Рішення № 10837305, 10.08.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка 16, м. Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2010 р. Справа № 16/9

Господарський суд Івано-Франківської області в складі судді Калашника В.О.

при секретарі судового засідання Сліпенчук Н.А

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтрансбуд"

вул. Горбачевського, 11, м. Івано-Франківськ, 76000

фактична адреса: вул. Чорновола, 23, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

в особі філії "Прикарпатське регіональне управління"

вул. Галицька, 85, м. Івано-Франківськ, 76018

про визнання недійсним кредитного договору від 29.08.2008р. № 34-01-08.

За участю представників сторін:

від позивача: Кудиба З.І. - юрист, (довіреність № 3 від 27.07.10р., паспорт серія КА № 458419 від 17.05.97р. виданий Бориславським МВ УМВС );

від відповідача: Куликов Ю.Ю. - старший юрисконсульт філії, (довіреність № 1536 від 02.06.10р.),

Встановив:

Позивач, ТзОВ ""Галтрансбуд", звернувся до господарського суд з позовною заявою про визнання недійсним кредитного договору № 34-01-08, укладеного 28.08.2008 року з Відповідачем, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Прикарпатське регіональне управління" ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Свої позовні вимоги в позовній заяві Позивач обґрунтовує тим, що в укладеному договорі не містяться всі передбачені законом істотні умови, характерні для договорів даного виду.

Зокрема, оскаржуваний кредитний договір містить лише розділ з умовами про відповідальність позивача, в той час як розділ, який би містив умови відповідальності кредитора відсутній.

В поданому позивачем клопотанні про уточнення позовної заяви, останній вказує, що відповідно до ч."п" п.6.1 Договору, банк має право вимагати повернення виданих кредитних коштів і сплати відсотків за весь час користування кредитом, якщо Позивач не дав згоди на зміну процентної ставки.

Однак, статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено недопустимість односторонньої відмови від зобов'язань.

Також, Позивач вважає дискримінаційним принцип, закладений у ч."п" п.6.1 Договору відповідно до якого Банк має право вимагати повернення виданих кредитних коштів і сплати відсотків за весь час користування кредитом, якщо в забезпечення виконання зобов'язання за цим договором був укладений договір застави, іпотеки, поручительства, і кимось із сторін цього договору, державними органами або третіми особами оскаржується дійсність такого договору, у тому числі заявлена позовна заява про визнання його недійсним, не підлягаючому виконанню або неукладеним.

Зазначеною договірною вимогою порушується право Позивача на звернення до господарського суду за захистом порушеного права.

Враховуючи викладені обставини, Позивач просить суд позов задовольнити, та визнати недійсним кредитний договір № 34-01-08 від 29.08.2008року.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та клопотанні про уточнення позовних вимог.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Свої доводи в їх заперечення виклав у відзиві на позов.

Зокрема, відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Укладений між сторонами у даній справі кредитний договір містить всі необхідні для договорів даного виду істотні умови, які передбачені ст. 345 Господарського кодексу України.

Відсутність у кредитному договорі положень про відповідальність кредитора щодо видачі кредиту не може впливати на здійснення прав та обов'язків сторін, оскільки у разі невиконання своїх зобов'язань щодо видачі кредиту, банк як кредитор не несе матеріальної відповідальності перед позичальником, оскільки договір позики є укладеним з моменту передання грошей, як це передбачено ст. 1046 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладені обставини, представник Відповідача в судовому засіданні просить суд в позові відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, дослідивши обставини у справі і подані сторонами докази, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, а тому вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Суд погоджується з доводами Відповідача в заперечення позовних вимог та вважає, що правовідносини сторін відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України виникають з кредитного договору .

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується передати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 345 Господарського кодексу України, у кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Тобто, вказаною нормою визначені істотні умови кредитного договору.

Обов'язком кредитора є надання грошових коштів позичальникові, а відповідно до положень ст. 1046 Цивільного кодексу України, договір позики вважається укладеним з моменту передачі грошей .

Таким чином, в разі якщо кредитор не передав грошові кошти позичальникові, договір вважається неукладеним, а тому і не виникають інші зобов'язання, за невиконання яких може настати відповідальність.

Основною засадою виникнення зобов'язань, відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України є добровільність.

Тобто, укладаючи кредитний договір сторони добровільно визначають свої права, обов'язки та відповідальність.

На час укладення договору, у Відповідача не виникало заперечень щодо його умов, оскільки жодних пропозицій не було подано щодо відповідальності Позивача у вигляді протоколу розбіжностей.

З врахуванням наведеної норми закону, Позивачем був запропонований проект договору Відповідачу, який з ним погодився, про що свідчить підписання його сторонами.

Крім цього, мета кредитного договору досягнута, оскільки Відповідач одержав кредитні кошти, про що не заперечує.

Враховуючи викладені обставини та наведені норми закону, суд не вбачає підстав для визнання кредитного договору за №34-01-07від 29.08.2008 року, недійсним, а тому в позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України, судові витрати залишити за Позивачем.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 509, 1046, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 180, 181, 345 Господарського кодексу України, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові товариства з обмеженою відповідальністю "Галтрансбуд" (вул. Горбачевського, 11, м. Івано-Франківськ, код 35517216) до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Прикарпатське регіональне управління" (вул. Галицька, 85, м. Івано-Франківськ, код 20539586) про визнання недійсним кредитного договору від 29.08.2008р. № 34-01-08., відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            рішення підписане 20.08.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 19.08.10