Рішення № 10837091, 19.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.08.10 р.                     Справа № 14/152                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Текстильник-2005”,

ЄДРПОУ 33966871, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека матери и ребенка”,

ЄДРПОУ 23126608, м.Донецьк

про стягнення 1434 грн. 25 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Баришева В.В.-нач. юр. від.

від відповідача: Філіпенко А.М.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 03.08. по 19.08.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Текстильник-2005”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Аптека матери и ребенка”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 1434,25 грн.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач до прийняття рішення по справі заявою від 17.08.2010р. збільшив предмет позову, заявивши вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2169,33 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором №3 від 01.12.2005р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 12.07.2010р. №07/07, в якому позовні вимоги не визнав. В обгрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається наявність істотних змін предмету договору від 01.12.2005р. №3, неузгодження сторонами предмету цього договору. Крім цього, відповідач також стверджує про невиконання позивачем своїх зобов’язань за підписаним між сторонами договором, внаслідок чого у відповідача відсутній обов’язок приймати участь у загальних витратах позивача з утримання будинку та прибудинкової території.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

01.12.2005р. між КП „Житлово-експлуатаційна контора №2 Кіровського району м.Донецька” та відповідачем був підписаний договір №3 на покриття витрат на утримання будинку та прибудинкової території.

Згідно з умовами цього договору „Володілець будинку” забезпечує обслуговування та ремонт будинку за адресою: м.Донецьк-117, вул.Островського, 32, а також утримання прибудинкової території, а відповідач приймає участь у витратах „Володільця будинку” з управління, експлуатації та поточного ремонту житлового фонду пропорційно займаної площі.

Відповідач займає нежитлове приміщення площею 142,9 кв.м. в житловому будинку №32 по вул.Островського на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 29.08.1996р., переданого представництвом Фонду державного майна України в м.Донецьку.

На підставі розпорядження міського голови від 16.01.2007р. №22, відповідно до рішення виконкому від 26.05.2006р. №2/21, за наказом Управління житлового господарства Донецького міськвиконкому від 02.02.2007р. №25-ОС житловий фонд, який значився на балансі, зокрема, КП „Житлово-експлуатаційна контора №2 Кіровського району м.Донецька”, з 01.03.2007р. передано на баланс ТОВ „Текстильник-2005”, у тому числі і житловий будинок, в якому знаходився об’єкт оренди відповідача.

Таким чином, з 01.03.2007р. житловий будинок по вул.Н.Островського, 32 у м.Донецьку, в якому знаходився орендований відповідачем об’єкт, перейшов в оперативне управління позивача.

У зв’язку із викладеним, 01.03.2007р. між сторонами була підписана додаткова угода про зміну та доповнення договору №3 від 01.12.2005р.

У пункті 5.1 договору №3 від 01.12.2005р. зазначено, що строк дії договору встановлений з 01.12.2005р. по 01.12.2006р. При цьому, якщо жодна із сторін за 1 місяць до закінчення строку дії договору не звернулась з пропозицією, договір вважається переукладеним на той самий строк.

Всі зміни та доповнення до договору оформлюються в письмовій формі та набирають чинності з моменту їх підписання сторонами. (п.5.2 договору).

Як встановлено судом, договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

Листом від 19.05.2010р. №02/05 відповідач звернувся до позивача з заявою про розірвання договору від 01.12.2005р. №3. При цьому, до вказаного листа відповідачем було додано проект відповідної додаткової угоди від 19.05.2010р. про розірвання договору від 01.12.2005р. №3.

В листі від 25.05.2010р. №02/1-44 позивачем було повідомлено відповідача про можливість підписання додаткової угоди про розірвання договору від 01.12.2005р. №3 лише після погашення відповідачем існуючої заборгованості за експлуатаційними витратами.

Відповідних належних доказів розірвання сторонами договору від 01.12.2005р. №3 до матеріалів справи не надано, внаслідок чого, за висновками суду, вказаний договір є пролонгованим.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території. Обов’язковою умовою договорів на надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення зобов’язань відповідно до чинного законодавства.

Статтею 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” визначено, що утриманням будинків і прибудинкових територій є господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків, споруд, комплексів будинків і споруд, а також, утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Пунктом 2 ст.14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Рішенням від 29.10.2003р. №464 виконавчим комітетом Донецької міської ради було затверджено Порядок участі суб’єктів підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинків та прибудинкових територій у м.Донецьку.

Згідно з вказаним порядком розрахунок вартості послуг з утримання будинків та прибудинкових територій проводиться житлово-комунальними підприємствами в цілому по підприємству відповідно до п.1.2 „Методичних рекомендацій щодо участі суб’єктів підприємницької діяльності в утриманні будинків та прибудинкових територій”, затверджених наказом Держбуду України від 05.09.2001р. №176.

За змістом вказаного вище рішення органу місцевого самоврядування також визначено перелік робіт з утримання будинків та прибудинкових територій: утримання будинків, прибирання сходових кліток, вивезення та утилізація твердого побутового та грубого сміття, освітлення сходових клітин, підвалів, підкачка води, обслуговування внутрішньобудинкових систем водо-, теплопостачання, дезінсекція, обслуговування димовентиляційних каналів, технічне обслуговування систем протипожежної автоматики й димовидалення, підготовка будинку до експлутації у зимовий період, вивезення снігу тощо.

В п.4.1 договору від 01.12.2005р. №3 сторонами було узгоджено, що розрахунок вартості послуг на покриття витрат з утримання будинків та прибудинкових територій здійснюється житлово-комунальним підприємством в цілому по підприємству, згідно п.1.2 „Методичних рекомендацій з участі суб’єктів підприємницької діяльності в утриманні будинків та прибудинкових територій”, затверджених наказом Держбуду України від 05.09.2001р. №176, Закону України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.

Перерахунок суми експлуатаційних витрат по фактичним витратам здійнюється за минуванням кварталу, року, згідно існуючої звітності із розрахунку за 1 кв.м. середньоексплуатуємої загальної житлової або нежитлової площі в будинках, які знаходяться на балансі комунального житлового підприємства (п.4.3 договору).

Згідно п. 4.4 договору від 01.12.2005р. №3 договірна сума на момент підписання становить 107,18 грн. Розмір оплати може бути змінений за вимогою однієї із сторін договору у разі зміни Методичних рекомендацій з участі суб’єктів підприємницької діяльності в утриманні будинків та прибудинкових територій, також цін, тарифів та в інших випадках, визначених законодавством.

Таким чином, за умовами укладеного між сторонами договору від 01.12.2005р. №3, платежі вносяться відповідачем не за конкретно виконані позивачем послуги у займаному відповідачем нежитловому приміщенні, а на підставі розрахунку вартості послуг на покриття витрат з утримання будинків та прибудинкових територій в цілому по житлово-комунальному підприємству.

Як встановлено судом, відповідно до розділу 2 договору №3 від 01.12.2005р. позивач зобов’язався виконувати весь комплекс робіт з утримання та експлуатації будинку та прибудинкової території, чим забезпечувати реальну можливість провадження діяльності орендаря, нести відповідальність за стан мереж холодного, гарячого водопостачання, каналізації, опалення, до врізки мереж, які знаходяться в приміщенні орендаря до системи житлового будинку, за стан мереж електропостачання – до електровимірювального приладу орендаря.

Згідно із ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, за приписом ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.ї

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно наданих до матеріалів справи актів підтвердження надання послуг з утримання будинків та споруд, а також прибудинкових територій, від 21.12.2009р., 29.12.2009р., 20.01.2010р., 19.02.2010р., 19.03.2010р., 20.04.2010р., 20.05.2010р., які підписані позивачем та представниками будинкових комітетів, підтверджено факти надання позивачем послуг з освітлення місць загального користування, утримання аварійної служби, дератизації, дезинсекції, обслуговування димо-, вентканалів, обслуговування диспетчерською службою, ремонту дитячих майданчиків, підготовки будинків до експлуатації у зимовий період, прибирання сходових кліток, обслуговування та ремонту ліфтів, електроенергії ліфтів, надання розрахункових книжок.

Одночасно, позивачем до матеріалів справи також додано: копії договорів від 01.01.2010р., договорів постачання від 04.01.2010р., 01.05.2010р., 06.05.2010р., згідно яких позивачем здійснювалась закупівля зжиженого газу, віконних та дверних конструкцій, іншого товару; договору від 01.03.2007р. на механізоване виконання обліково-розрахункових робіт; договору від 01.03.2007р. на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем; договору від 18.01.2010р. про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів; договору від 30.10.2008р. на виконання послуг з технічного обслуговування систем газопостачання; договору від 09.02.2008р. про надання інформаційних послуг; договору від 01.03.2007р. про інформаційне обслуговування; договорів підряду від 01.12.2009р., 01.03.2010р., 22.03.2010р., 01.04.2010р., актів приймання виконаних робіт тощо.

З огляду на викладене, за висновками суду, позивачем виконувалися обов’язки з утримання будинків та прибудинкових територій.

Відповідно до умов договору від 01.12.2005р. №3 позивачем за період з грудня 2009р. по серпень 2010р. було проведено відповідачу нарахування вартості послуг за утримання, обслуговування та ремонт будинку, прибудинкової території на суму 2169,33 грн.

При цьому, вказане нарахування здійснене позивачем на підставі розрахунків зборів з орендарів, співвласників та власників на покриття експлуатаційних витрат позивача по факту за 1 квартал 2010р., по розрахунку за 2 квартал 2010р., по факту за 4 квартал 2009р., по розрахунку на 1 квартал 2010р., по факту за 3 квартал 2009р., по розрахунку на 4 квартал 2009р.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до п.4.2 договору від 01.12.2005р. №3 відповідач не пізніше 10 числа поточного місяця перераховує на користь „Володільця будинку” відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території пропорційно площі власного приміщення.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Право на позов (початок перебігу строку позовної давності) за приписом ст.261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, враховуючи, що за умовами договору від 01.12.2005р. №3 відповідач відшкодовує позивачу витрати на утримання будинку та прибудинкової території не пізніше 10 числа поточного місяця, судом встановлено, що право позивача на позов за вимогами про стягнення заборгованості за період з липня по серпень 2010р. виникає відповідно, 11.07.2010р., 11.08.2010р.

За таких обставин, виходячи з того, що на момент пред'явлення позивачем позову до суду (згідно зі штампом вхідної кореспонденції №02-38/7445 від 29.06.2010р.) строк виконання відповідачем зобов’язань з відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території за період з липня по серпень 2010р. не настав, суд дійшов висновку про відсутність порушеного з боку відповідача права позивача на отримання грошових коштів в сумі 512,16 грн. за період з липня по серпень 2010р. та, як наслідок, права на звернення до господарського суду з відповідними позовними вимогами.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 512,16 грн. за період з липня по серпень 2010р. підлягають залишенню без задоволення.

Одночасно, за висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу витрат на обслуговування будинку та прибудинкової території за період з грудня 2009р. по червень 2010р. в сумі 1657,17 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Посилання відповідача на істотну зміну предмету договору №3 від 01.12.2005р., інших умов цього договору, судом до уваги не приймаються з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як вказувалось вище, за приписом п.5.2 договору від 01.12.2005р. №3 всі зміни та доповнення до договору оформлюються в письмовій формі та набирають чинності з моменту їх підписання сторонами.

          Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Доказів внесення сторонами змін до договору від 01.12.2005р. №3 сторонами до матеріалів справи не надано. Одночасно, відповідач не позбавлений права у встановленому законом порядку звернутися до суду з позовом до позивача про внесення певних змін, розірвання підписаного між сторонами договору.

За таких обставин, враховуючи, що позов в частині вимог про стягнення заборгованості в сумі 1657,17 грн. доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що заперечення відповідача проти позову спростовуються наданими до справи документами, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 1657,17 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Текстильник-2005”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека матери и ребенка”, м.Донецьк задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека матери и ребенка”, м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Текстильник-2005”, м.Донецьк заборгованість в сумі 1657 грн. 17 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 77 грн. 92 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 180 грн. 28 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Текстильник-2005”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека матери и ребенка”, м.Донецьк відмовити.

В судовому засіданні 19.08.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 19.08.2010р.

Суддя