Рішення № 10837190, 17.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.08.10 р.                     Справа № 17/157                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт”, м. Херсон

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Транзит”, м. Маріуполь

про стягнення 20135,66 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Калашніков М.Є. – довіреність

від відповідача: не з'явився

          Державне підприємство „Херсонський морський торговельний порт”, м. Херсон звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транзит”, м. Маріуполь про стягнення 20135,66 грн., з яких: основна сума заборгованості складає 19681,17 грн., 3% річних – 56,81 грн., пеня – 397,68грн..

В обґрунтування позову позивач посилається на генеральний договір на перевезення зовнішньоторговельних і транзитних вантажів за №70/143Д від 14.09.2009р. та додатки до нього, рахунки-фактури №526 від 31.03.2010р., №720 від 30.04.2010р., №854 від 31.05.2010р., платіжне доручення №652 від 20.05.2010р., списки згрупованих поштових відправлень.

В якості правової підстави позову посилається на статті 526, 629 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України.

Відповідач у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справи. До канцелярії суду відповідач надіслав відзив, у якому проти позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив:

14.09.2009р. між Державним підприємством «Херсонський морський торговельний порт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транзит» було укладено генеральний договір № 70/143 Д на перевантаження зовнішньоторговельних і транзитних вантажів (далі - договір).

Згідно до п.п. 1.1. п.1 договору встановлено, що предметом договору - є організація та здійснення перевалки зовнішньоторговельних та транзитних вантажів Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит» - „Клієнта”, що слідують через порт.

Підпункт 5.2.2.4 п.5 договору зазначається, що у випадку затримки вантажу в Порту плата за зберігання нараховується і виставляється щомісяця.

Підпунктом 5.2.2.5 п.5 договору встановлено, що при наданні портом додаткових послуг, що не були включені в попередню оплату, Клієнт оплачує їх при остаточному розрахунку.

З 26.12.2009р. по 27.12.2009р. Портом від Товариства (експедитором якого виступало ТОВ фірма «Алеф» ЛТД) на зберігання було прийнято 179525 кг вантажу обладнання, що підтверджується Генеральним актом №1 від 27.12.2009р. Порт здійснював зберігання вказаного вантажу протягом певного періоду до відвантаження вантажу на судно для подальшого спрямування до місця призначення. Зберігання частини вантажу було сплачено відповідачем.

Так, за надані послуги по зберіганню у період з 01.03.2010р. по 31.03.2010р. був виставлений рахунок №526 від 31.03.2010р. на суму 10001,90грн. (з ПДВ), направлений на адресу відповідача 01.04.2010р., згідно з реєстру відправленої рекомендованої кореспонденції; у період з 01.04.2010р. по 30.04.2010р. був виставлений рахунок №720 від 30.04.2010р. на суму 9679,27грн. (з ПДВ), направлений на адресу відповідача 07.05.2010р., згідно з реєстру відправленої рекомендованої кореспонденції; у період з 01.05.2010р. по 31.05.2010р. був виставлений рахунок №854 від 31.05.2010р. на суму 10001,90грн. (з ПДВ), направлений на адресу відповідача 01.06.2010р., згідно з реєстру відправленої рекомендованої кореспонденції.

Відповідно до п.п. 5.3.3 п.5 договору, якщо рахунок надається Клієнту Портом під розпис — оплата здійснюється протягом п'яти банківських днів з дати отримання рахунку, а якщо рахунок відправляється поштою, то оплата здійснюється протягом десяти банківських днів з дати відправлення рахунку.

Станом на день звернення позивача з позовом, відповідач не оплатив рахунки №720 від 30.04.2010р. та №854 від 31.05.2010р. за надані Портом послуги по зберіганню вантажу, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 19681,17грн..

Рахунок №526 від 31.03.2010р. на суму 10001,90грн. був оплачений відповідачем з порушенням строків оплати, згідно платіжного доручення №652 від 20.05.2010р.,

Відповідно до п.п.4.4 п.4 договору, ТОВ «Транзит» взяло на себе зобов'язання по забезпеченню своєчасного надходження на рахунок порту платежів за виконані портом роботи та послуги.

Відповідно до п.п.7.5 п.7 договору: Клієнт несе відповідальність за затримку платежів після вказаного строку та сплачує Порту пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежів від суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 7 договору та ст.ст. 549, 550, 625 Цивільного кодексу України позивачем була нарахована сума пені, інфляційні та 3% річних.

Зважаючи на те, що:

-          зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

-          згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобов’язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не припустима;

-          відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

-          боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст..625 ЦК України);

-          платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”);

-          відповідач прийняті на себе зобов’язання належним чином не виконав;

-          3% річних та пеня нараховані позивачем у відповідності до норм діючого законодавства та умов договору,

господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 80, 82-84 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит» (87525, м. Маріуполь Донецької області, пр. Нахімова, 158; п/р26005060115438 у філії „Приватбанк”, м. Маріуполь, МФО 335429, код ЄДРПОУ 20362641) на користь Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» (73000, м. Херсон, пр.-т. Ушакова, 4; п/р2600201693454 у ХФ АТ „Укрексімбанк”, МФО 352639, код ЄДРПОУ 01125695) основний борг у розмірі 19681,17грн., 3% річних - 56,81грн., пеню – 397,68грн.; 201,36 грн. – на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 236,00 грн. – на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                               

(повний текст рішення оформлений та підписаний 19.08.2010р.).