Рішення № 10837231, 18.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.08.10 р.                     Справа № 38/140                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка в особі структурної одиниці Донецькі електричні мережі м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Афіна” м.Донецьк

про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 3 138,66грн., перевищення договірних величин споживання у розмірі 6 154,25грн., 3% річних у розмірі 26,57грн., інфляційних нарахувань у розмірі 28,25грн., пені у розмірі 180,67грн., а всього 9 528,40грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Позднякова І.О.- за дов. №56-10”Д” від 30.12.2009р.

від відповідача: Євстратов В.В.- за паспортом

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м. Горлівка в особі структурної одиниці Донецькі електричні мережі м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Афіна” м.Донецьк про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 3 138,66грн., перевищення договірних величин споживання у розмірі 6 154,25грн., 3% річних у розмірі 26,57грн., інфляційних нарахувань у розмірі 28,25грн., пені у розмірі 180,67грн., а всього 9 528,40грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №4014 від 21.04.2005р. (далі - Договір) з додатками та додатковими угодами до нього; акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за грудень 2009р., січень-лютий 2010р.; рахунки №11/4014 за січень-лютий 2010р; рахунки №4014 за січень-лютий 2010р; розрахунок суми позову, повідомлення №4014 від 27.01.2010р.; повідомлення №4014 від 22.02.2010р.; невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

09.07.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 06.07.2010р. № 14/4-20/3647, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Афіна” м.Донецьк значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 25598702) як юридична особа та знаходиться за адресою: 83086, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Федора Зайцева,46А.

13.07.2010р. позивач надав суду клопотання №03юр-3723/10 від 13.07.2010р., у якому просить суд приєднати до матеріалів справи копію супровідного листа від 02.07.2010р. з доказами його відправлення та копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.07.2010р. Клопотання та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Відповідач 13.07.2010р. надав суду відзив на позов, в якому визнає заборгованість та просить суд визнати зобов’язання з погашення заборгованості таким чином: вересень 2010р.-3000,00грн., жовтень 2010р.-3000,00грн., листопад 2010р.-3 528,40грн.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

16.08.2010р. на адресу господарського суду від позивача надійшло клопотання про уточнення прохальної частини позовної заяви в якому останній керуючись ст. 22 ГПК просить викласти п.3 прохальної частини позовної заяви не змінюючи змісту та ціни позову в наступній редакції:

Відшкодувати за рахунок ТОВ “Афіна” (код ЄДРПОУ: 25598702) судові витрати ВАТ “Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Донецькі електричні мережі по сплаті державного мита в сумі 102,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн., інші судові витрати, які стягнути з Відповідача на поточний рахунок № 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м. Горлівка, МФО 334464, код за ЄДРПОУ 00131268. Клопотання судом розглянуте, прийняте до уваги та залучене до матеріалів справи.

Відповідач у судовому засіданні 18.08.2010р. надав супровідний лист, в якому просить суд залучити до матеріалів справи копію заяви поданої позивачу про реструктуризацію №08-16 від 16.08.2010р. та докази її відправлення позивачу. Супровідний лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався, у зв’язку з необхідністю представлення додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

21.04.2005р. між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Донецьких електричних мереж (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Афіна” (Споживач) був укладений договір № 4014 про постачання електричної енергії (далі - Договір).

Пунктом 1 договору передбачено, що Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що Споживач зобов’язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно із умовами додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” та №6 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що Споживач несе відповідальність за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 – 2.2.4 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до п. 4.2.2. договору за перевищення договірної величини споживання електричної енергії Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електричної енергії.

Згідно п.3 додатку №5 (в редакції додаткової угоди б/н) до договору „Порядок розрахунків за електроенергію” кінцевий розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, оплата за недораховану електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, сум на відшкодування збитків, та ін. споживач здійснює на підставі наданих постачальником електроенергії рахунків у 5-ти денний термін з дня їх отримання.

Відповідно до п. 9.4 Договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на термін до 30.07.2005р. Договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Угодою про доповнення договору від 21.04.2005р. сторони виклали п.9.4 договору в редакції: договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Угода є невід’ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками.

Додатком до договору №4014 від 21.04.2005р., сторони узгодили та встановили щомісячну договірну величину споживання електричної енергії на 2010р.

Договір та додатки до нього підписані сторонами та скріплені печатками.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення заборгованості, сторони перебували у договірних відносинах.

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, постачав Споживачу електричну енергію, що підтверджується актами прийому-передачі електроенергії за грудень 2009р., січень-лютий 2010р. та рахунками №4014 за січень-лютий 2010р.

Акти прийняття-передавання електроенергії були підписані сторонами без будь-яких зауважень та скріплені печатками.

Виставлені рахунки №4014 на оплату спожитої активної електроенергії були отримані відповідачем 25.01.2010р. та 26.02.2010р., про що свідчить підпис останнього на вказаних рахунках.

Оскільки відповідач, в порушення умов договору, не здійснив в повному обсязі оплату спожитої електроенергії у строк протягом 5 днів з дня отримання рахунку у нього виникла заборгованість перед позивачем за спожиту активну електричну енергію за лютий 2010р. в розмірі 3 138,66грн.

Згідно листа – заявки відповідача від 29.09.2009р. Додатком до договору №4014 від 21.04.2005р., сторони узгодили та встановили щомісячну договірну величину споживання електричної енергії на 2010р.

Відповідно до вказаного додатку, договірну величину споживання електричної енергії на січень 2010р. складає 1000кВт/год, на лютий 2010р. складає 1000кВт/год

Відповідно до актів приймання-передачі електроенергії за січень 2010р. та лютий 2010р. відповідачем спожито у січні 2010р. 7668 кВт/год, у лютому 2010р. 4069 кВт/год електричної енергії.

Таким чином, відповідачем у січні, лютому 2010 року спожито електричної енергії у більшому обсязі ніж узгоджено сторонами, у зв’язку з чим позивачем був зроблений розрахунок двократної вартості різниці фактично спожитої і узгодженої величини, який становить 9737 кВт/г на суму 6154,25грн.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунки на оплату суми за перевищення договірної величини споживання електричної енергії №11/4014 за січень 2010р., №11/4014 за лютий 2010р. вручені відповідачу 25.01.2010р. та 26.02.2010р. відповідно, що підтверджується підписом представника останнього на вказаних рахунках.

Відповідач рахунки №11/4014 за січень 2010р. та №11/4014 за лютий 2010р. в строки обумовлені договором не оплатив, чим порушив умов договору.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір №4014 від 21.04.2005р. про постачання електричної енергії, згідно з яким Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, позивачем здійснювалось постачання відповідачу електричної енергії згідно з умовами Договору.

Рахунок на оплату за спожиту активну електроенергію №4014 за лютий 2010р. був вручений відповідачу для оплати 26.02.2010р., що підтверджується підписом останнього на вказаних рахунках.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, ПКЕЕ відповідач зобов’язання щодо повної та своєчасної сплати отриманої в лютому 2010р. активної електричної енергії у встановлені строки не виконав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок несплати відповідачем вартості електричної енергії, що була поставлена за Договором №4014 від 21.04.2005р., з боку відповідача виникла заборгованість перед позивачем за спожиту активну електричну енергію за лютий 2010р. в розмірі 3138,65грн., та проти якої відповідач не заперечує, про що зазначив у відзиві.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 3138,65грн. за Договором про постачання електричної енергії №4014 від 21.04.2005р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з додатком до договору №4014 від 21.04.2005р. сторони узгодили та встановили щомісячну договірну величину споживання електричної енергії на 2010р.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 4.2.2. договору за перевищення договірної величини споживання електричної енергії Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії п’ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електричної енергії.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, в силу приписів якої, Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

В порушення умов договору, вимог Закону України „Про електроенергетику” відповідач в січні, лютому 2010р. спожив електричної енергії понад встановленої договірної величини, у зв’язку з чим останньому позивачем був зроблений розрахунок двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини та виписані повідомлення №4014 від 27.01.2010р., №4014 від 22.02.2010р. та рахунки №11/4014 від 25.01.2010р., №11/4014 від 26.02.2010р.

Відповідно до розрахунку, перевищення договірної величини споживання електричної енергії становить 9737 кВт/г на суму 6154,25грн.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунок на оплату суми за перевищення договірної величини споживання електричної енергії №11/4014 від 25.01.2010р. за січень 2010р. вручений відповідачу 25.01.2010р., №11/4014 від 26.02.2010р. за лютий 2010р. вручений відповідачу 26.02.2010р., що підтверджується підписом представника останнього на вказаних рахунках.

Згідно п.3 додатку №5 (в редакції додаткової угоди б/н) до договору „Порядок розрахунків за електроенергію” кінцевий розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, оплата за недораховану електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, сум на відшкодування збитків, та ін. споживач здійснює на підставі наданих постачальником електроенергії рахунків у 5-ти денний термін з дня їх отримання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з боку відповідача виникла заборгованість за перевищення договірних величин у січні, лютому 2010р. в розмірі 6154,25грн., що підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 – 2.2.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач з посиланням на п. 4.2.1 Договору просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 180,67грн. застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить нормам чинного законодавства та умовам договору.

Нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” тому сума пені 180,67грн. підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача інфляційні у сумі 28,25грн. та 3 % річних у сумі 26,57грн.

У відповідності до вимог чинного законодавства, судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних за прострочення грошового зобов’язання по договору. Суд вважає розрахунок обґрунтованим, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та визнаються відповідачем.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.129 Конституції України, ст. ст. 256, 257, 261, 267, 525, 526, 527, 530, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 78 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка в особі структурної одиниці Донецькі електричні мережі м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Афіна” м.Донецьк про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 3 138,66грн., перевищення договірних величин споживання у розмірі 6 154,25грн., 3% річних у розмірі 26,57грн., інфляційних нарахувань у розмірі 28,25грн., пені у розмірі 180,67грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Афіна” м.Донецьк (83086, м.Донецьк, вул.Ф.Зайцева, 46а, ЄДРПОУ 25598702) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11) в особі структурної одиниці Донецьких електричних мереж (83000, м.Донецьк, вул.Постишева,99, п/р 260383011297 в ДОУ ВАТ “Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00131469) заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 3 138,66грн. та вартість перевищення договірних величин споживання електроенергії в розмірі 6154,25грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Афіна” м.Донецьк (83086, м.Донецьк, вул.Ф.Зайцева,46а, ЄДРПОУ 25598702) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11) в особі структурної одиниці Донецьких електричних мереж (83000, м.Донецьк, вул.Постишева,99, п/р 26004301745393 у філії “Головного управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, МФО 334635, ЄДРПОУ 00131469) пеню в розмірі 180,67грн., суму 3% річних у розмірі 26,57грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 28,25грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Афіна” м.Донецьк (83086, м.Донецьк, вул.Ф.Зайцева,46а, ЄДРПОУ 25598702) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11) в особі структурної одиниці Донецьких електричних мереж (83000, м.Донецьк, вул.Постишева,99, п/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) державне мито у розмірі 102,00грн. та 236,00грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 18.08.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.08.2010р.

Суддя