Рішення № 10837648, 16.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/16616.08.10 За позовом          Публічного акціонерного товариства «Будмеханізація» до          Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноантрацит»

про                    стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача Ускова О.І. (довіреність від 07.06.2010р.);

від відповідача Семенець С.В. (довіреність від 01.06.2010р.);

16.08.2010р. в судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Будмеханізація»(надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноантрацит»(надалі ТОВ «Техноантрацит», відповідач) суми заборгованості за виконані роботи в розмірі 687236, 52 грн., суми штрафу в розмірі 63514, 60 грн., суми річних в розмірі 5208, 48 грн., суми інфляційних в розмірі 12892, 88 грн..

В ході розгляду справи, позовні вимоги зменшені, згідно з поданою заявою 16.08.2010р. на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача 708907, 87 грн., з яких 687236, 52 грн. сума основного боргу, 11362, 80 грн. сума 3% річних та 10308, 55 грн. сума інфляційних збитків.

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 103 У від 10.09.2009р. не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати наданих послуг. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, згідно поданої заяви з уточненнями, просив розстрочити виконання рішення до кінця року з погашенням заборгованості окремими платежами щомісяця посилаючись на складне фінансове становище товариства та наявність збитків у господарській діяльності товариства.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено зокрема ухвалою від 14.06.2010р..

Розглянувши подані документи, заслухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2009р. між ТОВ «Техноантрацит»та ВАТ «Будмеханізація»укладено договір про надання послуг № 103 У, згідно з яким в порядку та на його умовах виконавець (позивач у справі) зобов’язувався надавати замовнику комплекс будівельної техніки для виконання робіт вказаних у додатку № 1, який є невід’ємною частиною договору. В свою чергу, замовник (відповідач у справі) зобов’язувався використовувати за призначенням надану техніку, здійснювати розрахунок за виконані роботи в повному обсязі.

Додатком № 1 до договору є погоджені сторонами види та вартість виконаних робіт, а згідно з п. 5.1 договору, факт виконання робіт підтверджується відповідним актом по формі КБ-2в, складеним на підставі первинної документації –товаротранспортних накладних та дорожніх листів.

Надання послуг, щодо оплати яких виник спір підтверджується актами приймання виконаних робіт від 30.11.2009р. № УМ5-000155 на суму 304610, 26 грн. (несплаченим є на суму 164610, 26 грн.), від 31.12.2009р. № УМ5-000171 на суму 284576, 36 грн., № УМ5-000172 на суму 78401, 79 грн., № УМ5-000173 на суму 159648, 11 грн., які підписані сторонами та скріплені печатками обох підприємств, а доказів які підтверджують неприйняття наданих послуг, виявлення недоліків у виконаній роботі суду не надано.

Оплату наданих послуг відповідачем здійснено не у повному обсязі (банківські виписки на підтвердження часткової оплати, а також інші акти про виконання робіт в межах договору залучені до справи), заборгованість по договору складає 687236, 52 грн., яка станом на час вирішення спору не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

У п. 2.1 договору № 103 У від 10.09.2009р. сторони передбачили, що розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником в національній валюті України до 15-го числа місяця наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, або в інших формах, що не суперечать чинному законодавству України.

З урахуванням наведеного строк оплати за надані послуги згідно актів від 30.11.2009р., від 31.12.2009р. станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунок мав бути здійснений згідно акту № УМ5-000155 у строк до 15.12.2009р., за надані послуги по актах № УМ5-000171, № УМ5-000172, № УМ5-000173 –оплата мала бути виконана по строку 15.01.2010р..

Враховуючи відсутність доказів повної оплати наданих послуг, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 687236, 52 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за надані послуги в межах укладеного договору, прострочення оплати за актами зазначеними у заяві про уточнення позовних вимог, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 10308, 55 грн., що здійснений у відношенні суми заборгованості за період з 16.01.2010р. по 15.07.2010р., та з розрахунком 3% річних у розмірі 11362, 80 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

При цьому, суд враховує, що розрахунок суми 3% річних позивачем здійснено при наявному простроченні оплати також і за актами виконаних робіт від 30.10.2009р. № УМ5-000140, № УМ5-000141, які залучені до справи, а факт несвоєчасної оплати підтверджується банківськими виписками. Розрахунок 3% річних в частині прострочення оплати на 21 день за актом № УМ5-000154 від 30.11.2009р. матеріалами справи не підтверджено, до справи вказаного акту не надано, а відтак до стягнення в межах заявленого позову позивачем нарахована сума в розмірі 86, 30 грн. не заявляється.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення розрахунків за договором № 103 У від 10.09.2009р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, відзиву на позов, контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги суду не надано, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача у сумі 7089, 07 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

В іншій частині понесені позивачем витрати по сплаті державного мита не підлягають стягненню з відповідача, оскільки згідно ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

При вирішенні спору судом враховано заяви сторін щодо розстрочення виконання судового рішення, які судом задоволені, виходячи із складної фінансової ситуації на підприємстві відповідача та погодження відповідача добровільно сплатити суму боргу рівними частинами. Право господарського суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити виконання рішення передбачене п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України, на умови розстрочення сплати боргу позивач погодився що підтверджується заявою представника.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноантрацит»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського 52а, р/р 26004300600127 в Банку «Демарк» м. Чернігів, МФО 353575, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34423981) на користь Публічного акціонерного товариства «Будмеханізація»(83056, м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів 8-А, р/р 2600900003002 ВАТ «Ерде Банк»м. Київ, МФО 380667, ідент. код 01237738) 687236, 52 грн. (шістсот вісімдесят сім тисяч двісті тридцять шість гривень 52 копійки) основного боргу, 10308, 55 грн. (десять тисяч триста вісім гривень 55 копійок) інфляційних збитків, 11362, 80 грн. (одинадцять тисяч триста шістдесят дві гривні 80 копійок) 3% річних, 7089, 07 грн. (сім тисяч вісімдесят дев’ять гривень 07 копійок) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Розстрочити сплату заборгованості визначеної у п. 2 резолютивної частини даного судового рішення шляхом виплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноантрацит»(ідент. код 34423981) на користь Публічного акціонерного товариства «Будмеханізація»(ідент. код 01237738) суми заборгованості у визначені строки та у вказаних сумах:

- по 31.08.2010р. –22 442 грн.;

- по 30.09.2010р. –155 205 грн.;

- по 31.10.2010р. –158 774 грн.;

- по 30.11.2010р. –190 205 грн.;

- по 31.12.2010р. –189606, 94 грн..

          Зобов’язання визначені даним пунктом не обмежують Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноантрацит»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського 52а, ідент. код 34423981) сплатити на користь Публічного акціонерного товариства «Будмеханізація»(83056, м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів 8-А, ідент. код 01237738) всі присуджені до стягнення за даним рішенням суми, раніше погоджених строків.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 19.08.2010