська авіаційна компанія «АЕРОСТАР»заборгованість в сумі 10 100,00 грн., пеню за прострочку проведення розрахунку в сумі 1 032,42 грн., державне мито у розмірі 197,00 гривень та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 гривень.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце судового засідання, відповідач в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, пояснень та заперечень по суті спору не надав, причини неявки представника відповідача в судове засідання невідомі.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 28/123 від 27.02.2010, 02.04.2010, 20.04.2010 направлені відповідачу за адресу, вказану позивачем у позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців серії АД № 438574 станом на 24.03.2010: 04053, м. Київ вул. Артема, 37-41, що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвал суду.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 28/123 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Причини неявки відповідача в судові засідання суду не відомі. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача судових засіданнях від останнього до суду не надходило.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

06.08.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Українська авіаційна компанія «АЕРОСТАР», Виконавець (надалі по тексту ТОВ „УАК «АЕРОСТАР», Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «БВП Групп», Замовник (надалі за текстом ТОВ «БВП Групп», відповідач ) було укладено договір № 1- Э про експлуатацію повітряного судна (далі - Договір), відповідно до умов якого Замовник передає, а Виконавець приймає та виконує роботи по організації льотної та технічної експлуатації (надалі - «експлуатація») повітряного судна літака типу Як-40 заводський номер 9641250 (далі –«ПС»), яке укомплектоване у відповідності до вимог чинного законодавства України для здійснення чартерних перевезень пасажирів та багажу. Виконавець приймає та експлуатує ПС відповідно до даного договору та чинного законодавства.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що ПС належить Замовнику на праві власності відповідно до Договору купівлі-продажу повітряного судна №177/5-1 від 25 липня 2007 року.

Мета (ціль) експлуатації ПС Виконавцем за даним Договором: виконання робіт по організації льотної та технічної експлуатації ПС на умовах, визначених в даному Договорі та чинному законодавстві України (п. 1.7).

На виконання умов п. 2.1. Договору Замовник передав Виконавцю ПС, що підтверджується актом прийому –передачі від 06.08.2007 року.

Невід’ємними частинами Договору є Додаток № 1 та Додаток № 2, якими сторонами погоджено порядок та строки оплати експлуатаційних витрат та винагороди.

          Так, в Додатку № 2 до Договору, сторони дійшли згоди, зокрема, що починаючи з 01.09.2007 року Замовник щомісячно сплачує Виконавцю суму відшкодування затрат Виконавця на забезпечення стоянки ПС, що складає 5050,00 грн. в т. ч. ПДВ, на підставі отриманого від виконавця рахунку на протязі 5 (п’яти) банківських днів з моменту отримання Замовником рахунку від Виконавця. Акт приймання-передачі складається сторонами щомісячно в строк до 10 числа місяця, що слідує за звітнім (п. 1).

          Відповідно до п. 4 Додатку № 2 до Договору, плата за виконання робіт по організації льотної та технічної експлуатації ПС Замовника, починаючи з 01.11.2007 року сплачується Замовником шляхом перерахування попередньої оплати до 5 числа того місяця у якому планується виконання роботи по організації льотної та технічної експлуатації ПС у розмірі 5050,00 грн., яка включає ПДВ 841,67 грн. за повний календарний місяць на підставі отриманого від виконавця рахунку. В строк до 09 числа місяця, що слідує за місяцем в якому була сплачена попередня оплата сторони складають акт приймання-передачі виконаних робіт.

Так, на виконання умов п. 1 Додатку № 2 до Договору, 30.04.2009 року між сторонами підписано Акт виконаних робіт за квітень 2009 року, що підтверджує належне виконання робіт в квітні 2009 року передбачених п. 1 Додатку № 2 до Договору на сума 5050,00 грн.           

07.04.2009 року відповідно до умов наведених положень Додатку № 2 до Договору, Позивачем було виставлено рахунок № 238 на суму 5050,00 в т. ч. ПДВ та № 239 на суму 5 050,00 в т. ч. ПДВ, які виходячи з матеріалів справи оплачені не були.

Матеріали справи містять лист позивача № 243 від 28.04.2009 року в якому останній просив відповідача підготувати документи необхідні для розірвання Договору та передачі ПС, а також забезпечити оплату рахунків № 238 та № 239 від 07.04.2009 року. В якості додатків до листа позивачем вказані зазначені рахунки. В якості доказів на підтвердження направлення зазначеного листа позивачем додано витяг з книги реєстрації вихідної кореспонденції. Доказів отримання зазначеного листа відповідачем матеріали справи не містять.

10.08.2009 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист від 14.07.2009 року № 474 в якому позивач повідомляв відповідача про закінчення дії договору 05.08.2009 року та просив підготувати необхідні для цього документи, а також разом з листом направив відповідачу претензію про погашення заборгованості в розмірі 10100 грн., акт здачі приймання ПС, Угоду про припинення дії Договору, рахунки на оплату виконаних робіт.

Матеріали справи не містять доказів надання відповідачем відповіді на зазначений лист та претензію позивача, вчинення дій щодо направлених на отримання ПС та погашення заборгованості.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 628 Цивільного кодексу України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Суд вбачає, що укладений сторонами спору договір за своєю правовою природою є змішаним договором, та поєднує у собі елементи декількох видів договорів, однак в більшості містить положення, що характерні для договорів про надання послуг.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Отже, положення ст. 530 Цивільного кодексу України передбачають як безпосереднє встановлення у зобов’язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому, в розумінні даної норми обов’язковою умовою є те, що подія, з настанням якої зобов’язання підлягає виконанню, має неминуче настати.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище умовами п.1 та п.4 Додатку № 2 до Договору сторони погодили, що з 01.09.2007 року Замовник щомісячно сплачує Виконавцю суму відшкодування затрат Виконавця на забезпечення стоянки ПС в розмірі 5050,00 грн. на підставі отриманого від виконавця рахунку на протязі 5 (п’яти) банківських днів з моменту його отримання; плата за виконання робіт по організації льотної та технічної експлуатації ПС Замовника, починаючи з 01.11.2007 року сплачується Замовником шляхом перерахування попередньої оплати до 5 числа того місяця у якому планується виконання роботи по організації льотної та технічної експлуатації ПС у розмірі 5050,00 грн. на підставі отриманого від виконавця рахунку.

Матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем рахунків позивача для оплати, однак зазначений факт не звільняє відповідача від обов’язку оплатити послуги позивача в повному обсязі на його вимогу. Отримання рахунків позивачем не є подією, що має неминуче настати в розумінні приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, оскільки певною мірою залежить від волі сторін та інших чинників, а обов’язок відповідача щомісячно сплачувати за послуги та виконані роботи чітко передбачений Додатком до Договору.

Матеріали справи містять декілька листів в яких позивач звертався до відповідача з вимогою щодо оплати рахунків № 238 і № 239 від 07.04.2009 року, так зокрема лист від 28.04.2009 року, претензію № 475 від 14.07.2009 року. При цьому в матеріалах справи наявні належні докази лише щодо направлення претензії на адресу відповідача, зокрема фіскальний чек і опис вкладення від 10.08.2009 року. Доданий до справи витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції не є належним доказом на підтвердження відправлення на адресу відповідача листа від 28.04.2009 року, оскільки, по-перше, він є внутрішнім документом позивача, а по-друге, підтверджує вчинення в ньому запису за 28.04.2009 року про реєстрацію листа, а не його направлення та отримання відповідачем.

За таких обставин суд вважає, що за відсутності доказів отримання відповідачем рахунків для оплати, відповідач зобов’язаний був розрахуватись з позивачем протягом семи днів з моменту отримання претензії від 14.07.2009 року.

Станом на день прийняття рішення матеріали справи не містять доказів щодо перерахування відповідачем позивачеві суми у визначеному позивачем розмірі, в зв’язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 10100 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.1. Договору, за порушення строків здійснення платежів Замовник сплачує Виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від несплаченої суми, за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Як встановлено матеріалами справи, 10.08.2009 року позивач направив на адресу реєстрації відповідача претензію з вимогою погасити існуючу заборгованість у розмірі 10 100 грн. Матеріали справи не містять доказів отримання претензії відповідачем. Враховуючи викладені обставини, зокрема той факт, що претензія була направлена на адресу реєстрації відповідача, за якою він зобов’язаний отримувати поштову кореспонденцію, господарський суд приходить до висновку щодо доцільності розрахунку суми штрафних санкцій після семи днів з дати коли відповідач повинен був отримати претензію позивача.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 530 Цивільного кодексу України, а також Нормативи та нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 12.12.2007 №1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 за № 1383/14650), господарський суд приходить до висновку, щодо доцільності розрахунку суми штрафних санкцій з 22.08.2009 року.

Позивачем розраховується пеня згідно умов Договору за період з 25.08.2009 року по 22.02.2010 року.

Таким чином, вимоги позивача, про стягнення з відповідача пені за прострочення грошових зобов’язань є правомірними та підлягають задоволенню в сумі визначеній позивачем –1032,42 грн.

В силу положень ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Згідно зі ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до п.п. 9.1.1 п. 9.1. Договору, дія Договору припиняється внаслідок закінчення строку на який його було укладено.

В п. 8.1. Сторони встановили строк дії Договору –2 роки, з 06.08.2007 року по 05.08.2009 року. Отже, Договір припинив свою дію на підставі п. 8.1, п.п. 9.1.1 п. 9.1. Договору з 05.08.2009 року.

В силу положень ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов’язком для виконання сторонами відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Відповідно до приписів Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України договір за своєю суттю є домовленістю, в якій втілюється вільне волевиявлення його сторін, автономія їхньої волі, а його особливістю є те, що він є юридичним фактом, який слугує підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. Договір є також однією з підстав виникнення цивільно-правового зобов'язання. Зобов'язання, що виникло й діє, породжує для однієї сторони право вимагати, а для іншої сторони - обов'язок виконати певну відому дію або ж утриматись від неї. Належне виконання зобов'язання -це, передусім, виконання його відповідно до умов договорів та інших актів законодавства. Пріоритетність умов договору дає можливість його сторонам обрати такий конкретний варіант виконання зобов'язання, який би найбільшою мірою відповідав їхнім інтересам, оскільки стороні в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до пп. 3.2.8 п. 3.2 та пп. 3.1.5 п. 3.1 Договору Виконавець зобов’язаний повернути, а Замовник прийняти від виконавця ПС протягом п’яти робочих днів з дня закінчення строку Договору згідно Акту здачі-приймання. Тобто обов’язок відповідача прийняти у позивача ПС після закінчення дії Договору прямо встановлений для відповідача його положеннями.

З матеріалів справи вбачається, що 10.08.2009 року Позивачем було направлено Відповідачу лист № 474 в якому позивач звертався до відповідача з метою врегулювання питання щодо повернення відповідачу ПС з оформленням відповідного акту приймання-передачі. Разом з листом позивачем відповідачеві було направлено Акт прийому передачі повітряного судна від 15.07.2009 року, підписаний з боку позивача.

Відповідач на лист не відповів дій передбачених умовами договору не вчинив.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи підтвердженість факту не виконання відповідачем своїх обов’язків за договором, а саме не вчинення дій щодо прийняття у позивача повітряного судна в установлені строки, закінчення терміну дії Договору, а також приймаючи до уваги, що виконання обов’язку позивачем, встановленого для нього п. 3.2.9 Договору щодо повернення ПС, прямо залежить від виконання свого обов’язку відповідачем, встановленого п. 3.1.5 Договору, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача про зобов’язання відповідача вчинити дії, які він зобов’язаний вчинити відповідно до умов Договору та від вчинення яких він ухиляється, а саме зобов’язання відповідача прийняти повітряне судно у позивача.

Інші позовні вимоги викладені в доповненнях до позовної заяви задоволенню не підлягають. В доповненнях позивачем не надано жодних пояснень та доказів, що свідчили б про наявність витрат позивача та відповідальності або будь-яких обов’язків наявних у позивача пов’язаних з володінням та утриманням ПС після закінчення терміну дії Договору. Крім того, слід зазначити, що господарський суд не наділений повноваженнями розглядати позовні вимоги стосовно звільнення підприємств від відповідальності за будь-яке майно або визнання підприємств такими, що не несуть жодних зобов’язань за таке майно в межах розгляду господарських справ.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлений права звернутись до відповідача з окремими позовом щодо відшкодуванням збитків понесених позивачем в зв’язку невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором в разі їх наявності та підтвердженості належними доказами.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

          На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 12, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «БВП Групп» (м. Київ, вул. вул. Артема, 37-41, Код ЕДРПОУ 34820181, р/р № 260030084881 в ВАТ «КБ Національний стандарт», м. Київ, МФО 32146) у відповідності до п. 2.2, пп. 3.1.5 п. 3.1 Договору № 1-Э від 06.08.2007 року прийняти повітряне судно Як-40 MIG, заводський номер 9641250 у товариства з обмеженою відповідальністю «Українська авіаційна компанія «АЕРОСТАР»(м. Київ, вул. Володимирська, 45, к. 2, Код ЄДРПОУ 21673559, р/р № 260043012114 в АК «Промінвестбанк», МФО 300012).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БВП Групп»(м. Київ, вул. вул. Артема, 37-41, Код ЕДРПОУ 34820181, р/р № 260030084881 в ВАТ «КБ Національний стандарт», м. Київ, МФО 32146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська авіаційна компанія «АЕРОСТАР»(м. Київ, вул. Володимирська, 45, к. 2, Код ЄДРПОУ 21673559, р/р № 260043012114 в АК «Промінвестбанк», МФО 300012) заборгованість в сумі 10 100,00 (десять тисяч сто гривень 00 коп.) грн.;

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БВП Групп»(м. Київ, вул. вул. Артема, 37-41, Код ЕДРПОУ 34820181, р/р № 260030084881 в ВАТ «КБ Національний стандарт», м. Київ, МФО 32146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська авіаційна компанія «АЕРОСТАР»(м. Київ, вул. Володимирська, 45, к. 2, Код ЄДРПОУ 21673559, р/р № 260043012114 в АК «Промінвестбанк», МФО 300012) пеню в розмірі 1032,42 грн. (одну тисячу тридцять дві гривні сорок дві копійки) грн.;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БВП Групп»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська авіаційна компанія «АЕРОСТАР»144,50 грн. (сто сорок чотири гривні п’ятдесят копійок) та державного мита та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням по справі законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

          Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                О.С. Копитова