Постанова № 108368, 30.08.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.06 р. Справа № 29/228а

15 год.45 хвилин, м. Донецьк, вул.Артема157, нарадча кімната Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гаврищук Т.Г. при секретарі судового засідання Пашко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом – Державного підприємства “Макіїввугілля” м. Макіївка

до відповідача –Центрально-Міської міжрайонної державної податкової інспекції м.Макіївки про визнання рішення ДПІ недійсним

за участю представників сторін:

від позивача – Гладкова л.М. – нач. відділу правового забезпечення (за довір.)

від відповідача – Шуєва К.Р. – гол. держподатковий ревізор-інспектор (за довір.), БалабкоА.В. – держподатковий інспектор (за довір.)

Позивач, Державне підприємство “Макіїввугілля”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Центрально-Міської міжрайонної державної податкової інспекції м.Макіївки Донецької області про визнання повністю недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.05.2006р. №0000792340/0.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що оспорене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням норм матеріального права. Позивач вважає, що плата за землю була визначена ним згідно до вимог ст..7 Закону України “Про плату за землю” з урахуванням встановленої грошової оцінки земельних ділянок. Грошова оцінка, яка була застосована при визначенні розміру земельного податку, перевищує середню ставку земельного податку не у 2 рази, як передбачено ст..7 Закону України „Про плату за землю”, а у 3,8 рази. Позивач зазначив, що він не надавав в оренду земельні ділянки, таким чином функціональне цільове призначення земельних ділянок не змінювалось.

Відповідач проти позову заперечує і вважає, що податкове повідомлення-рішення складено ним з додержанням вимог діючого законодавства.

Відповідач зазначив, що позивачем невірно застосовано грошову оцінку земельної ділянки при наданні її в оренду СТК ОССУ ш.ім.Бажанова –курси навчання водіїв. Відповідач вважає, що позивачем було занижено грошову оцінку земель міста з урахуванням коефіцієнтів при наданні в оренду, що характеризують функціональне використання земельних ділянок.

У судовому засіданні досліджені надані сторонами письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, суд встановив:

Державною податковою інспекцією у м. Макіївці була проведена комплексна документальна планова виїзна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (роботи, послуги) за період з 01.04.2004р. по 31.12.2004р., з 01.06.2005р. по 31.12.2005р., за результатами якої складений зведений акт від 28.04.2006р. №221\23-4\32442295 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.05.2006р. №0000792340/0, яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобов‘язання з податку на землю в розмірі 1675,85 грн., у тому числі основний платіж 1464,87 грн., штрафні ( фінансові) санкції в сумі 210,98 грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Із змісту акту перевірки вбачається, що підставою для визначення суми податкового зобов‘язання послужив висновок податкового органу про те, що позивачем у розрахунку земельного податку за курси СТК невірно застосована грошова оцінка земельної ділянки при наданні в оренду, що призвело до заниження податкового зобов”язання з земельного податку в сумі 1464,87 грн., у т.ч. за 9 місяців 2004р. – 645 грн., 2005 рік – 819,87 грн.

Відповідач зазначив, що згідно рішення Макіївської міської ради від 26.09.2001р. №26/43 „Про затвердження грошової оцінки земель м.Макіївки” , ст.7 Закону України „Про плату за землю” грошова оцінка земельної ділянки при наданні в оренду складає 388,58 грн. за 1 кв.м. Відповідач вважає, що при наданні земельної ділянки в оренду, позивачем безпідставно не був застосований встановлений рішенням Макіївської міської ради від 26.09.2001р. №24/63 „Про затвердження грошової оцінки земель м.Макіївки” коефіцієнт 2,5 для земель комерційного використання.

Між ДВАТ „Шахта ім..В.М.Бажанова” (Наймодавець) та СТК ОСОУ шахта ім..В.М.Бажанова (Найманець) був укладений договір від 11.09.2001р. , за яким було передано у безоплатне тимчасове користування приміщення на 1 поверсі загальною площею 336,7 кв.м. у споруді, розташованій за адресою: м.Макіївка-30, вул.Воронежська,33.

Рішенням Макіївської міської ради від 26.09.2001р. №26\43 затверджена грошова оцінка земель міста з урахуванням коефіцієнтів, що характеризують функціональне використання земельних ділянок, згідно до якої для земель комерційного використання коефіцієнт становить 2,5.

Відповідно до ст..2 Закону України “Про плату за землю” використання землі є платним. Землекористувачі сплачують плату за землю у вигляді земельного податку, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею 5 цього Закону визначено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст..7 наведеного Закону ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.Якщо грошову оцінку земельних ділянок не встановлено, у цій нормі встановлені середні ставки земельного податку.

За приписами наведеної норми ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частинами другою і третьою цієї статті.

Статтею 4 Закону України „Про плату за землю” також встановлено, що ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону.

Згідно до державного акту на право постійного користування землею серії II-ДН №006725 від 04.11.1996 р. Державному підприємству шахті ім.ВМ.Бажанова в/о «Макіїввугілля» було надано у постійне користування 0,5272 гектарів землі для функціонування спортивного клубу ДТСААФ .

На спірну земельну ділянку Макіївським управлінням земельних ресурсів видана довідка від 07.12.2001р. про грошову оцінку земельних ділянок з цільовим призначенням для ДТСААФ, згідно до якої грошова оцінка 1 кв.м. цієї ділянки складає 143 грн.

Позивачем при розрахунку плати за землю застосовувалась дана грошова оцінка з урахуванням коефіцієнта індексації згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. №783, в розмірі 145 грн.08 коп.

Суд вважає, що здійснений позивачем розрахунок земельного податку відповідає вимогам ст..7 Закону України „Про податок на землю”.

Згідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За приписами ст..120 цього кодексу при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Відповідач не надав доказів передачі в оренду земельних ділянок, що зазначені в акті перевірки, та укладання відповідного договору оренди землі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був укладений договір оренди приміщення, який не містить в собі умов щодо передачі в оренду земельної ділянки.

Слід зазначити, що відповідно до ст.2 Закону України „Про плату за землю”у разі укладання договорів оренди земельних ділянок справляється орендна плата, платником якої є орендар.

Таким чином, суд вважає, що при передачі позивачем в оренду приміщення не змінювалось функціональне призначення земельної ділянки, землекористувачем якої залишався позивач.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст..2,4,5,7 Закону України “Про плату за землю”, ст..93,116,125 Земельного кодексу України та ст.ст.17-20,69-72,86,94,128,158-163, 167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

Позов Державного підприємства “Макіїввугілля” до Центрально-Міської міжрайонної державної податкової інспекції м.Макіївки Донецької області про визнання повністю недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.05.2006р. №0000792340/0 задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Центрально-Міської міжрайонної державної податкової інспекції м.Макіївки Донецької області від 19.05.2006р. №0000792340/0, яким було визначено Державному підприємству “Макіїввугілля” суму податкового зобов‘язання з податку на землю в розмірі 1675,85 грн., у тому числі основний платіж 1464,87 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 210,98 грн.

Присудити Державному підприємству “Макіїввугілля” (86157, м.Макіївка, пл..Радянська,2, п/рахунок №26000301528430 у філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.Макіївки, МФО 334516, ЄДРПОУ 32442295) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 03грн.40 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подана, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку .Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суддя Гаврищук Т.Г.

Постанова в повному обсязі виготовлена 04.09.2006р.

Надрук.3 прим.

1 суду

2 сторонам