Рішення № 10837191, 13.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.08.10 р.                     Справа № 15/92                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Талант ЛТД” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 34798460)

до відповідача закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 25605170)

про стягнення основного боргу в сумі 304610,80 грн., 3% річних у розмірі 3396,81 грн., інфляції в сумі 24593,86 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Адарюкова К.М. за довіреністю № 301/67Д від 30.12.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Талант ЛТД” м. Донецьк до закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь” м. Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 304610,80 грн., 3% річних в розмірі 3396,81 грн., інфляції в сумі 24593,86 грн.

Ухвалою суду від 01.04.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/92, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 21.05.2009 р. провадження по справі № 15/92 зупинено у зв’язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею справи № 29/143пд, що розглядається господарським судом Донецької області в іншому складі суддів.

Ухвалою від 23.11.2009 р. провадження у справі № 15/92 було поновлено, справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою від 04.12.2009 р. заступника голови суду строк вирішення спору продовжено до 08.01.2010 р.

Ухвалою від 14.12.2009 р. провадження у справі зупинено у зв’язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення Донецьким апеляційним господарським судом в апеляційному провадженні скарги на ухвалу господарського суду від 11.12.2009 р.

Ухвалою від 04.08.2010 р. суд поновив провадження по справі та призначив до розгляду в судовому засіданні на 13.08.2010 р.

У порушення вимог ухвал суду від 01.04.2009 р., 28.04.2009 р., 23.11.2009 р. відповідач витребувані документи та відзив на позов до суду не надіслав.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що на підставі усної домовленості про поставку він поставив відповідачу металопродукцію на загальну суму 1350784,50 грн., що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно–матеріальних цінностей, податковими накладними, рахунками–фактурами, завірені копії яких додані до позову. Найменування товару, кількість, ціна та сума містяться в вищезазначених документах.

В позовній заяві позивач вказує, що відповідач отриманий товар оплатив частково на загальну суму 1046173,70 грн., в результаті чого за розрахунком позивача станом на 30.03.2009 р. (день подачі позову до суду) сума основного боргу склала 304610,80 грн. (1350784,50 грн. – 1046173,70 грн. = 304610,80 грн.). Факт часткової оплати товару підтверджується банківськими виписками, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

За вказаних обставин з урахуванням листа відповідача без номеру та дати про часткові зміни призначення платежів, завірена копія якого додана до позову, частково неоплаченою залишилася видаткова накладна № РН–0000077 від 13.08.2008 р. на суму 5348,62 грн., повністю не погашеною відповідачем залишилася вартість товару, отриманого за видатковими накладними № РН–0000083 від 09.09.2008 р. на суму 142465,69 грн., № РН–0000084 від 16.09.2008 р. на суму 156796,49 грн.

Крім того, в акті звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 01.11.2008 р. відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем на суму 319610,80 грн. за товар, отриманий згідно спірних видаткових накладних. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України. Останню оплату в рахунок погашення боргу відповідачу зараховано 15.12.2008 р. на суму 15000,00 грн. Різниця між сумою боргу за актом звірки та сумою останньої оплати складає суму позову 319610,80 грн. – 15000,00 грн. = 304610,80 грн.

Позивач направив відповідачу претензію № 61/10 від 30.10.2008 р. з вимогою сплатити основний борг на суму 319610,80 грн. Вказана претензія містить перелік видаткових накладних, в т.ч. спірних у даній справі. Факт відправлення вказаної претензії позивачем та отримання її відповідачем підтверджується відміткою на претензії „вх. № 301/1769 від 03.11.2008 р.” з підписом особи, яка її отримала. Завірена копія претензії міститься в матеріалах справи.

Листом № 301/1 від 02.12.2008 р. відповідач підтверджує факт отримання претензії № 61/10 від 30.10.2008 р. на суму 319610,80 грн. за поставлений та неоплачений металопрокат, посилаючись на тяжке фінансове становище, просив позивача погодити графік погашення заборгованості в період з січня по липень 2009 р.

13.01.2009 р. позивач направив відповідачу грошову вимогу № 01/01 від 09.01.2009 р. на оплату основного боргу в сумі 304610,80 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 2728 від 13.01.2009 р. та описом вкладення до цінного листа від 13.01.2009 р. Завірені копії вимоги, чеку та опису додані до позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ч. 2 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ст. 644 ч. 1 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Згідно ст. 181 ч. 1 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами фактично склалися правовідносини поставки товару, що підтверджуються наступними обставинами:

Пропозиції позивача укласти договір поставки викладені у формі рахунків–фактур та видаткових накладних, адресованих відповідачу, в яких містяться всі істотні умови: предмет договору, ціна, кількість товару. Факт прийняття пропозиції відповідачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договір поставки на запропонованих умовах, а саме: видача довіреностей на отримання товарно–матеріальних цінностей своїм представникам, отримання товару шляхом підписання видаткових накладних, здійснення часткової оплати.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Моментом пред’явлення вимоги по даній справі вважається дата отримання відповідачем претензії № 61/10 від 30.10.2008 р. на оплату суми заборгованості за товар, переданий за спірними видатковими накладними на суму 319610,80 грн. Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи з того, що вказана претензія була отримана відповідачем 03.11.2008 р., семиденний строк оплати для відповідача наступив у період з 04.11.2008 р. по 10.11.2008 р. включно, а вже з 11.11.2008 р. почалося прострочення виконання грошового зобов’язання.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити в установлений законом строк суму боргу в розмірі 304610,80 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

У зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання позивач, керуючись ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу за період з листопада 2008 р. по лютий 2009 р. інфляцію в сумі 24593,86 грн., за період з 11.11.2008 р. по 24.03.2009 р. 3% річних в розмірі 3396,81 грн. (розрахунки містяться в матеріалах справи).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Перевіркою розрахунків інфляції та 3% річних судом встановлено, що дані розрахунки позивача відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймаються судом як належні докази у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляції в розмірі 24593,86 грн., 3% річних в сумі 3396,81 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, але скористався своїм правом на судовий захист шляхом подачі позову про визнання недійсною угоди про поставку металевих конструкцій, яка оформлена спірними видатковими накладними. Рішенням господарського суду Донецької області від 13.08.2009 р. по справі № 29/143пд у задоволенні вказаних вимог відповідача відмовлено у зв’язку з відсутністю правових підстав щодо невідповідності укладеної угоди вимогам чинного законодавства. Крім того судом по справі № 29/143пд встановлено, що угода між сторонами відбулася, усі істотні умови якої узгоджені сторонами та підтверджені виконанням таких конклюдентних дій, як здійснення відповідачем поставки товару та часткова оплата вартості отриманого товару. Вказане рішення суду було залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.11.2009 р.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь” (юридична адреса: 87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, 1; код ЄДРПОУ 25605170; рахунок 26003900175599 в Маріупольській філії ПУМБ, МФО 335742) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Талант ЛТД” (юридична адреса: 83064, м. Донецьк, вул. Максима Козиря, 27/69; код ЄДРПОУ 34798460; рахунок 26006002244000 в ЗАТ „Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970) суму 332601,47 грн. (а саме: основний борг на суму 304610,80 грн., інфляцію в розмірі 24593,86 грн., 3% річних в сумі 3396,81 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 3326,01 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

В судовому засіданні 13.08.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення складено 13.08.2010 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя