Рішення № 108377891, 13.12.2022, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4425/22

н/п 2/953/2825/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Муратової С.О.,

за участю секретаря Юхно Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), подану її представником - адвокатом Бєліковою Владиславою Олегівною (поштова адреса: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради (ЄДРПОУ: 26489104, розташований за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 55) про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ :

До Київського районного суду м. Харкова 09.08.2022 надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана її представником - адвокатом Бєліковою В.О. до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, в якій позивач просить: позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається, зокрема, на те що, між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який був зареєстрований 04.07.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову №1 Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 940. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 15.12.2014 шлюб між ними розірвано, а фактично сумісне проживання припинилось з 2009 року. Під час шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась дочка, ОСОБА_3 , про що 08.01.2009 складено відповідний актовий запис №13 та відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову №3 Харківського міського управління юстиції видано свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 . Спільне життя з Відповідачем не склалось, ОСОБА_2 вживав алкогольні напої, у зв`язку з чим були постійні конфлікти, навіть під час вагітності, жодної допомоги не надавав. Під час сумісного проживання відповідач не мав постійної роботи, у зв`язку з прогулами, безвідповідальним ставленням до роботи, зловживанням алкогольних напоїв неодноразово був звільнений, а тому і не мав постійного доходу, фінансову допомогу не надавав ані під час вагітності, ані після народження дитини. Коли дитині не виповнилося ще й одного року Відповідач пішов з родини, залишивши доньку на неї. Вона, за підтримки своїх батьків, виховувала дочку, піклувалась про її стан здоров`я, фізичний та духовний розвиток, матеріально утримувала. Після фактичного припинення сумісного проживання, тобто з 2009 року, дитину не відвідував, не цікавився станом здоров`я, психологічним та фізичним розвитком дитини, не надавав ніякої фінансової допомоги, лише надав нотаріальну згоду на виїзд дитини за кордон для відпочинку, але під час зустрічі з нею станом здоров`я, розвитком та потребами дитини не цікавився. Лише у 2021 році після її неодноразових дзвінків Відповідач відвідав дитину на день народження, після чого знову зник, та більше не з`являвся. Після останньої зустрічі зв`язок втратився остаточно, місце перебування та засоби зв`язку невідомі. З інформації, наданої Харківською спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів №134 Харківської міської ради Харківської області, в якій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , навчається з 01.09.2015 і по теперішній час, вбачається, що батько дівчинки протягом усього періоду навчання не спілкується з вчителями щодо питань виховання ОСОБА_4 , її досягнень, не відвідує батьківські збори та позакласні заходи. З інформації, наданої КНП «Міська дитяча поліклініка №23» Харківської міської ради, де ОСОБА_3 перебуває під наглядом фахівців від народження, вбачається, що вихованням дівчинки та забезпеченням їй належного догляду, в тому числі під час хвороби, займається мати - ОСОБА_1 . Батько неповнолітньої ОСОБА_3 до лікарів разом з донькою не звертався, станом здоров`я дитини не цікавився.

27.02.2015 між позивачем та ОСОБА_5 укладено шлюб, зареєстрований Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану, про що складено актовий запис №72, та видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_3 . ІНФОРМАЦІЯ_5 у них з чоловіком народився син, ОСОБА_6 , про що 06.05.2016 Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Харківській області складено відповідний актовий запис №1624 та видано свідоцтво про народження серія НОМЕР_4 . Разом з її чоловіком, донькою та сином вони проживають однією сім`єю, її чоловік замінив ОСОБА_4 батька, взяв на себе усі обов`язки по вихованню та догляду за дитиною, ОСОБА_4 вважає та називає батьком - ОСОБА_5 . Їх діти живуть у повноцінній родині, де є люблячі батьки, та створені всі умови для всебічного розвитку.

Всі вищевикладені факти, як кожен окремо, так і в їх сукупності, свідчать про ухилення батька - ОСОБА_2 , від виховання малолітньої дочки, свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов`язками. Відповідач не забезпечує дочку харчуванням, медичним доглядом та лікуванням, не створює умов для розвитку ОСОБА_4 , не спілкується з дитиною та не надає їй доступу до культурних та інших духовних цінностей, що підтверджує байдуже ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини. Вона ніколи не перешкоджала батькові у спілкуванні з дочкою, Відповідач має змогу виконувати, але свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Тривале байдуже ставлення ОСОБА_2 до їх дочки змусило звернутися до суду із позовом про позбавлення його батьківських прав відносно дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З огляду на наведене, з метою найбільш повного і всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини, вважає за необхідне звернутися до суду з цим позовом для вирішення питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 18.08.2022 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав; розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 26).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 18.10.2022 закрито підготовче провадження по цивільній справі за вказаною позовною заявою про стягнення аліментів та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 35).

В судове засідання позивач не з`явився, повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду справи, на електронну адресу суду надійшла заява від представника позивача - адвоката Бєлікової В.О. в якій вона просить розгляд справи провести за їх відсутності, в разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти розгляду справи за її відсутності та винесення заочного рішення (а.с. 42).

В судове засідання представник третьої особи Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, на електрону адресу суду надійшли пояснення від директора Департаменту служб у справах дітей Малько О.П., в яких вона зазначає, що Департамент служб у справах дітей ХМР підтримує в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не приймає участі у вихованні дитини, не цікавиться станом здоров`я дочки, що відповідно до ч. 2 ст. 164 СК України є підставою для позбавлення його батьківських прав. Просить розглядати справу без участі представника органу опіки та піклування (а.с. 32).

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання повторно не з`явився, причину неявки суду не повідомив, повідомлявся належним чином про час і місце судового розгляду справи.

Судом неодноразово робилися оголошення на сайті суду про необхідність явки відповідача в судове засідання (а.с. 29, 36, 40).

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 не з`явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов, зокрема: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив.

Зі згоди представника позивача, викладеної в позовній заяві (а.с. 42) суд ухвалює заочне рішення, при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 08.01.2009, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_7 (а.с. 7).

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 15.12.2014 розірвано шлюб між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 04.07.2008 у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову №1 Харківського міського управління юстиції, актовий запис №940 (а.с. 12).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 27.02.2015, між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зареєстрований шлюб 27.02.2015, прізвище після держаної реєстрацію шлюбу дружини « ОСОБА_8 » (а.с. 13).

Згідно відповіді директора КНП «Міська дитяча поліклініка №23» ХМР від 27.07.2022 №365/0/567-22, дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , та перебуває під наглядом фахівців поліклініки з народження. За інформацією лікаря-педіатра вихованням дівчинки та забезпеченням їй належного догляду, в тому числі і під час хвороби, займається мати - ОСОБА_1 . Батько неповнолітньої ОСОБА_3 до лікарів разом з донькою не звертався, станом здоров`я дитини не цікавився (а.с. 17).

Згідно повідомлення класного керівника та директора Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №134 від 28.07.2022 №87-в, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно навчається у Харківській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів №134 з 01.09.2015 по теперішній час. Зі слів класного керівника 8-А класу ОСОБА_9 , батько дівчинки ОСОБА_2 протягом усього періоду навчання не спілкується з вчителями щодо питань виховання ОСОБА_4 , її досягнень, не відвідує батьківські збори та позакласні заходи (а.с. 20).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Як вбачається з роз`яснень, викладених в п.16 постанови Пленуму ВСУ від 30 березня 2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до висновку виконавчого комітету Департаменту служб у справах дітей ХМР Харківської області від 12.10.2022 № 193, Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради (далі - Департамент служб) розглянуто питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Під час розгляду та вивчення наданих документів встановлено. Мати дитини - ОСОБА_10 . Батько дитини - ОСОБА_2 . Шлюб між батьками дитини розірваний 15.12.2014. Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешкає разом з матір?ю, ОСОБА_1 , вітчимом ОСОБА_5 , та малолітнім братом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_3 , де для дитини створені необхідні умови для всебічного розвитку. ОСОБА_2 тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов?язків, не приймає участі у вихованні дитини, не цікавиться станом здоров?я дочки, матеріально не утримує. Згідно з інформацією адміністрації Харківської спеціалізованої школи І-ШІ ступенів № 134, де навчається малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 01.09.2015, батько дівчинки, ОСОБА_2 , протягом усього періоду навчання не спілкується з вчителями щодо питань виховання ОСОБА_4 , її досягнень, не відвідує батьківські збори та позакласні заходи. Згідно з інформацією адміністрації КНП «Міська дитяча поліклініка № 23», де малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває під наглядом фахівців поліклініки з народження, вихованням дівчинки та забезпеченням їй належного догляду, в т.ч. і під час хвороби, займалася мати - ОСОБА_1 . Батько малолітньої ОСОБА_3 до лікарів разом з донькою не звергався, станом здоров?я дитини не цікавився. 3 малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було проведено співбесіду, протягом якої дитина повідомила, що не підтримує з батьком жодних стосунків. За весь час бачила його декілька разів, матеріальної підтримки від нього не отримує. Дівчинка повідомила, що практично все життя її виховує та утримує вітчим, ОСОБА_5 . Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради (далі - Комісія). Враховуючи вищезазначене, інтереси дитини та рекомендації Комісії, керуючись ст.ст. 19, 164 Сімейного кодексу України в інтересах дитини, Департамент служб, який діє від імені органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 33-34).

При вирішенні цього спору суд виходить з інтересів малолітніх дітей, положень та принципів Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, Конвенції ООН про права дитини, прийнятої та відкритої для підписання, ратифікації та приєднання 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України з 27 вересня 1991 року, Європейської соціальної хартії, яка вступила в силу 1 липня 1999 року, Конституції України, Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, Сімейного кодексу України, згідно змісту яких дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, особливої уваги, має право на особливий захист і допомогу для її благополуччя та гармонійного розвитку. Кожна дитина має право на піклування батьків.

Зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20 листопада 1959 року - дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння, вона повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

У преамбулі до Конвенції ООН про права дитини ( 995_021 ) зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно зі статтею 9 Конвенції ( 995_004 ) Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім за інтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.

Згідно з Рекомендацією Rec(2006)19 "Про політику на підтримку позитивного виховання дітей батьками", прийнятою 13 грудня 2006 року, у програмах і заходах з підтримки виховання дітей батьками має враховуватися важливість забезпечення певних стандартів матеріально-побутових умов, достатніх для реалізації завдань позитивного виховання дітей. Урядам належить подбати і про те, щоб діти та батьки мали доступ до належного обсягу різноманітних ресурсів (матеріальних, психологічних, соціальних і культурних). Виходячи з інтересів дитини, необхідно також приділяти першорядну увагу забезпеченню таких прав батьків, як право на відповідну підтримку з боку державних органів у виконанні своїх батьківських обов`язків. Особливу увагу слід приділяти сім`ям, які опинилися в складних соціально-економічних умовах і потребують більш конкретної підтримки. Необхідно також, щоб загальні програми доповнювалися адресними цільовими заходами.

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла 18 років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї неповнолітньої дитини, не забезпечує її необхідним харчуванням, медичним доглядом і лікуванням, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову частину виховання; не спілкується з донькою у обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не виявляє інтересу до внутрішнього світу доньки; тобто не виконує свої батьківські обов`язки щодо виховання дитини.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, приймаючи до уваги, що судом достовірно встановлені обставини, які свідчать про свідоме самоухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України, по вихованню та утриманню малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України є правовою підставою для позбавлення батьківських прав.

Статтею 166 СК України закріплено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавлення батьківських прав, суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Що стосується розміру аліментів, які слід стягнути з відповідача на утримання дітей, то суд керується загальними вимогами, визначеними у статтях 180-184 СК України.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. (ст. 181 СК України).

Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яке буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Матеріальний стан відповідача та інші критерії, передбачені ч. 1 ст. 182 СК України, не відомі суду та не були з`ясовані в ході розгляду справи, оскільки місце знаходження останньої не відоме, та вона викликалась через оголошення відповідно до приписів ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Тому, суд виходить із загальних приписів про розмір аліментів на утримання однієї дитини, який визначається як 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.08.2022 і до досягнення дитиною повноліття.

При цьому, суд враховує, що батько є молодою особою, працездатною, про будь-які обмеження у працевлаштуванні за станом здоров`я доказів не надано, а тому вказаний розмір аліментів є виправданим, а від так позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності зі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 992,40 грн. за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 992 грн. 40 коп. за позовну вимогу про стягнення аліментів, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову до суду про стягнення аліментів.

Зважаючи на вищевикладене, відповідно до ст. ст. 12, 76, 141, 263-265, 280, 281 ЦПК України, ст.ст. 150, 164 ч.1 п.2, 165, 180-184, 191 Сімейного Кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), подану її представником - адвокатом Бєліковою Владиславою Олегівною (поштова адреса: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради (ЄДРПОУ: 26489104, розташований за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 55) про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.08.2022 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), витрати по оплаті судового збору в розмірі 992 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), судовий збір на користь держави в розмірі 992 грн. 40 коп.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Представник позивача: адвокат Бєлікова В.О. (поштова адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ).

Третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради (ЄДРПОУ: 26489104, розташований за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 55).

Суддя Муратова С.О.