Рішення № 10837201, 17.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.08.10 р.                     Справа № 23/152                               

за позовом: Приватного підприємства ”БАНКОР” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Торгівельна мережа ”Сарепта” м. Донецьк

про стягнення 5888, 7 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: Сидоренко Л.Л. - за довіреністю

Від відповідача: Шкляров І.О. - директор

В засіданні, яке відбулось 03.08.2010р., згідно ст.77 ГПК України

оголошувались перерви до 10.08.2010р. та до 17.08.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, приватне підприємство ”БАНКОР” м. Донецьк, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Торгівельна мережа ”Сарепта” м. Донецьк, 5888, 7 грн. боргу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          поставку відповідачу за видатковими накладними № БК-0009979 від 27.10.2008р., № БК-0010034 від 29.10.2008р., № БК-0010093 від 29.10.2008р., № БК-0010137 від 30.10.2008р., № БК-0010195 від 31.10.2008р., № БК-0010222 від 03.11.2008р., № БК-0010223 від 03.11.2008р., № БК-0010327 від 05.11.2008р., № БК-0010328 від 05.11.2008р. та № БК-0002885 від 08.04.2009р. товару на загальну суму 5999, 98 грн.;

-          неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого станом на 22.06.2010р. у відповідача виник борг в сумі 5888, 7 грн.;

-          ст.ст. 530, 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідач надав заперечення на позов № 112 від 02.08.2010р., в яких в задоволенні позовних вимог просив відмовити, оскільки вимога про сплату суми боргу була пред’явлена позивачем одночасно з позовною заявою, за якою порушено провадження по даній справі, і отримана відповідачем 02.08.2010р. Отже, 7-ми денний строк, встановлений ч.2 ст.530 ЦК України для виконання відповідачем обов’язку щодо оплати вартості поставленого товару, на день подання позову не настав.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч.1 ст.202 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч.1 ст. 206 ЦК України).

Частиною 1 ст.218 ЦК України закріплено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) укладання господарських договорів допускається у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Приватним підприємством ”БАНКОР” на підставі видаткових накладних № БК-0009979 від 27.10.2008р., № БК-0010034 від 29.10.2008р., № БК-0010093 від 29.10.2008р., № БК-0010137 від 30.10.2008р., № БК-0010195 від 31.10.2008р., № БК-0010222 від 03.11.2008р., № БК-0010223 від 03.11.2008р., № БК-0010327 від 05.11.2008р., № БК-0010328 від 05.11.2008р. та № БК-0002885 від 08.04.2009р. здійснено поставку товару на загальну суму 5999, 98 грн., який прийнятий товариством з обмеженою відповідальністю ”Сарепта” без заперечень відповідно до ст.689 ЦК України, що підтверджено відповідними підписами в накладних в графі ”Отримав”, скріпленими печаткою відповідача. Представник відповідача гр. Шкляров І.А. в судовому засіданні 10.08.2010р. також підтвердив факт отримання товару за вищевказаними накладними (вказане зафіксовано в протоколі судового засідання).

Такі дії сторін свідчили про укладання між ними відповідно до ст.181 ГК України та ч.1 ст.11 ЦК України правочину, який за своєю природою є договором купівлі-продажу, що підпадає під правове регулювання норм ст.ст. 655-697 ЦК України.

В матеріалах справи міститься копія договору постачання № 132 від 17.10.2006р., але позивач на цей договір як на підставу позовних вимог не посилається.

Позивач стверджує, що відповідач частково розрахувався з ним за отриманий товар за накладною № БК-0009979 від 27.10.2008р. в сумі 111, 28 грн., а решта видаткових накладних залишились несплаченими. Внаслідок цього борг відповідача складає 5888,7 грн.

Оскільки сторони не обумовили строку розрахунків за поставлений товар, позивач направив на адресу відповідача вимогу № 60/04 від 22.04.2010р. про оплату суми боргу, в т.ч. і за спірними накладними, яка отримана відповідачем 29.05.2010р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 00412445. Вищевказану вимогу суд розцінює як вимогу, передбачену ч.2 ст.530 ЦК України. Отже, відповідач повинен був виконати свій обов’язок щодо оплати вартості отриманого товару по 05.06.2010р. включно. Посилання відповідача на те, що на день подання позову строк для виконання обов’язку щодо оплати вартості поставленого йому товару не настав, суд до уваги не приймає, оскільки це спростовується вищевикладеним.

Відповідач належним чином не виконав свого обов’язку щодо оплати позивачу 5888, 7 грн., що є порушенням вимог ст.ст. 530, 655, 692 ЦК України та ст.ст. 173, 193 ГК України.

Під час розгляду справи доказів оплати відповідачем суми боргу в розмірі 5888, 7 грн. не подано. Зважаючи на те, що сума боргу підтверджена матеріалами справи, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 11, 202, 205, 206, 218, 530, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Торгівельна мережа ”Сарепта” (м. Донецьк, пр. Київський , 46, р/р 2600912620 у ДОД ”Райффайзен Банк Аваль” м. Донецьк, МФО 335076, ЄДРПОУ 34557310) на користь приватного підприємства ”БАНКОР” (м. Донецьк, вул. Савченко, 16а, р/р 26005031237802 в АКІБ ”УкрСиббанк”, МФО 351005, ЄДРПОУ 32442735) - 5888 грн. 70 коп. боргу, 102 грн. витрат на сплату держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                               

В судовому засіданні 17.08.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 18.08.2010р.