Рішення № 10837722, 17.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/22717.08.10 За позовомакціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

дожитлово-будівельного кооперативу «Юність-2»

простягнення 20749,45 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник Гаркавенко (довіреність №Д07/2010/06/03-1 від 03.06.2010 року)

від відповідача:представники Абдурашитов О.Н. Любарський В.Д. (довіреність від 09.03.2010 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з житлово-будівельного кооперативу «Юність-2»заборгованості за договором №3205147 о/р 05147 від 23.01.2001 року у сумі 20749,45 грн. (у тому числі 12513,09 грн. основного боргу за використану електричну енергію; 6971,45 грн. інфляційних втрат та 1264,91 грн. трьох процентів річних).

Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за договором про постачання електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2010 року порушено провадження у справі №23/227 та призначено її розгляд на 18.05.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні 17.08.2010 року надав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути основний борг за період з січня 2007 року по лютий 2010 року у розмірі 16461,66 грн., інфляційні втрати 7199,62 грн. та три проценти річних у розмірі 1321,80 гривень.

Представник Відповідача надав суду відзив на позовну заяву відповідно якого проти позову заперечував, оскільки вважає, що визначений Позивачем розмір заборгованості не обґрунтований. Окрім того, Відповідачем заявлено клопотання про залучення у якості належного відповідача житлово-будівельний кооператив «Промбудівельник»та про залучення житлово-будівельного відділу Солом’янської районної державної адміністрації міста Києва у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Оскільки житлово-будівельний кооператив «Промбудівельник»не є стороною договору на постачання електроенергії №3205147 о/р 05147 від 23.01.2001 року, суд відмовив у заявленому клопотанні про залучення іншого відповідача по справі, так як вважає доводи Відповідача необґрунтованими.

Суд відмовив у залученні третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, оскільки Відповідачем не надано обґрунтованих доказів яким чином участь житлово-будівельного відділу Солом’янської районної державної адміністрації міста Києва вплине на права та законні інтереси сторін щодо виконання зобов’язань за договором №3205147 о/р 05147 від 23.01.2001 року.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 17.08.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії №3205147 о/р 05147 від 23.01.2001 року, відповідно до якого Позивач зобов’язався постачати електричну енергію Відповідачу, а останній –оплатити вартість використаної електричної енергії згідно з умовами договору.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про електроенергетику»електрична енергія є різновидом енергії, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Стаття 275 Господарського кодексу України встановлює, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно пункту 2.1 договору Позивач відпускає електроенергію дозволеної до використання потужності за умовами та величинами споживання електроенергії та потужності, визначеними договором, за яку Відповідач згідно пункту 4.1 договору зобов’язаний своєчасно та у повному обсязі здійснювати розрахунки відповідно до встановлених договором умов та термінів оплати.

Додатком до договору №3205147 о/р 05147 від 23.01.2001 року визначено перелік об’єктів Відповідача на які Позивач відпускає електроенергію, а саме –ліфти, освітлення, дві бойлерні та чергове освітлення за адресою: місто Київ, вул. Солом’янська, 6-В.

Згідно пункту першого додатку 13 а «Про порядок розрахунків»до договору Відповідач зобов’язується щомісячно 21-23 числа направляти свого представника до Позивача для надання звіту за використану електроенергію та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період.

Порядок розрахунків за спожиту електричну енергію визначено відповідно до додатку «Про порядок розрахунків»договору у відповідності з очікуваним споживанням електроенергії в наступному розрахунковому періоді з урахуванням сальдо розрахунків за минулий період і є предоплатою.

Позивачем надано суду звіти про використану електричну енергію за спірний період, складені та підписані Відповідачем, які підтверджують, що з січня 2007 року по лютий 2010 року Відповідачем було спожито активної електричної енергії на суму 51651,96 грн., а сплачено 35190,30 гривень.

Частинами шостою та сьомою статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

В період з 01.01.2007 року по 01.02.2010 року Відповідач несвоєчасно розраховувався за активну електричну енергію та допустив виникнення заборгованості у сумі 16461,66 гривень.

Відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що до переліку об’єктів, на які за договором №3205147 о/р 05147 від 23.01.2001 року Позивач постачає електроенергію включено бойлерну, яка розташована за адресою м. Київ, вул. Соломянська, 6-В та обліковується на балансі Відповідача. Відповідачем та житлово-будівельним кооперативом «Промбудівельник»було укладено договір №6 від 01.10.2005 року відповідно до якого сторони погодили оплачувати рахунки за використану електроенергію по бойлерній порівну. Оскільки умовами договору №6 передбачено обов’язок житлово-будівельного кооперативу «Промбудівельник»оплачувати електроенергію спожиту теплопунктом на рівні із Відповідачем, то суму боргу має бути зменшено.

Зважаючи, що копію договору №6 належним чином не завірено, суд неодноразово задовольняв клопотання Відповідача щодо перенесення розгляду справи, надаючи можливість підготувати належні докази по справі. Вимоги суду щодо надання оригіналу договору Відповідачем не виконано. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що договір №6 від 01.10.2005 року не може бути залучено як належний доказ обґрунтувань Відповідача щодо зменшення розміру основного боргу.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина друга статті 193 Господарського кодексу України визначає, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Юність-2»(03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 6-В; ідентифікаційний код 22868615) на користь акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 16 461,66 грн. (шістнадцять тисяч чотириста шістдесят одну гривню 66 копійок) основного боргу; 1321,80 грн. (одну тисячу триста двадцять одну гривню 62 копійки) трьох процентів річних; 7199,62 грн. (сім тисяч сто дев’яносто дев’ять гривень 62 копійки) інфляційних втрат; 249,83 грн. (двісті сорок дев’ять гривень 83 копійки) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

СуддяТ.Ю.Кирилюк

Повне рішення складено: 18.08.2010 року.