Рішення № 108372859, 14.12.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/31054/21

Провадження № 2/752/4860/22

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 грудня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Сітайла В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

28 грудня 2021 року КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення та з постачання гарячої води у сумі 37471,51 грн, заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 29003,05 грн та судовий збір у розмірі 2270 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 під`єднана внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а отже відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення та Плахотнюкпостачання гарячої води, які з 01.05.2018 року постачає КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО». Проте відповідач своєчасно не сплачував за спожиті послуги в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.09.2021 складає 29003,05 грн (за послуги з централізованого опалення у розмірі 25841,45 грн, за послуги з постачання гарячої води у розмірі 3161,60 грн).

Крім того, позивач, на підставі Договору № 602-18 про відступлення права вимоги від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «КИЇВНЕРГО» та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» набув право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води у розмірі 37471,51 грн.

Надання послуг здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами, який опублікований 31 липня 2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року № 111 (4511).

Відповідач від послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у встановленому законодавством порядку не відмовлявся (не відключався).

Одночасно з поданням позовної заяви позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, а саме відомостей, що підтверджують право власності / користування об`єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 4 січня 2022 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін. постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін. Витребувано у КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» відомості, що підтверджують право власності / користування об`єктом нерухомості за зазначеною вище адресою (а.с. 55).

У судовому засіданні представник позивача заявила клопотання про заміну відповідача ОСОБА_1 на належного відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою від 20 червня 2022 року заяву представника позивача КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» залишено без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 липня 2022 року апеляційну скаргу КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» повернуто.

У судовому засіданні сторони відсутні.

Представник позивача надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав, з будь-якими іншими клопотаннями до суду не звертався.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, судом встановлено наступне.

На підставі договору №602-18 від 11.10.2018 року про відступлення права вимоги (цесії) ПАТ «Київенерго» передало право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат, що отримані ПАТ «Київенерго» за період з 01.08.2018 року до дати укладання цього договору - Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".

Позивач вказує, що на підставі цього Договору прийняв право вимоги до ОСОБА_1 по заборгованості за спожиті послуги до 01.05.2018 року з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води в розмірі 37471,51 грн та прийняв право вимоги до відповідача будь-яких інших передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань з оплати за спожиті послуги. Надання послуг відповідачу здійснювалось на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, який був опублікований 31.07.2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 року (4511).

До матеріалів справи надані додаток №1 та додаток №2 до Договору №602-18 від 11.10.2018 року, з яких вбачається, що позивачу передано право вимоги по заборгованості за житлово-комунальні послуги за квартирою: АДРЕСА_1 , в загальному розмірі 37471,51 грн, споживачем вказана ОСОБА_1 .

Крім того, встановлено, що з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».

Позивачем підготовлено та опубліковано договір про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року №34 (5085).

Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , під`єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуги з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Частиною 1 ст. 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг визначені статтями 7, 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплата житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановленні відповідними договорами (пункт 1 та пункт 5 частина 2 статті 7 Закону), а обов`язком виконавця забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов їх виконання згідно типовим договором ( п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону).

Відповідно до п. 18, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року, чинних на спірний період правовідносин, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Постанова судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 20.04.2016 року, справа 6-2951цс15, містить висновок про те, що факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Згідно з правовою позицією, яка викладена в постановах Верховного Суду України від 11.11.2015 року у справі №6-1192ц15 та справі №6-1706ц15, відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового ввода споживача. Підведення централізованого опалення до точки розподілу свідчить про виконання послуг постачальником. При самовільному відключенні від центрального теплопостачання, споживач не звільняється від оплати центрального теплопостачання в повному розмірі.

За правилами частини четвертої статті 319, статті 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 156, 162 Житлового кодексу України власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, зазначає, що він надає відповідачу послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Тобто, закон покладає обов`язок доказування на сторони у справі.

Відповідно до інформаційної довідки від 05.10.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, наданої позивачем, квартира АДРЕСА_1 за зазначеною вище адресою належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 543 від 16.07.2015 року (а.с. 9).

Разом з тим, позивачем не було надано доказів того, що саме ОСОБА_1 є власником квартири чи споживачем послуг, тобто, належним відповідачем у справі.

З довідки відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської РДА від 18.01.2022 р. №77703796, вбачається, що відповідачка за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстрована (а.с. 54).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано належних та допустимих доказів, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 або проживає за вказаною адресою за згодою власників квартири, користується нею та отримує житлово-комунальні послуги у період, у який такі послуги надавались, а тому позивачем не доведено, що відповідач є споживачем послуг.

У силу положень ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків в зв`язку з вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі" роз`яснено, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

За приписами статті 51 ЦПК України суд першої інстанції може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України, статтею 51 ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Вирішення даного спору належним чином без участі у справі належного відповідача було б прямим порушенням прав особи, яка не залучена до участі у справі у якості відповідача, і до якої мав би бути пред`явлений даний позов.

Обов`язок та право визначати відповідачів, до яких пред`являється позов, покладається на позивача.

Позов, для того, щоб бути задоволеним, має бути пред`явлений до належного відповідача.

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а в сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає що позов задоволенню не підлягає у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог до вказаних відповідачів.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд не вирішує питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

На піставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України,-

ухвалив:

комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (місцезнаходження: м. Київ, площа І. Франка, 5, поточний рахунок № НОМЕР_2 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО») заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 25305,77 грн та за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 25841,45 грн, що разом складає належну до стягнення суму у розмірі 51 147 (п`ятдесят одна тисяча сто сорок сім) гривень 22 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (місцезнаходження: м. Київ, площа І. Франка, 5, поточний рахунок № НОМЕР_3 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО») заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 12165,74 грн та за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 3161,60 грн, що разом складає належну до стягнення суму у розмірі 15 327 (п`ятнадцять тисяч триста двадцять сім) гривень 34 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (місцезнаходження: м. Київ, площа І. Франка, 5, поточний рахунок № НОМЕР_4 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО») судові витрати у розмірі 2270,00 грн та витрати пов`язані з отриманням інформації у розмірі 33 грн, що разом складає належну до стягнення суму 2303 (дві тисячі триста три) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Г. Плахотнюк